Блог

Угорщина відкинула підтриманий Європарламентом план щодо прискореної відмови від нафти та газу з Росії. Російське інформаційне агентство ТАСС процитувало угорського міністра закордонних справ Петера Сійярто, який заявив, що Угорщина відкинула підтриманий Європарламентом план щодо прискореної відмови від нафти та газу з Росії. 

За словами угорського міністра, спроби встановити з наступного року повну заборону на імпорт в ЄС російських енергоносіїв загрожує енергобезпеці Угорщини, уповільнює розвиток економіки країни, що призведе до зростання витрат угорських сімей на комунальні послуги. 16 жовтня 2025 р. комітети Європарламенту з промисловості, наукових досліджень та енергетики, а також з питань міжнародної торгівлі схвалили проєкти щодо заборони імпорту до ЄС будь-якого російського газу, включно з скрапленим природним газом, з 1 січня 2026 р. Деякі винятки передбачені лише для чинних короткострокових контрактів (до 17.06.2026 р.) та довгострокових – (до 01.01.2027 р.), за умови, що такі контракти були укладені до 17.06.2025. Запропоновані заходи передбачають, що енергетичні оператори зможуть розірвати контракти, посилаючись на форс мажорні обставини – якими може вважатися юридично зобов’язуюча заборона подальшого імпорту. Так само пропонується заборонити тимчасове зберігання газу російського походження в ЄС з 1 січня 2026 р. З тієї ж дати пропонується заборона імпорту всієї російської нафти і нафтопродуктів та додаткові запобіжники і посилення покарання за обхід заборони. 

Окрім того, євродепутати вилучили положення, яке дозволяє Єврокомісії тимчасово призупинити заборону на імпорт у ситуаціях, коли є загроза для енергетичної безпеки ЄС. Такий план має більш радикальний характер, ніж пропозиція Єврокомісії щодо повної заборони енергоносіїв з Росії з початку 2028 року. У комюніке євродепутати відзначили, що підтримали таке рішення з огляду на те, що Росія системно, протягом двох десятиліть, використовувала свої енергоресурси як зброю і це ще більш загострилося після її нападу на Україну. Для того, щоб прийнятий комітетами Європарламенту документ набув чинності, його мають затвердити у Раді Євросоюзу, а також у Європарламенті на сесії у Страсбурзі. 

Продаж нафти та газу є одним із ключових джерел наповнення російського бюджету. Ці кошти дозволяють Кремлю фінансувати військові операції, підтримувати армію та закуповувати озброєння. Таким чином, продовження імпорту російських енергоносіїв фактично сприяє веденню війни проти України та підживлює агресивну зовнішню політику Росії. ЄС робить необхідні кроки щодо законодавчої заборони імпорту російських енергоносіїв, що дасть європейським компаніям юридичні підстави для розірвання комерційних угод з російськими постачальниками. Це важливо, оскільки багато європейських компаній зокрема, TotalEnergies, Shell, Naturgy, SEFE продовжують здійснювати покупки російського скрапленого природного газу через побоювання великих штрафів за порушення договірних зобов'язань. Уряд Віктора Орбана принципово відмовляється від диверсифікації джерел поставок енергоносіїв, надаючи перевагу подальшим поставкам відносно дешевих нафти та газу з Росії. Орбану це допомагає зміцнювати політичні позиції всередині країни і задовольняти очікування угорських виборців щодо стабільних цін на енергоносії. Це особливо важливо для чинної угорської влади з урахуванням того, що в 2026 році пройдуть парламентські вибори, а рейтинги правлячої партії «Фідес» падають.

Ця стратегія уряду Орбана робить Угорщину вразливою до «побажань» Москви як у енергетичній, так і в політичній сферах. Угорщина системно блокує посилення санкцій проти енергетичного сектору Росії, використовуючи своє право вето. Водночас уряд Орбана погоджується на частину обмежувальних заходів лише за умови отримання від ЄС певних поступок. Наприклад, гнучкості у термінах виконання. Така стратегія дозволяє Будапешту одночасно демонструвати лояльність до європейської солідарності та зберігати простір для маневру у відносинах із Москвою. Залежність Угорщини від російських енергоносіїв створює додаткову можливість для Кремля впливати на внутрішні дебати в ЄС та позиції щодо війни РФ проти України, послаблюючи єдність блоку у прийнятті рішень щодо санкцій та енергетичної політики. Очевидно, що Орбан буде блокувати рішення в Раді ЄС. Президент США Дональд Трампа раніше критикував європейські країни за закупівлю російських енергоносіїв. Проте ця критика не вплинула на позицію угорського прем’єра  щодо відмови від імпорту російської нафти та газу, який робить ставку на свої особисті відносини з чинним американським президентом.

А тим часом, голова МЗС Угорщини Сійярто знову приїхав до Москви для участі у форумі «російський енергетичний тиждень». В Москві Сійярто розкритикував енергетичну політику ЄС та заявив, що Угорщина постраждає, якщо відмовиться від російських нафти та газу. Поїздку Петера Сійярто до Росії розкритикували в Єврокомісії. Речниця ЄК Аніта Гіппер заявила, що цей візит неправильний сигнал з боку члена ЄС очільнику Кремля. «У принципі, будь-які двосторонні контакти держав-членів ЄС мають поважати позицію та політику ЄС», – сказала речниця. За словами Гіппер, це особливо актуально у зв'язку з тим, що ЄС звів відносини з Росією до мінімуму, ЄС постійно працює над антиросійськими санкціями і посиленням підтримки України.

Національна нафтогазова компанія Угорщини MOL Group досі імпортує близько 5 млн тон російської нафти на рік трубопроводом «Дружба». Така політика робить Угорщину заручником російських постачань.  Будапешт свідомо посилює свою залежність від російської нафти, хоча національна компанія MOL Group має реальні альтернативні шляхи постачання неросійської нафти: MOL володіє частками у консорціумі з видобутку азербайджанської нафти (родовища Азері-ШирагГюнешлі) та у трубопроводі Баку-Тбілісі-Джейхан. Крім того, Угорщина може збільшити постачання нафти через трубопровід «Адрія» з боку Хорватії, але вперто не хоче. Продовжуючи масштабні закупівлі російських нафти та газу, Угорщина стає значним фінансовим донором для військової машини Кремля. Адже нафтогазові доходи є ключовою статтею формування російського федерального бюджету, з якого, зокрема, фінансується повномасштабна війна проти України. 

Між тим, якщо бути точним, то ще чотири країни ЄС заплатили РФ за газ більше, ніж дали Україні у якості допомоги. Deutsche Welle опублікувало результати дослідження «Пастка скрапленого природного газу. Залежність Європи від Росії та США у плані викопного палива». Зокрема в дослідженні мова йде про те, що з 2022 по 2025 рр. Франція, Бельгія, Іспанія та Нідерланди закупили в Росії скраплений природний газ на 34,3 млрд євро. За той же час вони направили Україні сумарно 21,2 млрд євро. 

В 2024 році країни ЄС закупили рекордні обсяги російського скрапленого газу – 22 млрд куб. м. Це на 19% більше, ніж у 2023 році. Ще донедавна в ЄС планували відмовитися від російського скрапленого газу наприкінці 2027 року. Терміни були зміщені на тлі тиску на ЄС з боку президента США Дональда Трампа, який звинуватив європейські країни у фінансуванні війни Росії проти України. Очікується, що 19-й пакет санкцій ЄС прийме наприкінці жовтня. Для посилення санкційного тиску на Росію дієвим засобом стало введення санкцій проти танкерів, що перевозять скраплений газ російського походження. ЄС міг би також ввести санкції проти компанії «Новатек», яка є основним постачальником російського скрапленого газу в країни ЄС, що суттєво обмежило б її операційну діяльність та доходи. 

Світовий ринок скрапленого газу зазнає суттєвих змін протягом 2026-2027 рр. завдяки введенню в експлуатацію великої кількості нових виробничих та експортних потужностей в США, Катарі та Австралії. Це значно збільшить глобальну пропозицію, що сприятиме подальшій диверсифікації джерел енергопостачання для Європи. Зокрема, Катар слід розглядати як важливого додаткового постачальника для європейського ринку. Китай, ймовірно, поступово скорочуватиме імпорт скрапленого газу зі США та Австралії через загострення відносин та сприйняття їхньої політики як «недружньої». Це може призвести до того, що значні обсяги скрапленого газу, призначені раніше для Китаю, будуть направлені на інші ринки. Як наслідок, на європейському ринку з’являться додаткові гравці, а пропозиція скрапленого природного газу буде навіть перевищувати попит.