Україністика в окупованому Криму: що залишилося від української філології після 2014 року

Після початку російської окупації Криму в 2014 році українська філологія як наукова, академічна та освітня галузь на півострові зазнала системного знищення та фактичної ліквідації. Попри формальний статус української мови як однієї з трьох «державних» у так званій «конституції республіки Крим», окупаційна влада проводить послідовну політику етноциду та примусової русифікації.

Українська філологія в Криму пройшла довгий шлях розвитку від радянського періоду до занепаду та фактичного згортання умов для її вільного розвитку після окупації півострова Росією у 2014 році. Одним із ключових аспектів, яким характеризується сучасний стан української філології в Криму, є ліквідація вищої філологічної освіти.

До окупації головним осередком україністики на півострові був факультет української філології та українознавства Таврійського національного університету (ТНУ) ім. В.І. Вернадського в Сімферополі. На факультеті діяли потужні кафедри українського мовознавства, теорії та історії української літератури, українознавства і культури української мови.

Історія кафедри

Умовно історію кафедри української філології можна поділити на чотири періоди, які стали визначальними в її становленні та розвитку. Дуже добре про створення спочатку кафедри, а згодом факультету української філології розповів у своїй статті «Українська філологія в Таврійському університеті» нині покійний Петро Вольвач, заслужений діяч науки і техніки АР Крим, журналіст газети «Кримська світлиця».

Перший період. Як зазначає П. Вольвач...

«...про необхідність підготовки вчителів української мови та літератури у зросійщеному на 100% Кримському державному педагогічному інституті (спадкоємцеві Таврійського університету) київські компартійні чиновники заговорили лише після входження Кримської області до складу України».

Як засвідчує архівний документ № 66 від 13 вересня 1954 року (Записка Кримського обкому КПУ), вже у 1955 році у кримських школах мало бути понад 600 учителів української мови та літератури. (Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015). (Збірник документів та матеріалів. – К., ТОВ «Видавництво Кліо», 2016. – С. 331–332).

У статті П. Вольвач наголошує, що подальші роки їхня кількість мала зрости в рази. Безумовно, залучити таку кількість кваліфікованих викладачів з інших областей України було важко. У Києві добре розуміли, що питання з учителями української мови та літератури кардинально могла вирішити добре налагоджена підготовка їх у місцевому Кримському педінституті.

«Відреагувавши на зазначену доповідну записку Кримського обкому КПУ, міністр освіти УРСР 14 жовтня 1954 року за № 471 видав наказ «Про організацію відділення української мови та літератури і запровадження викладання української мови в Кримському педагогічному інституті ім. М.В. Фрунзе (Наказ № 11). (Збірник: Факультет української філології та українознавства ТНУ ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, Таврія, 2000. – С. 11)», — йдеться у матеріалі науковця.

Вже восени 1954 року, пише П. Вольвач, у педінституті з числа студентів-філологів було створено першу академічну групу із вивчення української мови. За браком місцевих фахівців до Сімферополя з Криворізького державного педагогічного інституту запросили досвідченого педагога Антоніну Йову (Смирнову).

1955 року до Кримського державного педагогічного інституту імені М.В. Фрунзе було переведено українське відділення Криворізького педінституту.

Того ж 1955 року було здійснено перший набір на перший курс за спеціальністю «Українська мова та література». Цього ж року, 26 серпня, створено першу українознавчу кафедру в Кримському педінституті – кафедру української мови та літератури. Для завідування нею з Криворізького педінституту запросили колишнього фронтовика, кандидата філологічних наук, доцента Петра Киричка. За словами П. Вольвача, він узяв безпосередню участь у створенні повноцінного відділення української філології на історико-філологічному факультеті, сформував працездатний колектив із високоповажних педагогів і науковців.

У 1956 році відбувся перший випуск спеціалістів з української мови та літератури, які розпочинали навчання у Криворізькому педінституті.
Петро Киричок, як завідувач кафедри української мови та літератури, фактично виконував роль керівника українського відділення, яке до 1972 року було структурним підрозділом історико-філологічного факультету. Розбудова і зміцнення відділення відбувалася за його активної участі. На цій посаді він пропрацював з 1955 до 1977 року, поєднуючи педагогічну діяльність із науковою. Як зазначає П. Вольвач, Петро Киричок першим в історії Сімферопольського державного університету захистив дисертацію на здобуття ступеня – доктор філологічних наук зі спеціальності «Українська література».

Другий період. У 1972 році на базі Кримського педінституту створено Сімферопольський державний університет імені М.В. Фрунзе, а на базі історико-філологічного факультету сформувалося два самостійні – історичний і філологічний. До складу останнього увійшло українське відділення, яке до середини сімдесятих років минулого століття кадрово і матеріально зміцнилося настільки, що у червні 1975 року було ухвалено рішення про поділ кафедри української мови та літератури на дві – української мови та української літератури.

Упродовж 1987–1998 років кафедрою української літератури завідувала вихованка університету Катерина Покотило, а з 1998 до 2003 року – кандидат філологічних наук Віктор Гуменюк.

Як зазначає у своїй статті П. Вольвач, справжньою окрасою та гордістю не лише кафедри української літератури філологічного факультету, але і всього університету був кандидат філологічних наук, професор Олександр Губар. Науковець започаткував на кафедрі та в університеті вивчення українсько-інтернаціональних культурних відносин. Він був автором оригінальних праць з українсько-російських, українсько-білоруських, українсько-вірменських, українсько-італійських культурних зв’язків. Олександр Губар здійснив видання двох популярних серед кримських педагогів книг – навчальних посібників про українських письменників Криму другої половини ХХ століття: «Чорноморська хвиля» та «Сучасні українські письменники Криму».

У середині 1975 року для завідування кафедрою українського мовознавства запросили відомого ученого, кандидата філологічних наук, професора Євгена Регушевського. З його приходом, за словами П. Вольвача, наукова робота кафедри суттєво пожвавилась. Як результат, за увесь час існування кафедри української мови (мовознавства) було захищено 1 докторську і 20 кандидатських дисертацій зі спеціальності «Українська мова».

1989 року на кафедрі української мови, а 1997 року на кафедрі української літератури відкрито аспірантуру.
З 1999 року кафедри діяли у складі філологічного факультету Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (у зв'язку з офіційним перейменуванням Сімферопольського держуніверситету).

Третій період. Українське відділення завдяки діяльності двох українознавчих кафедр – мови та літератури стало настільки потужним, що 19 січня 2005 року було видано наказ ректора «Про створення факультету української філології та українознавства» на базі цих двох кафедр.

У квітні 2005 року кафедру української літератури було перейменовано на кафедру теорії та історії української літератури, а у вересні 2006 року із кафедри українського мовознавства виділилася кафедра культури української мови.

З січня 2007 року факультет розташовувався у новому корпусі по вул. Ялтинській, 20.

Так, перед окупацією Криму РФ у складі факультету української філології та українознавства діяло чотири кафедри: українського мовознавства, теорії та історії української літератури, українознавства і культури української мови.

Дві з чотирьох кафедр мали загальноуніверситетський статус. Кафедра культури української мови забезпечувала викладання української мови за професійним спрямуванням, а кафедра українознавства – історії України на всіх інших п’ятнадцяти факультетах Таврійського університету.

На факультеті були створені комп’ютерний і мультимедійний класи, обладнані за останнім словом техніки. Гордістю факультету стали спеціалізовані аудиторії «Українська оселя», аудиторія ім. О.І. Губаря, «Музей українського рушника», «Виставкова зала «Україна крізь віки». Зазначений комплекс утворював справжній Центр українознавства. Станом на 2010 рік на факультеті працювало 6 докторів наук, професорів, 26 кандидатів наук.

Слід зазначити, що за свою багатолітню історію факультет української філології підготував тисячі вчителів української мови та літератури не лише для Криму, а й півдня України.

Четвертий період. Однак після окупації АР Крим, у вересні 2014 року, окупаційна адміністрація повністю ліквідувала факультет. Його три кафедри (українського мовознавства, культури української мови й теорії та історії української літератури) об'єднали в одну куцу «кафедру української філології» і включили до складу факультету слов'янської філології та журналістики новоствореного окупаційного «Кримського федерального університету» (КФУ). Більшість викладачів-україністів були звільнені або змушені виїхати на підконтрольну Україні територію. Студенти масово переводилися на інші спеціальності або в університети материкової України. Згодом залишки української кафедри були остаточно зведені нанівець: наукова діяльність, захист дисертацій та проведення українознавчих конференцій повністю припинені.

2021 року у зв'язку з «реорганізацією» окремих структурних підрозділів в «Кримському федеральному університеті імені В.І. Вернадського» кафедра української філології стала частиною Інституту філології.

Українська філологія в окупації: від збереження до згортання

Після 2014 року напрями підготовки зазнали змін та інтегрувалися в структуру «КФУ ім. В.І. Вернадського» як кафедра української філології в Інституті філології, де вивчають українську мову і літературу з огляду на регіональну специфіку, а також у «Кримському інженерно-педагогічному університеті імені Февзі Якубова (КІПУ)».

На даний час, згідно з інформацією на офіційному сайті «Кримського федерального університету імені В.І. Вернадського», кафедра української філології на чолі із завідувачем кафедри кандидатом філологічних наук, доцентом Пелипасем Миколою Івановичем, працюючи за російськими освітніми стандартами, робить набір абітурієнтів на такі напрями підготовки:

Рівень освіти – бакалавр.

Напрям підготовки: 45.03.01 Філологія. Спрямованість: Українська мова та література. Навчання на денному відділенні: 4 роки.
Кількість вступників на бюджет – 10.

Рівень освіти – магістр.

Напрям підготовки: 45.04.01 Філологія. Спрямованості: Українська філологія у кроскультурній взаємодії; переклад та перекладознавство (слов'янські мови); міжкультурна комунікація та українсько-англійський переклад. Навчання на денному відділенні: 2 роки. Кількість вступників на бюджет – 10.

Рівень освіти – аспірант.
Напрям підготовки: 45.06.01 Мовазнавство та літературознавство; література народів країн зарубіжжя (українська література); слов'янські мови (українська мова). Навчання на денному відділенні: 3 роки.

За офіційними даними результатів вступної кампанії 2026 року, на бакалавріат за спрямованістю «Українська мова та література» вступило 10 осіб (бюджет).

Для порівняння: на бакалавріат за спрямованістю «Російська мова та література» – 57 осіб (бюджет) і 7 (комерція), на бакалавріат за спрямованістю «Кримськотатарська мова та література» – 10 осіб (бюджет).

У магістратуру за спрямованістю «Українська філологія у кроскультурній взаємодії» – 10 осіб (бюджет).

Для порівняння: у магістратуру за спрямованістю «Російська мова у сучасному світі» – 13 осіб (бюджет), за спрямованістю «Російська література» – 13 (бюджет) і 1 (комерція), за спрямованістю «Методика викладання російської мови як іноземної» – 10 (бюджет), і 2 (комерція), у магістратуру за спрямованістю «Кримськотатарська мова та література» – 10 осіб (бюджет).

Як бачимо, цифри цьогорічного набору до «Кримського федерального університету імені В.І. Вернадського» говорять самі за себе. Цілком очевидно, що в окупаційній системі вищої освіти окупованого півострова відбувається політика етноциду.
Натомість, слід зазначити, що, крім вищезгаданого так званого «Кримського федерального університету імені В.І. Вернадського», українську мову і літературу кримська молодь має змогу вивчати ще в одному кримському виші – «Кримському інженерно-педагогічному університеті імені Февзі Якубова».

На філологічному факультеті цього ВНЗ функціонує кафедра російської та української філології на чолі з завідувачем кафедри доктором філологічних наук, доцентом Грозян Ніною Федорівною.

Як зазначається на офіційному сайті «Кримського інженерно-педагогічного університету імені Февзі Якубова», основним науковим напрямком кафедри є «Антропоцентрична парадигма літературно-мовного простору» (Науковий керівник: д-р філол. н., доцент завідувач кафедри російської та української філології Грозян Н.Ф.).

Згідно з інформацією, зазначеною на сайті, науково-дослідна робота (НДР) та науково-дослідна робота студентів (НДРС) є найважливішими напрямками діяльності кафедри. Цілями НДР є як теоретичні, так і практичні наукові дослідження на тему кафедри.

Завдання НДР, які стоять перед викладачами кафедри:

1. координація науково-методичної роботи, організація науково-дослідної діяльності учнів;
2. впровадження результатів наукових досліджень, які проводяться на кафедрі, у навчальний процес;
3. підготовка наукових видань, навчальних посібників та ін.;
4. проведення конференцій, круглих столів, майстер-класів, семінарів.

У рамках виконання досліджень з тематики НДР здійснюється публікація наукових статей, видання монографій, навчальних посібників, участь у конференціях.

Відповідно до плану НДР кафедра щорічно проводить:

• регіональну науково-практичну конференцію «Тарас Шевченко та сьогодення»;
• круглий стіл «Антропоцентрична парадигма літературно-мовного простору та її роль у методиці викладання філологічних дисциплін» у рамках науково-практичної конференції «Творчість Лесі Українки та інших письменників і митців новітньої епохи в полікультурному просторі»;
• з періодичністю у два роки – наукову конференцію з міжнародною участю «Сучасна філологія в поліетнічному світі». За результатами конференцій видаються збірники матеріалів конференцій. На кафедрі щомісяця проводяться наукові семінари.

Одним із векторів виховної роботи кафедри є розвиток творчого потенціалу студентів. Система такої роботи включає організацію та відвідування тренінгів щодо розвитку літературної майстерності та літературних майданчиків, на яких звучить живе поетичне, художнє слово.

Такими стали заходи у Кримській республіканській універсальній бібліотеці імені І.Я. Франка: з нагоди 165-річчя від дня народження Івана Франка літературна вітальня «Спадщина Івана Франка та сучасність», з нагоди дня народження Лесі Українки читацька конференція «Квітка на долоні вічності»; а також у рамках спільного з Науково-технічною бібліотекою проєкту «Літературні ювілеї»: літературна вітальня «Мені ім'я – Марина» з нагоди дня народження М. Цвєтаєвої; літературний квест із творів С.Я. Маршака «Від одного до десяти» з нагоди дня народження поета, новорічний арт-майданчик «Зима в Простоквашино» з нагоди 85-річчя від дня народження Е.М. Успенського, літературна вітальня «Поетична палітра Криму» у рамках Форуму рідних мов, літературно-музичний вернісаж «Ми чуємо тебе, Кобзаре, крізь сторіччя!» до Дня народження Т.Г. Шевченка.

Творчі роботи кафедри публікуються на сторінках молодіжного журналу «Ми!» та університетської газети «Гармонія», проходять апробацію на республіканських, всеросійських, міжнародних конкурсах.

Щорічно кафедрою російської та української філології проводиться регіональна олімпіада серед учнів 6–10 класів кримських шкіл. У рамках Форуму рідних мов проводиться спільний семінар-практикум викладачів вищої школи та вчителів середніх загальноосвітніх шкіл із проблем викладання рідних мов та літератур (досвід спадкоємності).

Кафедра щорічно робить набір абітурієнтів на такі напрями підготовки:

Рівень освіти – бакалавр. Напрям підготовки 45.03.01 Філологія. Профілі:

• «Викладання філологічних дисциплін (англійська мова та література, російська мова та література)».
• «Викладання філологічних дисциплін (англійська мова та література, українська мова та література)».
• «Викладання філологічних дисциплін (російська мова та література, українська мова та література)».

Рівень освіти – магістр. Напрям підготовки 45.04.01 Філологія. Магістерська програма: «Сучасний дискурс філологічного освітнього простору».

Рівень освіти – аспірант. Напрям підготовки 45.06.01 Філологія.
Профілі:
• 10.01.01 Російська література.
• 10.02.01 Російська мова.
• 5.9.5. Російська мова. Мови народів Росії.

За офіційними даними результатів вступної кампанії 2026 року, цьогорічний набір за програмою бакалавріату на кафедру російської та української філології до «Кримського інженерно-педагогічного університету імені Февзі Якубова» відбувся лише за профілем «Викладання філологічних дисциплін (англійська мова та література, російська мова та література)».

Як бачимо, стан української філології в тимчасово окупованому Криму є критичним і характеризується фактичним нищенням українознавчої науки, вищої та середньої освіти, що українські правозахисники та експерти класифікують як цілеспрямований етноцид.

Висновок. Навіть попри існування двох кафедр української мови в двох кримських вишах і їхніх невеликих потуг задля продовження свого функціонування, можна з упевненістю говорити, що наразі триває цілковите знищення української філології. А це неодмінно призведе до повної примусової асиміляції українського населення, руйнування національної ідентичності та остаточного витіснення української мови з усіх сфер суспільного життя півострова. Адже ліквідація україністики як наукової та освітньої дисципліни має глибокі негативні наслідки, бо внаслідок цього у вишах насамперед припиняється підготовка кваліфікованих викладачів, мовознавців і літературознавців, припиняються наукові дослідження, захисти дисертацій і видання підручників, що веде до штучного «відставання» мови від сучасних лінгвістичних тенденцій.

І найголовніше – втрата української філології в окупованому Криму значно ускладнить майбутню реінтеграцію півострова, оскільки відновлювати мовне та культурне поле доведеться майже з нуля.

Євгенія БОРИСЕНКО

________________________________

Матеріал підготовлено у партнерстві з громадською організацією "Лібереко – Партнерство за права людини