Десять років тому: не знищений пам’ятник Леніну – помилка, яку мали б не допустити

Десять років тому, 23 лютого 2014 року, о 10.00 годині українська громада Криму та активісти руху «Євромайдан-Крим» спільно з Кримською єпархією УПЦ КП (нині – ПЦУ) вшанували пам’ять загиблих на Майдані. Захід відбувся біля Кафедрального собору  святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги у місті Сімферополі. До нього також долучилися ультрас ФК «Таврія», російські націоналісти, які підтримували Майдан та парафіяни української церкви.

Після молебню близько тисячі учасників заходу сформували колону та пройшлися ходою по вулиці Севастопольській до площі Леніна. Адже там о 12.00 годині розпочався  мітинг організований Меджлісом кримськотатарського народу з нагоди 96-ї річниці вбивства Номана Челебіджихана та з метою осуду сепаратистських дій кримського уряду. Під час ходи лунав гімн України, його учасники тримали в руках прапори України,  вигукували патріотичні гасла «Слава Україні! Героям слава!», «Слава нації! Смерть ворогам!», «Україна понад усе!» тощо.

Окремою колоною, яка рухалася по проспекту Кірова близько 200 представників ультра «Таврії». За різними оцінками у цьому мітингу взяли участь до 15 тисяч осіб з різних регіонів Кримського півострову.

Того ж дня активістами планувалося продовжити «ленінопад», що котився Україною: зокрема, пам’ятники «вождеві революції» були повалені та потрощені в селі Привітне поблизу Алушти та в селищі Зуя Білогірського району.

Втім, за ініціативою голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров було прийнято рішення не чіпати сімферопольського «Ілліча», давши натомість владі міста десять днів на його демонтаж. Частина учасників мітингу не поділяли такої думки і були розчаровані позицією голови Меджлісу.

Зокрема, ультрас ФК «Таврії» попри заклики Меджлісу надати владі Сімферополя час на демонтаж все одно намагалися його повалити. Для цього вони організованою колоною пробивалися до пам’ятника. Доступ до нього був заблокований натовпом, відбулися сутички. Крім того учасниками руху «Єромайдан-Крим» була організована спецтехніка для проведення демонтажу, що так і не була використана.

Один із співкоординаторів руху «Єромайдан-Крим» Андрій Щекун пізніше сказав про ці події наступне: «Кардинальний злам і водночас наша спільна суспільно-політична перемога над проросійськими силами в Криму мала відбутися 23 лютого 2014 року – в день пам’яті загибелі від московсько-більшовицької кулі Номана Челебіджихана в 1918 році.

Ми, українці та кримські татари, не спромоглися взяти на себе відповідальність звалити пам’ятник Лєніну в центрі Сімферополі. У той час, коли нам ніхто не заважав зробити це.

Ми про цю помилку в історії сьогодення повинні говорити, не мовчати, бо це ще гірша ганьба, яка мене до сих пір непокоїть, і в середині до себе злість і постійно питання, що мучить: Чому? Я не шукаю винних, бо Бог всім суддя. Але й ми всі винні в цьому, в тому числі і себе картаю. Чому не наполіг, чому не радикалізувався? Чому – тому що вірив вже в перемогу, тому що повірив, що це можна зробити через 10 чи 5 днів. Чому довірився? Ми повинні усвідомлювати й не знімати кожен з себе також відповідальності. Бо кожен з нас мав на це право, кожен з нас в особі і по духу є лідером. За кожним з нас є десятки і сотні… Кардинальна історична помилка. На жаль, помилка, яку замовчують і не хочуть визнавати політики. А про це важливо публічно говорити».

На мітингу виступили архієпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент (нині – митрополит ПЦУ), співкоординатор руху «Єромайдан-Крим» Сергій Ковальський, представники Меджлісу кримськотатарського народу.

У своїй промові Сергій Ковальський наголосив: «Історія України повинна знати героїв Майдану, котрі віддали своє життя за нас з вами, за наше майбутнє, майбутнє наших народів». Відео виступу дивитися ТУТ.

Він також зазначив, що рух «Євромайдан-Крим» у Керчі та Ялті розпочав збір підписів щодо притягнення до відповідальності В. Константинова (голова Верховної Ради АР Крим)  та всіх депутатів Верховної Ради АР Крим, які посягнули на територіальну цілісність України. Він закликав всіх учасників мітингу приєднатися до збору підписів. Учасники мітингу почали скандувати: «Банду, геть!»

Нагадаємо, у день розстрілу Небесної сотні в Києві та зупинення в Черкаській області учасників «Антимайдану», що поверталися з Києва до Криму, спікер ВР АРК Володимир Константинов зустрівся в Москві з головою Ради Федерації РФ Валентиною Матвієнко.  Під час цієї зустрічі російська сторона підтвердила свою зацікавленість у будівництві мосту через Керченську протоку та гуманітарних проектах у Криму.

При цьому  Константинов не виключив відокремлення Криму від України, «якщо країна розвалиться», оскільки «все до цього йде». В разі повалення центральної влади він пообіцяв, що ВР АРК визнаватиме легітимними лише свої рішення та денонсує рішення Президії ЦК КПРС від 1954 р. щодо передачі Криму до складу України.

З приводу цих заяв рух «Євромайдан-Крим» звернувся до правоохоронних органів України з вимогою негайного проведення профілактичних дій з метою недопущення порушення територіальної цілісності та недоторканності України та попередив депутатів ВР АРК, що кожний з них, хто проголосує за відокремлення Криму від України, сидітиме у в’язниці.

До Сімферополя прибули в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков та нардеп Валентин Наливайченко, де вони зустрілися з керівником кримської міліції.

Події цього дня в різних регіонах Криму

У цей же день, 23 лютого, активісти севастопольського Євромайдану спільно з кримськотатарською громадою міста, наражаючись на провокації з боку «найманих спортсменів», провели на площі Повсталих мітинг пам’яті кримськотатарського громадсько-політичного діяча Номана Челебіджихана.

За кілька годин на площі Нахімова під російськими триколорами відбувся велелюдний мітинг за участі представників міської влади та байкерів пропутінського мотоклубу «Нічні вовки», під час якого «народним мером» Севастополя було проголошено громадянина РФ Олексія Чалого, який того ранку повернувся з Москви.

У Ялті біля пам’ятника Лесі Українці активісти вшанували пам’ять загиблих напередодні протестувальників у Києві.

У Євпаторії під час проведення біля міського театру жалобного заходу в пам’ять про загиблих на Майдані невідомі зловмисники побили священика УПЦ КП  (нині – ПЦУ) о. Ярослава Гонтара.