Блог

На азербайджанському телебаченні вже кілька днів подається скандал із рейдом на азербайджанську діаспору в російському місті Єкатеринбурзі. Під час рейду російські поліцейські 27.06. затримали 50 осіб під приводом їхньої перевірки на причетність нібито до вбивств у 2001-11 роках. Двоє затриманих загинуло - брати Гусейн та Зіяддін Сафарови. У багатьох інших сліди побоїв. Як результат - Азербайджан вимагає розслідування і у відповідь скасував візит парламентської делегації до Росії. 29.06.2025 міністерство культури Азербайджану повідомило, що в країні скасували всі культурні заходи, які організовують російські державні та приватні установи. Це стосується, зокрема, концертів, фестивалів, вистав, виставок та інших культурних подій.

Росія продовжує втрачати вплив на Закавказзі, яскравим проявом чого є новий виток конфлікту з Азербайджаном. Одним із головних каталізаторів нинішнього загострення стали події в Єкатеринбурзі, де в ході операції російських силовиків, загинули двоє азербайджанців, дев'ять було заарештовано, а декількох поранено. У Баку це викликало різку реакцію. Міністерство закордонних справ Азербайджану викликало представника російського посольства та висловило різкий протест. В азербайджанському парламенті (Міллі Меджлісі) подія була названа «грубим порушенням прав людини», депутат Нагіф Гамзаєв заявив, що дії силовиків були непропорційно жорсткими, а на адресу одного із затриманих застосовувалися тортури. 

На думку азербайджанської сторони, інцидент у Єкатеринбурзі є частиною ширшої тенденції систематичного тиску на азербайджанську громаду у Росії, що створює серйозні проблеми у двосторонніх відносинах. Крім того, досі не завершено конфлікт навколо збитого літака AZAL (Азербайджанських авіаліній) і Баку все ще очікує офіційної реакції від Росії, яка остаточно втрачає свій статус «старшого брата» у Закавказзі. Час, коли Баку, як і Єреван та Тбілісі стримано слухали Москву, давно минув, і це видно неозброєним оком. 

Російська зовнішня політика на Закавказзі — наочний підручник політичних помилок Кремля, який чіпляється за залишки колишнього впливу, ігноруючи реальну трансформацію регіону. Кремль продовжує робити ставку на залякування та демонстрацію сили. Саме це стало першопричиною чергового міжнародного скандалу, внаслідок якого загинули азербайджанці, що стало черговим свідченням серйозних міжетнічних проблем на території РФ. Це не просто внутрішня операція, як намагаються представити її в російських ЗМІ, а ляпас усьому азербайджанському народу, який ігнорувати подібне просто не міг. Просто неможливо уявити якби так само в Баку затримували росіян.

Сигнали з Баку стають все очевиднішими: відмова І.Алієва від поїздки на парад 9 травня до Москви, протест МЗС, парламентські заяви, бойкот російських культурних заходів, але Москва начебто не чує чи не хоче чути. У Кремлі продовжують жити в паралельній реальності, де Азербайджан начебто молодший партнер, якого можна ігнорувати. Насправді Росія своєю політикою стрімко втрачає свої позиції у відносинах з Баку, а також Єреваном і, можливо навіть з Тбілісі. 

Сьогодні Азербайджан вже став частиною турецької стратегії зі створення «Великого Турану», в тому числі заповнюючи вакуум напередодні відходу «старшого брата, що ослабів». Спільні турецько-азербайджанські військові навчання, політична координація, газові та інфраструктурні проекти – і РФ у цьому рівнянні просто зайвий елемент. Москва більше не може запропонувати Азербайджану ні економічної вигоди, ні військових гарантій, і це бачать усі, окрім самої Росії. Інцидент у Єкатеринбурзі став лакмусовим папірцем ставлення російської влади до етнічних меншин. Офіційний Баку говорить про тортури, непомірну жорстокість і систематичний тиск на своїх співвітчизників, і це відбувається в країні, яка ще недавно позиціонувала себе як «друг» азербайджанського народу.

Результатом непродуманих дій Кремля стала втрата репутації Росії. Пройшло вже достатньо часу з моменту інциденту зі збитим літаком AZAL і в цьому питанні все очевидно, він був збитий ракетою над територією Чечні, проте російська сторона досі не надала офіційної реакції, виразних вибачень або обіцянки всебічного розслідування. Так не поводяться союзники, і ця тиша приголомшлива для Баку. Крім того, РФ не сприймає Азербайджан як рівноправного партнера, і там це розуміють. Заборона на російські культурні заходи можливо символічна, але дієва акція. Азербайджан дає зрозуміти: «російський світ» тут більше не в пошані. Це не просто відповідь на вбивство в Єкатеринбурзі, а загальне розчарування в російській політиці, її зневазі до партнерства та поваги інших. 

Культура, яку Москва завжди використовувала як інструмент «м'якої сили», тепер працює проти неї, а іншого в Росії, окрім силових структур та пропаганди, більше не лишилося. Але і з цим у Баку борються: у лютому 2025 року там оголосили про радикальне скорочення штату прокремлівського ЗМІ «Sputnik Азербайджан». Як результат – РФ видавлюють із Південного Кавказу. 

30.06.2025 двох осіб, затриманих під час операції в офісі інформаційного агентства «Sputnik Азербайджан» в Баку, було вивезено з території агентства на спеціальних транспортних засобах. Як повідомляє Vesti.az з посиланням на джерела в органах влади, в результаті операції міністерства внутрішніх справ Азербайджану було затримано двох співробітників Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ), які працюють у вказаному агентстві. Ще в лютому 2025 року офіційним Баку було ухвалено рішення про зупинення діяльності агентства «Sputnik Азербайджан» у відповідь на агресивну інформаційну політику РФ, що стосується нібито помилково збитого над Чечнею пасажирського літака з Азербайджану. На формальному рівні рішення про затримання двох співробітників російського агентства було прийнято з метою забезпечення паритету між державною азербайджанською пресою за кордоном та діяльністю іноземних журналістів на території країни. Так, чисельність журналістів «Sputnik Азербайджан» мала дорівнювати кількості працівників азербайджанських медіа в Росії. Проте, редакція «Sputnik Азербайджан» не виконала цієї вимоги і продовжила роботу в колишньому режимі, не зупиняючи діяльність офісу. Росія, як ні в чому не бувало, продовжує вважати себе «вищою інстанцією» для керівництва колишніх радянських республік, проте послідовно обпалюється – спочатку в Україні, потім у Молдові, тепер в Азербайджані.