Головний учасник деокупації Криму – це Збройні Сили України, - Гаяна Юксель

Головний учасник деокупації Криму – це Збройні Сили України, - Гаяна Юксель

09.11.2023, 10:54
ІІ Парламентський саміт Кримської платформи, Прага, 2023 рік. Фото автора

Кримська платформа: ми не маємо забувати про Крим – це важливий акцент уваги та діяльності ІІ Парламентського саміту Кримської платформи, що відбувся цього року в Празі Чеської Республіки. Своїми думками і поглядами про сам міжнародний захід ділиться Гаяна Юксель, експерткиня групи “Гуманітарна політика” експертної мережі Кримської платформи, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу.

  • Як представник Меджлісу кримськотатарського народу та членкиня Експертної мережі “Кримської платформи” взяла участь  роботі Другого парламентського саміту Кримської платформи, який відбувся 24 жовтня 2023 року в столиці Чехії – Празі.

 В саміті прийняли участь делегації понад 60 країн світу (у онлайн та офлайн форматі), які засудили порушення територіальної цілісності України в 2014 році та захоплення її невіддільної частини – Кримського півострову.

Гаяна Юксель. Фото Дмитра Юрченка АрміяInform

Промови, які були оголошені під час Другого саміту, чітко затвердили невтомлюваність парнерів та необхідність продовження допомоги України в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну та боротьбу за повернення всіх її територій, в тому числі і українського Криму.

 Звісно,  увага на саміті приділена, в цілому ситуації в Україні та ситуації на півострові, де щоденно порушуються права і свободи людини та громадянина, а територія давно перетворена на зону залякування, тиску та репресій.

По результатам саміту прийнята спільна декларація, в якій заявляється про готовність підтримувати Україну в боротьби,  розробляти стратегії реінтеграції Кримського півострова; засуджується “референдуми” та “вибори”, організовані Російською Федерацією на тимчасово окупованих територіях України, порушення прав та свобод людини та громадянина та міжнародного гуманітарного права, в тому числі викрадення та депортація українських дітей, блокада морських портів України Російською Федерацією. В декларації підтримується запропонована Україною Формула миру Президента України Володимира Зеленського, розслідування воєнних злочинів та створення Спецтрибуналу. Парламенти різних країн світу закликано розглянути створення Груп підтримки Кримської платформи, визнання депортації 1944 Актом геноциду кримськотатарського народу.

Кримська платформа в 2021 році створювалася як міжнародний майданчик для повернення Криму, в першу чергу, політико-дипломатичним шляхом.  На тлі події, які розгортаються в Україні з 2022-го року парадигма змінена, зараз говорять та думають про повернення півострову військовим шляхом. Саме тому міжнародна спільнота, державна влада та громадянське суспільство в Україні мають готуватися до можливих сценаріїв подій, а також бути готовими до праці після деокупації. Розглядаються різні плани роботи – короткострокові довгострокові. Найбільш поширеною є думка, що в першому етапі після деокупації в регіоні все буде зруйновано, і необхідно вирішуватиме проблему організації зв’язку, комунікації, відновлення інфраструктури, забезпечення їжею та ліками.

В цьому контексті Експертна мережа має стати своєрідним локомотивом розгляду таких сценаріїв, адже не всі державні посадовці можуть вільно говорити про майбутнє або перспективи розвитку. Експерти мають більше можливостей для висловлювання.

Додам, що в Чехії часто запитували про наші очікування та допомогу світовій спільноті у питання Криму. Відповідали, що продовження допомоги Україні з метою надання матеріальної та моральній допомоги, запобігання в порушенні прав людини, лобіювання та прийняття нормативно-правових актів, які пов’язані з Україною ( “Переліку Магнітського”, визнання депортації кримськотатарського народу Актом геноциду), розповсюдження інформації про політичних в’язнів та їхні родини, встановлення зв’язку з українським громадянським суспільством.

Як представник Експертної мережі КП взяла участь в декількох заходах, проведених в рамках Кримської платформи, серед яких: пресконференція для чеських ЗМІ; панельна дискусія у рамках роботи саміту; зустріч з громадськими організаціями та активістами.

Напередодні роботи Другого Парламентського саміту Кримської платформи в Празі членами Експертної мережі КП для чеських ЗМІ була проведена пресконференція, темою якою стала поточна ситуація в Криму та питання деокупації півострова.

На пресконференції озвучені загальні проблеми в Криму з ситуацію з правами людини, захисту та підтримки українських громадян в окупації, питання збереження та повернення культурної спадщини, інформаційної політики, захисту всіх, хто постраждав внаслідок російської інтервенції. Детальна описана ситуація з затриманням та знущаннями над українськими громадянами після початку повномасштабного агресії у лютому 2023 року.

На пресконференції презентувала напрацювання групи “Гуманітарна політика”, проведенного у рамках проєкту «Формування комплексного бачення та  рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м.Севастополя у 4 сферах: інформаційні, освітньо-науковій, культурній, релігійній» з метою подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополя після деокупації.

У своєму виступі наголосила, що за майже 10 років окупації Росія перетворила Крим на територію інформаційного та правового гетто. Людям вдалося вбити страх та фобії, нав’язуючи ідею про таких ворогів, як Україна, Європа, США та колективний Захід.

Наслідки окупації у сфері інформації відомі. Це:

– міфологізація та спотворення історії з демонстрацією Криму як частини Росії;

– мілітаризація свідомості, зокрема свідомості дітей, яким вдалося вплутати ідею, що вони повинні вирости, боротися та померти за свою Батьківщину;

– демонизацію України та заклики знищити її.

Наслідки окупації включають скорочення кількості ЗМІ, вигнання українських медійних ресурсів, примусовий виїзд майже 200 зі 1200 кримських журналістів та ЗМІ. Це справжні репресії щодо громадських журналістів – звичайних людей, які взяли телефони та планшети, щоб розповідати правду про те, що відбувається в Криму.

На сьогодні Росія незаконно утримує 181 політв’язня, з яких 16 – журналісти. Ми хочемо нагадати їхні імена всьому світові: Ірина Данилович, Осман Аріфмеметов, Олексій Бессарабов, Тимур Ібрагімов, Ремзі Бекіров, Вілен Темер’янов, Марлен (Сулейман) Асанов, Наріман Джелял, Рустем Шейхалієв, Сервер Мустафаєв, Владислав Єсипенко, Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Руслан Сулейманов, Сейран Салієв та Дмитро Штибліков.

Проте це не все. В Криму борються з будь-яким згадуванням про Україну: забороняють українську символіку, пісні, згадування про Україну. Крим став маленьким СРСР 1937 року, де процвітає доносительство та стукачівство. Постійний нагляд здійснюють так звані кримські активісти або байдужі громадяни, таким стало назване рух Кримський СМЕРШ. Вони слідкують за будь-якими діями та потім піддають людей унизливим затриманням, побиттям, штрафам, змушують публічно вибачатися перед камерою.

Розуміти, в який Крим ми повернемося після деокупації, надзвичайно важливо. У цій роботі дуже складно відокремити інформаційну сферу від інших гуманітарних: освітньої, культурної, наукової сфер. Це пов’язані речі, і постійна пропаганда та маніпуляції дають свої плоди.

Під час зустрічі на Парламетському саміті в Празі. Фото від автора

Але попри всіх складнощів, сьогодні українське співтовариство, органи влади та громадське співтовариство має готуватися до деокупації. В Україні змінилося свідомість. Якщо до 24 лютого 2022 року ми говорили про те, що можливе повернення Криму політико-дипломатичним шляхом, то тепер ми кажемо, що головний учасник деокупації Криму – це Збройні Сили України.

І крім того,  ми повинні бути готові до різних сценаріїв розвитку подій. Один з них – повне знищення інфраструктури, комунікацій, матеріально-технічної бази, щоб там нормально функціонували не лише ЗМІ, а будь-які інститути, включаючи органи влади.

На першому етапі Україна повинна бути готовою працювати в таких надзвичайних умовах. Це повинна бути чітка робота військово-цивільних адміністрацій, медійного та громадянського секторів. Це заходи щодо поширення достовірної інформації.

На наступному етапі, вже після того, коли буде можливість працювати в умовах, наближених до нормальних, треба зосередитися на заходах з протидії російській пропаганді та формування позитивного, правдивого образу України та українського народу, які законно повернули Крим.

Гаяна ЮКСЕЛЬ

1248 views

Усі статті

Розгорнути більше...