Про утиски української мови у Криму потрібно говорити, – Смєлянський

У вівторок, 14 січня, в приміщенні «Укрінформ» відбувся «круглий стіл» на тему «Порушення права на освіту державною мовою в контексті окупованого Криму». Член експертної мережі «Кримська платформа», співзасновник Чорноморського інституту стратегічних досліджень Юрій Смєлянський заявив, що у 2014 році було порушено питання відповідальності колабораціоністів у Криму, зокрема, освітян, яке не вирішене досі.

«Освіта є інструментом формування мови спілкування. Один із найважливіших інструментів. Більше 200 років мовою спілкування та освіти у Криму є руська мова. Так склалося за часів Російської імперії, залишалося за часів Радянського союзу, залишалося після 1954 року, і після набуття Незалежності, з 1991 по 2014 рік, на момент початку окупації», – зазначив він.

Смєлянський вказав, що позитивні рухи запровадження української мови були, однак результат залишався тим самим. На його думку, однією з основних причин було те, що мова навчання розглядалася як окремий, незалежний елемент, поза життєвим простором мешканців Криму.

«На початку 90-х і пізніше, коли мені доводилося брати участь у розмовах і обміні думками з питання української мови, я казав: «Якщо влада хоче, що жителі Криму почали спілкуватися українською мовою, влада має показати, продемонструвати, що хоча б трохи поважає людей, які мешкають у Криму». З повагою до громадян та платників податків у нас досі не склалося», – заявив він.

Експерт зазначив, що про утиски української мови у Криму потрібно говорити, оскільки фактів та матеріалів багато. Водночас його турбує питання, що буде після деокупації півострова.

«У російсько-українській війні агресор, як виправдовування своїх злочинів, оголосив похід на захист російської мови. Що будемо ми робити? Оголосимо похід на захист української мови? Але тоді мова стає інструментом примусу до покори. Не складеться, наслідки будуть негативні. Але якщо примус до поки, тоді ідея так званої когнітивної деокупації підходить. На мою думку, якщо для захисту державної мови потрібні силовики, чи спеціальні патрулі, це показник глибоких та великих проблем у державі та з державністю», – заявив він.

Смєлянський додав, що весь час окупації, українська мова у Криму перебуває у депортації. Водночас закон вимагає викладати державною мовою – української. За його словами, виникає також питання, хто або що є об’єктом майбутньої реінтеграції?

«Якщо державна українська мова має стати інструментом соціалізації та спілкування, тоді вже сформована політика навколо питання відновлення влади в деокупованому Криму, як стратегічна мета, не підходить. Це якраз про територію. Мова не існує окремо», – пояснив він.

Натомість українська мова має поступово, але активно, стати елементом вирішення питань організації життя. Якщо мова не забезпечує це, вона стає зайвим навантаженням та неприйнятною. Він наголосив, що потрібно менше публічної політизації навколо питання мови, а більше формування розуміння вигоди на практиці життя.