“Велика крадіжка” під виглядом націоналізації - як на окупованих територіях АР Крим, Севастополя та Запорізької області Росія грабує місцевих

Коли Росія окупувала Крим у 2014 році, одним із перших кроків окупаційної влади стала “націоналізація” майна України, фізичних та юридичних осіб. За цим словом ховалося масштабне пограбування, яке Кремль назвав “відновленням справедливості”. Поки у Москві влаштовували парад “повернення півострова”, у Сімферополі складали списки об’єктів, що мали перейти у “власність республіки”.

Уже 17 березня так звана “Верховна рада Республіки Крим” ухвалила рішення, якими оголосила “державною власністю” ключові підприємства: “Чорноморнафтогаз”, Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами, кримські активи “Укртрансгазу”, а також усі морські порти - Керченський, Феодосійський, Ялтинський, Євпаторійський. Під “націоналізацію” потрапили сотні підприємств, зокрема виноробні гіганти “Масандра”, “Новий світ”, “Магарач”, “Сонячна долина”. До переліку увійшли понад 170 санаторіїв і пансіонатів - “Форос”, “Ай-Петрі”, “Дюльбер”, “Айвазовське”, “Полтава-Крим”, “Ювілейний”, “Таврія”, “Південний”, “Золотий колос”. Забрали навіть дитячі табори - “Молода гвардія” у Євпаторії, “Орлятко” в Саках, “Прибій” у Феодосії.

У квітні 2014 року окупаційна влада поширила “націоналізацію” на підприємства видобувної промисловості - “Кримгеологію”, “Надра Криму”, Кримський експертно-технічний центр держпромнагляду - і на понад три десятки навчальних та наукових закладів, серед яких Таврійський національний університет імені Вернадського, Кримський медичний університет, Керченський морський технологічний університет, Науково-дослідний інститут виноградарства і виноробства “Магарач”. У Севастополі “націоналізували” всі українські об’єкти - від “Ощадбанку” і “Укрпошти” до приміщень державних відомств.

До процесу вилучення майна залучили “Раду Міністрів Республіки Крим”, “Верховну раду”, “Правління міста Севастополя”, “Законодавчі збори міста Севастополя”, окупаційну прокуратуру, Міністерство оборони РФ, “Департамент майнових та земельних відносин” і суди. Усі ці структури працювали як єдиний механізм ліквідації української власності.

Восени 2014 року окупаційна влада перейшла до приватних компаній. “Націоналізували” активи Ігоря Коломойського - майно “ПриватБанку”, санаторій “Форос”, готель “Ялта-Інтурист”, мережу автозаправок “Авіас”. Того ж дня оголосили “державними” підприємства Дмитра Фірташа - “Кримгаз”, ринки “Кримспоживспілки”, компанію “Кримавтотранс”. У листопаді забрали лікувально-оздоровчий комплекс “Айвазовське” та парк біля нього, що належали Сергію Таруті, і підприємство “Кримхліб” Олександра Ліщинського.

На початку 2015 року окупаційна влада забрала у власність енергетичні й телекомунікаційні компанії - “ДТЕК Крименерго”, “Укртелеком”, “Тримоб”, “Vega”, “Київстар”. До кінця року майже вся економіка півострова була перерозподілена на користь Москви.

Аналіз рішень окупаційних адміністрацій і судів у Криму за 2014–2021 роки показує чотири основні способи вилучення власності:

1. автоматична “націоналізація” - коли майно оголошували “державним” без рішення суду;

2. вилучення через суди, підконтрольні окупантам;

3. примусовий “викуп” на основі актів псевдовлади;

4. силові захоплення за участі “самооборони Криму”.

Саме останній спосіб став символом перших місяців окупації. Озброєні незаконні формування “самооборони” захоплювали підприємства “Київстар”, “Укртелеком”, “Кримгаз”, “Кримавтотранс”, “Кримспоживспілка” та суднобудівну компанію “Море” у Феодосії. Людей залякували, охорону роззброювали, документацію вивозили вантажівками, а наступного дня на місці з’являлися чиновники “уряду Криму” з готовими постановами.

Ще одним інструментом стали суди. За даними Регіонального центру прав людини, з 2014 по 2019 рік окупаційні суди позбавили права власності на земельні ділянки щонайменше 3728 осіб. Більшість рішень ухвалили суди Севастополя. Людей позбавляли землі без попередження, часто за фіктивними позовами муніципалітетів. Після 2020 року масові судові експропріації зменшилися, але залишилися як засіб тиску на “нелояльних”.

Фактично в Криму відбулася насильницька експропріація всього економічно цінного. 27 лютого 2015 року “парламент Криму” ухвалив постанову №505-1/15, якою нібито зупинив націоналізацію, але вже у вересні дозволив “уточнити списки”. До 2017 року перелік змінювали 56 разів, і він налічував 4618 об’єктів.

Після цього почалася “приватизація” награбованого. Санаторій “Форос” продали Федерації профспілок Татарстану, завод шампанських вин “Новий світ” купила структура банку “Россия”, а “Масандру” - за понад 5 мільярдів рублів. Під молоток пішли також “Кримтелеком”, Керченський металургійний завод і десятки санаторіїв уздовж узбережжя. Частину майна передали російським відомствам - Міністерству оборони, Міністерству охорони здоров’я, Російській академії наук.

У березні 2020 року Володимир Путін підписав указ, яким відніс Крим до так званих прикордонних територій Росії. Відтоді українців, які мають землю на півострові, Москва почала вважати “іноземцями”. Їм залишили два варіанти: або відмовитися від власності, або отримати російський паспорт. Інакше землю вилучали через суд і передавали іншим особам. 

За даними Регіонального центру прав людини, лише у 2020–2022 роках окупанти опублікували близько 2,5 тисяч записів із кадастровими номерами ділянок, що підлягали вилученню. Ці відомості стали додатковим способом тиску. Як пояснює експерт центру Микита Петровець, це частина довгострокової стратегії: “Якщо людина не хоче отримати російський паспорт - вона змушена виїхати, а її власність все одно заберуть. Якщо погоджується - стає частиною статистики російських громадян”.

З 2022 року ситуація лише погіршилася. Як зазначає адвокаційний експерт КримSOS Артем Олійник, “націоналізація майна стала інструментом тиску на нелояльних мешканців Криму. Вона забезпечує вигоди для лояльних груп населення і переселенців із Росії, водночас посилюючи тиск на тих, хто не згоден із політикою Кремля”.

За даними КримSOS, лише у 2022–2024 роках окупаційна влада “націоналізувала” близько 3,5 тисяч об’єктів власності, з яких 1,2 тисячі - у 2024 році. Від продажу майна українських власників окупаційний бюджет отримав 4,8 мільярда рублів. Щонайменше 2548 земельних ділянок передано у користування російським військовослужбовцям. У серпні 2024 року окупанти дозволили роздавати землю в Криму учасникам війни - незалежно від місця проживання.

На початку вересня 2024 року окупаційна влада запустила нову схему - “облік приватних ділянок”. Будь-яку землю, яку визнають “занедбаною”, можна вилучити через суд і продати на псевдоаукціоні. Основними покупцями стають росіяни з віддалених регіонів, яких спеціально завозять до Криму. Найбільше страждають ті, хто давно виїхав і не може приїхати, щоб доглядати за своєю землею.

З 2014 року окупованих Крим є полігоном, де Росія апробує механізми націоналізації майна. Саме з Криму почалася “велика крадіжка”, яку тепер Москва повторює у Запорізькій області та інших окупованих територіях України.

«Велика крадіжка» на окупованих територіях Запорізької області 

 На тимчасово окупованих землях Запорізької області Росія офіційно з 2022 року запустила “велику крадіжку”. Під виглядом “націоналізації” загарбники почали забирати у людей бізнес, автівки, квартири, будинки й землю. Те, що українці будували все життя, окупаційна влада називає “безгосподарним майном”.

 За даними Росреестра, на захоплених українських територіях на серпень 2025 року було виявлено 550 тисяч «безгосподарних» об'єктів нерухомості. 

 Як і хто захоплює майно українців на ТОТ Запорізької області і в Криму дослідили журналісти РІА Південь і Крим. Реалії. 

Колаборант у ролі мародера

 У Запорізькій області керує “націоналізацією” не засланий з Росії козачок, а свій зрадник - Євген Балицький. До окупації відомий місцевий бізнесмен двічі обирався у ВР України, до обласної ради. А після того, як Мелітополь захопили загарбники, він очолив окупаційну владу на ТОТ Запорізької області і у червні 2022 року підписав наказ про націоналізацію майна. 

 В наказі Балицького мова йшла про націоналізацію:

●  земельних ділянок, 

● природних ресурсів, 

● об'єктів стратегічних галузей економіки,

●  а також майна, що перебувало у власності України станом на 24 лютого 2022 року.

Під останній пункт підходило, власне, все: квартири, будинки, автівки, бази відпочинків… Ще нюанс, “наказ” з’явився на початку червня, а майно у місцевих жителів почали відбирати від самого початку окупації. Бізнесменів саджали “на підвал” і вимагали переписати будинки, квартири, бізнес на користь певних осіб в обмін за свободу. 

Більше того, у “націоналізації” Балицький  приймав участь особисто. На підтвердження цього редакція РІА Південь має свідчення від одного з керівників підприємства Мелітопольського заводу автотракторних запчастин (МЗАТЗ), розташованого у селі Обільне за 13 кілометрів від Мелітополя. 

На підприємстві провели обшук

 - Є припущення, що раніше з охоронцем у цих людей вже була домовленість. Так як він став водити їх по заводу і показувати бункери з готовою продукцією. Її можна використовувати, як в сільському господарстві, так і в якості військової продукції. 

Охоронець почав розповідати, що це виключно військова продукція, - повідомляє Олександр Міщенко. 

Через тиждень, за свідченнями Міщенка, на заводі з’явилась вже представник окупаційної народної міліції - Олена Башакіна і зачитала охоронцю постанову про вилучення всієї продукції вартістю, як мінімум, 5 млн. євро. Після цього з території заводу почали вивозити готові вироби. Вкрадену продукцію везли на автомобілях: DAF  AР 6990 ВО білого кольору з причепом АР 6442  XT, Фольксваген мікроавтобус білий АР 0075 АI. 

 - У  суботу та неділю завантаження готових виробів на заводі призупинили. По периметру виставили озброєних військових РФ, на даху стояли снайпери, - повідомив Олександр. 

Зі складу, за словами керівників заводу, було вивезено готової продукції на суму близько 5 мільйонів євро. ЇЇ вивезли до Криму. 

Далі підприємство потрапило у список “безгосподарного майна”. Незабаром на підприємстві з'явилися вже російські бізнесмени з Санкт-Петербурга. Керівником заводу став Юрій Шадрін.

«Шадрін — прикриття. З ким я спілкуюся, то людина взагалі не розуміється на виробництві. Нашу компанію вони увімкнули, у Пітері там якась лісова компанія, вони нашу компанію включили до себе», — каже Анатолій Кузьмін.

Це історія - приклад розкрадання лише одного мелітопольського заводу. Але вона найпоказовіша тим, що в так званій “націоналізації” майна брав участь особисто Балицький.

Переділ власності

Функції “віджимання” чужої власності отримало “Міністерство майнових і земельних відносин Запорізької області”. Керівники цієї структури спочатку були не місцеві. Частіш за все чиновники з Криму, яких змінювали, як перчатки. Саме ця структура створила комісію члени якої роблять поквартирний і побудинковий обхід по захопленому Мелітополю. До списку “безгосподарного” майна належить: 

● Майно, за яке не сплачено комунальні платежі протягом року

● Майно, на яке у Єдиному реєстрі нерухомості РФ відсутні відомості

● Майно, яке може загрожувати здоров'ю та життю громадян. Наприклад, закриті квартири, в яких підключено газ, воду тощо.

Тобто, якщо люди виїхали з окупації і залишили свою нерухомість, таке майно в першу чергу комісія визнавала “безгосподарною”. 

Далі справу визнання “безгосподарного” майна “міністерство” передає до суду і вже суд визнає його націоналізованим. 

Зупинити процедуру визнання майна “безгосподарним” можна лише в тому випадку, якщо до міністерства протягом місяця з'явиться власник, який надасть паспорт громадянина РФ, і документи, що встановлюють чи підтверджують право на власність. 

Житло можуть визнати безгосподарним на підставі заяви від муніципалітету або комісії, створеної цим самим муніципалітетом, або заяви від фізичної чи юридичної особи. Фізичною особою може бути умовний старший по будинку, а юридичною – ЖЕК або керуюча компанія, наприклад. І виходить замкнене коло відпрацьованої схеми, адже і старші по будинках, і всі комунальні служби перебувають у зоні впливу місцевої окупаційної влади та зроблять усе, що їм скажуть зверху. Тому, якщо так званий муніципалітет накинув оком на чиєсь житло, «націоналізує» він його дуже швидко.

Активізувався процес націоналізації квартир у 2023 році. Іноді члени комісії від псевдо-міністрества організовують прийом документів на нерухомість прямо у дворах, виставляючи столи і стільці. Одних представників посилають по квартирах, а другі дістають стіл і стілець і приймають документи просто неба.

З 2023 року від власників нерухомості тимчасово окупованих територій почали вимагати перереєструвати майно в Росреєстрі. Якщо людина цього не зробила, її майно можуть визнати "безхазяйним". Цікаво, що черга на перереєстрацію майна в Росреєстрі нескінченна. До прикладу, у грудні мелітопольці  записуються на прийом вже на березень. 

Практика показує, що у разі, якщо хтось через суд намагається довести, що він є власник майна, фейкове міністерство майна і земельних правовідносин РФ отримує постанову суду на свою користь і вимагає виселення мешканців з будинку, навіть якщо там проживають фактичні власники нерухомості, але на руках не мають підтверджуючих документів російського зразка. Як правило, пройти перереєстрацію у власників немає можливості. Вони можуть перебувати за кордоном або на підконтрольній Україні території і їх просто не пускають до Мелітополя - вии не проходять  фільтрацію в Шеремет’єво.

- Прийшла до нас учора "розстрільна трійка", як ми їх називаємо. Двоє чоловіків і одна жінка. Витребували документи на житло. Квартира ця належить дітям. Вони поїхали, і ми в ній із чоловіком зараз проживаємо. Вони заявили, що нас можуть виселити тільки тому, що ми не прописані за цією адресою. Коли я запитала, куди мені йти, щоб прописатися, відповідь ошелешила: вас ніхто не пропише без письмової згоди власника квартири, засвідченої нотаріально. Виселяти, на щастя, нас із дідом не стали. Але попередили, що до нас можуть бути питання щодо нерухомості. Тобто дали зрозуміти, що готуйте свої речі на вихід, - повідомляє мешканка Мелітополя журналістам РІА Південь. 

Є історії, коли люди, повернувшись в окупацію, в своїх квартирах зустрічають іноземців: 

- Одна моя знайома виїхала з Мелітополя з сім'єю ще у 2022 році. За будинком доглядали сусіди. Коли почалося активне відбирання майна, вони вирішили повернутися в окупацію, щоб свій будинок перереєструвати. Їм шкода було залишати будинок, у якому перед війною зробили шикарний ремонт. Добиралася до Мелітополя 4 дні, пройшли весь жах фільтрації в Шереметьєво. Приїхали, а в будинку вже якісь чи то азіати, чи то кавказці живуть. За словами сім'ї, вони з ними домовилися, щоб усе ціле залишилося, ну, і, звісно ж, отримали паспорт РФ, для реєстрації будинку. А потім поїхали назад до Європи, - розповідають редакції свідки.

У 2023 році був пік повернення в окупацію саме через майнове питання. Багато з тих, хто повертається до Мелітополя, напередодні отримали повідомлення з окупаційної адміністрації про націоналізацію майна.

- На сайті їхньої адміністрації мій знайомий побачив, що його квартира оголошена "безгосподарною". Сім'я вирішила спробувати повернути єдину нерухомість, на купівлю якої гроші збирали все життя. І знайомий із Польщі повернувся до Мелітополя. Коли виїжджав, у нього вже був російський паспорт на руках. Потрапити у квартиру одразу йому не вдалося. Замки на дверях уже були нові, квартира опечатана. Йому довелося звертатися до старшого по будинку і в ЖЕК, показувати документи на право власності. Ті викликали комісію, яка вирішувала, що робити з квартирою. Поки вирішувалося питання, він жив у друзів. Потім йому все-таки вдалося довести, що квартира його, - розповідає мешканка Мелітополя.

Роботу з націоналізації заводів, магазинів, офісів, приватних квартир і будинків зрадник Євген Балицький видавав за особисту заслугу. В численних інтерв'ю російським пропагандистам він  називає цей процес "феноменом” Запорізької області.

- До речі, це дуже цікавий феномен, на відміну від ДНР або ЛНР, ми конфісковані заводи і підприємства не віддавали в приватні руки, вони залишалися на державному обліку і в державній власності, а передавалися тільки в управління, - заявив Є. Балицький російським пропагандистам.

В немилість Балицького і його поплічників в першу чергу потрапили ті, хто чинив спротив окупації, не визнавав Росію. 

- Частина тих, хто виїхав і був якось викритий у тому, що донатив на ЗСУ, підтримував "Правий сектор", лаяв Росію, писав заклики, був позбавлений власності - виходило розпорядження військової адміністрації щодо націоналізації його бізнесу. Тобто власність неблагонадійних бізнесменів передавалася в управління - у нас працює система державно-приватного партнерства, - хизувався на камеру кремлівської пропаганди гауляйтер.

Націоналізоване майно спочатку передається у державну власність, а потім на правах управління роздається, як правило, лояльним і наближеним до влади бізнесменам, або впливовим росіянам. Так, до прикладу, сталося з Мелітопольським молокозаводом. Перед окупацією міста його придбала сім’я секретаря Мелітопольської міськради Романа Романова. Після окупації Роман Романов виїхав з міста, його батька - бізнесмена і политіка окупанти депортували, а будинок і бізнес відібрали. 18 жовтня 2022 року у в російському держреєстрі юридичних осіб (ЕГРЮЛ) з’явилось ТОВ «Мелитопольский молокозавод» (ІПН 9001000070). Його засновник — ТОВ «Нижнегорский консервный завод» (ІПН 9105000036) теж має російську реєстрацію на окупованій території, але ще з квітня 2014 року і в Криму. Директором та співзасновником є Ігор Вікторович Булатов. Більшою частиною уставного капіталу консервного заводу володіє кримчанка Тетяна Євгеніївна Тібекіна. 

"Нас просто попросили, щоб його [Мелітопольський молокозавод] не пограбували. Усі питання - до панів із тимчасової адміністрації Запорізької області: коли вони скажуть нам забратися - нам яка різниця? У нас у власності нічого немає в Запорізькій області. Я не можу зрозуміти, як ми можемо бути власниками. У ЄДРЮО може бути написано все, що завгодно", - повідомив Булатов. 

 А от одна з найкращих баз відпочинку на Азовському узбережжі у Кирилівці під Мелітополем - “Перлина Таврії” дісталась старшому сину губернатора Запорізької області Євгена Балицького Олександру.

Ця база відпочинку із сотнями інших була націоналізована у вересні 2022 року. Про це окупаційна влада повідомила на сайті псевдо-уряду Запорізької області.

У липні 2022 року українські власники «Перлини Таврії» зробили заяву, повідомивши на своїй сторінці у Фейсбуці, що змушені тимчасово припинити діяльність бази відпочинку у зв'язку з тим, що все узбережжя Азовського моря захопили російські окупанти. 

Журналісти РІА Південь дослідили, що у 2022 році на базі відпочинку жила так звана голова військово-цивільної адміністрації Кирилівки - відома мелітопольська сепаратистка Катерина Уманець із чоловіком. 

23 лютого 2025 року на сторінці у «ВКонтакте» від імені готелю розмістили привітання «захисників». У соціальній мережі Instagram також є російська сторінка «Перлини Таврії”, на яку підписано понад три сотні людей. Цей акаунт з'явився в червні минулого року.

Після того, як ексгауляйтера Кирилівки Катерину Уманець ув'язнили за звинуваченням у розкраданні коштів на суму 4 млн рублів,   на базі влаштувалися нові господарі. У березні 2023 року її офіційним власником став Олександр Балицький - старший син Євгена Балицького.

Журналістам РІА Південь вдалося знайти документ, який свідчить про те, що засновником ТОВ «Магнат» є Балицький Олександр Євгенович.

Зверніть увагу на адресу ТОВ «Магнат» - вона повністю збігається з адресою бази відпочинку «Перлина Таврії». Статутний капітал ТОВки 300 000 рублів. Також нам стало відомо, що ТОВ «Магнат» зареєструвала товарний знак Mytavria. Заявку на реєстрацію знака «Магнат» подавав ще в липні минулого року, але офіційно він був зареєстрований тільки 9 січня 2025 року; термін дії ліцензії на знак Mytavria - до 2034 року.

Генеральним директором ТОВ «Магнат» у реєстрі вказана Хакімова Ельміра Альбертовна. Вона ж із 2024 року є гендиректором ще одного ТОВ - «Лайтмаунт», розташованого в Бердянську за адресою: вул. Макарова, буд. 77. За цією адресою розташований гостьовий будинок «Вілла Азов». Ім'я власника приховано.

Спочатку викрали - потім узаконили

До жовтня 2025 року на всіх окупованих територіях націоналізація майна відбувалась за наказами місцевих гауляйтерів. А 20 жовтня цього року урядова комісія РФ схвалила законопроєкт Міністерства будівництва та житлово-комунального господарства РФ. Згідно із документом, «безгосподарним» в Росії  визнаватимуть майно, якщо «неможливо встановити власника» або у окупаційної влади немає «дійсних документів» про те, кому воно належить.

 - Ініціатива передбачає, що статус «безгосподарної» нерухомості буде отримувати «на основі інвентаризації, даних реєструючих органів та актів обстеження», - цитують  члена комітету Держдуми з будівництва та ЖКГ, депутата від «Єдиної Росії» Олександра Якубовського кремлівські журналісти.

«Націоналізоване» житло переводять до розряду державної власності. У законопроекті також закріпили категорії - кому будуть роздавати відібране в українців майно:

- Таку нерухомість можна буде передавати росіянам, які проживають на окупованих територіях України, якщо вони втратили житло через бойові дії, теракти або диверсії. Але за умови, що громадяни РФ, які претендують на нерухомість, не мають іншого придатного для життя житла або частки в ньому.

Крім цього, таку нерухомість можна буде виділяти в якості службового для працівників державних і муніципальних органів, військовослужбовців, поліцейських, педагогів і медиків, - йдеться в повідомленні.

Окупанти бачать у прийнятті закону великий плюс і прямо кажуть про те, що він розв'язує руки для видачі чужих квартир росіянам, які приїхали в анексовані регіони України, такі як Мелітополь, Бердянськ, Генічеськ та інші міста і села на ТОТ.

У законопроекті є й поправка для тих українців, які захочуть повернути своє житло.

По-перше, зробити це можна тільки до моменту визнання квартир і будинків «безгосподарними».

По-друге, для цього їм потрібно приїхати протягом місяця на окуповану територію. Як це зробити безперешкодно через фільтрацію в аеропорту Шереметьєво, природно, не уточнюється.

Однак жоден російський чиновник не говорить про те, що власником нерухомості на анексованих територіях може бути громадянин Росії. Тобто, людині доведеться взяти російський паспорт, щоб зберегти за собою майно. Або ж поборотись за майно може той, хто оформить довіреність на іншу особу але лише на території РФ. А потрапити в РФ можливо лише через Шеремет’єво. Коло замкнулось.

__________________ 

                                           Світлана ЗАЛІЗЕЦЬКА (РІА Південь),