КРУК - тримаємо прапор боротьби за український Крим

За ініціативи КРУК – Крайової Ради Українців Криму –  28 серпня щорічно, починаючи з 2017 року, відзначається День захисту прав української громади Криму. Цього року відбулася низка заходів, ініційованих та організованих КРУК.

Цього дня в Києві на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника вшанували пам’ять консула УНР в Криму, літератора, педагога, фахівця бібліотечної справи, науковця Павла Горянського і загиблих кримчан-захисників України. КРУК з 2017 року щорічно проводить публічні заходи біля могили лідера Крайової Української Ради в Криму Павла Горянського (1878-1935).

Минулоріч, попри війну, кримські українці, які змушені були залишити свої домівки після окупації Криму росією в 2014 році, власним коштом встановили пам’ятник на могилі першого голови Крайової Української Ради в Криму. Згодом зусиллями працівників заповідника облаштовано підхід до могили, яка розташована на 10-й ділянці колишнього Лук’янівського цивільного цвинтаря.

Завдяки співпраці із Лук’янівським заповідником, зокрема, вдалося домогтися, щоб держава взяла могилу лідера кримських українців під охорону, було розшукано місце останнього спочинку його дружини із дому Сікорських.

На початку заходу відбувся молебень, який здійснив капелан ЗСУ, священник Православної Церкви України о. Олександр.  У заході взяв участь заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков.

“Ми дякуємо Павлу Горянському за його політичну позицію та боротьбу за Незалежну Україну в ті складні часи. Сьогодні ми відчуваємо, наскільки близько звільнення Кримського півострова, і що тут і зараз ми згадуємо важливі імена історичної пам’яті. Тому, після звільнення півострова, ім’я Павла Горянського обов’язково буде відоме у вільному Криму. Варто наголосити на високій ціні нашої боротьби та не забувати, що ворог є підступним. Щоб повернути півострів ми повинні підтримувати один одного, ставати до лав Збройних сил та пам’ятати тих, хто ціною власного життя боронить нашу землю від агресора”, – зауважив Денис Чистіков.

Під час меморіального заходу представник КРУК Андрій Іванець відзначив активістів срібною медаллю Крайової Ради Українців Криму за внесок у відновлення пам’яті про Павла Горянського. Нагороди отримали представники інституції самоорганізації українців Криму Андрій Щекун, Сергій Ковальський, Володимир Ляшенко, Сергій Вікарчук, Євген Букет. Почесною нагородою КРУК також відзначено члена Комісії з питань найменувань при Київському міському голові, експерту Тимішу Мартиненко-Кушлянському, який активно долучається до діяльності кримських українців. Завдяки його активній підтримці у місті Києві 13 липня цього року Київська міська рада перейменували сквер Трудової слави у Дарницькому районі на честь лідера українців Криму Павла Горянського.

У рамках урочистостей також відбулось покладання квітів в колумбарії на Алеї героїв, де поховані двоє кримчан, про яких ми маємо берегти пам’ять в наших серцях. Це Білий Владислав, який загинув під час масового вбивства росіянами українських полонених з Азовсталі в Оленівці, та Король Петро, що загинув в бою, захищаючи Маріуполь. “Зараз в лавах ЗСУ перебуває понад 10 000 тисяч кримчан, понад 150 із них загинули, захищаючи власну країну”, – зазначив голова Ради ветеранів Криму при КРУК Сергій Вікарчук.

В той же день в Укрінформі відбувся круглий стіл “Деокупація Криму і захист прав громади кримських українців”. Організаторами заходу виступили Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Крайова Рада Українців Криму та Науково-дослідний інститут українознавства.

Захід відкрив представник КРУК Андрій Іванець, який розповів, що після 2014 року становище кримських українців кардинально змінилося на гірше: вона стала по суті однією з двох найбільш дискримінованих етнічних спільнот на півострові. За даними соціологічних досліджень, більшість українців стабільно виступає за належність Криму Україні та підтримує визволення півострова військовим шляхом. Водночас теза про необхідність повернення Криму Україні потребує повсякчасного доведення та чіткого обґрунтування, оскільки півострів часто фігурує в розмовах про можливі територіальні поступки Києва в обмін на мир та безпеку.

«Причина номер один, звичайно, це питання воєнної безпеки. Крим – це необхідний елемент воєнної безпеки і України і Європи. Він розташований в центрі Азово-Чорноморського басейну таким чином, що з його території дуже легко контролювати цей басейн. А з урахуванням сучасних технологій – це вплив на середземноморський басейн, на великій території Кавказу, Східної Європи, Передньої Азії, Північної Африки. Поки Крим контролювався легальною українською владою, то звісно рівень небезпеки для світу був мінімальний, тому що Україна не плекає експансіоністських планів», – зазначив історик Андрій Іванець під час презентації дослідження «Сім причин звільнити Крим», де спростовуються заяви деяких публічних осіб щодо поступок Кримом в обмін на мир. На переконання науковця, деокупація і реінтеграція АР Крим і Севастополя є категоричною вимогою для української нації та має стати такою для цивілізованої частини людства загалом.

Серед причин деокупації півострова науковець назвав, зокрема, відновлення прав громадян, прав корінного кримськотатарського народу, захист прав громади українців Криму, захист культурної спадщини України в Криму, а також економічна та воєнна безпека України і відновлення міжнародного права.

«Громада кримських українців є другою за чисельністю в Криму, вона до окупації відігравала вагому роль в економіці, політиці, культурі, у суспільному житті», – додав він.

На переконання Андрія Іванця, деокупація і реінтеграція АР Крим і Севастополя є категоричним імперативом для української нації та має стати ним для цивілізованої частини людства загалом. Півострів має бути звільнений, тому що:

• Крим – необхідний елемент воєнної безпеки України та Європи;
• “Україна своїх не кидає”, права громадян України мають бути відновлені;
• Права корінного кримськотатарського народу мають бути відновлені;
• Права громади українців Криму мають бути захищені;
• Крим – скарбниця культурних цінностей і коріння європейської України, культурна спадщина України в Криму має бути захищена;
• Крим – ключ до економічної безпеки України;
• Деокупація Криму – важливий внесок відновлення дії міжнародного права.

Водночас Голова Державної служби етнополітики и свободи совісті Віктор Єленський зауважив, що термін «українська громада» не є доречним для території України, бо українці – титульна нація, вони не є корінним народом чи нацменшиною, і Крим для них такий же дім, як і для корінних народів.

«Немає ж зібрання української громади Київської, Хмельницької чи Житомирської області… Це не те до чого ми прагнемо, – наголосив Віктор Єленський. – Важливо здійснити деокупацію Криму та змістовну і послідовну працю для повернення українськості на землю Криму — і в сенсі культурної спадщини, і в політичному, і в релігійному. Ми бачимо, що кримчани, які не належать до РПЦ, отримують терміни ув’язнення, які не присуджували навіть у сталінські чи брєжнєвські часи. Кримські татари за релігійні переконання отримують по 19,5 років ув’язнення. І наше завдання, чим ми послідовно займаємося – це те, щоб “земля горіла під ногами” так званих російських дипломатів, які намагаються щось довести на міжнародній арені, і кожного разу ми повинні їх тикати носом – як жорстоко і брутально порушуються права релігійних спільнот, етнічних спільнот, корінних народів на окупованих територіях. Вони не повинні знаходити ані трибуни, ані майданчику для просування своїх фейків», – зазначив голова ДЕСС.

Про недостатню увагу до української громади Криму говорив також головний редактор газети «Кримська світлиця», представник Крайової Ради Українців Криму Андрій Щекун. Активіст дорікнув тим, хто вважає, ніби українців у Криму взагалі немає, або вони недостатньо організовані й тому, мовляв, виявилися нездатні дати відсіч у 2014 році. Натомість він навів чисельні приклади активної позиції кримських українців: від голосування за незалежність на Всеукраїнському референдумі у грудні 1991-го до дієвого опору Мєшковщині та організації кримського Євромайдану і громадянського опору російській окупації. Андрій Щекун був активним учасником цих подій за що був викрадений і катований окупантами.

При цьому, на думку представника КРУК, увага держави до української громади півострова недостатня, що проявилося навіть на Міжнародному саміті Кримської платформи. Наразі критично мало говорять про знищення української освіти в Криму, гоніння на вірян Православної Церкви України, про українських політв’язнів: Олега Приходька, Володимира Дудку, Олексія Бессарабова, Галину Довгополу, Івана Яцкіна, Владислава Єсипенка, Ірину Данилович.

Зважаючи на всі ці обставини, вимушені переселенці з Криму самоорганізуються, аби високо тримати прапор боротьби за український Крим.

Своєю чергою перший заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Богдан Червак зауважив, що адміністративний устрій Криму у складі України потрібно вирішувати коли з півострова усунуть колаборантів, коли там відновлять національні медіа, коли діятимуть українські партії і українці відчуватимуть себе там як у будь-якому іншому регіоні країни.

«Найбільше помилок стосовно Криму було вчинено в період, коли вже була відновлена державна незалежність України. Помилки полягали насамперед в тому, що недооцінювалася роль власне української громади в Криму. Коли державні чиновники з Києва приїжджали в Сімферополь чи в Севастополь, то в них не було ні найменшого бажання зустрічатися власне з національно свідомими українцями, яких на півострові було дуже багато. Натомість вони зустрічалися з російськими активістами. Зустрічатися з українськими активістами вважалося, так би мовити, несерйозним. Більше того, я думаю, що це тоді вважалося кроком, який міг загострити суспільно-політичну ситуацію», – поділився своїми міркуваннями Червак.

Посадовець також вказав на хибність поширеної колись серед певних кіл інтелігенції думки про те, що слід відмовитися від Криму і Донбасу, бо на цьому претензії Росії до України будуть вичерпані. Повномасштабне вторгнення у 2022 році довело, що на Криму і Донбасі рашисти не збиралися зупинятися. Вважати інакше – було ще одною серйозною помилкою.

Модеруючи публічний діалог, Андрій Іванець згадав, що цього року кияни проголосували, а міська рада підтримала перейменування одного зі столичних скверів в районі Нової Дарниці на честь голови Крайової Української Ради Криму у 1919-1920 роках Павла Єрофієвича Горяського, 145-річчя від дня народження якого якраз відзначається. Горянський представляв українську громаду півострова у революційну добу сто років тому, але був також тісно пов’язаний з Києвом, він похований на Лук’янівському кладовищі столиці.

Член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський зазначив, що це ще один крок до створення своєрідного Кримського символічного пантеону в просторі міста Києва, адже саме в тій місцевості, де тепер з’явився сквер імені Горянського, ще з радянських часів існували вулиці Сімферопольська, Севастопольська та Ялтинська. Протягом останніх років вдалося доповнити цей простір вулицею на честь визначного кримськотатарського діяча Ісмаїла Гаспринського. Набрала необхідні голоси петиція щодо перейменування у цій самій місцевості вулиці на честь Геннадія Афанасьєва і також, можливо, тут згодом з’явиться вулиця Амет-Хана Султана – ще одного героя кримськотатарського народу.

Мартиненко-Кушлянський вважає, що крім локального рівня, надзвичайно важливо проводити роботу з формування загальнонаціонального бачення історії Криму в контексті історії України. “Сфера політики національної пам’яті повинна дати чіткі відповіді на критично важливі питання, пов’язані з Кримом. Наприклад, досі немає визначеної позиції щодо Кримської війни середини 19 століття: чим вона була для історії України. На жаль, українська історія Криму в нас досі недостатньо популяризована, що є ще одним проявом неуважного ставлення до півострова, про яке говорили попередні спікери”, – зазначив експерт. На його думку, це стане великою проблемою, коли нарешті дійде до реалізації політики деокупації та деколонізації після визволення Криму.

«Треба говорити чесно, що в різних регіонах України є різний історичний досвід, є різна історія – в чомусь вона подібна, в чомусь вона різна, але ця різноманітність нас посилює. Ми маємо підтримувати одне одного і вивчати історію одне одного. Ми маємо взаємно збагачувати історію одне одного: в різних регіонах України увічнювати видатних кримчан, увічнювати видатних українців різних регіонів. І, знову ж таки, виробляти цілісну політику щодо символічного простору, цілісну політику щодо скульптурних інструментів, ми маємо виробляти сучасну культурну політику, яка б зшивала країну в майбутньому, коли ми переможемо у війні і повернемо Україну до кордонів 91-го року» – переконаний Мартиненко-Кушлянський.

Голова громадської організації “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім” Сергій Ковальський звернув увагу на те, що завдяки ініціативі минулого року КРУК щодо необхідності створення військових адміністрацій АР Крим та м. Севастополь при лобіюванні цього питання Представництвом Президента в АР Крим Верховна Рада України ухвалила відповідні зміни до чинного законодавства України, що дає можливість вже сьогодні створити військові адміністрації по всій території Криму. Йдеться про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим». Прийняття Верховною Радою цього Закону створює передумови для ефективної деокупації, а саме, надає можливість для утворення районних військових адміністрацій та військових адміністрацій на території територіальних громад. Також органи виконавчої влади мають змогу планувати відновлення своїх територіальних підрозділів з урахуванням нового адміністративно-територіального устрою в Криму! “Звернення КРУК і наша робота з цього питання була і є важливою”, – зазначив представник КРУК.

Сергій Ковальський також звернув увагу на ще одну ініціативу української громади Криму завдяки якій прийнято постанову КМУ, де передбачається формування кадрового резерву для роботи після звільнення тимчасово окупованого Криму.

“Важливим наразі є те, щоб ми всі закликали подаватися до кадрового резерву, адже завдяки цьому вже найближчим часом матимемо військові адміністраціі. Криму потрібні фахові, вмотивовані, патріотичні кадри, які забезпечать максимальну підготовку до звільнення та реінтеграції Криму вже в найближчому часі. Вважаю, що КРУК має зробити окрему заяву з цього питання і закликати українців додаватися до кадрового резерву, що вже формується завдяки роботі Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України”, – наголосив представник КРУК.

Під час дискусії учасники були поінформовані про те, що при КРУК діє Рада ветеранів Криму – важлива складова діяльності активістів в залученні до такої роботи учасників бойових дій з числа кримчан. Звісно, що ця робота має посилено робитися і серед числа ВПО з Криму, які обізнані з ситуацією в Криму і швидко будуть адаптовані при звільненні півострову.

Окремо слід звернути увагу на те, що після звільнення Криму ми маємо вшанувати памʼять полеглих кримчан в російсько-українській війні, Рада ветеранів Криму при КРУК налічує більше 150 кримчан, що загинули за суверенну і незалежну Україну. Ми повинні про це памʼятати! Памʼятати про кожного з них і гідно вшанувати їх памʼять у звільненому від окупантів Криму!

Так само як ми сьогодні вшановуємо вже не один рік памʼять Павла Горянського – українця, консула УНР в Криму біля його могили.

Також з промовою виступив представник КРУК, виконавчий директор ГО «Союз вимушених переселенців», адвокат Володимир Ляшенко,   капітан І рангу, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук та краєзнавець Євген Букет.

Члени КРУК переконані, що вже в осяжній перспективі зможуть проводити заходи в рідному Криму.

Андрій ЩЕКУН

головний редактор газети “Кримська світлиця”

_________________________

Захід у записі можна переглянути за посиланням.

При підготовці публікації використані матеріали Євгена Букета до газети “Слово Просвіти” і Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ), створеного при Міністерстві культури та інформаційної політики.