Пожежі в кримських заповідниках

На початку листопада «міністр надзвичайних ситуацій республіки Крим» Алєксєй Єрьомєнко під час «засідання колегії» поскаржився на брак рятувальників на ТОТ АР Крим.

За його словами, у складі т. зв. «пожежної охорони республіки Крим» налічується 31 пожежна частина, і в 25 з них на чергування заступають лише дві особи – власне пожежник та водій. Ясна річ, «чергова варта» в такому складі неспроможна виконувати нагальні завдання належним чином та забезпечувати застосування наявної техніки, тож у разі надзвичайної ситуації доводиться десь шукати додаткові сили. На додачу Єрьомєнко поскаржився на те, що штат очолюваного ним «міністерства» не зазнавав змін протягом всього періоду російської окупації Криму й наразі не відповідає сучасним викликам і загрозам, що стоять перед окупованим регіоном.

Годі й казати, що озвучена окупаційним кримським «міністром» ситуація має дві причини – брак фінансування та кадрів. Особливо зараз, у період повномасштабної воєнної агресії РФ проти України, коли всі наявні кошти йдуть на ведення бойових дій – так само, як і потенційні співробітники. Відтак структури, підконтрольні державі-окупанту, неспроможні забезпечити на загарбаних нею територіях України підтримку належного стану речей – через що час від часу в цих регіонах стаються ситуації, які завдають непоправної шкоди їхнім мешканцям, а також майну та довкіллю. Особливих втрат зазнає унікальна кримська природа.

Вранці 26 жовтня було ліквідовано пожежу на алупкинській ділянці Ялтинського гірсько-лісового заповідника, на горі Шаан-Кая. Займання сталося напередодні увечері й охопило півтора гектари території. За попередніми даними, причиною пожежі на 90% міг бути людський фактор, проте все-таки було проведено «розслідування».

Про інцидент повідомили у «прес-службі федеральної державної бюджетної установи "Заповідний Крим"», зазначивши, що участь в операції з подолання наслідків пожежі брали 26 осіб та 11 одиниць техніки пожежно-хімічної станції та інспекторського складу. При цьому було додано, що до робіт «також» було залучено техніку та співробітників кримського «міністерства надзвичайних ситуацій» («МНС»).

Ця, на перший погляд, незначна примітка свідчить про те, що в цій ситуації (як і, ймовірно, в інших) «державні» кримські рятувальники виступили в якості «допоміжного персоналу» пожежної команди так само «державної» установи, на яку було покладено обов’язки ліквідації надзвичайних ситуацій на підконтрольних їй заповідних територіях окупованого Криму.

Раніше, 13 серпня, в Ялтинському заповіднику сталися ще два займання, на менших площах – у 0,13 та 0,25 га. Участь у гасінні лісової підстилки брали «необхідні сили й засоби головного управління МНС РФ по республіці Крим» та заповідника, в другому випадку – в складі 13 осіб та 5 одиниць техніки. Першу пожежу гасили 34 особи з залученням 12 одиниць техніки, з них від МНС РФ – 14 членів особового складу та 4 одиниці техніки: решту праці на себе взяли співробітники заповідника. Причиною займання було названо «людський фактор».

Того ж дня в районі траси Ялта–Алушта сталася пожежа на площі 0,46 га – ймовірно, через розпалене у лісовому масиві багаття, що перекинулося на лісову підстилку, суху рослинність та дерева. З вогнем понад годину боролася команда в складі співробітників «головного управління МНС РФ по республіці Крим» та Ялтинського заповідника – загалом 22 особи та 6 одиниць техніки. Окремо було зазначено, що до кінця серпня мешканцям регіону було заборонено відвідувати ліси в рамках особливого протипожежного режиму, встановленого окупаційною владою з 17 квітня.

Інша пожежа в Ялтинському заповіднику сталася 17 серпня – цього разу над селищем Гаспра: займання на площі в майже три гектари гасили 75 осіб із залученням 27 одиниць техніки.

24 серпня у Феодосійському (за окупаційним поділом – Кіроському) районі АР Крим біля підніжжя гори Агармиш сталося займання лісової підстилки на 4 гектарах, що перейшло у верхову пожежу. Хоч участь у гасінні брав один гелікоптер Ми-8, що скинув на вогонь близько 50 тонн води зі Старокримського водосховища, в підконтрольних окупантам ЗМІ з посиланням на кримське «головне управління МНС РФ» заявили, що пожежу ліквідувала «авіація» окупаційного міністерства . Тоді ж очільник вказаного «управління» Аркадій Ожиґін повідомив, що вдалося запобігти загрозі переходу пожежі на населений пункт. Також було зазначено, що участь у ліквідації наслідків лиха брали 141 фахівець та 31 одиниця техніки. Наведена тут і вище «статистика» не йде в жодне порівняння з тією, яку навів у листопаді кримський окупаційний «міністр надзвичайних ситуацій».

Того ж дня пожежа сталася на іншій заповідній території – цього разу вже в Ялтинському районі: поблизу Головкінського водоспаду зайнялася лісова підстилка на площі 0,5 га, куди гелікоптер Ми-8 скинув 25 тонн води з Ізобильненського водосховища. Окремо було зазначено, що займання виникло на території, яка входить до т. зв. «національного парку "Кримський"», підпорядкованого управлінню справами президента РФ.

Пожежу у важкодоступній місцевості, куди дістатися можна лише пішки за 7 кілометрів від рівнини, було ліквідовано зусиллями техніки кримського «управління МНС», а також співробітників окупаційного «міністерства природних ресурсів» та кількох волонтерів.

Увагу в цих двох інцидентах привертає й той факт, що водозабір для гасіння пожеж було проведено з водосховищ, які й без того були дефіцитними з огляду на аномальну посуху.

За поточний рік значно більш масштабною та катастрофічною стала пожежа, яка спалахнула на одній з гір Карадазького природного заповідника поблизу селища Коктебель на південному сході Криму 15 липня. Наступного дня її вдалося локалізувати на площі в 40 гектарів, а ще за день – ліквідувати відкрите горіння. До гасіння було залучено 300 осіб, понад 30 спецмашин, а також 2 гелікоптери, що скинули на вигорілу ділянку 386 тонн води; довелося навіть просити допомоги в російського міністерства оборони. Винуватцем лиха було оголошено неназваного 50-річного місцевого мешканця, який різав метал «болгаркою»: мовляв, від іскор спалахнула суха рослинність, після чого чоловік марно намагався загасити вогонь своїми силами.

Разом з тим місцеві «науковці» запевнили, що тварини під час пожежі в Карадазькому заповіднику не постраждали, а для рослин «наслідки будуть не такими критичними, як очікувалося», тож за 2-4 роки місця пожежі, мовляв, буде навіть не видно. Втім за деякий час було оприлюднено й інші оцінки, згідно з якими молодняк на місці згорілого лісу з’явиться приблизно за десятиліття, а сили та зрілості досягне лише за століття – і за умови правильно підібраного посадкового матеріалу, що пасує місцевості. При цьому було підкреслено величезне значення лісу, що займає лише 10% території у вододефіцитному регіоні, де потрібно перейматися долею мало не кожного дерева.

Втім, навряд чи до цього буде окупантам: головне для них – намалювати на пожежних машинах побільше путінських свастик у вигляді літери Z та відправити на війну проти України побільше їхніх водіїв, а вода на гасіння лісових пожеж, що виникають дедалі частіше з огляду на різні причини, візьметься в обмілілих водосховищах звідкись сама.

Віталій СОЛОНЧАК