Легітимація російської окупації через пропагандистські заходи «спасибо, что #МЫВМЕСТЕ»

Російська влада свідомо пропагує наратив про «возз’єднання» Донбасу, Запоріжжя та Херсона з росією, використовуючи для цього тематичні свята та акції. Зокрема, 30 вересня проголошено «Днем возз’єднання» окупованих територій з рф, в рамках «святкування» цієї події була організована та проведена пропагандистська кампанія «спасибо, что #МЫВМЕСТЕ». 

Масштаб акції «#МЫВМЕСТЕ» на тлі «возз’єднання» 

На виконання «методичних рекомендацій» (офіційно розісланих місцевим органам влади) регіони росії провели численні публічні заходи під егідою акції «спасибо, что #МЫВМЕСТЕ», приурочені до 30 вересня. В рамках акції проводилися уроки історії, флешмоби, лекції, «уроки мужності», зустрічі з ветеранами, мобілізаційні «кінолекторії» тощо. Наприклад, у Пензі (рф) учні однієї з гімназій переглядали фільми та брали участь в інтерактивних заняттях про історичні події, які начебто «прівєлі к обєдінєнію нашего народа», а потім разом створювали «паперових ангелів». Аналогічно в Челябінській області (рф) в сільському клубі відбулася зустріч дітей з мобілізованим солдатом, де на його прикладі пропагували захист «інтєрєсов страни» і вірність «общєству россії». 

У більшості випадків такі заходи супроводжувалися виконанням гімну, демонстрацією прапорів і лозунгів, де наголошувалося на «єдності» з росією. Наприклад, місцева офіційна зустріч у Красноярському краї (рф) розпочалася спільним виконанням гімну рф, а сам захід було побудовано навколо цитати путіна: «Ми сталі сільнєє, потому что ми вмєстє!». Повідомлення підкреслювали «історічєскую справєдлівость» і «обєдінєніє російского народа» під час «возз’єднання». 

На окупованих  росіянами територіях України була своя пропагандистсько-розважальна програма. Так, 29 вересня 2025 року в м. Генічеськ (окупована Херсонщина – ред.) працівники відділу молодіжної політики окупаційної адміністрації Генічеської громади і місцеві юнармійці провели прибирання могили ветерана Другої світової війни Юрія Петрича – санітарну обробку пам’ятного поховання й довкілля. Як зазначало місцеве медіа, це патріотичне прибирання відбулося «в рамках акції «спасибо, что #МЫВМЕСТЕ» і розглядалося як «данина поваги поколінню переможців». Організаторами заходів виступили адміністрація окупаційного Генічеського району та місцеві волонтерські структури, а також мілітарна російська молодіжна організація «Юнармія». Аналогічні толоки біля пам’ятників ветеранам проводилися також у інших регіонах окупованого Донбасу й Херсонщини під гаслом «Мы вместе». 

30 вересня 2025 року на окупованій частині Херсонської області у арт-кластері «Таврида» (с. Щасливцеве, Генічеський р-н) відбувся великий концерт російського рок-гурту «Рондо» на честь третьої річниці возз’єднання області з рф. Концерт відвідали високопосадовці окупаційної влади, зокрема «голова Херсонської ВГА» Володимир Сальдо. 

В окупованому Донецьку того ж дня на парковці провели молодіжний концерт, організований «Молодою Республікою» та «Молодою гвардією» партії «Єдина Росія» (ДНР) – з виступами російського реп-виконавця Рема Дігги і місцевих артистів («Между нами», вокальний колектив ДонНАСА та інші). Подібні публічні концерти проводилися «до дня возз’єднання Донбасу» за ініціативою окупаційних адміністрацій «ДНР/ЛНР» та їхніх проросійських молодіжних організацій. 

Крім того, в окупованих Донецьку та Луганську широко організовували спеціальні освітні зустрічі та класні години з «ветеранами чи учасниками СВО». Наприклад, 25 вересня 2025 року на економічному факультеті так званого ДонНУ відбулася «зустріч з учасниками СВО під назвою «СВОїм прикладом»» в рамках акції «#МЫВМЕСТЕ». Цей захід організувало «керівництво» університету спільно з «Управлінням ФНС «ДНР». 

Окрім прямих зустрічей, учасники акції реалізовували флешмоби у соцмережах. Для прикладу, 30 вересня 2025 року школярі з далекого села Аксарка (ЯНАО, рф) одночасно зі своїми ровесниками з окупованої частини Донечиини запустили флешмоб «#ЯРоссия89» – обмінювалися відео-подяками «за возз’єднання» в Instagram/VK. Ця ініціатива пройшла «в рамках взаємодії з школою с. Степне ДНР» і вважалася частиною тієї ж акції «Мы вместе». Аналогічні онлайн-акції (відеофлешмоби, створення патріотичних графіті, хештег-кампанії) проводилися місцевими телеграм-каналами та соцмережами окупаційних адміністрацій. 

Значну увагу окупанти приділили ідеологічним інтерактивним заходам. Так, в окупованому Донецьку 30 вересня 2025 року відкрили філіал «Дому народів росії» – нового культурно-просвітницького центру. На церемонії були присутні керівництво «ДНР» і Федеральне агентство у справах національностей. У «Домі народів» представили виставку «СВОЇ» (присвячену історичній спадщині Донбасу) і провели інтерактивний урок для дітей «17 традиційних цінностей росії». Організатори – адміністрація «ДНР» спільно з фондом «Дім народів росії» – запустили й онлайн-портал цього проєкту та пресцентр заочної мережі «Кібер» (для поширення матеріалів про професію журналіста і патріотичне виховання). Подібні тематичні освітні програми (виставки, класи виховного спрямування, методичні години) пороводилися й у школах окупованих регіонів, приурочені до Дня возз’єднання. 

Наративи пропаганди та їх зміст 

Російські медіа та офіційні сайти випускають кілька ключових меседжів, спрямованих на легітимацію окупації. 

Території називаються «новими регіонами» чи «новими областями» росії, а їхнє приєднання – «об’єднанням історично споріднених земель». Як зауважує Центр протидії дезінформації, російські пропагандисти підкреслюють, що під «владою москви» «нові регіони» отримали «потужний імпульс розвитку», і тепер «життя людей постійно покращується», що створює фальшиву картину процвітання окупованих територій. 

За пропагандистським сценарієм, воїни ЗСУ називаються «нацистами» чи «фашистами», а дії рф – «спеціальною операцією» зі «звільнення Донбасу від агресії». Наприклад, школи вчергове провели «уроки мужності», де демонстрували фільми про «дітей, загиблих на Донбасі» від «зверських обстрілів нацистами із ЗСУ». Така риторика таврує опір українців і культивує ненависть до України.

На заходах дітям розповідали про «героїзм наших воїнів» (російських загарбників – ред.), заохочували «служити росії» і «дбати про безпеку країни». Школярам на окупованих українських теритроріях нав’язують ідею, що «мужество, храбрость, любовь к Родине – это качества настоящего мужчины, патриота и гражданина россии». Також наголошують, що кожен громадянин мусить «добросовісно виконувати свій громадянський та військовий обов’язок», «захищати інтереси країни». 

Нове «свято» намагаються зв’язати з історичними подіями на користь росії. Офіційні джерела рф активно розповідають про те, що нібито самоусвідомлення «русского мира» виникло вже під час «перших відвоювань» («возз’єднання у 2014 році»), а 30 вересня трактується як логічний апогей цієї довгої «сакральної» традиції.

Наведений набір меседжів повторюється і в офіційних зверненнях, і в звітах місцевих медіа, соцмережах, Telegram-каналах російських адміністрацій, а також у підручниках та пропагандистських буклетах для окупованих територій. 

Загрози для України 

Розмах та зміст таких пропагандистських кампаній створюють суттєві інформаційні загрози для безпеки України, зокрема: 

Легітимізація окупації. Масове проголошення 30 вересня «святом возз’єднання» прагне узаконити незаконне приєднання українських областей у свідомості російських та окупаційних еліт. Коли навіть звичайні волонтерські чи освітні заходи супроводжуються тезою про «возз’єднання історично російських земель», це укріплює імперський дискурс і демонструє на «повсякденному рівні» готовність росії «назавжди приєднати» ці регіони. 

Приховування реальних наслідків війни. Пропаганда подавляє інформацію про руйнування і жертви на окупованих територіях, створюючи ілюзію «життя, що постійно покращується». Фактично, за даними українських джерел, від чотирирічної окупації постраждали тисячі цивільних, населення потерпає від розрухи, брак води й інших ресурсів. Проте, російські медіа відверто ігнорують ці проблеми. Замість цього вони формують у населення сумнівне відчуття «цивілізаційного спасіння», подавши агресію як «справедливу» і «неуникненну». 

Дезінформація та вплив на свідомість дітей. Особлива увага пропагандистів приділяється молодшим аудиторіям на окупованих теритріях: у школах і дитсадках організовують «патріотичне виховання», флешмоби й конкурси, де дітям втлумачують, що вони «росіяни і назавжди з росією». Така психологічно-інформаційна обробка серед дітей – пряма загроза національній безпеці, оскільки формує в них проросійське сприйняття реальності і підриває українську ідентичність.

Радикалізація населення. Постійний потік риторики «героїзму» російської армії та демонізація України активізують ворожість і ненависть навіть серед етнічних українців у росії або тимчасово окупованих територіях, що ускладнює роботу контрпропаганди і може сприяти посиленню апологетичних настроїв щодо війни. 

Як зауважує експертна спільнота, запровадження 30 вересня, як свята, покликане консолідувати російське суспільство навколо імперських цінностей. В аналітиці OSW наголошують, що подібні «свята возз’єднання» служать для того, щоб легітимізувати анексію та зняти стрес від воєнних подій серед росіян, тож влада прагне «насадити картину, що анексія – це фініш, і ситуація під контролем». Однак такі міри вказують на інформаційну агресію, яка становить загрозу Україні: формальне «закріплення» російського суверенітету на українських землях через символи і ритуали повсякденної пропаганди. 

Висновки. Кампанія «#МЫВМЕСТЕ» та «День возз’єднання» є частиною широкої інформаційної операції з легітимації окупації. Російські «методичні рекомендації» для місцевої влади стимулюють організовувати заходи, що маскують військову агресію як «історичну справедливість». Ці заходи містять типові пропагандистські риси (агресивна українофобія, героїзація армії рф, псевдоісторичні вигадки), що спрямовані на підрив патріотичних настроїв в Україні та зміцнення імперського світогляду у громадян рф і громадян України в окупації. Такі явища становлять інформаційну загрозу нацбезпеці України в оборонній сфері, оскільки продовжують легітимізувати окупацію і знижують готовність населення протистояти російській агресії.