Освітня деокупація-2026: як держава повертає кримську молодь до українських університетів
Зображення: ЗМІНА
Вступна кампанія 2026 року триватиме з 1 липня до 15 жовтня і регулюється наказом МОН №373. Вона передбачає низку змін, що стосуються всіх вступників, але особливу увагу приділено молоді з тимчасово окупованих територій.
«Цьогорічна кампанія регулюється наказом Міністерства освіти і науки № 373 від 26 лютого 2026 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 20 березня. Документ, у якому міститься і Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2026 році, оприлюднили 24 березня. Торік відповідний порядок опублікували майже на місяць пізніше – у квітні, що спричинило критику», - зазначається в публікації ЗМІНИ.
Правозахисники центру ЗМІНА виокремлюють кілька ключових змін, які роблять шлях абітурієнта легшим:
«Вступники можуть обирати між складанням НМТ та внутрішніми іспитами у закладі освіти або комбінувати ці формати».
Квоти, «нульовий курс» і фінансова підтримка
Окрім спрощеного вступу, держава пропонує низку додаткових інструментів підтримки.
Зокрема, квота-2 передбачає виділення бюджетних місць для вступників з ТОТ. Її обсяг становить 10% у більшості університетів і до 40% у прифронтових або переміщених закладах. Водночас така система створює і певні дисбаланси.
Як зазначає ЗМІНА:
«...вступники з ТОТ мають більше шансів потрапити саме до тих закладів, де безпекова ситуація є складнішою».
Ще одним важливим інструментом є «нульовий курс» — підготовче відділення, яке дає можливість адаптуватися до навчання. Воно включає безкоштовне навчання, проживання, щомісячну допомогу та додаткові 15 балів до конкурсного результату.
«...доступ до виплати значною мірою залежить від наявності індивідуального плану повернення», — підкреслює ЗМІНА.
«Це не про визнання дипломів окупаційних адміністрацій — вони залишаються нікчемними папірцями. Це про визнання зусиль і знань конкретної людини», — наголошують експерти.
Для шкільної освіти запроваджено максимально спрощену процедуру. Вона передбачає подання заяви до уповноваженого закладу, заповнення освітньої декларації та проходження атестації з предметів українознавчого компоненту — зокрема української мови та історії України. Інші предмети можуть зараховуватися на основі задекларованих результатів або коротких співбесід.
«Фактично це означає, що вступник має одразу визначитися з університетом: з “окупаційним” атестатом можна вступати лише до одного закладу – того, через який буде оформлено український документ про освіту», - зазначають в ЗМІНІ.
«Це про визнання зусиль і знань конкретної людини, нашої дитини, нашого громадянина», — підкреслюють фахівці, чию думку цитував «Голос Криму».
Для тих, хто навчався у коледжах чи університетах, діє окрема процедура відповідно до постанови Кабміну №871. Рішення ухвалюють спеціальні комісії при визначених університетах. Водночас існують чіткі обмеження: визнаються результати лише до рівня бакалавра, тоді як магістратура та аспірантура, здобуті на ТОТ, не підлягають визнанню.
Цей механізм має особливе значення для тимчасово окупованого Криму, адже дозволяє тисячам молодих людей інтегруватися в український освітній простір після років ізоляції.
Освіта як інструмент реінтеграції
Сукупність цих рішень формує нову модель державної політики щодо молоді з тимчасово окупованих територій. Освіта стає не лише правом, а й інструментом повернення та інтеграції.
Як наголошує ЗМІНА:
«...освіта розглядається як спосіб надолуження навчальних втрат і інструмент подальшої адаптації молоді в Україні».
Запровадження механізму визнання результатів навчання, розширення можливостей вступу та фінансова підтримка створюють системний підхід до повернення молоді в український простір. Водночас ефективність цієї системи залежатиме від подальшого спрощення процедур і розширення доступу до неї для тих, хто досі перебуває в окупації.
280 views
