У Криму відбувся «Антинацистський форум», спрямований на підтримку знищення України

14 березня 2025 року в окупованому Сімферополі відбувся захід під доволі претензійною назвою – «Другий антинацистський форум творчих і наукових громадських організацій Криму, Севастополя, Херсона, Запоріжжя, Луганська та Донецька».

Чимало часу минуло від проведення першого «форуму», що відбувся в окупованому Севастополі 9 листопада 2022 року, до Міжнародного дня спротиву фашизму, расизму й антисемітизму. Його метою було заявлено «демонстрацію єдності представників творчої інтелігенції Криму, Севастополя, Росії та Новоросії (так російська пропаганда називає окуповані регіони півдня материкової частини України – авт.) у справі протистояння світовому фашизму, що відроджується, та українському націоналізму», а також «підтримка зусиль уряду та президента РФ з проведення спеціальної військової операції на території України» (так російська пропаганда називає війну проти України – авт.).

Як бачимо, в одному рядку опису мети заходу в окупованому Севастополі було наведено цілком взаємовиключні параграфи: захід, що нібито має продемонструвати «боротьбу з фашизмом» на території України, окупованій унаслідок збройної агресії РФ, було проведено на підтримку війни на винищення проти України, її державності та народу, а український спротив російській агресії, як і саме існування українців та їхньої держави на мапі світу при цьому було визначено як «націоналізм». Крім цього, «форум» у Севастополі наочно продемонстрував єдність окупаційних силовиків, в особі представників Федеральної служби військ національної гвардії РФ, та російської церкви, в особі представника тоді ще єдиного Севастопольського благочиння РПЦ о. Сєрафіма Ломакіна, який дав старт форуму «молебнем на початок доброї справи». Після цього в стінах севастопольського будинку офіцерів лунали розлогі пасажі про український «розвиток неонацизму та підтримку ультраправих політичних організації і неонацистських екстремістських груп із чужою для слов’янства ідеологією ультранаціоналістичних поглядів» – які було дивно чути від людей, м’яко кажучи, далеких від слов’янства за всіма параметрами.

Не менш приголомшливо виглядало прийняття на «антифашистському» форумі звернення до російського диктатора Владіміра Путіна на підтримку «спецоперації зі звільнення Донбасу, денацифікації та демілітаризації України» – себто подальшої окупації українських територій та винищення українців. Втім, автори резолюції у збройній агресії проти України вбачають «звільнення цієї країни від неонацистського режиму, подібно до того, як це зробив Совєтський Союз та його союзники при звільненні Європи від німецько-фашистських окупантів». Російську окупацію окремих регіонів Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей підписанти підтримали як «факт міжнародної справедливості, права народів на самовизначення та захисту співвітчизників від геноциду, розв’язаного проти них українською владою» – не уточнивши при цьому, які конкретно самобутні народи з оригінальною ідентичністю «самовизначилися» на окупованих територіях у відповідь на «український геноцид», а також у який момент громадяни України на цих територіях були записані в «російські співвітчизники». На додачу автори звернення до Путіна запропонували йому скликати в Криму «міжнародну конференцію з питань зміцнення миру між народами та визначення принципів нового світового порядку», яка має відбутися «після неминучої перемоги над українським та міжнародним неонацизмом». Власне, заклики до нового переділу світу, першу скрипку в якому нібито має грати путінська Росія, якнайкраще підкреслили суть цього «антинацистського форуму».

Слід зазначити, що різноманітні «антифашистські» та «антинацистські» форуми, що мають на меті продукування виключно антиукраїнської пропаганди, проводяться в окупованому Криму, як і на території держави-агресора, вже понад десятиліття і цілком відповідають зовнішньополітичному курсу та риториці кремлівського режиму, чиї «розмовляючи голови» з різною публічністю наголошують на необхідності ліквідації української державності, поглинання території України РФ та асиміляції українців, яких Путін вважає «єдиним народом» з росіянами.

Цьогорічний «антинацистський форум» в окупованому Сімферополі відбувся напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом у ІІ світовій війні, а також до проголошеного Путіним «року захисника вітчизни» та 11-ї річниці російської окупації Криму, і зібрав, як було заявлено, 250 осіб – представників творчої та наукової галузі, «союзу совєтських офіцерів», комуністів та комсомольців, ветеранів війни та праці, учасників війни проти України, молоді та учнів кадетських класів.

Номінально організатором заходу, як і в Севастополі у 2022 році, виступило «кримське регіональне відділення» Спілки письменників Росії: власне, ця «спадкоємність» дала підстави назвати сімферопольський форум «другим». Разом з тим було заявлено, що ідею його проведення підтримали понад 30 творчих і наукових громадських організацій, у тому числі з «історичних регіонів РФ» – як російська пропаганда називає окуповані території України. Крім цього, впорядники охарактеризували «форум» як «міжнародний», оскільки участь у ньому взяли закордонні нікому не відомі «громадські діячі» Ольґа Мінуловіч (Сербія, дистанційно), Андреа Палмері (Італія, дистанційно) та Окай Депрем (очно): останній був заявлений як представник Туреччини, хоч і живе вже багато років в окупованому Донецьку і регулярно виступає на місцевх та російських майданчиках із проросійськими заявами.

Також до організаторів «форуму» були зараховані:

· «кримське відділення» Спілки художників Росії;

· «кримське відділення» Спілки кінематографістів Росії;

· «Кримський центр творчості, науки та культури»;

· «фонд соціальних ініціатив "Крым–Москва"»;

· «Кримська академія наук»;

· «федеральна державна бюджетна установа науки "Науково-дослідний інститут сільського господарства республіки Крим"»

та інші.

Остання «інституція» стала майданчиком для проведення заходу. Прикметно, що буквально одночасно з проведенням «форуму» «керівництво» цієї установи головною проблемою для неї самої і для окупованого Криму загалом визначало не міфічний «український нацизм», а цілком реальне зниження рівня вологи в ґрунті до критичних показників та загрозу зменшення врожаю зернових через кліматичні зміни.

Метою цьогорічного «форуму» в Сімферополі було заявлено об’єднання наукових і творчих організацій окупованого Криму та «інших регіонів Росії» задля консолідації та підтримки зусиль, спрямованих на боротьбу з «нацизмом», з яким російська пропаганда наполегливо ототожнює Україну. Крім цього, під час заходу йшлося про «патріотичне виховання молоді», яке в путінській Росії становить собою агресивну мілітаризацію з дошкільного віку, та про «російські традиції», чіткого визначення яким дотепер не спроможний дати ніхто.

Фактичним і безпосереднім організатором «форуму» в Сімферополі виступив «депутат державної ради республіки Крим» Сєрґєй Боґатирєнко – колишній депутат Севастопольської міської ради та член нині забороненої Комуністичній партії України. Його теперішнє членство в Комуністичній партії РФ (КПРФ) у якості «першого секретаря кримського республіканського комітету» та голови її «фракції» у кримському «парламенті» дало підстави цій політичній силі держави-окупанта записати проведення заходу на свій рахунок.

У своїй промові Боґатирєнко заявив, що хоч Совєтський Союз і «відіграв провідну роль у перемозі над фашизмом у ІІ світовій війні», однак боротьба триває дотепер, оскільки «нацизм і неонацизм намагаються відродити» (хто і де – не уточнювалося), і це «вимагає рішучих дій» з боку РФ та її населення. Російську збройну агресію проти України кримський комуніст назвав «відповіддю на неонацизм, яка має підтримку від народу», і наголосив на необхідності «максимальної мобілізації всіх сил для перемоги», оскільки, на його думку, совєтське гасло доби ІІ світової війни «Все для Перемоги!» є «актуальним як ніколи раніше в реаліях сьогодення». За словами Боґатирєнко, зміцнення російської ідеології на основі «традиційних цінностей» (попри те, що навіть за путінською конституцією в РФ визнається ідеологічне розмаїття, і жодна ідеологія не може бути встановлена в якості державної чи обов’язкової), особливо в освітніх установах, є «важливим кроком у боротьбі з неонацизмом». Разом з тим Боґатирєнко заявив, що окупований Крим мусить стати місцем для нових міжнародних перемовин на кшталт Ялтинської конференції 1945 року, під час якої ще до завершення ІІ світової війни йшлося про новий глобальний поділ сфер впливу за її підсумками.  Серед іншого, Боґатирєнко під час свого виступу заявив, що «не можна відзначати 80-річчя перемоги [над нацизмом], не згадуючи Сталіна»: мовляв, роль совєтського тирана у боротьбі з фашизмом та у «Великій Перемозі» є «великою і фундаментальною».

На додачу «головний кримський комуніст» прийняв подяку всій КПРФ за «важливу роботу в напрямку боротьби з нацизмом» та «прищеплення молодому поколінню почуття патріотизму та любові до батьківщини». Крім цього, під час заходу за дорученням голови КПРФ Ґєннадія Зюґанова пам’ятні медалі на честь 80-річчя визволення Криму від військ нацистської Німеччини отримали «голова правління кримського відділення» Спілки письменників Росії Татьяна Вороніна та «лауреат державної літературної премії республіки Крим» Сєрґєй Овчарєнко.

Окремо варто зазначити, що крім «червоних», активну участь в організації та проведенні «форуму» в Сімферополі узяло «регіональне відділення» Російської екологічної партії «Зелёные» («Зелені»).

Від імені «голови громадської палати республіки Крим» Алєксандра Форманчука учасників «форуму» привітав його «заступник» Роман Чєґрінєц, якого окупанти позиціонують як «голову білорусів Криму. «Зараз наша країна (мається на увазі РФ – авт.) веде боротьбу з фашистським режимом в Україні, причому це війна нового часу. Якщо раніше найманцями були люди, то тепер – держави. І найманець – фашистська Україна з веління своїх західних хазяїв воює з Росією. Але я абсолютно переконаний, що завдяки нашим мужнім воїнам (маються на увазі ЗС РФ – авт.) та підтримці тилу ми здобудемо впевнену й безкомпромісну перемогу», – висловився він.

Слід сказати, що теза Чєґрінца про Україну як «фашистського найманця заходу проти Росії» не є його власним витвором. Цю ідею активно просуває Ґєорґій Мурадов – так званий «заступник голови ради міністрів республіки Крим» і «постійний представник республіки Крим при президенті РФ». Принаймні наприкінці 2024 року він виступав з публічними заявами про «новий для сучасного світу феномен державного найманства, коли Захід виступає в ролі замовника війни проти Росії, ухиляючись від прямої участі в ній, а в ролі найманця або виконавця злочину [виступають] ЗСУ на чолі зі своїм головнокомандувачем, які фактично є найманими військами НАТО». Перед тим, влітку 2024 року, Мурадов наголошував на необхідності підготовки та проведення спочатку загальноросійського, а згодом і світового «антинацистського форуму» антиукраїнського і антиєвропейського  спрямування. «Не випадково за минулі роки в російському суспільстві почали народжуватися численні антинацистські рухи. Вони стали з’являтися і в зарубіжних країнах. Очевидно, що насущною потребою стає консолідація цих здорових сил у єдиний кулак, здатний знищити відроджене зло. Відтяти голову нацистські гідрі може лише якнайшвидша, повна й остаточна перемога Росії на українському плацдармі антиросійської війни», – заявив він тоді.

Ці та інші подібні ідеї Мурадов намагається пропагувати на «міжнародному» рівні – в тому числі шляхом налагодження контактів з країнами, які є або можуть бути союзниками РФ, а також відправки на їхню територію різноманітних «делегацій», що складаються з представників окупаційних адміністрацій ТОТ АР Крим. До того ж, Мурадов виступає в ролі куратора не лише зовнішньої, у формі т. зв. «народної дипломатії», а й внутрішньої, міжнаціональної політики Криму, в тому числі за посередництвом діяльності різноманітних «національно-культурних автономій» та інших подібних організацій, які є антуражем для демонстрації «щасливого життя всіх народів у російському Криму». Не винятком є й так звана «республіканська національно-культурна автономія білорусів Криму», яку очолює згаданий вище протеже Мурадова Роман Чєґрінєц.

Дещо стриманішою за останнього в своїй промові була «перша заступниця міністра культури республіки Крим» Ольґа Бурова, яка від імені своєї начальниці Татьяни Манєжиної привітала організаторів та учасників «форуму», заявивши про «актуальність і важливість» його проведення напередодні 80-ї річниці перемоги над нацизмом, «донесення правди» про нього та про ту страшну загрозу, яку він несе людству, а також про «збереження історичної пам’яті про героїзм» росіян під час ІІ світової війни та в теперішній війні проти України. Крім цього, Бурова підкреслила роль «форуму» в «консолідації суспільства та протидії переписуванню історії».

Крім згаданих осіб, на «форумі» слово також мали:

· «радник» Ґєорґія Мурадова, «генеральний директор державної автономної установи "Діловий та культурний центр республіки Крим"» Ярослав Іванчєнко;

· «голова кримського відділення» Спілки письменників Росії Владімір Сорокін;

· «голова кримського відділення» Спілки художників Росії Єлєна Молчанова-Дудчєнко;

· «почесний президент Кримської академії наук» Віктор Тарасєнко;

· голова організації «Союз Земляцтв Луганщини», заступник голови об’єднання профспілок Росії Олєґ Акімов;

· поет-пісняр, керівник фестивалів авторської пісні Владімір Просолов;

· «професор Херсонської академії неперервної освіти», «академік Кримської академії наук» Ґаліна Саґач

та інші.

Також на заході був присутній новий «герой» кримських сюжетів російської пропаганди – камбоджійський найманець ЗС РФ Джозет Покам, який за понад річну службу вже має нагороди за бойові заслуги. «Форум» у Сімферополі, як і інші заходи, він відвідав у супроводі свого ймовірного куратора – «заступника голови комітету державної ради республіки Крим з питань народної дипломатії та міжрегіональних зв’язків», російського колоніста з Тамбовської області РФ Алєксандра Комбарова, що також є учасником війни проти України.

Не обійшлося на «форумі» без ритуальної церемонії: нею стала урочиста передача капсул із землею окупованих українських міст, що за Совєтського Союзу після ІІ світової війни отримали звання міст-героїв. Землю з Сапун-Гори в Севастополі та з Аджимушкаю в Керчі було передано «товаришам» з Донецька для формування пам’ятного меморіалу на Савур-Могилі на Донеччині, який у 2022 році окупанти спотворили блюзнірською «реставрацією». На знак «єднання та патріотизму великого російського народу» «почесну місію» виносу капсул із землею під «знаменами перемоги», прапорами КПРФ та портретами Сталіна було доручено кадетам та студентам. 

Підсумком «форуму» в окупованому Сімферополі стало прийняття «резолюції», в якій було «одностайно засуджено прояви неонацизму, українського націоналізму, агресивну діяльність більшості країн НАТО» та заявлено про всебічну підтримку курсу путінського режиму на «переможне» завершення війни проти України. Підписанти закликали до посилення «патріотичної роботи на місцях» та «відродження духовно-моральних цінностей», а також до створення «міжнародного антинацистського руху» з метою консолідації зусиль громадян у справі «переможного» завершення війни РФ проти України та у «відновленні кращих традицій у царині економічного та гуманітарного розвитку». Разом з тим у «резолюції» Росію, яка вже 12-й рік веде війну проти України та здійснює контроль над її окупованими територіями, було названо «основним об’єктом агресивної політики країн НАТО» – жодна з яких не лише не вчинила агресивних дій стосовно РФ, а й навіть не демонструвала подібних намірів. Російську ж агресію проти України підписанти виправдали «реальною загрозою Росії та "русскому міру"», яку нібито несуть «знавіснілі українські неонацисти та їхні західні куратори»: мовляв, саме ця загроза «змусила РФ приймати радикальні рішення щодо проведення спеціальної військової операції, спрямованої на звільнення Донбасу, денацифікацію та демілітаризацію України». Дії РФ щодо України при цьому було названо «продовженням справедливої боротьби», а НАТО було обвинувачено у «розв’язанні» російсько-української війни.

Загалом «форум», що відбувся 14 березня в окупованому Сімферополі, став черговим взірцем маніпуляції та пропаганди кремлівського режиму з «очорнювання білого та відбілювання чорного». Організатори та учасники заходу однозначно дали зрозуміти, що під гаслами боротьби з нацизмом, фашизмом та іншими формами ненависті вони розуміють виключно існування України як незалежної держави, збереження її історії та культури, а також її опір російській збройній агресії, особливо з кінця зими 2022 року. Представники окупованих територій, що зібралися на вказаний захід з метою підтримки російського повномасштабного вторгнення до України, беруть участь в інформаційній війні, спрямованій на очорнення української державності та її громадян і фактично підтримують їхнє знищення – не лише політичне, культурне та ментальне, а й фізичне, і з цією метою виправдовують військові злочини, порушення міжнародного права та загальнолюдських прав, які відбуваються в першу чергу на територіях  України, окупованих РФ. Очевидно, що подібні заходи не мають нічого спільного з реальною боротьбою з нацизмом чи фашизмом, і є суто інструментами створення викривленого образу об’єкта збройної агресії та її підтримки.

Віталій СОЛОНЧАК, оглядач

Додаток

«Резолюція другого антинацистського форуму творчих і наукових громадських організацій Криму, Севастополя, Херсона, Запоріжжя, Луганська та Донецька» (Сімферополь, ТОТ АР Крим, 14.03.2025 р.)

Дисклеймер: текст наводиться виключно з метою цитування; його тези не відображають позиції автора поданого вище матеріалу та редакції ІА «Голос Криму». Текст цитується без ґрунтовних змін, з незначними граматичними виправленнями, в перекладі українською мовою з російської.

«Перший Антинацистський Форум творчих, наукових та громадських організацій Республіки Крим та міста Севастополя відбувся 9 листопада 2022 року у місті-герої Севастополі. Головною метою Форуму стала мобілізація творчих спілок та організацій на підтримку Спеціальної військової операції.

Наразі необхідно вже не тільки продовжити підтримку переможного завершення СВО, а й максимально посилити всю систему гуманітарного та патріотичного виховання населення, спрямовану на соціально-економічне та духовно-моральне відродження країни.

Доводиться констатувати, що більшість країн НАТО продовжують насильницьким шляхом захищати та зберігати існуючі форми нацизму, неоколоніалізму та імперіалізму. Більш ніж очевидно, що основним об'єктом агресивної політики країн НАТО є Росія.

Особлива роль у боротьбі з Росією відводиться країнами НАТО Україні. Реальна загроза Росії, "русскому міру", що походить від знавіснілих українських неонацистів та їхніх західних кураторів, змусило Російську Федерацію приймати радикальні рішення щодо проведення Спеціальної військової операції, спрямованої на звільнення Донбасу, денацифікацію та демілітаризацію України. Справедлива боротьба триває…

Другий Антинацистський Форум вважає за необхідне заявити:

Позицію більшості країн НАТО та інших недружніх держав щодо підтримки українського неонацизму розглядаємо як вкрай деструктивну і спрямовану на відродження нацизму в сучасному світі в цілому. Саме НАТО зі своїми сателітами винні у розв’язанні збройного конфлікту в Україні та його трагічних наслідках для всього українського народу.

Спецоперацію Російської Федерації зі звільнення Донбасу, демілітаризації та денацифікації України розглядаємо як звільнення цієї країни від неонацистського режиму, як це здійснювалося Совєтським Союзом та його союзниками при звільненні Європи від німецько-фашистських окупантів.

Пишаємося героїчними російськими воїнами, які беруть участь у СВО, і з вдячністю ставимося до тих, хто словом і ділом підтримує наших воїнів у їхній справедливій героїчній боротьбі з неонацизмом. Вічна пам’ять нашим співвітчизникам, які загинули під час виконання Спеціальної військової операції.

Офіційне входження до складу Російської Федерації Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької та Херсонської областей розглядаємо як факт соціальної справедливості, право народів на самовизначення та захист співвітчизників від геноциду, який було розв’язано проти них українською владою і який розширюється.

Разом із заходами держави, спрямованими на переможне завершення СВО, вважаємо виправданим посилення курсу на соціально-економічний та гуманітарний розвиток країни, який визначається Указом Президента В. В. Путіна «Про національні цілі розвитку Російської Федерації на період до 2030 року та на перспективу до 2036 року» від 7 травня 2024 року № 309.

Особливо важливим у справі сучасного відродження країни є підвищення ролі та значення науки, культури та освіти. Є всі підстави для того, щоб на всіх рівнях представницької та виконавчої влади розробити та вжити конкретних заходів у вирішенні наявних проблем у таких сферах життєдіяльності держави та суспільства. Наша вітчизняна наука, культура та освіта свого часу були найкращими у світі. Необхідно зробити все, щоб вони стали такими і в сучасних умовах.

Одночасно вважаємо, що не менш важливим є здійснення державної політики щодо збереження та зміцнення традиційних російських духовно-моральних цінностей. Необхідно при реалізації «Засад державної культурної політики» в обов’язковому порядку враховувати розширення її соціальної бази організації та проведення. Положення «Указу Президента РФ № 808 від 24 грудня 2014 року «Про затвердження засад державної культурної політики», в якому йдеться про необхідність «делегування державою частини повноважень щодо управління сферою культури громадським інституціям», має неухильно виконуватися.

Форум особливо підтримує заходи щодо посилення патріотичного виховання молоді. Тут необхідно слідувати курсу «менше слів, більше справ». Пропонується на всіх рівнях державного та муніципального управління, на підприємствах та установах, у школах та вишах, за місцем проживання людей розробити конкретні заходи патріотичного виховання молоді та широких кіл населення. При цьому особливо доцільним є використання традицій, досвіду та героїчних сторінок нашої історії, включаючи Велику Вітчизняну війну, Спеціальну військову операцію та ін.

Звертаємося до керівництва Уряду Москви про відновлення роботи Фонду «Москва–Крим», який зіграв свого часу особливо важливу роль у гуманітарній інтеграції Криму та Росії, розширивши його сферу діяльності на інші регіони Новоросії.

Учасники Форуму вважають, що назріла необхідність створення «Міжнародного антинацистського руху», спрямованого на консолідацію зусиль у боротьбі з неонацизмом, неоколоніалізмом та імперіалізмом у сучасних умовах. У зв’язку з цим звертаємося до Президента Російської Федерації В. В. Путіна з проханням підтримати таку ініціативу і з пропозицією особисто очолити «Міжнародний антинацистський рух», який, переконані, буде підтримано у всьому світі.

Після неминучої перемоги над українським та міжнародним неонацизмом необхідно скликати Міжнародну конференцію з питань зміцнення миру між народами та визначення принципу нового світоустрою. З урахуванням історичних традицій та кримської пасіонарності, вважаємо за доцільне проведення такої конференції саме в Криму».