«Жертви» реставрації: Мітридатські сходи у Керчі

Головний символ Керчі – Мітридатські сходи, на реставрацію яких витратили близько 700 млн рублів, – знову перебуває в жалюгідному стані. Така інформація поширилася півостровом у лютому цього року. 

Місцеві мешканці жартували, що сходи виглядають так, ніби їх тільки вчора розкопали археологи: об’єкт культурної спадщини покритий пліснявою та мохом, облицювання відколюється та обсипається, перила та сходи покривають тріщини. Не кращий стан і в іншого керченського символу – меморіального комплексу «Героям Ельтигенського десанту», який відреставрували за 20 млн рублів.

Кримінальна історія 

Великі Мітридатські сходи ведуть на гору Мітридат, де розташовувалося античне місто Пантікапей, і налічують 432 сходинки. Їх збудували у 1840 році за проєктом архітектора Олександра Дігбі. Сходи слугують не тільки для підйому на гору туристів, а й є найкоротшим шляхом до центральних вулиць Керчі для містян.

Мітридатські сходи тривалий час перебували в аварійному стані. У 2015 році частина їх впала, а в склепі Деметри, що входить до архітектурного комплексу, виникла глибока тріщина, яка розходилася все більше. Відреставрувати об’єкт культурної спадщини федерального значення у найстисліші терміни у 2016 році доручив особисто президент держави-окупанта Володимир Путін, який тоді відвідав Керч. Для цього він пообіцяв виділити до 1,5 млрд рублів.

Однак розпочати роботи в регіоні довго не могли, скаржилися то на брак коштів, то на неможливість знайти підрядника. А коли через два роки його все ж таки знайшли, ним виявилося скандальне петербурзьке ТОВ «Меандр», керівництво якого в даний час відбуває покарання за шахрайство в особливо великих розмірах. Позбавлена ​​волі за хабар у розмірі 25 млн рублів, отриманий від «Меандра» у 2018 році, і колишня «міністерка культури Республіки Крим» Арина Новосельська. Саме вона курирувала реконструкцію Великих і Малих Мітридатських сходів.

Свою діяльність на горі Мітридат «Меандр» почав з того, що за 167 млн ​​рублів пробурив понад тисячу свердловин завглибшки 30 метрів і залив їх бетоном нібито з метою зміцнення схилу, яке, на думку експертів, не потрібно, оскільки сходи розміщені осторонь, а у самій горі розташовуються склепи сарматської доби. Цими діями було знищено частину недослідженого археологічного шару давньогрецького Пантікапея. Комісія, яка проводила перевірку, встановила, що розпочаті «протиаварійні» роботи прискорили процес руйнування об’єкта. Грубі порушення виявились і в проєктній документації, згідно з якою сходи фактично демонтувалися і збиралися заново. Замовники проєктно-вишукувальних робіт і будівництва перекладали провину за те, що трапилося, один на одного, а документами, що стосувалися реконструкції, після арешту Новосельської зацікавилася ФСБ.

Підрядника змінили, і провести реконструкцію все ж таки вдалося, хоч і з затримкою на два роки.

Довгоочікуване відкриття 

І от напередодні Нового 2021 року «Уряд Республіки Крим» офіційно повідомив про закінчення реставрації знаменитих Мітридатських сходів у Керчі.

Акт приймання виконаних робіт зі збереження об’єкта культурної спадщини було підписано 23 грудня 2020 року. Реставраційні роботи фінансувалися за «федеральною цільовою програмою “Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополя до 2024 року”» і коштували близько 700 млн рублів. Утім, як уточнюють кримські ЗМІ, з урахуванням розвідувальних, протиаварійних та проєктних робіт – «кошторисна вартість проєкту перевищила 1,1 мільярда рублів».

Проте чи позначилася така вартість на якості реставрації? Як розповідав у кримських ЗМІ «директор підприємства – замовника робіт (ДАУ РК «Дирекція»)» Ілля Алимчев, звісно ж, ні: «У процесі комісії з приймання об’єкта недоліків не знайдено і об’єкт прийнято. Результат я оцінюю на «відмінно». Зараз у стадії укладання у нас контракт щодо приведення в належний стан прилеглої території, наприклад, підпірних стін». Ілля Алимчев зазначив, що частину декору на сходах було замінено. «Вазони всі нові, грифони теж. Старі передали до музею. Історичні стіни ми зберегли, відреставрували, і під час відвідин люди побачать, наскільки це красиво», – зазначив Ілля Алимчев.

Однак керченські громадські діячі не поділяли такого безумовного оптимізму. Один з них, історик і краєзнавець Костянтин Ходаковський, опублікував напередодні держприймання докладний аналіз підсумків реставрації під характерною назвою: «Що не так із реконструкцією Мітридатських сходів за 1 млрд рублів?».

Замість Музею старожитностей ресторан? 

По-перше, не влаштовує, скажімо так, неповнота реставрації.

«Сходи не можна розглядати окремо від двох інших найважливіших втрачених об’єктів архітектури та історії Керчі, з якими вони нерозривно пов’язані та будувалися разом в єдиному ансамблі. Йдеться про каплицю І.О. Стемпковського та Музей старожитностей», – пише Ходаковський.

І нагадує, що у 2020 році в Керчі «відбулася знаменна подія – відкрито фундаменти каплиці та склеп з останками пам’ятного градоначальника, який керував містом з 1828 до 1832 року і помер на цій посаді. Іван Олексійович Стемпковський був видатним ученим, одним із основоположників російської класичної археології, автором багатьох відкриттів. Деякі вперше сформульовані ним завдання актуальні й досі. За його пропозицією було розпочато систематичні розкопки, засновано перші музеї античності в Одесі та Керчі… Саме за Стемпковського на місці застарілої турецької фортеці почало виникати європейське місто, яке виросло в сучасну Керч. Планування вулиць і площ, поява найважливіших громадських будівель, будівництво храмів, заснування училища, закладення садів, активний розвиток торгівлі та ремесел – усе це почалося за нього».

І.О. Стемпковського поховали – згідно з його заповітом – на вершині гори Мітридат, під каплицею (він залишив кошти на її спорудження). Поруч із каплицею Стемпковського збудували будівлю Музею старожитностей, що зовні нагадувала античний храм.

Цей «античний» ансамбль на горі Мітридат загинув під час Другої світової війни. Будівлю Музею старожитностей було підірвано німцями, а каплицю – наполовину зруйновано 1944 року в ході бойових дій, після чого розібрано 1949-го.

Природно, що після відвідин Мітридатських сходів керівниками держави-окупанта та виділення великих сум на їхню реставрацію керченські громадські діячі сподівалися, що вдасться відновити і втрачені пам’ятки. Проте «ніхто не припускав, що колосальні кошти буде розтрачено так невміло, а віддача виявиться відносно скромною», – пише краєзнавець Ходаковський.

Між іншим, у 2016 році представники підконтрольної Росії влади Криму розповідали у ЗМІ про концепцію відновлення пам’яток гори Мітридат, яка містила відтворення каплиці Стемпковського та Музею старожитностей. «Обидві ці будівлі спочатку входили до проєкту реставрації, навіть розроблялася документація щодо їх відтворення», – нагадує краєзнавець Ходаковський.

Однак у ході процесу, «згідно з відповіддю Міністерства економічного розвитку Криму, замовник в особі міської адміністрації Керчі самочинно виключив обидві будівлі з проєкту. Незабаром уся справа була віддана під контроль республіки, тобто все, що встигла зробити влада міста, – це позбавити керчан двох найважливіших пам’яток історії та культури. Навіщо це було зроблено, пояснив помічник голови міста Є.М. Адаменко: щоб зменшити сферу відповідальності… Як з’ясувалося, місце Музею старожитностей міська влада у 2018 році вже відвела під будівництво приватного ресторану на 52 місця у сучасному стилі. Так на користь інтересам бізнесу було принесено в жертву цілісність ансамблю Великих Мітридатських сходів та знищено археологічні пам’ятки», – свідчить керченський історик.

У вересні 2020 року, – нагадує К. Ходаковський, – вдалося відкрити не лише фундаменти каплиці, а й поховання І.О. Стемпковського, яке вважалося втраченим. «Керчани були впевнені, що… відкриття послужить якнайшвидшому відтворенню каплиці та Музею старожитностей, невиправдано і самочинно виключених із проєкту… З боку кримської влади була зворотна реакція: протидія щодо постановки фундаментів каплиці на облік об’єктів культурної спадщини, сильний тиск на керівництво Східнокримського історико-культурного музею-заповідника з метою відмови від проєкту відновлення каплиці та Музею старожитностей, перешкоджання передачі цих об’єктів, що належали раніше музею-заповіднику, на його баланс».

Не дивно – якби до проєкту включили каплицю та музей, відрапортувати про «дострокове завершення» реставрації Мітридатських сходів кримській владі явно не вдалося б.

Реставрували, реставрували та не відреставрували 

Однак після першої ж зими, 2022 року, сходи «посипалися». На відеозаписі, який містяни виклали в мережу, видно тріщини в кам’яній кладці і ліхтарні стовпи, що покосилися, не закріплені біля основи. Громадські діячі запевняли, що замість натурального мармуру підрядники використовували штучний камінь і дешевий ракушняк, а замість граніту – вапняк. Натомість влада казала, що камінь натуральний, а сходи зруйнувалися «через сильні опади». Пошкодження усунули за гарантією, проте у лютому цього року ситуація повторилася.

Спочатку передбачалося оплачувати утримання сходів із республіканського бюджету, але тепер, за словами вже колишнього «голови Керчі» Святослава Брусакова, фінансування – близько 1,5 млн рублів – здійснюється за рахунок міста.

«Пройшла комісія, подивилася на ті вади, які там є. Будемо впорядковувати, утримувати їх [сходи]. Дороге задоволення, звичайно, утримувати такі об’єкти, але що робити – доводиться», – повідомив Брусаков під час прямого ефіру в соцмережі «ВКонтакте», зазначивши, що розбиті чаші, сколоті сходи та парапети в рамках гарантії відновить останній підрядник реконструкції АТ «Баварський дім».

Горе-реставрація по-кримськи 

Випадки, коли після так званої реставрації культурні та історичні об’єкти починають тріскатися та руйнуватися, у регіоні нерідкі. На меморіальному комплексі «Героям Ельтигенського десанту» в Керчі, в центрі якого розташовано 20-метровий залізобетонний обеліск «Парус», обсипаються літери та барельєфи із зображенням бійців, а також тріщини. Ситуацією зацікавився голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін – за фактом руйнування меморіалу, який кілька років тому пережив реконструкцію, порушили кримінальну справу. Зазначимо: автор монумента 91-річний скульптор Леонід Тазьба запевняв, що до реставрації меморіал не перебував в аварійному стані, а метою робіт був не порятунок пам’ятника, а освоєння бюджетних коштів.

Меморіал встановлено на честь героїв Другої світової війни, які у 1943 році висадилися на березі Керченської протоки та утримували плацдарм протягом 44 днів, а потім захопили гору Мітридат. 2015 року місцеві чиновники почали активно обговорювати тему аварійного стану монументального обеліска: мовляв, підпірні металеві конструкції виламані вандалами і пам’ятник ось-ось звалиться. Проте експерти, які оглянули меморіал, серед яких був і Леонід Тазьба, дійшли висновку, що масштаби пошкоджень надмірно перебільшені і були потрібні лише незначні ремонтні роботи.

Проте влада проігнорувала цю обставину і уклала контракт на реконструкцію вартістю 19,6 млн рублів із сімферопольським ТОВ «Століття», співробітники якого почали ламати пам’ятник кувалдою, щоб визначити, чи не заіржавіла арматура, що розташовується всередині. Горе-реставратори діри, що утворилися, просто замурували штукатурним розчином. У ході робіт було порушено цілісність залізобетонної конструкції та блискавкозахист, втрачені бронзові літери на барельєфі замінили на пластикові, а обеліск перефарбували у білий колір. Внизу чомусь уклали фіктивні надгробні плити з іменами героїв, що імітують поховання. Контракт із «Століттям» кілька разів продовжувався, незважаючи на численні скарги фахівців та автора монумента, зокрема до прокуратури.

Реконструкція тривала шість років, але завершити її підрядник не зміг – у 2021 році «мінкультури Криму» відмовилося приймати роботу, вказавши на тріщини у меморіальній дошці та відсутність на ній букв, напливи на оздобленні пам’ятника та інші порушення. Тим часом «21-й арбітражний апеляційний суд», куди звернулася вже нова окупаційна адміністрація Керчі, ухвалив, що ТОВ «Століття» виконувало роботи «у суворій відповідності до вимог проєктно-кошторисної документації та умов самого контракту», а чиновники не надали достатніх доказів порушень.

Тепер, за словами представників адміністрації, пам’ятник чекає на нову реконструкцію.

Євгенія БОРИСЮК