Людмила Перевертень: «Вчіться вигідно продавати свій професіоналізм»

Працевлаштування – чи не найболючіша проблема для тих, хто був змушений покинути домівки, тікаючи від окупації та війни світ за очі. Нажаль до такої хвилі, втративших роботу переселенців, держава виявилась неготова. Тому і тут своє плече їй підставили різні громадські об’єднання. Сьогодні наша співрозмовниця Людмила Перевертень, президент ВГО «Для спільної справи» та керівник соціального проекту «Дуже потрібна роботу» поділиться практичними порадами, аби ваш пошук роботи став вдалим.

Пані Людмило, розкажіть про свою організацію: як давно працює, з якими категоріями і скількома людьми опікується. 

Наша громадська організація «Для спільної справи» народилася  з громадської ініціативи, соціального проекту «Дуже потрібна робота». За досить недовгий час існування цього проекту була розбудована мережа – маємо філіали в 15 регіонах України. Найсильніші наші осередки – це Київ, Львів, Запоріжжя, Житомир, Вінниця, інші поступово підтягуються до їх рівня.

Специфіка нашої роботи полягає у тому, що ми працює з певними група безробітних. Зокрема з тими, кому вкрай важко знайти роботу на ринку праці: вимушені переселенці, учасники АТО, молодь без досвіду роботи, інваліди та люди віком 45+. За невеликий проміж часу нашого існування до нас по допомогу звернулося понад 2,5 тисячі людей, левова частина з них саме переселенці. Вочевидь, що проблема працевлаштування переселенців наразі є самою найболючішою та найскладнішою. Адже кожний регіон має свою специфіку  і свої вимоги до рівня кваліфікації спеціалістів і це далеко не завжди співпадає з тим, що переселенці мали і чим задовільнялися у своїх регіонах.  Часто буває і так, що ринок праці на новому місці взагалі не потребує спеціалістів певної професії.

Можливо органам влади потрібно було б вивчити потреби регіонів у тих чи інших професіях, аби регулювати потоки переселенців?

У цьому є певна складність. По-перше, щоб координувати потоки – треба чітко розуміти ситуацію у кожному регіоні, починаючи з того, де людей розселити, закінчуючи роботою, і на продовження цього ланцюга – де будуть навчатися їх діти, де будуть отримувати медичну допомогу. Я думаю, що органи влади зараз не настільки володіють інформацією, що робиться по регіонам та і в Києві, власне кажучи, також.  По-друге, треба відповідним органам влади випрацьовувати комунікативні канали, взаємодіяти один з одним. Нажаль цього сьогодні теж не має.

А керувати потоками треба, бо це правильно та далекоглядно. Адже є регіони, які перенаселені людьми, що тікають від війни та окупації. Зокрема, у нас така Запорізька область. І, до речі, там вже самі переселенці від неможливості знайти роботу, говорять про те, що треба кудись далі їхати. Але ж куди? У той же час у нас дуже багато порожніх дубників по селах, та от тільки тут постає нове питання, де ж люди будуть працювати. Тому переважно всі їдуть у великі мегаполіси, вважають що тут буде легше, а тут теж ринок праці падає. Отже, головне завдання держави, громадських організацій, бізнесових структур – створення робочих місць. Бо те, що ми на сьогодні можемо запропонувати не задовольнить пошукачів роботи, які знаходяться на ринку праці.

До вас звертались і кримчани по допомогу, як вони адаптуються до нових реалій? 

Кримчани влаштовуються на роботу значно швидше, бо скоріше сприйняли дійсність. Розуміють, що треба робити реальні кроки у тій життєвій дійсності, в якій зараз перебувають.

З чого треба починати пошук роботи?

По-перше, людина повинна бути самомотивована на пошук роботи. По-друге, вона повинна визначитися з тим, де бачить своє місце, а для цього треба вивчити ринок праці. Нажаль, коли людина переїздить вона не володіє такою інформацією, не має уявлення про те, хто тут потрібний, а хто ні. Чи буде вона затребувана по своїй спеціальності, а може взагалі не потрібно робити кроки по своїй професії, бо у цьому місці, регіоні спеціалісти саме такої кваліфікації не потрібні.

Тому інформацію про існуючі пропозиції працевлаштування треба шукати на різних носіях: інтернет, друковані видання, зайдіть до Центру зайнятості, аби отримати консультації, звертайтесь до таких громадських організацій як наша.  Зорієнтувавшись на ринку праці, беріться за написання резюме.

Що повинно бути у резюме, аби воно підвищило шанси на працевлаштування?

Досить часто написання резюме люди розцінюють як другорядну і, навіть більше того, неважливу річ. Це помилкове судження, бо гарно складена розповідь про себе надзвичайно важлива. Адже велика кількість людей, які шукають роботу відсіюється саме на стадії резюме.

Описувати свою трудову діяльність треба з останнього місця роботи, також необхідно вказувати період, коли ви там працювала, прописувати назву компанії та  кілька слів про те, чим займалась ця компанія. Люди досить часто цього не пишуть, а це помилка, адже підприємства, де ви раніше працювали, можуть свідчити про ваш відповідний рівень. Складаючи розповідь про себе, перерахуйте свої функціональні обов’язки, які виконували. Наприклад, якщо ви були керівником відділу, то вказати скільки людей знаходилося у підпорядкуванні, а також ваші особисті досягнення та напрацювання на цій посаді. І так по кожному місцю роботи. Обов’язково напишіть про свої хобі, адже вони теж доповнюють ваш образ.

У деяких формах резюме, які просять заповнити роботодавці, є прохання вказати свої недоліки. Люди досить часто намагаються щиро перерахувати ненайкращі сторони свого характеру та й ще розписують у подробицях. Якщо ви відправите таке резюме, то на працевлаштування можете не розраховувати.  Такі питання краще обходити, а якщо ж все таки просять вказати недоліки, то напишіть щось нейтральне. Щось таке,  що буде говорить про вас, як про самокритичну людина, але не проблемну і не конфліктну. Після того, як ви відіслали резюме, обов’язково передзвоніть  та поцікавтеся, чи отримали його. Наступний крок – це співбесіда.

До резюме я також раджу писати коротенького листа-супроводу. Він повинен бути не громіздкий, буквально декілька речень.

Що повинно бути у цьому листі?

Показати внутрішню самомотивацію: чому вам потрібна робота і не просто потрібна, а дуже потрібна, кількома словами сказати, чим ви можете бути корисні саме цій компанії, підприємству і т. д. Для цього обов’язково вивчіть, чим займається та компанія, куди ви збираєтесь працевлаштовуватися та кілька слів про те, чому саме до них ви відправляєте своє резюме.

Як вести себе на співбесіді? 

Головне – націлитися на перемогу,  мати неймовірну віру у свої сили, напрацювання, вміння. Важливо правильно себе налаштувати на спокійне сприйняття розмови з іншою людиною. Налаштуйтесь на те, що ви будете розмовляти з такою ж людиною як і ви, яка має свої риси характеру, робочі обов’язки. І зараз її обов’язок відібрати кращого кандидата на вакансію, яку вона має закрити. Спілкуйтесь на позитиві з вірою у свої сили і це принесе певні результати.  Під час співбесіди не соромтеся задавати питання, адже вашому наймачеві стане зрозуміло, що ви знаєте про цю компанію, і зацікавлені у роботі в ній.

Не бійтесь говорити про свої гарні риси характеру. Нажаль, люди, які стикаються з проблемою пошуку роботи, не вміють про себе гарно розказати. І нам доводиться цьому їх вчити. Я завжди кажу їм, що ринок праці – це ринок, де є покупець і продавець. Покупець хоче купити час, компетентність професіонала, а пошукач – продавець, який хоче продати найвдаліше свій час, вміння, знання, досвід. Якщо ви вмієте себе продати, то будете мати роботу.

Скільки потрібно відправити резюме і пройти співбесід, аби отримати бажану роботу? 

Частіше людині доводиться відвідати не одну співбесіду і не в одній компанії. І це скоріше добре, а не погано. Оскільки всі наші дії, які ми робимо – це свого роду тренінг. Якщо ви пройдете хоча б з десяток співбесід, то на наступних ви себе почуваєте досить впевнено,  у вас вже не буде внутрішнього страху, ви краще розумітимете питання, які вам задають і вже знатимете як найкраще на них відповісти, щоб отримати бажану роботу.

Корисна інформація

Мережа громадської організації «Для спільної справи»:

Житомир – Ірина Венгловська +38 0675066831

Вінниця – Людмила Богач +38 0934439048

Львів – Христина Яблонська +38 097 672 86 09

Херсон – Анастасія Поливяна +38 0958464213

Мелітополь(Запорізька область)- Марина Чабан +38 0961310999

Тернопіль – Андрій Душак +38 0975217489

Краматорськ(Донецька область)- Олена Верба +38 0954187520

Черкаси – Тетяна Гайова +38 0678577262

Чернівці – Олег Козловський +38 050 426 53 57

Харків – Михайло Заплетін +38 0680655145

Комсомольск(Полтавська область)- Людмила Величко +38 0689312046

Івано-Франківська область – Надія Артем’єва+38 097 902 08 05

Бердянськ – Ганна Бутенко +38 0957283334

Сайт громадської організації «Для спільної справи»: http://potribnarobota.com.ua/

Сайт громадської ініціативи «Центр Зайнятості Вільних Людей»: http://czvl.org.ua/

Сайт Державної служби зайнятості: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index