Блог

23 квітня, США, Україна, Велика Британія та Франція проведуть переговори в Лондоні. Позиції США на переговорах з українськими та європейськими колегами представлятимуть держсекретар Марко Рубіо та спеціальні представники президента Дональда Трампа Стів Віткофф і Кіт Келлог. Українську сторону представлятимуть керівник Офісу президента Андрій Єрмак, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умєров. Всі вони були разом на попередніх переговорах в Парижі. Переговори в Лондоні стануть продовженням перемовин, що відбулися минулого тижня в Парижі за участю президента Еммануеля Макрона. У французькій столиці ці самі американські посадовці окреслили потенційні рамки домовленостей щодо припинення вогню і прокладання шляху до ширшого мирного врегулювання між Києвом і Москвою. Глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро повідомив, що Європа попередила США, які питання потенційної мирної угоди між Україною та РФ вони не обговорюватимуть. “Оскільки США вирішили зайняти позицію посередника, ми змушуємо їх почути, які наші “червоні лінії”, – сказав Барро, маючи на увазі питання, щодо яких Європа не піде на поступки. На питання про те, чи може цього тижня відбутись мирна угода між Україною та РФ, як стверджує президент США Дональд Трамп, Барро зауважив, що все залежить лише від очільника Кремля Володимира Путіна. “Я думаю, що великоднє перемир’я, яке Путін оголосив досить неочікувано, було маркетинговою операцією, мета якої не допустити нетерпіння у президента Трампа”. Барро додав, що хоча Росія завжди порушує перемир’я, все ж певне зниження інтенсивності бойових дій було, зокрема щодо ракетних та дронових атак, а відтак це може стати початком для тривалішого припинення вогню.

New York Post повідомляє, що Київ під час переговорів з делегацією США минулого тижня найбільше турбувався частиною угоди, що стосується територій. У той же час попри появу деталей плану, неясно, яку позицію займають сторони щодо домовленості. «Росія ще не заявила, чи серйозно вона налаштована на мирну угоду після того, як понад місяць відкладала спроби Трампа припинити вогонь та укласти угоду. Віткофф спробує змінити це цього тижня, запропонувавши останню, найкращу пропозицію, яка може включати послаблення санкцій", - відзначає видання.

У Reuters зазначають, що якщо ж Вашингтон справді відмовиться від ролі посередника, то перспектива миру стане ще примарнішою. Адже більше немає у світі країн, які можуть мати вплив і на Україну, і на Росію.  Дональд Трамп заявив, що представить свій план щодо врегулювання конфлікту в Україні протягом наступних трьох днів. Відомо, що саме американська сторона запропонувала Києву на переговорах у Парижі 17 квітня. Зазначається, що цей план передбачає визнання США російської анексії Криму, виключення можливості вступу України до НАТО, припинення вогню вздовж поточної лінії фронту, оголошення території навколо Запорізької АЕС нейтральною під американським контролем. Наразі США очікують на відповідь Києва. Після того, як українська сторона дасть згоду на план, його мають представити Москві. Мирний план включає розміщення європейських сил в Україні в разі досягнення припинення вогню. Також Трамп розглядає ідею спільної комісії Україна-РФ-“нейтральна країна”, яка здійснювала б нагляд за дотриманням умов припинення вогню. США, у свою чергу, можуть долучитися до мирної ініціативи як “грошова сила”, не розгортаючи власні війська. Попри те, що адміністрація Трампа раніше засуджувала анексію Криму, нині у Білому домі обговорюють можливість поступок. За словами джерела, Україна нібито готова погодитися на втрату до 20% територій “де-факто”, без юридичного оформлення. Ідеться про тимчасове визнання окупації, без відмови від суверенітету. Однак Київ постійно наголошує що за жодних умов не визнає анексію своїх територій. Це протирічить Конституції України та нормам і принципам міжнародного права. Україна не визнаватиме окуповані території Росією. Усі ці території залишатимуться тимчасово окупованими. Крім того, Україна ніколи не відмовлятиметься від наступного вступу до НАТО. Якщо зараз це не реально, то це не значить, що це стане неможливим у майбутньому. При цьому Україна має право на вступ до ЄС. Санкції ЄС не буде знято, поки не буде остаточної впевненості, що Росія не розпочне нову війну. І поки не зрозуміло, яким чином Росія братиме участь у відбудові України. Мається на увазі 300 млрд заморожених російських активів.  Армія та військово-промисловий комплекс України не будуть обмежені. Між тим, на тлі заяв Трампа Росія офіційно не відповіла на пропозицію Вашингтону.  Натомість Путін згадав про “великоднє перемир’я”, яке, за його словами, було порушено понад 3 тисячі разів. Правда, глава Кремля замовчав, що порушення тиші якраз було з російського боку, а українська сторона лише відповідала на провокації. Москва знову вдалася до трюку, який використовувала вже декілька разів. Власний обстріл Донецька з метою перекласти провину на українську сторону. 

Якщо ж Трамп відмовиться від України, Велика Британія і Європа будуть змушені заповнити цю прогалину. Оскільки Путін чітко налаштований на продовження війни, розколюючи Захід, а короткочасне великоднє перемир'я не було більше ніж тактикою піару. Це контр продуктивний підхід, який суперечить усьому нещодавньому досвіду успішного завершення мирних переговорів, вважає Вільям Хейг, ректор Оксфордського університету та міністр закордонних справ Великої Британії (2010-2014). Мир не настає за графіком, зручним для публікацій у соцмережах чи передвиборчих заяв. У випадку Корейської війни мирні переговори, що почалися у 1951 році, пройшли десятки зустрічей протягом двох років, перш ніж у липні 1953 року було досягнуто перемир’я — і воно досі діє. Хейг додає, що це перемир’я тримається вже 72 роки лише тому, що США розмістили війська в Південній Кореї, щоб стримувати новий конфлікт. Отже, мир у Кореї вимагав і терпіння, і сили — ані того, ані іншого наразі Вашингтон не пропонує українцям. "Мир не можна просто придбати, як товар у магазині. Для його досягнення потрібна певна довіра, що обидві сторони діятимуть добросовісно, а також переконання з усіх боків, що продовження бойових дій не дасть кращого результату — і зазвичай на формування таких переконань потрібен час і зовнішній тиск", — пише Хейг. Трагічно втрачена можливість полягає в тому, що якби США приділили необхідний час і мали необхідні важелі впливу, вони, ймовірно, могли б покласти край війні в Україні. Але важелі впливу полягали б у наданні українцям достатнього потоку відновленої військової допомоги, що змусило б Путіна зробити висновок про неможливість подальшого зміцнення позицій. Потім знадобився б час для узгодження детальних домовленостей щодо кордонів, військовополонених, умов припинення вогню, а також гарантій безпеки й економічної підтримки України — без цього війна швидко відновиться. Натомість сьогодні спостерігається поспіх укласти угоду вже в найближчі дні — без реального тиску на Росію, але з явним прагненням США отримати доступ до українських корисних копалин. Наслідки цього для Європи були б дуже серйозними, пише Хейг. Поки що головні дипломатичні зусилля, розпочаті прем’єром Стармером і президентом Макроном, полягають у створенні "коаліції охочих", яка приєднається до військової сили в Україні на підтримку мирної угоди. Це необхідний процес, щоб показати Білому дому, що він все ще потребує союзників і повинен прислухатися до них.