Горе-реставрація Ханського палацу в Бахчисараї триває вже восьмий рік

Восьмий рік у Бахчисарайському Ханському палаці – єдиному у світі об’єкті кримськотатарської палацової архітектури – вирує так звана реставрація, по суті за оцінками українських експертів – знищення пам’ятки культурної спадщини України.

Завдяки громадським журналістам і активістам Криму, редакція «Голос Криму» отримала нові фотографії  відносно стану Ханського палацу в місті Бахчисараї, що демонструють фактичний стан руйнування історично значимої пам’ятки кримськотатарського народу.

Підсумкова вартість робіт з так званого «відновлення об’єкта культурної спадщини» за оцінками окупаційного режиму досягла вже майже 2 млрд рублів. Однак навіть великі гроші не змогли врятувати палац від скандалів: у реставрації встигла відзначитись горезвісна фірма «Меандр», в ансамблі з’явилися новороби, терміни здачі об’єктів постійно переносили, а одна зі стін Світського корпусу дала тріщину.

Так звана реставрація резиденції кримських ханів у Бахчисараї розпочалася у 2016 році з «протиаварійних» робіт, які охопили всі 16 об’єктів палацу: десь відновлювались втрачені фрески стін і прокладалися комунікації, десь змінювалися перекриття.

Роботи у палаці, на даху Великої ханської мечеті, та зведення навісу над південною будівлею головного корпусу спровокували інформаційний скандал: стародавню черепицю замінили на італійський аналог. Тоді громадськість запевнили, що укласти на покрівлю старий матеріал не наважилися з міркувань безпеки, а багатовікова спадщина запакована та зберігається у заповіднику. Замінили і дерев’яні конструкції: в деяких місцях замість кримської сосни поклали довговічнішу модрину. Однак такі зміни досвідчені реставратори назвали новоділом.

Ще один скандал розгорівся у лютому 2022 року: у стіні Графського (світського) корпусу з’явилася тріщина. Як пояснили в дирекції, аварійною північна стіна стала через незадовільний стан пам’ятки та прокладання інженерних комунікацій поблизу будівлі. Цікаво, що роботи проводилися в рамках тієї самої «реставрації». Після обстеження несучих конструкцій з’ясувалося: стан фундаменту – обмежено-працездатний.

За словами фахівців, причиною появи тріщини у стіні став низький рівень проєктування до початку робіт, адже, як з’ясувалося, жодних серйозних передпроєктних досліджень не проводилося.

Спочатку в 2018 році документацію з реставрації об’єктів Ханського палацу готували дві компанії – ТОВ «Кірамет» та горезвісне ТОВ «Меандр». Саме «Меандр» у серпні 2018 року за 137 млн ​​рублів зобов’язався розробити науково-проєктну документацію з реставрації таких об’єктів, як «Головний корпус», «Набережна з трьома мостами», «Гарем», «Ханська кухня», «Конюшений корпус», «Бібліотечний корпус», «Соколина вежа», «Катерининська миля» та той самий «Графський (світський) корпус», по якому пішла тріщина.

Нагадаємо, що той самий «Меандр» провів у 2018 році на Мітридатських сходах у Керчі протиаварійні роботи, які, за оцінками експертів, лише пришвидшили процес їх руйнування. Його ж суд оштрафував на 1 млн рублів за неправильний ремонт Воронцовського палацу та Будинку-музею А. П. Чехова.

Паралельно з горе-реставрацією на території палацу повним ходом відбуваються й археологічні розкопки, які розпочалися в 2022 році. На сьогодні розкрито площу понад дев’ять тисяч квадратних метрів. Роботи ведуться практично по всьому палацовому комплексу.

Зокрема, торкнулися ділянки зелених куточків довкола палацу – Перського, Гаремного, Посольського, Терасного, Мальовничого та Нижнього садів. Також розкопки йдуть на території Ханської мечеті та лазні «Сари Гюзель», кухонного двору, двору за південною брамою, двору за бібліотечним корпусом і головного палацового двору з трьома фонтанами.

Масштаб робіт дозволив археологам виявити невідомі раніше споруди палацового ансамблю. За словами «заступника міністра культури Республіки Крим» Ольги Якуніної, «до найцікавіших результатів досліджень можна віднести відкриття руїн різночасних споруд на території Перського саду, зокрема лазні «ханського» періоду, ділянок системи водопостачання та водовідведення та руїн споруди, ідентифікованої як Перський палац, відомий за картографічними матеріалами кінця XVIII століття».

Крім цього, за інформацією чиновниці, у Гаремному саду розкрито залишки будівлі, зруйнованої внаслідок пожежі, «попередньо співвіднесеної з походом фельдмаршала Мініха на Бахчисарай 1736 року».

Археологи знайшли також безліч дрібніших артефактів: фрагменти побутової та будівельної кераміки, курильні люльки, монети та багато іншого. «Колекція артефактів, що формується, обіцяє стати еталонною для вивчення історії Криму періоду Кримського ханства», – уточнила Ольга Якуніна.

На сьогодні з 16 об’єктів палацового комплексу, за даними так званого Міністерства культури РК, завершено 7: гробниця «Дюрбе Діляра-Бікеч», гробниці «Північне Дюрбе» та «Південне Дюрбе», лазня «Сари Гюзель», Катерининська миля, надгробна ротонда та набережна з трьома мостами. Ще 5 об’єктів перебувають на стадії остаточного прийому виконаних робіт: Соколина вежа, стайня, бібліотечний корпус, гарем і Ханська мечеть. Окрім цього, триває «реставрація» ханської кухні, головного та Графського корпусів, а також садів і паркових споруд.

У результаті на цей час окупаційна влада заявляє, що введення об’єкта в експлуатацію призначено на 2025 рік.

За інформацією місцевої так званої влади, за відновленням Ханського палацу стежить громадська експертна рада, до якої увійшли фахівці та експерти в галузі реставрації, члени методичної ради при так званому Міністерстві культури Республіки Крим та її представники. Наголошується, що об’єкт перебуває на особливому контролі, перевірки проводяться не рідше, ніж один раз на місяць, а роботи ведуться у повній відповідності до дат у держконтрактах.

Проте, чи вбереже цей «контроль» єдиний у світі об’єкт кримськотатарської палацової архітектури від остаточної руйнації внаслідок горе-реставрації, питання відкрите.

Фото: “Голос Криму”, вересень 2024 року

#нам_пишуть