Левко Симиренко – батько кримського плодового промислового садівництва
Інформаційна агенція «Голос Криму» за сприяння медіаініціативи «Кримські українці» продовжує знайомити читачів з історіями непересічних українців Криму. У цьому матеріалі редакція знайомить читачів з історією життя та працями Симиренка Лева Платоновича – українського помолога, батька кримського плодового промислового садівництва, котрий віддав праці в Криму чверть століття.
Народився вчений 18 лютого 1855 року на хуторі Мліїв у Черкаському повіті. Він виховувався у родині, де діти змалку поважали старших, історію та культуру. Батько його, Платон Симиренко, був нащадком старовинного роду, одним із засновників раціонального садівництва в Україні, фінансував видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. А брат Левка, Василь, упродовж 50 років «утримував на свої кошти всю українську культуру». Він спонсорував хор Лисенка, етнографічні дослідження Чубинського, видання газет і журналів, навіть виділив 100 тисяч рублів золотом на придбання будівлі для Наукового товариства імені Шевченка у Львові.
З чого все починалося
У 1879 році Левко Симиренко скінчив природничий факультет Новоросійського університету. Того ж року за участь у русі народників був засланий на схід Сибіру, де працював садівником. Серед іншого, виплекав низькорослі повзучі овочеві дерева, здатні витримати низькі температури. Був звільнений через 8 років.
Коли повернувся до Млієва, то створив там маточний колекційний сад і помологічний розсадник, який став найкращим у Російській імперії й однією з найбагатших в Європі помологічних колекцій. Симиренко всебічно вивчав зібрані ним сорти, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, популярний сорт яблуні Ренет Симиренка, названий ним на честь батька). Окрім цього вказував, для яких районів рекомендовані сорти є перспективними, поліпшував селекційним способом якість місця. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, у тому числі свого сина Володимира. Перші результати вивчення помологічної колекції свого розсадника виклав у «Генеральному каталозі».
Знайомство з півостровом
У серпні 1888 року Левко прибув до Ялти: перший приїзд до Криму став можливим завдяки отриманому дозволу на лікування на півострові. Перебування в Криму науковець присвятив вивченню садівництва, знайомству з власниками садів, вивчав побут і звичаї корінних народів.
«Крим і передусім Південний берег, з його морем, небом та сонцем, завжди викликають у мене захоплено-піднесений, зворушливий настрій», – згодом зізнавався пан Симиренко. Він протягом 25 років приїздив до Ялти, а звідти здійснював експедиції по всьому Криму, обстеживши сади у долинах річок Бельбек, Кача, Альма, Чорна, Карасу та в інших регіонах.
Головний предмет свого дослідження, яким й стало кримське садівництво, Левко знав глибоко і досконало. Тямив не лише у садівництві Південного берега, але й добре знав сади всього кримського Передгір’я. Місцеві садівники й Таврійська земська управа постійно запрошували авторитетного знавця кримського садівництва на майже щорічні губернські сільськогосподарські виставки.
Трудові досягнення
У 1891 році науковець видав першу велику працю з узагальненням багаторічних досліджень – «Досвід дослідження кримського промислового плодівництва». Наступного року з’явилося її продовження: «Матеріали до питання про кримське промислове плодівництво». В обох працях було проаналізовано стан садівництва в Криму, розглянуто організацію кримської плодоторгівлі, питання збирання врожаю, наведено описи найпоширеніших сортів плодових культур, вивчено проблеми догляду за плодовими деревами.
Згодом Левко був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників, а у 1895 році – почесним членом Французького національного помологічного товариства.
У 1908 році науковець презентував фундаментальну наукову працю «Кримське промислове плодівництво», яка була відзначена Великої золотої медалі на конкурсі з нагоди 50-річчя Імператорського російського товариства садівництва.
Коли ані влада, ані сам автор не мали коштів на видання праці, на допомогу прийшли численні друзі й шанувальники, а також кримські садівники. Вони створили при Сімферопольському відділі Імператорського російського товариства садівництва відповідний організаційний комітет. Зрештою, перший том «Кримського промислового плодівництва», робота над яким велася три десятиліття, було видано у 1912 році: він становив 800 сторінок.
Другий том праці, на жаль, автор так і не міг видати за життя. Але відомому симиренкознавецю Петру Вольвачу у результаті багатолітніх копітких пошуків в архівах та фондах Музею родини Симиренків на Черкащині вдалося розшукати розрізнені фрагменти цієї праці. Для цього йому знадобилося майже 10 років від знаходження скромних залишків праці до її реконструкції і видання у 2008 році. Завдяки державній програмі «Українська книга» вдалося видати другий том «Кримське промислове плодівництво». Це видання вперше побачило світ в Криму, видано у Державному підприємстві “Видавництво “Таврія” (місто Сімферополь Автономної Республіки Крим), директором якого, на той час, був відомий український громадсько-політичний діяч Андрій Щекун.
Внаслідок окупації
За часів радянської окупації маєток Симиренка було націоналізовано, а на його території – засновано Мліївську дослідну станцію садівництва (з часом дістала ім’я Левка Симиренка), першим директором якої був Володимир Симиренко.
6 січня 1920 року Левко Симиренко загинув від рук чекістів у власному будинку. Опісля, близько 30 років тривало знищення інтелектуальної спадщини науковця, яке було припинено лише на початку 1960-х рр.
Головну працю Левка Симиренка «Помологія» в трьох томах було видано у 1961–1963 рр. у Києві (друге видання – 1974 рік). А у 2012 році було здійснено перевидання головної праці Левка Симиренка «Кримське промислове плодівництво», котру й дотепер називають унікальним прикладом наукового довголіття у царині прикладних природничих наук.
Ще більше про Левка Симиренка читайте у статтях науковця, симиренкознавця Петра Вольвача:
Підготувала Анастасія ХОМЕНКО
783 views
