Будівництво нових міст у Криму: великі прожекти на окупованому півострові

У березні 2024 року з’явилась інформація про те, що на західному узбережжі Криму, в Сакському районі та під Євпаторією, будуть збудовані два нові курорти. Про це повідомляв так званий глава “Республіки Крим” Сергій Аксьонов на нараді зі створення федеральних цілорічних курортів, яку проводив керівник держави-окупанта Владімір Путін.

«Підготовлено два проєкти на ваше рішення. Це проєкт «Золоті піски Росії» – 212,9 гектарів і проєкт «Кримська рив’єра» – 13,2 гектарів, Євпаторійського району – Сакський та Євпаторійський регіони… – Загалом цей проєкт готовий приймати на рік близько 1 млн туристів», – заявив на той час Аксьонов.

Крім того, він зазначив, що завдяки будівництву чотирисмугової дороги Сімферополь – Євпаторія – Мирний доступність до курортів буде близько 20 хвилин від Сімферополя, одна година – від Севастополя та 10 хвилин – від Євпаторії. Курорти будуть цілорічними, передбачається будівництво басейнів, термальних комплексів, всесезонного аквапарку, експоцентру. Інвестори планують вкласти близько 60 млрд рублів позабюджетних інвестицій. Буде створено близько 3500 робочих місць. Термін введення в експлуатацію – 2030 рік.

Аксьонов також повідомив про необхідність заходів держпідтримки в реалізації: перенесення 12-кілометрової ділянки автодороги Сімферополь – Євпаторія за залізничні колії, прокладання інженерних мереж, будівництво набережної. Загальна сума з цією метою становитиме 12,8 млрд рублів.

Про будівництво нових міст на території окупованого півострова місцева влада говорить уже кілька років. Воно й зрозуміло, за 10 років окупації Криму сюди, за різними даними, понаїхало від 600 тисяч до мільйона росіян. Тож, побудувавши нові міста, окупанти хочуть реалізувати одразу декілька завдань: від появи нових робочих місць до розміщення «нових кримчан».

Спробуємо у цьому матеріалі детальніше розібратися, на якій стадії зараз перебувають «грандіозні» прожекти окупантів і чи насправді спрямовані вони на поліпшення життя місцевих мешканців.

Нове місто на Арабатській Стрілці

Цьогоріч на Арабатській Стрілці розпочалося будівництво нового міста, розрахованого на 30 тисяч мешканців, яке, на думку окупантів, стане важливим транспортним вузлом на шляху нової дороги, що з’єднає Херсонську область із Феодосією. Цей проєкт, анонсований ще в 2023 році в рамках диверсифікації транспортних шляхів до Криму, отримав назву «Таврія» і передбачає створення альтернативного наземного маршруту Арабатським пересипом.

За словами так званого губернатора Херсонської області Володимира Сальдо, нова дорога дасть значний імпульс розвитку економіки, пасажирських і вантажних перевезень.

На сьогодні вже завершено будівництво першого урядового кварталу, який стане ядром майбутньої міської інфраструктури. Надалі тут з’являться житлові квартали, соціальні об’єкти, школи та дитячі садки.

Будівництво нового міста на Арабатській стрілці є тактичною ініціативою (у канві стратегії перетворення Арабатської коси) з боку «адміністрації» Херсонської області. Пропонується відбудувати це містечко за південною околицею поселення Щасливцеве. Воно має містити необхідну інфраструктуру життєзабезпечення, житлові мікрорайони, адміністративні, громадські будівлі.

Задум будівництва міста інтегрується з ідеєю прокладання по Арабатській стрілці альтернативного сухопутного маршруту до Криму. Розглядається можливість влаштування наземної траси по піщаній косі для диверсифікації шляхів доставки пасажирів, цивільних (військових) вантажів в обхід Кримського мосту (трасою «Таврида») та федеральної траси Р-280 «Новоросія».

Будівництво нового міста на Арабатській Стрілці слабко обґрунтовано без закладення автомагістралі вздовж піщаної коси. Обидві ініціативи критикуються з боку екологів, громадськості. Є питання щодо затребуваності даних інфраструктурних одиниць та супутніх природних збитків.

 Туристичний кластер у Привітному (Алушта)

Ідея будівництва рекреаційно-туристичного кластера у цій місцевості не нова, але план практичної реалізації програми (розрахований на вісім-дев’ять років) та концепція проєкту розвитку привітнинського мікрорегіону були закріплені лише у 2023 році.

Зведення на місці середнього кримського села Привітного, яке нараховує 1867 осіб населення, туристичного простора, на думку ініціаторів цього проєкту, – закономірний крок (що прирівнюється до будівництва нових міст Криму). Поселення в долині річки Ускут історично має відокремлений характер. Воно рівновіддалено від міських районів Судака (тридцять п’ять кілометрів), Білогірська (тридцять три кілометри) та Алушти (п’ятдесят один кілометр). За ним на схід простягається вже південно-східний Крим. Традиційно його пов’язували з містами погані дороги.

Ізоляція населеного пункту Привітне (до закінчення Другої світової війни – Ускут) пояснюється і соціальними причинами. Село культурно завжди було відірвано від решти населення регіону в побуті. Навіть шлюби мешканці ареалу воліли укладати всередині громади. Мовний діалект відрізнявся від сусідніх місць проживання. Достеменно невідома дата заснування поселення, але є причини вважати його одним із найстаріших у Криму.

Щодо туризму Привітне – неорана цілина. Окрім поодиноких об’єктів, розташованих у привітнинській курортній агломерації Канака, на кілометри немає закладів розміщення відпочивальників, як і людського житла. Прикметно, що освоєння Канакської балки (до розвалу СРСР курорту «Промінь») розглядалося ще у дореволюційний період, коли тут планувалося відбудувати курорт для поранених «Олександрія». Бажання створити тут культурний, курортний комплекс було перервано революційними подіями та громадянською війною.

На початку сімдесятих років минулого століття у балці Канаки стартувало спорудження курорту чиновників міністерства машинобудування. До цього ж часу належать зведення дач генералітету і пансіонатного комплексу «Промінь» (з 1990 р. Канака). Вони оточені реліктовими чагарниками фісташки, ялівцю. Мають вихід на зручний, широкий, двокілометровий, гальковий пляж. Усе курортне багатство регіону Привітного значно постраждало в постперебудовний період.

Будівництво туристичного кластера фактично являє собою розширення села Привітного до міських масштабів. Тому за амбіціями віднесено до будівництва нових населених пунктів. З усіх проєктованих нових міст на Кримському півострові має обґрунтований бізнес-план, що пройшов затвердження урядом країни-окупанта.

Туристський кластер міститиме житлові зони з об’єктами розміщення гостей (готелі, глемпінги, кемпінги), ділянки відпочинку (пляжі, солярії, сквери, парки), спортивні споруди (корти, майданчики, стадіони). Наявність вільних земель у районі будівництва рекреаційного сектора у Привітному дозволить реалізувати вільне планування.

Новобудова туристичного кластера буде пов’язана безпосередньо з федеральною трасою «Таврида». Для цього реконструюють тридцятикілометрову дорогу від Білогірська через перевал Кок-Асан-Богаз до узбережжя Чорного моря навпроти Привітного. Зараз шлях крізь Головну Кримську гряду перебуває у жалюгідному стані.

 Зведення нового міста на заході Кримського півострова

«Золоті піски Росії» та «Кримська Рив’єра» – під такими амбітними назвами на півострові створять, за словами місцевої «влади», безпрецедентні за своїми масштабами рекреаційні кластери. До 2036 року в рамках проєкту федеральних цілорічних курортів «П’ять морів та озеро Байкал» на західному кримському узбережжі з’явиться 17 готельних комплексів різного рівня комфортності, які зможуть приймати понад мільйон гостей на рік.

Обидва комплекси планують збудувати на західному узбережжі півострова – між містами Саки та Євпаторія. Протяжність загального променаду становитиме 12 кілометрів, і він, об’єднаний із наявними набережними курортів, стане найдовшим у Криму. Планується благоустрій близько 45 га пляжів.

За інформацією місцевих ЗМІ, реалізацією проєктів займеться ТОВ «Сімейні курорти», яке планує вкласти в об’єкт близько 16 мільярдів рублів.

За словами керівника проєкту «Кримська Рив’єра» Анни Луканової, готельний комплекс «Кримська Рив’єра» планує отримати 4 «зірки» та працювати у форматі «ультра все включено».

«Комплекс “Кримська Рив’єра” буде всесезонним сімейним готелем з розвиненою інфраструктурою, який міститиме: ресторани та кафе для гостей, впорядкований пляж, відкриті та закриті басейни з 1100 шезлонгами, аквапарк із гірками та дитячими атракціонами, акватермальний комплекс із лазнями, саунами, басейном, що підігрівається, центр краси та здоров’я зі СПА-процедурами та процедурами водо- та грязелікування, конгрес-центр із конференц-залами та коворкінгом, розважальний центр і дитячий центр із безліччю розважальних просторів для батьків і дітей різного віку, впорядковану територію зі спортивними та дитячими майданчиками, майданчиками для анімації та рекреаційними зонами», – перерахувала представник інвестора.

Державна підтримка проєкту, окрім створення транспортної інфраструктури, передбачає підведення до об’єкта інженерних мереж, зокрема газо-, водо- та електропостачання, а також водовідведення.

Група компаній «Моноліт» стала ключовим інвестором проєкту «Золоті піски Росії», який розбудовуватиметься на базі апарт-готелю «Золоті піски», що кілька років тому звели наприкінці Сімферопольської вулиці неподалік в’їзду до Євпаторії, і планує вкласти в нього 60 мільярдів рублів.

За словами інвесторів, у рамках найбільшого інвестиційного проєкту «Золоті піски Росії» компанія створить унікальний курорт, який не матиме аналогів на півдні Росії. Тут з’явиться найдовша у всій Росії набережна, а Євпаторія стане цілорічним курортом світового (!) рівня.

Фактично амбітний курортний комплекс федерального рівня стане продовженням уже наявного 10-поверхового житлового комплексу з ідентичною назвою.

Крім цього, державна підтримка міститиме благоустрій двокілометрової набережної. Ймовірно, йдеться про ділянку вулиці Сімферопольської від трамвайного кільця до початку проєктної ділянки «Золотих пісків Росії». Таким чином набережна нового рекреаційного комплексу розпочинатиметься від пляжу «Сонечко» і перетікатиме у нещодавно відкриту після реставрації набережну імені Валентини Терешкової.

Відомо, що 17 готельних комплексів на 4,5 тисяч номерів (3, 4 і 5 «зірок») займуть площу в 212 гектарів і будуть об’єднані єдиним 11-кілометровим променадом і пляжною лінією, вздовж якої прокладуть велодоріжку. Для зручності відпочивальників пляжну зону розділять на тематичні ділянки — спорт, сімейний відпочинок та оздоровлення. Уздовж променаду облаштують курортні та комерційні об’єкти, спортивні майданчики та сквери. Для підтримки необхідного рівня комфорту буде створено 3,5 тисяч нових робочих місць.

Наразі реалізація проєкту перебуває на стадії створення детального плану території (ДПТ) з урахуванням проєкту межування та проєкту планування території (ППТ), що передбачає реалізацію інвестиційного проєкту «Золоті піски Росії». Роботи з ДПТ буде закінчено у 2024 році, наступний етап – майстер-планування та розробка ескізної, проєктної та робочої документації з отриманням усіх необхідних дозвільних документів.

За словами керівника проєкту «Золоті піски Росії» Олександра Смоліна, «тут ґрунти містять велику кількість води, тому при будівництві планується застосовувати гідротехнічний бетон, монолітну фундаментну плиту та монолітний каркас. Заповнення буде з газобетону, що виробляється в Криму, фасадні елементи розроблятимуться з композитних матеріалів – те, що легко використовувати та обслуговувати».

Завершити перший етап робіт та відчинити двері перших готелів планують не пізніше 2030 року. Однак повністю побудувати весь комплекс і ввести в експлуатацію всі 17 готелів «Моноліт» планує не пізніше 2036 року.

 Чи є потреба у будівництві нових міст?

Як бачимо, плани у місцевої «влади» та інвесторів, і справді, видаються грандіозними, однак чи станеться все так, як заявлено, чи половина з цих коштів, як завжди, опиниться у кишенях нових кримських «ділків», невідомо.

Місцеві мешканці цілком логічно цікавляться, чи є взагалі потреба в будівництві нових міст? Чи вкладення значних фінансів здатне привнести щось принципово нове в індустрію відпочинку півострова або відбудеться дублювання наявної системи з невеликими косметичними змінами, яке таких витрат не виправдовує?

Так, на думку деяких експертів, скажімо, будівництво нового міста на Арабатській Стрілці є найспірнішим із заявлених проєктів «освоєння» Криму. Хоча ця частина піщаного пересипу адміністративно управляється Херсонською областю, географічно вона належить до Криму. Перед активістами будівництва постає низка завдань природоохоронного значення, громадської думки. Незважаючи на важливість диверсифікації маршрутів перекидання вантажів (зокрема військового призначення), людей із Криму (до Криму), цей проєкт існування міста, дороги на Арабатській косі досі викликає питання.

Будівництво туристичного кластера у Привітному – найбільш реалістичний сценарій. Він має генеральну програму дій, узгоджену лише на рівні уряду РФ. Проєкт передбачає будівництво курортного призначення на площі трохи менше п’ятисот гектарів і має мінімальну протидію з боку екологів. Роботи за планом стартують уже цього року і фінішують у 2029-2030 роках.

Зведення нового міста на заході Криму несе із собою безліч питань, які доведеться вирішувати паралельно: від логістичних складнощів до проблем забезпечення мешканців роботою. Побудувати нове місто серед чистого поля – нелегке завдання. Зробити в ньому життя зручним ще важче.

 Наслідки будівництва нових міст у Криму

На думку місцевих експертів, будівництво нових міст у Криму є справою потрібною, адже вони здатні стати локомотивом впровадження інновацій курортної галузі. Але чи не втратить при цьому Крим ідентичність і самобутність, виявившись перенаселеним?

Щільність населення Криму – 93 осіб/км². Вище Криму – тільки Москва (з областю), Санкт-Петербург, Інгушетія. Крим заселений щільніше, ніж острови Корсика (36), Сардинія (69), всі приморські країни: Абхазія (28), Чорногорія (46), Грузія (55), Болгарія (63), Хорватія (72), Румунія (81), Греція (81), Туреччина (88 осіб на км). Щільність населення півострова приблизно як в Іспанії (93), на Кіпрі (94).

До того ж на даний момент Кримський півострів фактично забудований сотнями дачних кооперативів, товариств, власники яких не враховуються в переписах населення. Їхні власники проживають у Криму, маючи реєстрацію на материковій частині Росії, або приїжджають лише на літній сезон. Численні масиви дачної забудови займають територію курортних зон, окупуючи берег моря.

Все вищесказане змушує поставити запитання: як виправдано будівництво нових міст у Криму? Наскільки ще можна збільшити і так чималеньку щільність населення півострова? Через обмежену площу забудова додаткових населених пунктів невблаганно призведе до ще більшої концентрації мешканців. Чи не знецінить політика укрупнення цінність відпочинку, коли люди ходитимуть по головах один одного? Як це позначиться на збереженні природного середовища, екології регіону?

У разі будівництва, на думку його прихильників, плюсом є організація вакантних робочих місць у нових містах Криму для місцевого населення. За статистичними даними, півострів посідає останні місця у рейтингах російських суб’єктів із зарплат (57 позиція), достатку (75 позиція) із 85 можливих. Заробітки у Криму становлять 0,6 від середньої зарплати по Росії. Зараз на півострові в основному затребуваний обслуговуючий персонал: садівники, охоронці, покоївки, працівники громадського харчування, та й то сезонно. Сумнівно, що на тимчасову роботу з радістю підуть люди, які мають гроші на купівлю житла біля моря.

Якщо новоявлені міста в Криму заселяться виключно переселенцями з материкової частини Росії, це здатне погіршити і так не дуже хороше економічне становище кримчан. Не секрет, спекулянти першими кинуться скуповувати квартири у нових містах. Економіка мало виграє від збільшення кількості орендодавців, які займаються виключно сезонним здаванням апартаментів відпочивальникам (за статистикою, 90% нелегально).

Одночасно окупантами запущено програму освоєння курортного потенціалу Приазов’я у так званих нових регіонах. За проєктом буде створено сотні місць розміщення на Азовському морі (пансіонати, санаторії, кемпінги, глемпінги). В остаточній ітерації вони прийматимуть до дев’яти мільйонів гостей щорічно, що можна порівняти з усім Кримським півостровом у сприятливі сезони. Після реалізації плану не стануть нові міста в Криму «привидами» без туристів, з населенням, що емігрує через брак роботи?

 Думки кримців

Не в захваті від грандіозних планів своїх «керманичів» щодо будівництва нових міст самі кримчани. Свої думки вони висловлюють на місцевих форумах, ось лише деякі з них:

«Масштабні прожекти на користь збагачення забудовників і викликаних забудовою аспектів господарювання неминуче призводять до масштабних екологічних проблем і деградації природних умов відпочинку. Бідолашний Крим, ще не все пережовано комерцією».

«Нові міста – це вже перебір… у нас на півострові проблема з водою і вона ніколи не покращується… каналізація це друга проблема… далі сміття. Як завжди, планують ті, хто в цьому не живе і проблем на своїй шкурі не відчує… загадять увесь Крим».

«Так! Мало, мало у нас ще мегаполісів… Що нащадкам своїм залишимо?.. Бетонні кольорові коробки… Невже нас, тобто їх, крім прибутку, більше нічого не цікавить? Куди зникли такі поняття в наших населених пунктах, як краса, естетика, архітектура, мистецтво, які підносять людину, а не заганяють її в зневіру та депресію, побачивши бетонні, багатоповерхові, різнобарвні коробки?»

«Скільки грошей для цього потрібно! Краще впорядкуйте те, що є. Половина людей, які живуть у сільській місцевості, топлять вугіллям печі, немає каналізації, та й багато ще проблем. Досить вирубувати ліси. Крим унікальний своєю природою. Не губіть її».

«Будівельна мафія керує. Вся краса та особливість природи зникне. Необхідно зберегти залишки «дикості» природи. Ще треба подумати про ендеміки. Сумно від цих проєктів».

Реалізуючи свої нові плани та «освоюючи» мільярди рублів на будівництво нових міст, місцеві ділки від «влади» геть забувають про долю старих міст Криму, стан яких гнітючий. Усі приморські містечка мають об’єкти, цілі території у занедбаному стані. Це десятки недобудованих санаторіїв, пансіонатів, покинуті піонерські табори, бази відпочинку. Культові місця відпочинку Південного берега Криму наповнені безхазяйними руїнами місць відпочинку епохи СРСР в Ялті, Алупці, Алушті, Кацивелі, Судаку.

Тож, враховуючи всі наявні проблеми у житлово-комунальному господарстві півострова, ці нові прожекти з будівництва нових міст виглядають як «потьомкінські дєрєвні», що так притаманно всій російській дійсності.

Євгенія БОРИСЮК

Фото з відкритих джерел