03.02.2026, 19:45

В окупованому Криму терміново розгортають тимчасові сеймостанції моніторингу

Поділитись

Після неочікуваного землетрусу в районі окупованого міста Керчі, який сколихнув півострів 2 лютого 2026 року, науковці, підконтрольні Кремлю, заявили про критичний брак даних та необхідність термінового посилення пунктів спостережень.

Зображення: сайт Головного центру спеціального контролю

За окупаційними джерелами інформації, кримські розломи могли зреагувати на катастрофічні поштовхи у Туреччині трирічної давнини. Через активізацію підземних процесів мережу сейсмостанцій в окупованому Криму планують тимчасово розширити.

Наразі за безпекою регіону стежать лише близько десяти постійних пунктів спостереження, чого недостатньо для повної картини сейсмічних ризиків. Про це повідомляють фахівці, залучені до моніторингу в межах російських завдань "Інституту фізики Землі" імені О. Ю. Шмідта (ІФЗ)* — це головна наукова установа у галузі сейсмології в Російській Федерації.

Окупаційні дослідження

Зазначається, що для оперативного реагування вже досягнуто домовленостей із базою обсерваторії в Сімеїзі та науковим центром у селищі Науковий. Саме там у квітні 2026 року стартують нові масштабні дослідження. Попри відсутність додаткового цільового фінансування, науковці намагаються закрити «білі плями» у спостереженнях власними силами.

Чому Керч стала епіцентром?

"Науковий співробітник" Юрій Ребецьков зазначив, що землетрус магнітудою 5,1 в Азовському морі став несподіванкою. Головною гіпотезою називають зв’язок із руйнівними турецькими землетрусами 2023 року.

«Відлуння таких масштабних подій може проявлятися через роки. Крим, як частина тієї ж сейсмічної зони, зараз відчуває наслідки тих зсувів», — пояснюють дослідники.

Історичний контекст: коли Крим здригався найсильніше?

Історія пам’ятає випадки, коли природа завдавала півострову катастрофічних ударів:

- Пантікапейський землетрус (63 р. до н.е.): зруйнував античні міста на берегах Керченської протоки;

- Великий Кримський землетрус (1927 рік): серія поштовхів у вересні (до 9 балів біля Ялти) призвела до загибелі людей та руйнування 70% будівель Південного Берегу Криму (ПБК). Фото: наслідки землетрусу;

- Землетрус 1990 року. Сейсмічна подія у жовтні 1990 року з епіцентром поблизу Судака (силою до 4-5 балів) стала вже фінальним аргументом, який підтвердив правоту науковців та екологів щодо остаточного закриття теми будівництва Щолкінської АЕС*. Вона продемонструвала, що регіон, який раніше вважався «безпечним» для атомної енергетики, насправді є активним.

Чого очікувати кримчанам зараз?

«Окупаційні наукові структури» повідомляють, що встановлення тимчасових станцій дозволить точніше фіксувати мікропоштовхи, які зазвичай передують сильнішим ударам.

Наразі «фахівці наукових установ», підконтрольних РФ закликають не панікувати, але визнають: сейсмічна карта окупованого Криму потребує термінового оновлення, оскільки зони, що раніше вважалися «тихими», починають демонструвати аномальну активність.

Сейсмічна карта Кримського півострова потребує оновлення, оскільки «тихі» раніше зони демонструють аномальну активність. Стежити за даними на українському сайті Головного центру спеціального контролю.

____________

*Інститут фізики Землі імені О. Ю. Шмідта (ІФЗ) — це головна наукова установа у галузі сейсмології в Російській Федерації. Це державна бюджетна установа, що входить до структури Російської академії наук (РАН). Оскільки Крим з 2014 року перебуває під фактичним контролем окупаційного режиму РФ, усі наукові об'єкти на півострові, включаючи обсерваторію в Сімеїзі та Кримську астрофізичну обсерваторію в селищі Наукове, були примусово підпорядковані російським міністерствам та академії наук держави-агресора.

Сейсмічним моніторингом у Криму до 2014 року займалися виключно українські установи . Головною з них був Кримський експертний центр сейсмостійкого будівництва та сейсмічної безпеки , а також структури Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України (Київ). Обсерваторії в Сімеїзі та Науковому також входили до складу Національної академії наук України .

До 2014 року ці кримські наукові центри належали до складу Національної академії наук України (НАНУ). Наразі Україна та міжнародна спільнота вважають це захоплення незаконним, а діяльність російських наукових структур на півострові — порушенням міжнародного права.

*Офіційне рішення про припинення будівництва Кримської АЕС у місті Щолкіно було прийнято урядом СРСР у жовтні 1989 року . Головними причинами стали катастрофа на Чорнобильській АЕС (1986) та бурхливі протести екологів і громадськості через складну сейсмічну ситуацію на Керченському півострові.