Пошкодження та знищення культурної спадщини в Криму: Башта Костянтина в Феодосії
Експертами громадських організацій «Євромайдан-Крим», «Регіональний центр прав людини», «Українська Гельсінська спілка з прав людини», представниками Крайової Ради Українців Криму проведено аналіз окремих фактів порушень міжнародного права та національного права України, що призвели до знищення чи пошкодження об’єктів матеріальної культурної спадщини України в Криму або загрозу такого знищення/пошкодження.
Деякі із зазначених фактів в адаптованій для широкого кола читачів формі включено до цієї публікації. Під час підготовки матеріалів використано інформаційно-аналітичні матеріали сайту Голос Криму.Культура.
Башта святого Костянтина (Башта Костянтина) — пам’ятка середньовічної оборонної архітектури у Феодосії. Споруджена в 1382 р., перебудовувалася турками в 1443 р. та роками пізніше. В Україні Башта Костянтина є визнаним об’єктом культурної спадщини національного значення[1].
Свою назву Башта дістала на честь римського імператора Костянтина І Великого, після смерті визнаного християнською церквою святим і рівноапостольним.
Серед багатьох башт в оборонній системі Кафи ця була однією з ключових. Вона замикала зовнішній пояс оборонної лінії. Від Башти св. Костянтина лінія проходила до гори Мітрідат, потім спускалася до моря, обходячи півколом місто. Перед мурами пролягав глибокий рів, через який перед воротами були перекинуті мости. Під час облоги або іншої будь-якої небезпеки мости піднімалися та закріплювалися на могутніх залізних воротах. З настанням сутінків ворота закривалися, і життя в місті завмирало. Вранці вони відкривалися під звуки магометанських молитов.
Башта називалася також арсенальною, оскільки в ній зберігалися запаси зброї — алебарди, шпаги, арбалети, списи, стріли, кам’яні ядра та ін. Недалеко від Башти розташовувалися головні фортечні ворота, що за генуезців носили ім’я Георгія Переможця, а з 1475 року, за турків — Агли-Капу (Ворота вершника).
Навпроти воріт через рів, наповнений водою, був перекинутий міст, який був побудований, як і ворота, в 1467 році за консула Калочеро де Гвізальфі. У 1890 році була знайдена кам’яна плита з гербами консула й Генуї, що славить діяння цього консула в зміцненні ділянки фортеці та споруді фонтану.
Башта Костянтина була двоярусною, чотиристінною, увінчаною потрійним аркатурним поясом і зубцями — мерлонами, що приховували стрільців-лучників і арбалетників під час захисту фортеці. Збудована Башта з місцевого каменя-вапняку, товщина стін деінде сягала 2 метрів. Східна сторона не збереглася, так само, як і міжповерхові балочні перекриття з міцної деревини-дуба та буку[2].
З початком окупації Криму ця пам’ятка архітектури повністю випала з поля зору окупаційної влади на декілька років. До 2015 року Башта взагалі не оберігалась як об’єкт культурної спадщини, хоча вона потребувала серйозних реставраційних робіт. У подальшому цей об’єкт був експропрійований, а розпорядженням Уряду РФ № 2073-р від 17.10.2015 р. Башта Костянтина була зарахована до об’єктів культурної спадщини федерального значення РФ[3].
Цікаво, що в медіа присутня інформація, що на звернення небайдужих громадян, які опікуються історичними пам’ятками Криму, «правоохоронні органи» окупаційної адміністрації відмовилися будь-яким чином реагувати на руйнування пам’ятки, аргументуючи це тим, що вона перебуває у власності України, а не Російської Федерації[4].
Попри це, через тиск громадськості, у 2017 р. окупаційна влада спробувала провести реставраційні дії, які не лише не повернули пам’ятку в попередній стан, а й завдали ще більшої шкоди цілісності історичної споруди. На оприлюднених фотознімках, де зафіксовано так звану «реставрацію» Башти Костянтина, видно, наскільки недбало окупаційна влада поставилася до своїх обов’язків, адже стародавню кладку, якою вимощені стіни Башти, було замінено сучасним цементом, а для запобігання подальшим обвалам муру його підперли двома опорами.
На жаль, зазначена пам’ятка продовжує руйнуватися під впливом часу, оскільки заходи, вжиті окупаційною владою, виявилися абсолютно недостатніми.
Крім того, негативний вплив на стан Башти також мало будівництво поруч із пам’яткою трансформаторної підстанції у вересні 2019 року. Будівництво здійснювалося за наказом федерального державного унітарного підприємства «Росморпорт», без отримання необхідних дозволів та без урахування охоронного статусу Башти. Під час будівництва було пошкоджено історичний шар грунту поблизу історичної споруди. Трансформаторну підстанцію було демонтовано лише в листопаді 2020 року.
Окупаційна адміністрація міста Феодосії не вжила заходів щодо збереження цього об’єкта культурної спадщини України. Ремонтно-реставраційні роботи досі не проведені. Зазначена бездіяльність підтверджується, з-поміж іншого, результатами внутрішніх перевірок, здійснених органами окупаційної влади. Проте руйнування пам’ятки не припинено, а порушення Російською Федерацією вимог МГП щодо збереження Башти Костянтина як пам’ятки культурної спадщини України, продовжується.
Сергій МОКРЕНЮК, Максим ТИМОЧКО, Евеліна КРАВЧЕНКО
Також по темі: Культурна спадщина України в Криму: пошкодження та знищення (презентація інформаційного огляду)
Комітет ухвалив рішення про захист культурної спадщини в Криму
_______________
[1] Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» від 25 червня 2020 р. № 518. – https://cutt.ly/gnEM6Rd
[3] Розпорядження Уряду РФ № 2073-р від 17.10.2015. р. https://cutt.ly/RnE1iPK
[4] Разобрали по камешку. По чьей вине символы Феодосии рушатся и покрываются плесенью. – 30 июня 2017 – Режим доступу: https://cutt.ly/AnE1aPu
234 views
