Будівництво нових доріг: екологічні ризики

В окупованому Криму достроково завершено будівництво нової автотраси «Сімферополь – Євпаторія – Мирний». Тепер шлях зі столиці півострова до західних курортів займатиме менше півгодини. Про це повідомив так званий глава регіону Сергій Аксьонов.

«Запущено рух другого етапу траси Сімферополь – Євпаторія – Мирний. Нову ділянку від села Скворцове до міста Євпаторії прокладено в обхід озера Сасик-Сиваш та міста Саки. Це дозволяє значно скоротити час у дорозі, збільшити пропускну спроможність автодороги, розвантажити від транзитного транспорту вулично-дорожню мережу в населених пунктах», – написав Сергій Аксьонов у своїх соцмережах.

Нагадаємо, зараз на західному березі окупованого Криму розпочалася реалізація двох масштабних інвестиційних проєктів у рамках проєкту федеральних цілорічних курортів «П’ять морів та озеро Байкал» – будівництво рекреаційних кластерів «Золоті піски Росії» та «Кримська Рив’єра». Дорогу «Сімферополь – Євпаторія – Мирний» під час презентації проєкту позиціонували як державну підтримку інвестора. Тоді повідомлялося, що час у дорозі новою трасою із Сімферополя до Євпаторії становитиме 20 хвилин.

Довжина нової дороги «Сімферополь – Євпаторія – Мирний» становить 61,2 кілометра, вздовж неї встановлено 17 штучних споруд. Будівництво коштувало більш ніж 49 млрд рублів.

Як зазначив «глава» окупованого півострова, роботи, виконані АТ «ВАД», «проведено на високому технічному рівні, дорогу введено в експлуатацію достроково».

Крім того, за словами Сергія Аксьонова, в окупованому Криму з 2025 до 2027 року планують збудувати понад 82 км автошляхів.

«Наступного року буде завершено роботи з будівництва другого етапу південно-східного обходу Сімферополя  – траса Донське – Перевальне. 2026-го року буде збудовано дорогу в об’їзд МДЦ «Артек» та завершено облаштування інженерного захисту дороги Бахчисарай – Ялта. 2027 року планується закінчити будівництво обходу Алушти через село Ізобільне та автомобільної дороги Льговське – Грушівка – Судак», – зазначив він.

Аксьонов повідомив, що максимальна вартість об’єктів становитиме більше 23,6 млрд рублів для дороги Льговське – Грушівка – Судак, близько 17 млрд для траси Донське – Перевальне, близько 50 млрд рублів для будівництва обходу Алушти. Прокладання дороги в об’їзд «Артеку» обійдеться у понад 934 млн рублів, а облаштування інженерного захисту дороги Бахчисарай – Ялта становитиме близько 2,5 млрд рублів.

Бум будівництва нових доріг на окупованому півострові розпочався зі спорудження траси «Таврида» в 2017 році. Тоді для цього підконтрольна Росії місцева влада вилучила у кримчан тисячі земельних ділянок. Крім того, внаслідок будівництва значної шкоди зазнала й екосистема, адже задля прокладання дороги нещадно вирубувалися дерева та рослинність, зокрема й червонокнижні. На даний момент будівельний дорожній бум не вщухає, ба більше, він розростається, оскільки мільярди рублів, які держава-окупант щедро виділяє на ці цілі, дуже гріють руки місцевим «керманичам». У цьому матеріалі спробуємо розібратися, які нові дороги вже з’явилися і з’являться у найближчій перспективі в Криму, і головне, – які передусім екологічні ризики несе їхнє будівництво.

«Альтернативний» шлях до (з) Криму

В рамках проєкту диверсифікації транспортних шляхів до Криму (з Криму) будують нову сухопутну дорогу на Арабатській Стрілці, яка проходитиме по косі. Так званий альтернативний наземний маршрут пересипом між Азовським морем і Сиваською затокою (озером), що минає Керченську морську протоку, покликаний скоротити відстань від окупованих регіонів півдня України до окупованого півострова Крим.

На думку творців проєкту, який отримав назву «Таврія», нова дорога на Арабатській Стрілці розвантажить Кримський міст, створивши обхідну додаткову автомобільну магістраль від окупованого Генічеська (Херсонська область) до села Кам’янське (Ак-Монайський перешийок на Керченському півострові Криму).

Це будівництво вписується в триетапну концепцію розвитку Приазовських регіонів, ухвалену державою-окупантом до 2040 року. Ця траса вздовж західного берега Азовського моря з’єднає населені пункти Арабатського пересипу: село Соляне (Сільпром), страусину ферму на базі відпочинку «Валок», села Стрілкове (Чокрак), Щасливцеве, Генічеська Гірка, селище Приозерне (підприємство виробництва солі).

За даними кримських ЗМІ, будівництво 130-кілометрової дороги, що проходить по ракушняково-піщаній косі, розпочалося цього літа. Проте є певні проблеми проєктування, пов’язані з геологічною будовою Арабатської коси, що становить скупчення донних наносів. Вона піддається розмиванню, затопленню під час штормів і наганянню вод Азовського моря через панівні вітри. Є складнощі, пов’язані з тим, що через частину Арабатської Стрілки на дистанції 6,4 кілометра проходить північно-східний кордон території Арабатського державного природного заповідника регіонального значення.

На Арабатській косі є стара дорога, однак багато в чому це умовна назва. Вона містить елемент шляху із твердим покриттям від Генічеська до південної околиці Стрілкового. Основна частина маршруту – ґрунтовий путівець.

Нині Арабатською Стрілкою проходить здебільшого ґрунтова дорога місцевого значення завдовжки 121 кілометр, якою користуються аборигени та туристи. Вона неоднорідна за покриттям (є вкраплення ділянок бетонного, асфальтованого шляху) та зручністю експлуатації.

Шлях від Генічеська до Стрілкового на 33 кілометрах зберіг тверде покриття бетонними плитами (що залишилися після розбирання старого аеродрому), частково – асфальтом. Далі проміжок 77 кілометрів типової ґрунтової дороги, що завершується 11 кілометрами дороги з гравійним підсипанням.

Шлях починається від мосту між островом Крячиний і Генічеськом (з боку Херсонської області) і закінчується в районі села Кам’янське (з боку Криму). Проходить він цілими степами, глинистими ґрунтами, піщаними пляжами берега Азовського моря, з одного боку, і затокою Сиваш – з іншого. Нерівна ґрунтова дорога по Арабатській Стрілці прохідна в суху пору року, але проїзд у негоду викликає труднощі.

До 60-х років минулого століття Арабатською косою проходила одноколійна залізниця, що доходила до адміністративного кордону Херсонської області з Кримом (передусім село Валок, зараз на картах – зоопарк «Страусина ферма»).

Рік побудови залізничної гілки та її початкове призначення зараз достеменно не відомі. Нею вивозили ракушнякові піски з кар’єрів для будівництва. Сіль із соляних промислів селища Приозерне транспортувалася до 90-х років ХХ століття, поки видобуток не зупинився, а техніку не розпродали та розікрали. Основну частину залізничної магістралі демонтували між 1960 та 1970 роками.

Крім того, цього року стартувало будівництво нового 30-тисячного міста на Арабатській Стрілці, яке стане на шляху нової дороги Арабатським пересипом.

Проте на шляху стає не лише нове місто, а й екологи, які виступають категорично проти будівництва як нової дороги Арабатською Стрілкою, так і самого міста на косі. Екологічна громадськість разом із дослідниками вказують на неприпустимість порушення цілісності екологічного простору на піщаному пересипі.

На їхню думку, урбанізація Арабатської Стрілки може запустити ланцюговий механізм руйнування природної різноманітності. Індустріалізація місцевих ландшафтів загрожує серйозними втратами природних ресурсів.

До того ж деякі задумалися про рентабельність нової дороги. Чи не стане автомобільна магістраль західним берегом Азовського моря дорогою-примарою? Побудова та облаштування у геологічно непростих умовах повноформатної траси потребує чималих фінансових вкладень.

Чи обґрунтовано втручання у природний баланс, чи переважать вигоди екологічні ризики? Не виключено, що проєкт завершиться розширенням і реконструкцією наявного шляху до крайньої заселеної території Стрілкового, не торкаючись нежитлової частини Арабатської коси.

Будівництво нової дороги Білогірськ – Привітне

Початок будівництва (реконструкції) траси завдовжки 37 км Привітне – Білогірськ (траса «Таврида») – 2024 рік, закінчення невідоме. Вартість робіт із прокладання нової дороги наближається до сотні мільярдів бюджетних рублів.

Основна мета будівництва – спорудження привітнинської зони відпочинку, що зводиться на Південному березі Криму. А будівництво та експлуатація туристичного кластера у Привітному, на думку ініціаторів його створення, неможливі без сучасної логістики.

Рекреаційний сектор близький до загальнофедеральної траси «Таврида», що проходить за 33 кілометри. Проте шлях до неї прокладено крізь гірський перевал Кок-Асан-Богаз, який лише на 182 метри нижче за Ангарський перевал трасою Сімферополь – Алушта – Ялта.

Але наявна дорога через перевал складна не тільки висотою підйому до 570 метрів. Вузька, звивиста ущелина з стрімкими, камененебезпечними схилами важкодоступна для транспорту. По суті, це буде не реконструкція старої дороги, а прокладання нової траси, що об’єднуватиме Південний і Східний берег Криму з глибинними районами в центрі півострова.

Історично відома, з давніх-давен ще як в’ючна стежка, дорога Привітне – Білогірськ із центральних субрегіонів півострова до узбережжя Чорного моря нараховує не одну сотню років. Були часи, коли вона вважалася найкращим шляхом до моря із глибини рівнинних районів. Можна тільки уявити, як вплине будівництво сучасної траси на кримський ліс, адже саме через нього прокладається маршрут: одних підпірних стінок (консольних і габіонів) необхідно спорудити більше двохсот.

За задумом нова траса стане не лише під’їздом до рекреаційного кластера на ПБК, але й альтернативним маршрутом до узбережжя Чорного моря, минаючи Ангарський перевал на трасі Сімферополь – Алушта.

«Стратегічно важливий об’єкт»

Ще один «масштабний» дорожньо-будівельний проєкт – будівництво автомобільної дороги в обхід міста Сімферополя на ділянці Донське – Перевальне – розпочався навесні 2022 року. Проєкт реалізується у два етапи.

Перший етап – будівництво ділянки траси завдовжки 15,8 км – від траси «Таврида» біля села Донського до села Зарічного. Другий етап – будівництво ділянки траси завдовжки 9,4 км – через село Зарічне до виїзду із села Перевального. Генпідрядником проєкту є АТ «ВАД» – компанія, яка за останні роки неодноразово залучалася в Криму до дорожнього будівництва, починаючи з траси «Таврида».

Траса пролягатиме на північному схилі Головного пасма (Внутрішнє пасмо) Кримських гір, на південний схід від Сімферополя.

Передбачається, що вона розвантажить дорожній трафік кримської столиці, тому що автомобілі, які прямують трасою «Таврида» у бік Ялти, зможуть виїжджати на південнобережну трасу, не заходячи до Сімферополя.

За словами місцевих «керманичів», будівництво автомобільної дороги в обхід Сімферополя на ділянці Донське – Перевальне можна без перебільшення назвати одним із наймасштабніших і стратегічно важливих дорожніх об’єктів, які зараз реалізуються в Криму. Він буде реалізований із застосуванням новітніх дорожніх та інженерних технологій, а також актуальних технологічних рішень, оскільки будівництво даної дороги передбачає інтегрування в дорожній об’єкт, що діє.

Об’єкт міститиме: 2 транспортні розв’язки у різних рівнях, 6 шляхопроводів, 1 міст, майданчики для відпочинку. Крім основного будівництва дорожнього полотна, підрядник зведе спеціальні протизсувні споруди, що є актуальним в умовах географічних особливостей окупованого Кримського півострова.

Натомість до зони будівництва дороги потрапило 377 земельних ділянок, за які місцева влада обіцяла виплачувати компенсаційні виплати. Нова траса проходить у безпосередній близькості до Аянського водосховища (яке деякі вчені вважають унікальним), що, на думку екологів, негативно вплине на якість води в ньому і зробить її непридатною для вживання.

В адміністративному відношенні автомобільна дорога, що будується, розташовується на території Сімферопольського району. У жовтні 2024 року має бути завершено будівництво першого етапу траси Донське – Перевальне.

Кримські гори на цій ділянці зараз не впізнати. По свіжих прогалинах снують бульдозери та екскаватори. Робітники рівняють із землею ліс, звільняючи простір для дорожньої техніки, завдаючи таким чином значної шкоди кримській природі.

Під час будівництва траси не обійшлося і без археологічних знахідок. Навесні минулого року експедиція Російської академії наук під час розкопок виявила цілу низку артефактів знатної скіфської родини.

За даними російських археологів, у кургані IV ст. до н.е. було поховано знатну скіфську сім’ю. Курган не був потривожений грабіжниками (що є рідкістю для скіфських курганів), тому розкопувачі мали змогу детально задокументувати археологічну пам’ятку та зібрати колекцію похоронного інвентаря, серед якого – золоті нашивки із зображенням грифонів. Під курганом заввишки 2,5 м і діаметром 50 м археологи відкрили кам’яну крепиду, що повністю збереглася – опорну стіну, яка оточувала курган кам’яним колом. Вона була складена з потужних кам’яних блоків різного розміру, покладених по колу в один і два ряди.

У південній частині склепу археологи розчистили останки ще одного похованого, біля якого виявили золоті сережки та нашивки чотирьох типів, якими колись було розшито одяг. Крім того, у склепі були знайдені бронзові наконечники стріл, наконечник із підтоком від залізного списа, довжина якого була 2,50 м. Знахідки дозволяють припустити, що склеп було споруджено для родини знатного скіфа.

Траса в обхід Алушти

Другий етап робіт на трасі Донське – Перевальне передбачає реконструкцію ділянки дороги між селищем Перевальне та Ангарським перевалом і будівництво об’їзної дороги Алушти біля села Ізобільного – до шосе на Ялту. Його довжина становить 7,8 кілометра. Ці роботи вже ведуться, підрядником також визначено компанію «ВАД», ціна контракту становить 22,4 млрд рублів. Роботи мають бути завершені до грудня 2026 року. Гранична вартість робіт становила понад 33 млрд рублів.

Реконструкція між перевалом та обходом Алушти, згідно з документами, закінчиться ще пізніше: за контрактом перший етап робіт мають завершити до грудня 2027 року. Роботи коштуватимуть 1,13 мільярда рублів.

На шляху у нової траси, крім виноградників, які нещадно вирубаються, розташована цікава пам’ятка – так званий Алуштинський кромлех, який називають ще кримським Стоунхенджем. Ця унікальна для півострова пам’ятка у краєзнавчій літературі відома під назвою кромлех Трахтенберга. Річ у тім, що в XIX – на початку XX століття поряд із цим місцем проходила ґрунтова дорога, а поблизу розташовувалася дача мешканця Алушти на прізвище Трахтенберг.

Незвичайну для Криму мегалітичну споруду вперше було досліджено в 1886 році російським етнографом і археологом В.Ф. Міллером. Тоді кромлех був колом із «величезних, поставлених на ребро 29 каменів заввишки від 1,5 до 2 аршин» поряд з невисоким курганом.

До наших днів збереглося 25 кам’яних брил розміром від одного до півтора метра. Вони формують практично правильне коло діаметром за зовнішнім контуром близько 7 метрів.

Чи мине майбутня об’їзна цю мегалітичну пам’ятку або пройде прямо по стародавніх камнях і чи їх переноситимуть у такому разі, невідомо.

Будівництво та реконструкція автомобільної дороги Сімферополь – Алушта – Ялта відбувається за так званою держпрограмою «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополя», затвердженою у 2019 році. Як повідомили кримським ЗМІ у «Службі автомобільних доріг (САД)» Криму, смуга постійного відведення дороги не торкається меж гори Бабуган-яйла. На півдні ділянка будівництва заходить «у крайову ділянку альпійської складчастості», що складається з передгір’їв Долгоруківської яйли, хребтів Чатир-Дагу та Демерджі.

Тож пам’ятка історії та археології Алуштинський кромлех, за їхніми словами, не потрапляє в межі будівництва об’єкта і розташовується на відстані понад 200 м від осі автомобільної дороги, що будується.

Нова дорога Льговське – Грушівка – Судак

Ще одна нова дорога на окупованому півострові пролягатиме від траси «Таврида» до курортів східного Криму, на ділянці Льговське – Грушівка – Судак. Цьогоріч у рамках першого етапу шляховики влаштовують першу її частину – 9 кілометрів до Грушівки.

За словами представників підрядної організації, на першому етапі будівництва автомобільних доріг Льговське – Грушівка – Судак виконуються роботи з розробки виїмки, з подальшим влаштуванням земляного полотна та дорожнього покриття. Ведеться повний комплекс механізованих земляних робіт. Будівництво триває цілодобово з березня минулого року і має завершитися на цій ділянці у вересні 2025-го. Далі підрядник перейде до реалізації наступних двох етапів будівництва – обхід Грушівки, Перевалівки та Дачного.

Передбачається, що нова дорога значно скоротить шлях від траси «Таврида» до Судака. Другий етап – обходи Грушівки, Перевалівки та Дачного, і третій – прямий перехід між цими населеними пунктами, з розрахунковою швидкістю 60 кілометрів, де буде реалізовано 19 штучних споруд, зокрема міст, близько 200 метрів підпірних стінок. На цих ділянках дорога планується у 4 смуги.

Усі три етапи робіт планують завершити вже до 2027 року. Об’єкт так само, як і попередні, реалізується у рамках так званої програми Соціально-економічного розвитку Криму та Севастополя. Вартість проєкту майже 24 млрд рублів.

Екоцид у Криму

За словами екологів, внаслідок активного дорожнього будівництва окупований півострів може перетворитися на пустелю, адже під загрозою передусім опинився кримський ліс. Заради нових доріг знищуються сотні тисяч дерев і кущів, а разом з ними може зникнути ціла екосистема з птахами та дрібною звіриною. Усе це з часом обернеться значними втратами для екології окупованого Криму.

Місцеві екологічні організації не звертають уваги на те, що відбувається з кримською природою, адже активно «підгодовуються» бюджетними коштами.

За даними кримських ЗМІ, з 2014 до 2022 року в Криму збудували, реконструювали та капітально відремонтували 3 958 кілометрів автошляхів, зокрема 897 кілометрів – муніципальних. У найближчі три роки окупований півострів отримає ще 166 мільярдів рублів на ремонт та будівництво доріг.

Тож зрозуміло, що дорожньо-будівельні роботи в окупованому Криму найближчим часом не припиняться, адже для нинішньої кримської «влади» це цілий клондайк для власного збагачення, а на те, що буде з кримською природою, їм просто наплювати.

Євгенія БОРИСЮК, оглядачка для «Голос Криму»

Фото з відкритих джерел