Екологічна катастрофа в Криму: реалії сьогодення і загрози майбутнього

Кримський півострів, колись багатий природними ресурсами і унікальними екосистемами, зараз переживає одну з найважчих екологічних криз у своїй історії. Окупація Криму Росією у 2014 році, а також подальше військове вторгнення в Україну, призвели до значного погіршення екологічної ситуації. Водний дефіцит, масштабна забудова, безконтрольний видобуток ресурсів і зростання військової присутності на півострові стали основними чинниками деградації довкілля, яка матиме далекосяжні наслідки для всього регіону.

Водна проблема: початок кінця

Проблема водопостачання в Криму після 2014 року стала однією з найбільш серйозних екологічних криз півострова. До анексії Росією, Крим забезпечувався водою здебільшого через Північно-Кримський канал, який транспортував дніпровську воду, покриваючи до 85% потреб у воді. Після перекриття каналу українською владою, водні ресурси Криму почали стрімко вичерпуватися.

• Виснаження водосховищ і загострення проблеми

Водосховища, які постачають воду для господарських, промислових і сільськогосподарських потреб, почали стрімко виснажуватися. За інформацією екологів, навіть після відновлення водопостачання через Північно-Кримський канал у 2022 році, цієї води недостатньо для повного відновлення водних балансів на півострові. Водночас не всі регіони Криму можуть рівномірно отримувати воду з каналів або артезіанських свердловин, через що проблеми дефіциту води зберігаються і стають ще гострішими.

• Спроби перенаправлення річок і екологічні наслідки

Ще одним спірним кроком стали спроби використовувати природні річки для наповнення кримських водосховищ. Одним із таких проєктів стало можливе перекидання води з річки Коккозка для поповнення запасів Чорноріченського водосховища, яке забезпечує водою Севастополь.

• Екосистема долини Бельбек

Долина річки Бельбек є однією з найбільш унікальних природних територій у Криму. Річка Коккозка, яка є однією з приток Бельбеку, забезпечує життєдіяльність багатьох рослинних та тваринних видів, зокрема тих, що перебувають під загрозою зникнення. Перекидання води з річки може призвести до таких наслідків:

1. Зменшення рівня води у Бельбеку. Це загрожує пересиханням річки в низов’ях, що поставить під загрозу екосистеми, зокрема рідкісні види риб та рослин.
2. Зміни мікроклімату. Втрата води в долині річки може призвести до змін у температурному режимі, вологості та інших показниках, що в кінцевому підсумку вплине на всю екосистему.
3. Зниження водоносності. Бельбек є джерелом підземних вод, які використовуються для постачання питної води в прилеглі регіони. Зменшення рівня води в річці може вплинути на ці водні ресурси, що спричинить ще більший дефіцит.

Подібні проєкти можуть мати катастрофічні наслідки для екології. Експерти попереджають, що перенаправлення річкових потоків, особливо в умовах змін клімату та підвищення температур, може призвести до незворотних процесів виснаження водних ресурсів і деградації природних ландшафтів Криму.

Військова діяльність: удар по довкіллю

Мілітаризація Криму після анексії Росією у 2014 році суттєво погіршила екологічну ситуацію на півострові. Різке збільшення кількості військових об’єктів і персоналу, проведення навчань і зростання активності військово-морського флоту вплинули не лише на безпекову ситуацію в регіоні, але й на довкілля. Наслідки цієї мілітаризації вже помітні в різних екосистемах Криму, включаючи сушу, води Чорного та Азовського морів, а також атмосферу.

• Військові навчання і вплив на заповідні території

Після 2014 року значна частина військових навчань почала проводитися в заповідних зонах Криму, які раніше були захищені від будь-якої людської діяльності. Це зони, які мають високу природоохоронну цінність через наявність унікальних видів рослин та тварин. Військові маневри, включаючи стрільби та вибухи, порушують екосистеми, завдаючи шкоди ґрунтам і рослинному покриву.

Наприклад, Опукський природний заповідник, розташований на узбережжі  Чорного моря, раніше був однією з найцінніших природних територій Криму, відомою своїми унікальними степовими ландшафтами та місцем зупинки перелітних птахів. Військові навчання, що проводяться в районі заповідника, призводять до серйозних пошкоджень флори і фауни, а також порушують місця гніздування рідкісних птахів.

• Забруднення хімічними речовинами

Окрім фізичного руйнування природних територій, військова діяльність у Криму спричиняє масштабне забруднення. Під час навчань у повітря, ґрунт і воду потрапляють шкідливі хімічні речовини, включаючи вибухові матеріали, паливо та мастила. Випаровування від вибухів і пусків ракет потрапляють в атмосферу, сприяючи забрудненню повітря. Це має негативні наслідки для здоров’я як мешканців Криму, так і для навколишнього середовища.

Особливо критичною є ситуація в акваторіях Чорного та Азовського морів, де постійно відбуваються військові навчання, морські операції і маневри російського флоту. В результаті в морську воду потрапляють важкі метали, залишки палива та мастил, які погіршують стан водних ресурсів, сприяючи забрудненню та зниженню біорізноманіття.

• Деградація рослинного і тваринного світу

Постійна військова активність порушує природні екосистеми півострова, спричиняючи зникнення деяких видів рослин і тварин. Військові навчання в степах та гірських регіонах призводять до пошкодження природного рослинного покриву, що сприяє ерозії ґрунтів і деградації ландшафтів. Відсутність належної рекультивації земель після навчань залишає пошкоджені ділянки, які можуть потребувати десятиліть для відновлення.

Багато видів тварин, включаючи червонокнижні, опинилися під загрозою через руйнування їхніх місць проживання. Наприклад, зменшується чисельність перелітних птахів, які раніше використовували Крим як важливу зупинку під час міграцій. Військова діяльність порушує їхній спокій і природні маршрути.

• Забруднення Чорного і Азовського морів

Окрім впливу на суходіл, мілітаризація Криму спричиняє значне забруднення Чорного моря. Військові навчання та операції з використанням підводних човнів і військових кораблів призводять до потрапляння у воду хімічних речовин та залишків палива. Це має серйозні наслідки для морських екосистем, особливо враховуючи замкненість і вразливість Чорного моря до забруднень через обмежений обмін води з іншими морями.

Забруднення вод також впливає на рибальську галузь та інші економічні активності, пов’язані з морем, оскільки багато видів риб та морських організмів страждають від забруднень, що скорочує їхню популяцію. Особливо це відчутно стало під час будівництва Керченського мосту. У теперешній загрозі стало і Азовське море, осовбливо в період повномаштабного вторгнення. Фактично море стало в повній ізоляції і все узбережжя мілітаризовано.

Мілітаризація також негативно впливає на кліматичну стабільність регіону. Військова діяльність сприяє викидам парникових газів, що підсилює глобальне потепління. В умовах кримського степу та гір це може призвести до посилення засух, опустелювання територій і зниження продуктивності земель.

Будівництво і видобуток: природа на межі зникнення

Окрім військової мілітаризації, екологічну ситуацію в Криму погіршує безконтрольне будівництво та видобуток природних ресурсів, що знищує унікальні природні ландшафти, погіршує стан екосистем та загрожує зникненню біорізноманіття. Особливо критичні випадки стосуються забудови природоохоронних територій та видобутку корисних копалин на узбережжі.

• Забудова Фороського парку: руйнація заповідних територій

Фороський парк на південному узбережжі Криму — це унікальна природоохоронна зона, що славилася своєю рідкісною флорою і фауною. До анексії він був під захистом українського законодавства як частина природно-заповідного фонду. Однак після окупації півострова російська влада розпочала активну забудову парку.

Особливий резонанс викликало будівництво дитячого центру для хокейного клубу на території парку, яке спричинило масові протести місцевих мешканців. Люди протестували проти знищення природної території, яка має культурну та екологічну цінність. Однак російська влада придушила ці протести, і будівельні роботи продовжуються. Наслідки цього будівництва вже проявляються у вигляді вирубування цінних дерев, порушення ландшафту та загрози ерозії ґрунтів.

• Видобуток піску на Бакальській косі: руйнування унікальної екосистеми

Бакальська коса на північно-західному узбережжі Криму є важливим природним утворенням, що виступає частиною акваторії Чорного моря і має значне екологічне значення. Видобуток піску на цій косі розпочався ще до анексії, але після 2014 року він значно активізувався. Це призвело до серйозних наслідків: частина коси зруйнувалася, і вона фактично перетворилася на острів.

Наслідки видобутку піску:

1. Ерозія берегової лінії. Видобуток піску спричинив порушення природної структури коси, що призвело до швидкої ерозії. Берегова лінія, яка раніше захищала внутрішні частини коси від впливу моря, більше не може виконувати свої функції.
2. Зміни в гідрологічному режимі. Втрата частини коси порушила природний водообмін, що негативно впливає на морські і прибережні екосистеми.
3. Зменшення біорізноманіття. Косі раніше належала роль у підтримці біорізноманіття прибережних районів, включаючи місця гніздування рідкісних видів птахів. Зміна ландшафту та зменшення площі суші призводять до втрати цих важливих природних територій.

• Масштабна забудова в Сімферополі та інших містах

Крім природоохоронних територій, неконтрольована забудова також охоплює міста, зокрема Сімферополь, столицю Криму. Після анексії Криму Сімферополь і його околиці зазнали бурхливого росту будівництва, що не враховує екологічні норми та стандарти.

1. Знищення зелених зон. У Сімферополі постійно відбувається забудова зелених зон, що призводить до скорочення площі міських парків і скверів. Це погіршує якість повітря в місті, знижує рівень вологості та сприяє підвищенню температури.
2. Деградація річок. Річки, такі як Салгир, які раніше відігравали важливу роль у підтримці місцевої екосистеми, деградують через забруднення стічними водами, побутовими відходами та забудову прибережних територій. Річка пересихає у посушливі періоди, що створює додаткові проблеми для водопостачання міста.
3. Непродумана урбанізація. Масштабне будівництво житлових і комерційних об’єктів призводить до збільшення навантаження на інфраструктуру міста, особливо на системи водопостачання та водовідведення, які не справляються з новими обсягами.

• Зниження біорізноманіття та загроза екосистемам

Безконтрольна забудова і видобуток ресурсів призводять до значного скорочення біорізноманіття в Криму. Природні території, які раніше забезпечували умови для життя різних видів флори і фауни, зникають або деградують. Це негативно впливає не лише на місцеву екологію, але й на глобальний баланс біорізноманіття, оскільки Крим є важливим біогеографічним регіоном, який відіграє роль у збереженні видів на глобальному рівні.

Безконтрольне будівництво та видобуток природних ресурсів у Криму можуть мати довгострокові наслідки для клімату півострова. Видалення природних бар’єрів, таких як ліси та прибережні коси, робить регіон більш вразливим до змін клімату, таких як опустелювання та зростання рівня моря. Якщо ці процеси не будуть зупинені, Крим може зіткнутися з незворотними змінами в кліматичних умовах і природному середовищі.

Майбутнє півострова: шлях до катастрофи?

На тлі мілітаризації, деградації водних ресурсів і безконтрольної забудови, Крим перетворюється на екологічно небезпечну зону. Екологи вже попереджають, що подальше нехтування природними ресурсами може призвести до масової міграції з півострова через неможливість забезпечення населення основними потребами, такими як вода і чисте довкілля​.

Майбутнє Криму без належного екологічного контролю і міжнародного втручання є вкрай загрозливим. Мілітаризація, виснаження водних ресурсів, безконтрольне будівництво і видобуток загрожують перетворити півострів на зону екологічної катастрофи, непридатну для життя. Це матиме наслідки не лише для місцевого населення, але й для всього Азово-Чорноморського регіону.

Валерія КУТОВА