Забудова бухти Ласпі: завдання шкоди екосистемі окупованого півострова

«Влада» окупованого Севастополя вирішила нарощувати турпотік, що добряче просів за понад два роки режиму закритого неба, шляхом розвитку трендового спрямування – екотуризму. Для цього «чиновники» віддали під будівництво глемпінгів землю на природних територіях, що особливо охороняються (ПТОО). Люди проти – вони хочуть мати незайману природу, дендропарк та вільний прохід до моря, екологи б’ють на сполох. А місцеві «депутати» зазначають, що один із проєктів, який отримав федеральні субсидії, ймовірно, небезпечний для життя – глемпінг у Ласпі розташовано в обвалонебезпечній зоні, над пляжем, куди може сповзти при найменшому русі ґрунту. Але все це не завадило їх будівництву.

Все почалося навесні 2022 року, коли уряд держави-окупанта надав 4 млрд рублів на будівництво модульних готелів у регіонах. 300 млн із цих коштів отримав окупований Крим, 150 млн – Севастополь. Гроші як гранти були розподілені між підприємцями, які зобов’язалися вкласти у будівництво об’єктів та інфраструктури не менше 50% їхньої вартості.

Відповідно до проєкту модульні засоби розміщення мали зводитися на землях рекреаційного призначення, їх дозволено будувати навіть на природних територіях, що особливо охороняються, – на думку «чиновників», оскільки будинки модульні, а не капітальні, нічого страшного з природою не станеться. Такі ділянки у Севастополі швидко передали бізнесу в багаторічну оренду. Їх отримали компанії «Туроператор “Гераклея”», «Енсі Бей» та «Делі-Христо». Земля розташовується на березі унікальної Ласпінської бухти, в урочищах Ласпі та Батиліман.

Невдовзі після цього пройшов конкурс на надання гранту на будівництво модульних готелів у найкрасивіших природних місцях Севастополя. Севастопольське ТОВ «Алніка» отримало 28,31 млн рублів на створення 19 модульних некапітальних засобів розміщення, ІП Козловська – 14,89 млн рублів. Найбільший «шматок пирога» дістався ТОВ «Делі-Христо» – 72 млн рублів на 48 модульних некапітальних засобів розміщення.

Нічого страшного, просто урвище

У бухті Ласпі, де будує «Алніка», ростуть рідкісні та червонокнижні рослини: ялівці, фісташки, суничники та сосни Станкевича. Там розташовуються геологічна пам’ятка природи «Храм Сонця» та підводний «Кам’яний Ліс». Берег Ласпі й у доокупаційний період був забудований приватними домоволодіннями та готелями й перегороджений парканами. Після окупації, у 2018 році, в урочищі офіційно створили природну територію, що особливо охороняється, але це його не врятувало: незаконні будівництва діють і дотепер. Нині до них додалися ще й «законні».

Навесні 2023 року з’ясувалося, що каркасні будинки, які зводяться компанією «Алніка» на грантові кошти, будуються в обвалонебезпечній зоні – над популярним пляжем «Дельфін», де зазвичай відпочиває багато людей. Модні глемпінги, де, крім житлової зони, планується організувати кафе, дайвінг-центр та лазню, в буквальному значенні слова стоять над урвищем – на схилі з нестабільним ґрунтом. У 2011 році в цьому районі вже стався обвал – шматок берега 12-метрової висоти обвалився на пляж через зсув, що активізувався. Тоді, на щастя, ніхто не постраждав.

Містяни звернулися до севастопольської окупаційної влади з проханням зупинити будівництво, його законність мали перевірити «природоохоронна прокуратура» та «Слідчий комітет». Спочатку «Севастопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура» підтвердила, що об’єкти, поставлені на пальовий фундамент, з урахуванням характеру ґрунтів створюють загрозу життю та здоров’ю громадян. Також експертиза виявила й інші порушення – недотримання режиму охорони заказника «Ласпі», відсутність споруд для відведення стічних вод та їх очищення, паркування, складування сміття та будівельних відходів на території ПТОО. А ось «Слідчий комітет» нічого небезпечного в будиночках на кілька поверхів, що стоять над прірвою, не побачив і відмовив у порушенні кримінальної справи щодо власника глемпінгу.

На початку листопада 2023 року «глава Севприроднагляду» Юлія Гаврилова повідомила, що будівництво ведеться на законних підставах. Проєкт благополучно пройшов державну експертизу та отримав позитивний висновок Міністерства природних ресурсів та екології держави-окупанта. Глемпінг із робочою назвою «Райські кущі» практично готовий до прийому туристів. При цьому, як заявили в управлінні туризму міста, акт про введення в експлуатацію не потрібен, оскільки будівля не є капітальною.

Як розповів кримським ЗМІ «депутат міських законодавчих зборів» інженер В’ячеслав Горєлов, у проєкту є проблема, пов’язана не лише з механічною міцністю, а й із водовідведенням та електропостачанням.

«Загалом мені здається, що цей проєкт вельми сумнівної якості. Є ймовірність, що він до фінішу не дійде, оскільки там багато невирішених проблем із водовідведенням та електропостачанням. Споруди стоять на самому урвищі, внизу перебувають люди, пляж. Я був там на місці, виникли певні сумніви. Я не бачив ані проєкту, ані робочих креслень, і в мене повної впевненості у безпеці цього об’єкта немає», – прокоментував «депутат».

Ексзаступник міністра регіонального розвитку держави-окупанта забудовує Батиліман

Зовсім поряд із будиночками над урвищем, в урочищі Батиліман, що розташовується на узбережжі Ласпінської бухти в межах природної території, що особливо охороняється, ТОВ «Делі-Христо» зводить 34 модульні місця розміщення (спочатку передбачалося побудувати 48 дерев’яних будиночків, але пізніше їхню кількість скоротили). Навесні 2023 року там розпочалося встановлення гвинтових паль, на яких згодом звели некапітальні споруди.

Люди тоді побоювалися, що будівництво спричинить вирубку дерев, серед яких багато червонокнижних, проте «глава Севприроднагляду» Юлія Гаврилова запевнила, що «умовами договору оренди передбачено збереження всіх зелених насаджень, охорону тваринного світу та забезпечення пожежної безпеки». До плюсів забудови території Гаврилова віднесла і прибирання сміття, яке буде покладено на орендаря ділянки. Представники «Делі-Христо» стверджували, що дбають про природу, зокрема, на території встановлять герметичний резервуар для стоків, які потім вивозитимуться на очисні споруди.

Тим часом екологи сумніваються в тому, що кілька десятків будиночків в урочищі Батиліман – це вдалий задум.

«Безумовно, сам тренд на використання легких каркасних споруд на заповідних територіях правильний, оскільки допомагає побачити та відчути всю красу незайманої природи. Але все питання у тому, як ці проєкти реалізуються. Часто наші чиновники абсолютно не розуміють завдань збереження природи і все скочується до заробляння грошей. Потрібно розуміти, що заповідники у Криму маленькі, і треба хоча б ці ділянки дикої природи зберегти недоторканними», – вважає професор «кафедри біології та зоології Кримського федерального університету» Сергій Іванов і додає: Одна справа – два-три намети, а інша – величезні глемпінги на 30-50 будинків, з усією прилеглою інфраструктурою.

Найцікавіше, що мікропідприємство «Делі-Христо», яке отримало 72 млн бюджетних рублів, має статутний капітал 10 тис. рублів та зареєстровано в окупованому Севастополі в 2022 році – за кілька місяців до отримання ділянки в оренду та гранту. Його директором є Андрій Пічугін. Інформацію про засновників організації приховано, але за тією ж адресою зареєстровано ще одне ТОВ – «Біле місто». Його засновник – московське АТ «Південьінвестпроєкт», генеральним директором якого є Ілля Пономарьов. Судячи з ІПН, у 2000-х роках людина з тими самими ім’ям і прізвищем серед іншого керувала некомерційним партнерством «Уральський інститут урбаністики» (Челябінськ), як і колишній заступник міністра регіонального розвитку держави-окупанта, ексдиректор департаменту архітектури, будівництва та містобудівної політики Мінрегіонрозвитку Росії Ілля Пономарьов.

Містяни впевнені, що природі буде завдано серйозної шкоди

Місцеві мешканці виступили категорично проти будівництва в заповідній території. За їхніми словами, там багато великих дорослих ялівців. Тобто коріння у них переплетено, і побудувати щось, не пошкодивши коріння, просто неможливо. Цим будівництвом буде завдано непоправної шкоди. Можливо, одразу цього не буде видно, але за кілька років дерева напевно загинуть.

Крім того, будівництво може призвести до обсипання ґрунту та руйнівних процесів на найближчій скелі.

«Здається, слова президента Росії про розвиток туризму та доручення виділити гранти на зведення модульних готелів у нас розуміють дещо перекручено. Не в таких місцях треба ставити ці глемпінги, не там, де завдається шкоди природі», – переконані мешканці Севастополя.

Такої ж думки дотримується і колишній інспектор одного з лісництв Севастополя Ігор Тихоненко. Він наголошує, що ділянку з червонокнижними рослинами взагалі не мали віддавати в оренду під будівництво. Побачивши результати освоєння грантових коштів, захисник природи ще більше обурився.

«Простим людям тепер відпочити біля моря та подихати свіжим повітрям не вийде. Боюся, ще й парканом обнесуть як приватну власність. Цю землю зберігали роками, століттями, тепер її віддали забудовнику. Там виростають червонокнижні ялівець, фісташка та понтійська голиця. Що буде з деревами?» – каже Ігор Тихоненко.

Свою думку висловили й екологи

Імовірність заподіяння шкоди екосистемі оцінили й місцеві екологи. За словами «керівника лабораторії фіторесурсів Інституту біології південних морів», кандидата біологічних наук Наталії Мільчакової, здана в оренду ділянка не входить у межі заказника «Айя», але це не скасовує того факту, що там виростають червонокнижні дерева, до того ж саме тут, у Батилімані, розташовується один із найстаріших гаїв ялівцю високого, занесеного до Червоної книги РФ, на всьому узбережжі бухти Ласпі та південно-західного Криму.

Вік багатьох дерев – понад сто років. Також тут ростуть ялівець дельтовидний, занесений до Червоної книги Севастополя, і фісташка туполиста, що входить до Червоної книги РФ. За знищення дерев із Червоної книги РФ передбачено кримінальну відповідальність з жовтня 2023 року, зазначила вона.

«Навіть якщо при зведенні будиночків для глемпінгу не спиляно жодного дерева, шкоди їм, безумовно, було завдано, адже дерево складається не тільки зі стовбура – ​​у нього є коренева система, велика гілляста крона. Ба більше, схил перед пляжем захищають саме ялівці. Будь-які зміцнювальні роботи на такому схилі, пов’язані з вбиванням будь-яких конструкцій на глибину більше одного метра, неминуче призводять до пошкодження ґрунтового покриву та кореневої системи ялівцю. Життєвий стан таких дерев може суттєво ослабнути, тому наслідки будуть дуже негативними», – вважає науковиця.

Ще гірше для кореневої системи дерев бетонування майданчиків, оскільки воно перешкоджає надходженню повітря в ґрунт і до коріння, наголошує Наталія Мільчакова. Крім того, при щільному розташуванні на ділянці будинків глемпінгу та супутніх сходів, лінійних об’єктів (світло, вода) всі червонокнижні дерева позбавляються простору для самовиробництва, тобто зникає підріст, а отже, популяції ялівцю та фісташки не відновлюються. Як це відбувалося багато років.

Лісові біотопи відчуватимуть значний антропогенний вплив і їхній стан однозначно погіршиться – такий висновок еколога.

Є питання і до облаштування інженерних комунікацій, і рівня рекреаційного навантаження на лісову ділянку.

«У ґрунт, а отже, і в кореневу систему вбили конструкції, що зміцнюються, практично палі, а вільний простір, що залишився від будиночків, займуть сходи і стежки для проходу людей. Навантаження на ґрунтовий покрив, де ходять люди, зросте багаторазово. Ущільнення ж ґрунтового покриву позначиться дуже негативно не лише на деревах, а й на інших рослинах, зокрема тих, що перебувають під охороною», – зазначила Наталія Мільчакова.

Пошкодження кореневої системи, постійне рекреаційне навантаження та ущільнення ґрунтового покриву призведуть до погіршення біотопів ялівцю дельтовидного, ялівцю високого, фісташки туполистої, голиці понтійської та інших червонокнижних видів рослин і тварин, вважає науковиця.

Еколога непокоїть той факт, що при реалізації таких проєктів не було проведено обговорення з профільними фахівцями, екологами, громадськістю. Не було опубліковано результатів громадських слухань, не надано дендровідомість із повним переліком дерев, що ростуть на цій території, та розрахунок рекреаційного навантаження на лісову ділянку.

«Потім ми просто не зможемо проаналізувати та зрозуміти, що там було і що, можливо, ми вже втратили через втручання у природу та приморську екосистему. Хотілося б також побачити проєкт освоєння лісу, що містить дані про біорізноманіття – не тільки про червонокнижні дерева, а й про трав’янистий покрив, тваринний світ, види, занесені до Червоної книги Севастополя та Росії. Ласпінський амфітеатр, Батиліман – це ж центр регіонального біорізноманіття. Як діяльність людини, регулярне навантаження може не вплинути на неї? А дані, про яку кількість відпочивальників ідеться, недоступні», – каже Наталія Мільчакова.

Кримські ЗМІ ще навесні 2023 року намагалися з’ясувати, як оцінили експерти рівень впливу майбутніх глемпінгів на довкілля, для чого звернулися до Мінприроди держави-окупанта, де погоджують проєкт освоєння лісу. Відповідь з міністерства їх здивувала.

«Прохання звернутися до прес-служб регіонального уряду чи Мінприроди регіону. Відповідь на запитання в їхній зоні відповідальності», – було зазначено у листі.

Відповідь «Севприроднагляду» на інформаційний запит журналістів ясності не внесла.

«Проєкт освоєння лісів лісової ділянки з кадастровим номером 91:01:00000:29 отримав позитивний висновок державної експертизи ПОЛ, проведеної Міністерством природних ресурсів та екології Російської Федерації. Оцінка впливу на орендовану лісову ділянку ведення рекреаційної діяльності, зокрема зведення некапітальних будов, розглядається в межах державної експертизи вищевказаного ПОЛ», – відповіли у «профільному департаменті».

Такий ось «чиновницький» пінг-понг.

Наталія Мільчакова зазначає, що встановлення наметів у Батилімані давно вийшло з-під контролю, влітку можна побачити і багаття, і свіжі спили дерев, купи сміття та туалети повсюдно. Це теж величезний негативний вплив на природу. Тому бажання якось облаштувати місця відпочинку можна зрозуміти, але ставити глемпінги на особливо цінних територіях, що межують із заказником, у рідкісних біотопах – не можна.

Шкода рослинам і тваринам – це не єдиний негативний бік проєкту зі зведення модульних готелів. Еколог переконана, що розміщення глемпінгів на обвалонебезпечній ділянці може загрожувати обваленням схилу. Про це неодноразово говорили і «депутати Законодавчих зборів Севастополя», зокрема, «голова комітету з містобудування та земельних питань» В’ячеслав Горєлов.

Кримські журналісти поцікавилися у «депутата», який свого часу закінчив електротехнічний інститут, чи небезпечна електрифікація лісової ділянки.

«Правильно влаштована електропроводка не є фактором підвищення рівня пожежної небезпеки, тим більше на тлі інших факторів, таких як розведення відкритого вогню поза мангальною зоною, кинуті незагашені недопалки, скляні пляшки та інше», – висловив свою думку В’ячеслав Горєлов.

Проєкт має бути ліквідовано

На початку 2024 року щодо цієї ситуації розгорнулися справжні судові баталії: «департамент природних ресурсів та екології Севастополя» звернувся до Арбітражного суду з позовом до ТОВ «Алніка». «Севприроднагляд» мав намір стягнути з компанії неустойку в розмірі 1,46 млн рублів через порушення умов договору.

Перевірка чиновників показала, що господарює у бухті не лише «Алніка», а й фірма «Компас Крим».

Директор ТОВ «Компас Крим» заявив «Севприроднагляду», що зводити будівлі на лісовій ділянці йому дозволив нинішній орендар, при цьому договір суборенди між компаніями не укладався. Директор «Алніки» стверджував, що інша фірма освоювала цю територію ще до того, як було підписано договір оренди між ТОВ «Алніка» та «Севприроднаглядом».

Оскільки суду не було надано доказів передачі прав оренди або якихось інших документів про взаємини фірм «Алніка» та «Компас Крим», позов «Севприроднагляду» залишився без задоволення. Встояло це рішення і в апеляційному суді.

Також суд зазначив, що «Севприроднагляду» слід було звернутися до суду з позовом про звільнення лісової ділянки та знесення будівель, не передбачених проєктом освоєння лісів.

Без задоволення залишилися також вимоги «департаменту» про стягнення шкоди природі – їх було подано під час уточнення позову, і суд розцінив їх як «фактично нову вимогу».

Зламані гілки червонокнижних дерев були оцінені всього в 68,5 тисяч рублів, але навіть це місту ніхто не компенсує, якщо «Севприроднагляду» не вдасться оскаржити ухвалене судом рішення.

У прес-службі «департаменту природних ресурсів та екології» кримським ЗМІ повідомили, що вважають необґрунтованою відмову суду в об’єднанні вимог про стягнення неустойки та шкоди природі в одному позові та подаватимуть відповідну скаргу.

«Ми вважаємо рішення суду необґрунтованим і оскаржуватимемо його в порядку, встановленому Арбітражним процесуальним кодексом», – прокоментували ситуацію в «Севприроднагляді».

У липні 2024 року щодо цієї ситуації висловився і «губернатор Севастополя» Михайло Развожаєв. Він назвав зведені «Алнікою» глемпінги «не особливо естетично придатними» і заявив, що «влада згортатиме діяльність на цій ділянці з цим учасником ринку».

«Маємо чітке переконання, що ми цей проєкт ліквідуємо, тому що він не відповідає тому, що замислювалося. Це федеральні субсидії, і, на жаль, не було інструмента обговорення, що там буде побудовано. Зрозуміло, що за всіма економічними параметрами все відповідало, але на виході отримали з низки проєктів не те, що хотіли», – роз’яснив позицію «влади» так званий губернатор.

При цьому, на його думку, є в Севастополі й успішні приклади реалізації таких проєктів, і серед них – глемпінги у Батилімані, де «все робиться повністю за приватні кошти із дотриманням усіх норм». Михайло Развожаєв висловив сподівання, що результат буде «пристойним». (Ймовірно, він мав на увазі глемпінги, які зводить ТОВ «Делі-Христо», котре пов’язують з ексзаступником міністра регіонального розвитку держави-окупанта Іллею Пономарьовим).

«Губернатор» підкреслив, що умови для компаній, які захочуть збудувати на території міста глемпінги, потрібно посилювати, зокрема з точки зору вибору концепцій і зовнішнього вигляду споруд.

«По суті, треба буде в поле архітектурно-мистецької ради запровадити ці об’єкти. Ми зможемо ухвалювати рішення, які не потрібно буде потім коригувати та скасовувати», – озвучив плани на майбутнє «глава» окупованого міста.

А наприкінці літа 2024-го з’явилась інформація про велику пожежу в бухті Ласпі. За попередньою інформацією «прокуратури», займання сталося в адміністративній будівлі комплексу модульних споруд, розміщених ТОВ «Алніка».

Таку «ліквідацію» проєкту мав на увазі «губернатор» окупованого Севастополя чи це просто збіг обставин, невідомо…

Євгенія БОРИСЮК