Блог

Інформаційна агенція «Голос Криму» сьогодні опублікувала цікавий матеріал, в якому повідомляється про те, що на Південному березі Криму будуть використовувати джерела для водопостачання мешканцям. Зазначається, що відповідне «розпорядження» видав так званий «голова республіки Крим» Сєрґєй Аксьонов, документ також опублікований.

І якщо про проблематику водопостачання Алушти (найімовірніше Великої Алушти) вже відомо. Окупаційна влада вже була змушена запроваджувати графіки водопостачання в Алушті. То проблема водопостачання Ялти (найімовірніше Великої Ялти) поки що широко не звучала. Це по-перше. А по-друге, проблематика водопостачання Ялти виходить, як ілюстрація або як стан справ, далеко за межі інтересів тільки Ялти. Назву кілька позицій, чому це так.

1. Територія Великої Ялти не страждає від нестачі невеликих гірських річок. Їх налічується кілька десятків. Найбільше з них Дерекойка (Швидка) та Учан-Су (Водоспадна) протікають територією міста Ялта. Дрібніші Гува; Теміар; Авунда; Яузлар; Лим'янка; Люка та інші. Проблема цих річок у тому, що в літній період вони пересихають здебільшого. А найбільші Дерекойка та Учан-Су дуже сильно втрачають в обсязі води. Про це знають місцеві жителі та бачили гості міста.

Відповідно є і джерела. Існували підземні горизонти прісної води як основа появи джерел. Що з ними сьогодні, який стан цих запасів прісної води не відомо.

Головна проблема з водопостачанням територій, що обговорюються (Велика Ялта і Велика Алушта) виникла гостро після 1954 року. І полягала проблема в тому, що той обсяг імміграційного приросту населення в Криму загалом і на території Великої Ялти та Великої Алушти, зокрема, вже не міг бути забезпечений водопостачанням у тих обсягах природного стоку, які мала ця територія. Наприклад, по Алушті ця проблема вирішувалася через будівництво Ізобільненського водосховища, Кутузівського водосховища, джерела Ай-Йорі.

2. Історично, частина наявних джерел на Південному Березі Криму (як і в цілому у Криму)  була втрачена через активне втручання людини в природу. Прикладом цього є населений пункт Ай-Василь (Васильівка), який сьогодні фактично є районом міста Ялта. У давнину Ай-Василь був «населеним пунктом на джерелах». Ці джерела з часом пішли під землю. Сьогодні вся територія «джерельного царства» покрита житловою забудовою. Ті, хто знав про це і зміг знайти у себе на ділянках вихід води, отримали додаткове джерело дуже якісної прісної води, яка в першу чергу використовувалася для поливу городів, облаштування басейнів і так далі.

Маючи досвід дій окупаційної влади стосовно приватної власності при будівництві Керченського мостового переходу та траси «Таврида» виникає природне питання: «Чи існує ризик того, що для отримання додаткових джерел водопостачання у жителів Ай-Василя почнуть відбирати нерухомість?»

3. Проблему нестачі природного стоку на території Великої Ялти і, отже, проблему прісного водопостачання вирішували за радянських часів через перекидання прісної води з Бахчисарайського району до Ялти. З цією метою в період 1959-1964 років був побудований, вірніше пробитий, у надрах Головної гряди Кримських гір під Ялтинською яйлою тунель, який став транспортним інструментом для перекидання прісної води із спеціально збудованих водосховищ Щасливе 1; Щасливе 2; Ключівське та Загірське. Для заповнення цих водосховищ були задіяні витоки річок Бельбек, Манаготра та Кача.

В результаті, головним (у переважному обсязі водозабезпечення, проєктна витрата 50 000 м³ на добу) джерелом водопостачання Ялти (частини Великої Ялти) стала система водосховищ Бахчисарайського району.

У період окупації, якщо не помиляюся у 2018 році, окупаційна влада ухвалювала рішення про облаштування додаткового тунелю під Головною грядою Кримських гір з метою збільшення обсягів перекидання прісної води з Бахчисарайського району до Ялти. Терміном закінчення цього будівництва визначався 2025 рік. Але інформації про закінчення будівництва я не бачив. Може, не траплялася. Але те, що в ході цього будівництва у окупантів виникали проблеми, інформація була.

4. Що відомо по Бахчисарайському району. У водосховищах, створених для водозабезпечення Ялти, спостерігалося падіння рівня наповнюваності до критичних показників. І якщо за результатами зимового періоду ці, як і інші водосховища Криму, заповнювали у якомусь обсязі свій споживчий баланс, то у спекотний літній період картина із наповненням може знову досягти критичного рівня.

Одна з причин, вірніше наслідки діяльності окупантів та їх втручання у кримське природне середовище. Яке вони здійснили для вирішення проблем водопостачання, які виникли як наслідок відсутності у Криму дніпровської води. До речі, окупанти руйнуванням Каховського гідровузла самі позбавили Крим дніпровської води у 2023 році. Окупанти розпочали хижацьке викачування підземних горизонтів прісної води у Криму. Про це багато говорили раніше, після 2014 року. У тому числі йшлося, що такі дії окупантів призведуть до зникнення природних джерел водопостачання.

Деякі наслідки дій окупантів вже можна спостерігати. У Бахчисарайському районі у горах зникли джерела. Пересихання гірських річок Бахчисарайського району влітку вже стало критичним. Ситуація в Бахчисарайському районі дуже показова, оскільки за своїм географічним розташуванням Бахчисарайський район отримував, порівняно з іншими регіонами Криму, найбільший обсяг природного стоку прісної води.

Проблеми із наповнюваністю водосховищ Бахчисарайського району знаходяться у прямій залежності і зі зникненням джерел, і з вичерпанням підземних горизонтів прісної води. Допустимо зробити висновок про те, що ситуація в Бахчисарайському районі знаходиться відповідно до ситуації у інших регіонів окупованого Криму. Єдиний кримський природний комплекс взаємопов'язаний. Ну а яку воду знайдуть окупанти на території Великої Алушти та Великої Ялти, і як ці «знахідки» їм допоможуть ми дізнаємося трохи згодом із «рівня гучності» окупаційних фанфар про вирішення проблеми водопостачання цих кримських регіонів.