Блог

27 травня на державному рівні відзначається 150 років із дня народження академіка Костянтина Воблого, автора кількох сотень наукових праць, який, як вважається, першим серед економістів широкого профілю визначився як економіко-географ.

 За життя Воблий досліджував історію народного господарства, економічну статистику, демографію, економіку страхової справи, міграції населення, бурякоцукрової промисловості, комплексного освоєння Великого Дніпра, внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Його основні праці були присвячені проблемам розвитку і розміщення продуктивних сил України, створенню нових галузей промисловості та комплексному розвиткові районів. Також науковець розробив наукову схему економічного районування України.

Костянтин (Кость) Воблий народився 27 (за іншими даними – 26) травня 1876 року в селищі Царичанка (нині Дніпропетровська область) у родині сільського священника. Закінчивши народну школу, навчався у духовному училищі та семінарії в Полтаві, згодом – у Київській духовній академії.

Навчався на юридичних факультетах університетів у Тарту (Естонія) та Варшаві (Польща). Отримавши ступінь кандидата права та золоту медаль, деякий час працював молодшим редактором Варшавського статистичного комітету.

У 1906–1909 рр. Костянтин Воблий був приват-доцентом політекономії і статистики Київського університету, згодом займав низку посад у Київському комерційному інституті, в 1917 році ставши його ректором. Через зміну панівних режимів у добу Українських національних змагань та супутні негаразди, інститут було закрито.

В 1918 році Костянтин Воблий очолює групу професорів Київського університету, відряджену до Криму для читання лекцій у щойно заснованому Таврійському університеті, відкриття якого пов’язувалося з роллю півострова як авангарду торгівлі з Туреччиною, Персією (сучасний Іран) та Близьким Сходом. У 1920 році Воблого, що став одним із семи академіків університету, було призначено ординарним професором кафедри статистики: він викладав політекономію та статистику. Крім цього, він у 1920–1921 рр. перебував у лекторській колегії Народного університету (ймовірно, йдеться про Інститут народної освіти у Феодосії) та викладав на статистичних курсах, організованих з ініціативи Таврійського університету.

У кримських сторінках життєпису Костянтина Воблого також є ще один маловідомий епізод. 17 серпня 1920 року російський військовий діяч Пьотр Вранґєль, який на той час очолював черговий окупаційний режим у Криму, ініціював створення в Севастополі «Тимчасового Українського Уряду», відомого також як «Український Національний Блок» (УНБ): до його складу, разом з колишніми урядовцями УНР і Української Держави та громадськими активістами з Криму і Великої України, увійшов і професор Воблий. З часом УНБ створив мережу філій та увійшов у конфлікт із «просвітніми українськими радами» Криму, які мали демократичний напрямок і цілком підтримували «другу УНР» та її очільника Симона Петлюру. З часом ці настрої, шляхом інфільтрації носіїв, поширилися й серед членів УНБ, який було переформатовано: Воблий до оновленого складу формації не увійшов. Можливо, це й на краще – оскільки, за свідченнями сучасників, ані «тимчасовий український уряд», ані «український національний блок» на українському напрямку «абсолютно нічого не робили».

Наприкінці листопада 1920 року Костянтина Воблого на кілька днів заарештували большевики, які вчергове захопили Крим. Згодом через голод, перевагу політичних амбіцій над професійним ставленням при вирішенні проблем, некомпетентне втручання партійних органів академік повернувся до Києва – де був змушений публічно каятися в тому, що «все життя вірою і правдою служив буржуазії». До останнього свого дня, 12 вересня 1947 року, професор, якому дивом вдалося уникнути сталінських репресій, вірою і правдою служив виключно науці.

Вже не проживаючи на півострові постійно, Костянтин Воблий час від часу звертався до кримської тематики: зокрема, свого часу з-під його пера вийшла краєзнавча нотатка про старовинне караїмське місто-фортецю Чуфут-Кале неподалік від Бахчисарая, а також стаття «Сиваш та його багатства», в якій детально було з’ясовано значення затоки. Після визволення України від нацистських окупантів у періодичній пресі виходили статті академіка Воблого, присвячені в тому числі Кримові: ці та ніші матеріали він створював на основі своїх подорожніх вражень. 

«Навесні й восени щороку їздив до Криму, протягом 40 років вивчив цей чудовий куточок, обходив його пішки, об’їздив на велосипеді, кіньми, в останні роки – на автомобілі. Україна і Крим – це дві рідні для мене республіки», – зізнавався академік у своїй автобіографії, наголошуючи також на тому, що його дружина Раїса Гуріївна є уродженкою Ялти.

З відновленням незалежності України Сімферопольський державний університет (у майбутньому – Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського) повернувся до підготовки спеціалістів-економістів. У 1994 році в закладі було відроджено факультет економіки, менеджменту і права, рада якого ухвалила рішення щодо виплати студентам-відмінникам іменної стипендії Костянтина Воблого. З часом ім’я науковця було занесено на меморіальну дошку Таврійського національного університету.