Блог

Президент України Володимир Зеленський виступив на саміті Європейської Ради у Брюсселі. 

«Європейський Союз відіграє ключову роль у забезпеченні того, щоб війна, яку веде Росія, не поширювалася далі, та в просуванні до миру. Санкції проти Росії залишаються одним із найефективніших інструментів обмеження її агресії. Зараз необхідний дійсно потужний 18-й пакет санкцій ЄС проти РФ. Ключовими цілями мають стати російська торгівля нафтою, тіньовий танкерний флот, російські банки та інші фінансові установи, а також будь-які ланцюги постачання, які забезпечують обладнання чи деталі для виробництва зброї», - наголосив український президент. 

«Ми також повинні розширити санкції не тільки проти російських танкерів, але й проти їхніх капітанів і терміналів, які Росія використовує для транспортування нафти». 

Факти очевидні: щоб зменшився апетит Росії до війни, мають зменшитися її нафтові прибутки. Тож важливі подальші кроки для зниження цінової стелі на російську нафту. Стеля в 45 доларів може допомогти наблизити мир. Але для справжнього, тривалого миру необхідно встановити ціну в 30 доларів за барель, щоб заблокувати можливість Росії фінансувати свою агресію. Володимир Зеленський наголосив, що передбачуваність — це один з найважливіших ресурсів у сучасному світі. А РФ чинить тиск через непередбачуваність та хаос, тому ми повинні забезпечити, щоб українська оборона від російської агресії залишалася стабільною і надійною. Це означає продовження заморожування російських активів і продовження використання цих заморожених активів для фінансування потреб України. В.Зеленський нагадав, що Україна виконує усі свої зобов'язання, аби вступити до ЄС. Зараз потрібний чіткий політичний сигнал, що Україна твердо стоїть на європейському шляху, а Європа дотримується своїх обіцянок, адже будь-яке зволікання з боку ЄС може створити привід для сумнівів у словах та зобов'язаннях Європи. 

"Ми робимо свою частину роботи. Тож відкриття першого кластеру "Основа" в переговорному процесі може бути більше, ніж просто технічним кроком. Це було б політичне рішення, яке визначає майбутню інтеграцію України з Європою" — підсумував президент України. 

Того ж дня угорський прем’єр Віктор Орбан оголосив, що за результатами "консультативного референдуму" 95% угорців виступають проти вступу України до Європейського Союзу. За його словами, Угорщина "розуміє українців та бачить їхню героїчну боротьбу", але "завдяки понад 2 млн голосів" угорці "зупинили вступ України до Євросоюзу". 

"Також бачимо, що їм потрібна допомога, але хочемо допомагати так, щоб при цьому не знищити себе. Членство України в ЄС означало б, що ми зруйнуємо самих себе. Ми миттєво втягнулися б у війну з Росією і принесли б її на територію ЄС, а отже – й на територію Угорщини", – стверджує угорський прем'єр. 

Орбан каже, що Україна "залишається невизначеним утворенням". 

"Ми навіть не знаємо, що таке Україна сьогодні, де проходять її кордони. Ця небезпека існувала і в інших країнах колишнього радянського блоку. Саме тому їх спершу приймали в НАТО, бо НАТО могло гарантувати ці кордони. І лише потім ЄС приймав інші відповідні країни", – вважає Орбан. 

Цікаво, що Швеція і Фінляндія спочатку вступили до ЄС, а потім до НАТО, та угорський прем’єр робить вигляд, що цього не знає або не помічає. Крім того, згадуване опитування в Угорщині відбувалося без міжнародного контролю, фактично – у онлайн формі, організоване силами, наближеними до правлячої партії ФІДЕС. Цей крок став частиною політичної стратегії В.Орбана, спрямованої на блокування євроінтеграційних процесів України та демонстрацію власної «особливої» позиції в ЄС. 

Будапешт зараз систематично використовує інструменти маніпуляції громадською думкою та фейкові процедури для виправдання своєї антиукраїнської позиції. Угорський референдум не має юридичної сили в рамках ЄС. 

Згідно з даними угорської опозиції, його результати сумнівні, у т.ч., через невелику кількість учасників, однак, ці результати використовується В. Орбаном як медійний інструмент тиску. Це прямо свідчить, що дії глави угорського уряду слугують інтересам Кремля, оскільки вони спрямовані на руйнування єдності Євросоюзу в питанні підтримки України. 

Опитування не стало відображенням волі всього угорського народу: лише 1,3 млн., а не 2 мільйони, як заявляє В.Орбан, із понад 8 млн. виборців взяли в ньому участь. «Референдум» став спробою створення враження про «втому» Європи від України, хоча реальна політична й громадська підтримка України в ЄС залишається високою. Такі дії В. Орбана – це інструмент тиску на ЄС, аби торгуватися за додаткове фінансування та преференції для Угорщини, а не справжня позиція населення всієї країни. 

Якби при вступі Угорщини до ЄС  більше ніж 20 років тому, опитування провели Нідерланди та Данія, то мабуть підтримки вступу Будапешту до Євросоюзу було б мінімум. Але країни-члени ЄС не використовували такий маніпулятивний інструмент для нових країн-кандидатів на членство в Євросоюзі, політично розуміючи важливість підтримати угорський народ на євроінтеграційному шляху. 

Москва ж використовує угорський «референдум» у своїй пропаганді як доказ «втрати підтримки України в Європі», що є частиною ширшого інформаційного впливу. Власне Кремль  і поставив завдання оточенню угорського прем’єра блокувати євроінтеграційний шлях України, що спростить Росії можливість ширшого захоплення українських територій. 

Проте антиукраїнська риторика В.Орбана суперечить позиції більшості країн членів Євросоюзу, які підтримують офіційний початок перемовин про вступ України до ЄС. У Брюсселі європейські високопоставлені дипломати роздратовані позицією Угорщини стосовно України. Європейська комісія підтримує відкриття першого кластера переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Таку позицію озвучила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн після останньої зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі. За її словами, Україна продовжує впроваджувати важливі реформи, незважаючи на складну ситуацію та військову агресію. Вона наголосила, що процес вступу до ЄС базується на досягненнях країни, а Україна вже продемонструвала значний прогрес у виконанні необхідних умов. Європейська комісія закликала до відкриття переговорів, підкреслюючи, що Україна заслуговує рухатися вперед на шляху до членства в Євросоюзі. Підтримку початку переговорів із Україною раніше висловила й президентка Європейського парламенту Роберта Мецола. 

Вона підкреслила важливість подальшої консолідованої підтримки України, включаючи перспективу майбутнього членства в ЄС. Україна та Молдова вже виконали ключові умови для старту першого кластера переговорів, так званого «фундаментальних питань». Фон дер Ляєн підкреслила, що процес вступу базується на заслугах, а Україна, у свою чергу - заслуговує на те, щоб рухатися вперед. Також вона заявила про рішучу підтримку України як у військовому, так і в політичному напрямках. Зокрема, глава Єврокомісії заявила, що Євросоюз вже виділив 1 млрд євро на підтримку української оборонної промисловості — коштом прибутків від заморожених активів РФ. Вона також повідомила, що ЄС готовий авансом надати Україні залишок у 11 млрд євро з кредитного пакету G7, враховуючи потребу у цих коштах. У політичному вимірі, за її словами, ЄС продовжить тиснути на РФ, аби змусити її до серйозного діалогу, починаючи з реального припинення вогню. 

 У Швеції сподіваються побачити прогрес у переговорах щодо членства України в ЄС найближчим часом. Там також вважають, що Київ готовий до початку переговорів. Про це заявила міністерка з європейських справ Швеції Джессіка Розенкранц. 

"Я вважаю, що процес вступу до ЄС йде занадто повільно. Ми хочемо швидко просуватися в процесі вступу України. Згідно з оцінкою Єврокомісії, ми також бачимо, що Україна досягає величезного прогресу в реформах, попри те, що перебуває посеред війни", - сказала вона. 

Д.Розенкранц також додала, що Україна готова розпочати перший раунд переговорів, і Швеція вітає цей крок. При цьому міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернувся до угорського прем’єра, щоб він спитав, чи хоче угорська меншина України вступу Києва до ЄС. А якраз всі національні угорські товариства України підтримують євроінтеграційний шлях Києва і закликають Віктора Орбана перестати спекулювати темою меншин в блокуванні вступу України до ЄС.