Загрози існуванню фортеці Чембало та інших пам’яток через будівництво яхтової марини

Культурну та археологічну спадщину Балаклави буде перекопано: через кілька історичних пам’яток мають пройти газопроводи та інженерні мережі, які будуть побудовані в рамках створення яхтової марини. Як повідомляють кримські окупаційні ЗМІ, про це свідчать дані розміщеного на сайті «Севнаслєдія» акта «державної історико-культурної експертизи».

Згідно з цим документом, земляні та будівельні роботи торкнуться об’єктів культурної спадщини так званого федерального значення «Пам’ятки «Давнє місто Херсонес Таврійський і фортеці Чембало та Каламіта» та «Стіни та вежі Нижнього міста Св. Георгія», а також об’єкти археологічної спадщини «Північне передмістя фортеці Чембало», «Північне передмістя фортеці Чембало, ділянки 2 та 3», «Культурний шар міста Балаклави».

Крім того, роботи проводитимуться у безпосередній близькості до об’єкта культурної спадщини «регіонального значення» «Братський цвинтар прикордонників».

Культурні пам’ятки на шляху в яхтової марини

Археологічні розвідки на замовлення ТОВ «Проєктний інститут «Геоплан» були виконані ще в 2019 році, але зараз знадобилося коригування розділу проєктної документації щодо об’єктів культурної спадщини.

Річ у тім, що значно збільшилася площа території проєктування – з 10,6 до 18 гектарів.

В акті «державної історико-культурної експертизи» зазначено, що коригування розділу було виконано відповідно до договору, укладеного з ТОВ «Інженерний центр «Мости та Тунелі», а додаткові шурфувальні заходи у 2024 році не проводилися, оскільки територія була достатньо вивчена у минулі роки.

Варто зазначити, що проєктувальники з компанії «Проєктний інститут «Геоплан» вказували на складність роботи інженерів саме через наявність на досліджуваній території «великої кількості зон, що особливо охороняються, і об’єктів культурної спадщини».

За словами інженерів, «куди не глянь – суцільні історичні споруди, тому ми просто не можемо розташувати конструкції там, де хочемо і де це має інженерну доцільність. Довелося розробляти цілу програму заходів, спрямовану на збереження цілісності об’єктів культурної спадщини».

На території проєктування об’єкта «Створення яхтової марини, місто Севастополь» (прибережна територія) повністю або частково розташовано такі об’єкти, як «Середньовічна фортеця Чембало», «Північне передмістя фортеці Чембало» та «Північне передмістя фортеці Чембало, ділянки 2 та 3».

Так, у безпосередній близькості до генуезької фортеці передбачені земляні будівельні роботи з улаштування врізання газопроводу середнього тиску в наявний газопровід. Також там планують зробити газон.

Як зазначають «фахівці», які проводили експертизу, конструктивних складових пам’ятки археології проєктні рішення нібито не торкнуться, проте, щоб уникнути негативного впливу на середньовічну фортечну споруду, вони порадили вести так звані археологічні спостереження.

«У разі виявлення в ході проведення археологічних спостережень ділянок із неушкодженим культурним шаром земляні будівельні роботи мають бути негайно зупинені, а подальші дослідження мають здійснюватися відповідно до методики проведення археологічних розкопок або методів консервації об’єкта на рівні проєктних позначок», – зазначено в акті «державної історико-культурної експертизи».

Однак ні для кого не секрет, як будують на Росії. Тому залишається лише сподіватися, що археологічну пам’ятку таки не буде знищено остаточно…

Інакше відбуваються справи з північним передмістям фортеці Чембало. На всіх трьох його ділянках, нехай і частково, передбачено активні земляні роботи: риття траншей для влаштування газопроводів середнього та низького тиску, водопроводу, господарсько-побутової каналізації, дощової каналізації, кабелів електропостачання, кабельної каналізації зв’язку, тепломережі та мереж зовнішнього освітлення.

Також частини території пам’яток торкнуться роботи з будівництва санітарно-технічного блоку площею 110,11 кв. м, двох газорозподільних пунктів і двох трансформаторних підстанцій.

Крім того, частково ці об’єкти археологічної спадщини потраплять під асфальтобетонне покриття, мощення тротуарною плиткою та влаштування газону.

Тут, за словами тих же «фахівців», уже мають проводитися повноцінні так звані рятувальні археологічні роботи – розкопки з повним чи частковим вилученням артефактів.

Візуальний контроль учених-археологів необхідний під час проведення робіт у межах об’єкта культурної спадщини так званого федерального значення «Стіни та вежі Нижнього міста Св. Георгія» (на площі 173,63 м²) та об’єкта археологічної спадщини «Культурний шар міста Балаклави» (на площі 1 575 м²).

Культурний шар буде перерито при розробці траншей для влаштування газопроводу, різних мереж і комунікацій. Також територію об’єкта культурної спадщини торкнеться реконструкція автомобільної дороги, що передбачає, зокрема, будівництво місць для паркування та благоустрій території у вигляді мощення тротуарною плиткою та влаштування газону.

Крім того, в акті «державної історико-культурної експертизи» зазначено, що об’єкт культурної спадщини так званого федерального значення «Стіни та вежі Нижнього міста св. Георгія» вже зазнав значного антропогенного впливу нового часу – він «розташовується в межах пізнішої міської забудови», але все ж таки «експерти» рекомендують проводити так звані археологічні спостереження, а у разі виявлення культурного шару – розкопки.

«Керівники підрядних і субпідрядних організацій мають поставити підпис із підтвердженням про повідомлення, що з наявністю об’єкта культурної спадщини на даній території ознайомлені, та передати цю інформацію безпосереднім виконавцям робіт на довірених їм ділянках будівництва», – йдеться в експертизі.

На території пам’ятки «Давнє місто Херсонес Таврійський і фортеці Чембало та Каламіта» проєктними рішеннями також передбачено розробку траншей для підземного прокладання газопроводів, водопроводу та інших мереж, перебудову кабельної лінії електропередач, облаштування та реконструкцію асфальтобетонного покриття автомобільних доріг та будівництво паркувальних майданчиків із подальшим благоустроєм території, влаштування фундаментів і будівництво санітарно-технічного блоку, газорозподільних пунктів шафового типу та трансформаторних підстанцій максимальною висотою до 4 м.

Все це, за словами «експертів», відповідає вимогам до провадження діяльності у межах території об’єкта культурної спадщини.

Нагадаємо, у 2010 році Україна внесла у Попередній список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО об’єкт «Генуезькі торгові пости та фортифікації – від Середземного до Чорного морів», складовою якого є й фортеця Чембало в Балаклаві. З 2011 р. Україна розробляла цю номінацію спільно з Італією, до яких пізніше приєдналися Туреччина та Греція. Через тимчасову окупацію Криму Росією у 2014 р. цю роботу було призупинено.

За свою історію фортеця Чембало пережила багато облог, пограбувань і руйнувань. Значної шкоди фортеця зазнала під час Другої світової війни через бойові дії та після неї через видобуток каменю. До наших днів збереглися залишки оборонних і підпірних стін і чотирьох веж, а також руїни храму. Але вежі фортеці руйнуються.

Однак чи переживе історична пам’ятка будівництво окупантами сучасної елітної яхтової марини, невідомо.

«Грандіозний проєкт» окупантів 

Як відомо, проєкт планування та межування території яхтової марини в Балаклаві було затверджено наприкінці 2020 року. Тоді повідомлялося, що територія проєкту – це 30 земельних ділянок площею 11 гектарів, з яких приблизно 5 гектарів відводиться на вулично-дорожню мережу та території загального користування, 4 гектари – на набережну з вулично-дорожньою мережею та 2 гектари – на озеленення.

Загалом у ході робіт у Балаклаві окупанти планують збудувати та реконструювати 1 941 метрів причалів, створити сучасну інфраструктуру обслуговування яхт у прибережній зоні та впорядкувати набережну.

«За проєктом планується облаштування стоянки на 613 суден міжнародного рівня розміром від 6 до 75 метрів, розчищення русла та обладнання технологічних споруд у руслі річки Балаклавка. Передбачено будівництво заправних станцій на воді, зливової каналізації та локальної очисної системи, а також причалу для збору відходів з яхт», – заявляли у Мінбуді держави-окупанта.

Крім того, на прилеглих до кордонів яхтової марини територіях передбачено створення рекреаційного комплексу «Яхтове село». На загальній площі 200 га поряд із бухтою визначено 63 ділянки для будівництва готелів та рекреаційних об’єктів, зазначали у відомстві.

Яхтова марина в Балаклаві будується у рамках так званої федеральної цільової програми (ФЦП) розвитку Криму та Севастополя за дорученням очільника держави-окупанта Володимира Путіна. Концепція передбачає створення стоянки, необхідної інфраструктури та організації нового суспільного простору. Проєктом передбачено реконструкцію двох набережних – Таврійської та Назукіна, переобладнання пляжів, облаштування пішохідних зон і велосипедних доріжок. Виконавцем держконтракту є ПАТ «Мостотрест» – компанія, яка брала участь у будівництві Кримського мосту.

За інформацією кримських ЗМІ, до 2025 року має бути реалізовано перший етап проєкту «Розвиток Балаклави».

Крім будівництва самої яхтової марини, в рамках першої черги передбачено також так звану реставрацію історичних будівель. Такі об’єкти культурної спадщини, як мисливський будиночок князя Юсупова та кінотеатр «Родіна» буде реставровано за рахунок інвестора – цього року ці об’єкти культурної спадщини продали на торгах фірмі «Порт-Ламос».

Згодом довкола марини збираються створити туристично-рекреаційний кластер. Роботи щодо його будівництва планують завершити у 2030 році.

Зіпсуєте нам увесь краєвид 

Однак у своїй «скарбничці» «заповзятливі підприємці» хочуть бачити не лише покинуті об’єкти культурної спадщини, а й будинки балаклавців.

Севастопольцям – нова набережна, яхтсменам – марина, бізнесменам – земля та нерухомість під нові вигідні проєкти. Об’єкти культурної спадщини при цьому продаються «по-тихому», а до будинків місцевих мешканців стукають «підприємці» з пропозиціями про викуп цих будинків в одному з найчудовіших куточків Севастополя. Про це кримським ЗМІ розповіли мешканці вулиці Історичної у Балаклаві.

Історична вулиця зовсім невелика – близько півкілометра. Швидше, це навіть провулок із житловою малоповерховою забудовою. Свою назву вулиця отримала завдяки наближеності до однієї з головних історичних пам’яток Балаклави – генуезької фортеці Чембало.

Наразі, коли в цій частині Севастополя реалізується масштабний проєкт яхтової марини, балаклавцям із вулиці Історичної загрожує переїзд із рідних будинків. Принаймні до цього докладають усіх зусиль ті, хто планує заробляти в оновленій Балаклаві.

Будинок № 9 на вулиці Історичній, що належить Віктору Куракову, розташовується поряд з кафе «Хатинка рибалки», яке було викуплено у власників «владою» за постановою окупаційного уряду Севастополя № 139-ПП. Земельну ділянку з розташованою на ній будівлею кафе вилучили для держпотреб, оскільки вона входить до меж майбутньої яхтової марини.

Житловий будинок № 9 на двох господарів до території майбутньої марини не належить, але близький до неї, через що ділянка і сподобалася ТОВ «Порт-Ламос». Воно вже скупило кілька будівель на Таврійській набережній, включаючи об’єкти культурної спадщини та «будинок Пляса» – перед його знесенням.

Про спроби представника фірми викупити й їхню ділянку з будинком, журналістам розповіли самі господарі будинку.

«Навесні до нас прийшли з «Порт-Ламос» і сказали: «Тут будуватимуть гарні будинки, і ваш курник псуватиме весь краєвид». Чоловік почав кричати, щоб вони покинули нашу ділянку і більше не з’являлися. Вони швиденько ретирувалися. А із сусідами якось домовилися. За чутками, сусіди купили собі два будинки. Поруч велика ділянка, що оминає наш будинок, тобто вона розташовується від нас зверху та збоку, – її теж продали. Мій чоловік не може так вчинити, він просто не уявляє собі життя в іншому місці», – розповіла дружина Віктора Куракова Наталія.

Сама вона, хоч би як не любила цей будинок, двір, висаджені нею рослини та вид на Балаклавську бухту, вважає, що в цій битві їм навряд чи вдасться перемогти.

«Я мізками розумію, що нас можуть звідси вижити. Вже ходять довкола хати, проби якісь беруть, бурять. Мабуть, жити тут не дадуть. Розумію, що ці люди – це така міць, що проти неї нам боротися без толку. Чоловік не розуміє та не приймає. А Балаклава маленька, він поїде кудись у магазин, і йому там: «Ну що, Михайловичу, тебе ще не виселили?». Він, бідний, додому приїжджає – на ньому немає обличчя. Вік такий, що й без кінця за серцеві краплі хапаєшся. Поки що більше не чіпають, але, думаю, це ненадовго. Вони візьмуться за нас», – каже Наталія Іллівна.

Довідка. Компанія «Порт-Ламос» зареєстрована в Севастополі, і її гендиректора Дениса Наумова включено до складу наглядової ради зі створення балаклавської марини. Але за цією фірмою, так само, як і за будівельниками севастопольських глемпінгів ТОВ «Делі-Христо» , стоїть московське акціонерне товариство «ЮгІнвестПроєкт».

За даними спеціалізованих ресурсів, до 12 грудня 2023 року головою АТ «ЮгІнвестПроєкт» був Ілля Вадимович Пономарьов – колишній заступник міністра регіонального розвитку Росії, ексзаступник керівника Федерального агентства з будівництва та ЖКГ і колишній виконавчий директор з капітального будівництва та технічного пересування держкорпорації «Роскосмос».

Однак нещодавно опозиційне видання «Вёрстка» опублікувало матеріал «Битва за Балаклаву: як олігархи з оточення Путіна отримують землі в Криму», де йшлося про те, що компанії «Порт-Ламос» і «Делі-Христо» насправді є підконтрольними друзям Путіна братам Ротенбергам. Завдяки цим фірмам ці російські олігархи за останні півтора року заволоділи у Балаклавській бухті як мінімум 10 ділянками землі й зараз активно продовжують всіма правдами і неправдами отримувати у власність майно балаклавців.

Тож хто саме виграє цю «битву за Балаклаву» у місцевих мешканців не викликає сумнівів…

Євгенія БОРИСЮК