Недобуди і довгобуди окупованого Севастополя: підсумки 2024 року
Підсумки минулого року для дорожньої та будівельної галузей окупованого Севастополя виявилися вкрай суперечливими. 2024-го підконтрольна окупантам міська влада обіцяла містянам здачу або завершення хоча б основних робіт із цілої низки інфраструктурних і соціальних об’єктів. Однак вагома частина державних контрактів або ще перебувають на стадії «виконання», або обернулися гучними скандалами.
Про деякі з цих «довгобудів», як-от, зруйнована підпірна стіна на вулиці Адмірала Октябрського та горезвісний Історичний бульвар, ми вже писали в попередніх матеріалах. У цьому ж матеріалі розглянемо, які ще «проєкти» окупантів так і залишились нереалізованими у місті «російської слави».
Так, до категорії незавершених об’єктів можна віднести головні довгобуди Севастополя: заклади медичного кластера (лікарня швидкої медичної допомоги та онкологічний диспансер), а також каналізаційні очисні споруди «Південні».
У 2024 році «влада» окупованого Севастополя анонсувала якщо не повноцінне виконання цих контрактів, то як мінімум добудову нових медоб’єктів (щоб уже 2025-го розпочати їх оснащення обладнанням), а також початок запуску оновлених систем очисних споруд. Але ні того, ні іншого на даний момент не сталося.
Натомість найбільше севастопольців «збентежили» підсумки дорожніх контрактів міста. Так звана реконструкція розв’язки між зупинками «Студмістечко» та «Вулиця Степаняна» призвела не до розвантаження ділянки, а, навпаки, до збільшення заторів.
Ремонт підземного переходу біля зупинки громадського транспорту «Пам’ятник Матросу Кішці» спричинив скандал. Річ у тім, що на об’єкті, який севастопольці через величезну вартість (понад 200 млн рублів) назвали «золотим переходом», незабаром після запуску пішоходів помітили великі мокрі плями.
Спочатку їхню появу пояснили пошкодженням водопровідної труби, що проходить поряд із переходом, пізніше – утворенням щілин у стиках між новоствореним асфальтом і бордюрним каменем. Так чи інакше, перше враження севастопольців було безповоротно зіпсовано.
Ще одним будівельним провалом міста є доволі важливий об’єкт для мешканців Північної сторони Севастополя. Йдеться про школу в районі вулиці Челюскінців, будівництво якої розпочали ще 2018 року.
Зведення освітньої установи вартістю понад 400 млн рублів спочатку довірили московській компанії «Техбуд», але на тлі неналежного виконання зобов’язань «влада» окупованого Севастополя розірвала контракт із підрядною організацією і наприкінці 2020 року доручила будівництво будівлі власній компанії «Севастопольбудпроєкт».
Проте акціонерне товариство, яке виявилось якоюсь прокладкою між державними замовниками і реальними підрядниками, залучило до виконання робіт не дуже сумлінну, за словами окупантів, компанію «Теплицбудсервіс».
Відтоді генеральний підрядник (АТ «Севастопольбудпроєкт») і замовник об’єкта (ДКУ «Єдина дирекція капітального будівництва») підписали майже півтора десятка додаткових угод, які змінювали, зокрема, терміни і вартість робіт (у процесі ціна будівництва школи збільшилась більш ніж на 100 млн і складала майже 540 млн рублів), але все це не допомогло, й улітку 2024 року вже другий за рахунком контракт було розірвано.
У грудні 2024-го окупаційна влада підписала третій контракт, який передбачає добудову скандальної установи. Для цього чиновники залучили організацію «Теплобудсервіс», яка, до слова, вже викликала підозри правоохоронців щодо завищення обсягів виконаних робіт при будівництві нової міської поліклініки.
Новий контракт обійдеться бюджету майже в 785 млн рублів, а з урахуванням того, що попередньому підряднику було заплачено приблизно 178,5 млн рублів, – загальна вартість усе ще недобудованої школи може скласти близько 1 млрд рублів.
Наступний об'єкт у цьому невтішному переліку найближчими роками може бути геть втрачено. Йдеться про розвалену так званою реконструкцією бібліотеку «Севастопольського державного університету», яку під час останньої пожежі в профільних організаціях уже називали «занедбаною» та «неексплуатованою» будівлею.
Варто зазначити, що будівля «СевДУ» перед зовсім не обов'язковою реконструкцією справедливо вважалася гідним взірцем радянського модерну в архітектурі. Багато севастопольців знають, що бібліотека, збудована у 1982 році за проєктом архітектора Є.В. Рибицького, була дуже красивою та знаменитою своїм оформленим деревом залом каталогів із гвинтовими сходами в центрі.
У результаті скандалу з «ремонтом» цієї установи «проректора СевДУ», який відповідав за будівництво, Владислава Большенка було викрито у вимаганні в підрядника «реконструкції» великого хабаря.
У травні 2021 року стало відомо, що представника університету засудили до 6 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Слідство з'ясувало, що з грудня 2019 року до лютого 2020 року він отримав 5,5 млн рублів за сприяння фірмі «в укладанні контрактів щодо капітального будівництва та реконструкції навчально-лабораторного корпусу та бібліотеки університету та вирішення питань при їх виконанні».
Не залишився поза увагою і підрядник, який не впорався зі своїми зобов'язаннями. Компанію внесли до реєстру несумлінних постачальників, а роботи в бібліотеці зупинилися. Проте з якихось причин найцінніший об'єкт тоді не законсервували, через що 2022 року було незрозуміло: чи можливо загалом відновити будівлю, яка кілька років провела під дощем, снігом і вітром.
«Ректор» навчального закладу Володимир Нечаєв у 2024 році заявив, що заходи щодо відновлення бібліотеки, як і раніше, не увійшли до жодних інвестиційних програм, а тому майбутнє об'єкта все ще не визначено.
Наступний севастопольський об'єкт за останні роки перетворився на справжній міський анекдот чи мем. Історію про те, як приватний оператор центрального пляжу вирішив замостити його територію тротуарною плиткою, а потім відчайдушно виборював її відновлення, в окупованому Севастополі знає, напевно, кожен. Ця канитель з плиткою на пляжі «Кришталевому» розпочалася майже п'ять років тому, в 2020 році, коли його оператор взявся впорядковувати територію.
Незважаючи на те, що оператор пляжу заспокоював містян і, схоже, щиро вірив у надійність свого проєкту, дива не сталося, і покриття з міської набережної регулярно змивало в море навіть відносно невеликими хвилями.
Певне поліпшення ситуації сталося, коли окупаційна влада повідомила про плани оператора зміцнити покриття пляжу додатковими ділянками з бетону. Після того, як на нижньому ярусі набережної з'явилися своєрідні бетонні осередки, розташовану всередині них плитку почало справді менше змивати. Але остаточним вирішенням проблеми це, звісно, не стало, і в листопаді 2023 року пляж «Кришталевий» було серйозно пошкоджено штормом.
Проте саме тоді територія вперше за тривалі роки отримала шанс на нормальний ремонт. «Влада» окупованого Севастополя отримала сотні мільйонів рублів з федерального центру на відновлення кількох міських набережних, й у вересні 2024 року на пляжі «Кришталевому» з'явилася важка техніка.
Виконати роботи вартістю понад 100 млн рублів підрядній організації вдалося лише за три місяці, й попередні оцінки севастопольців свідчать про те, що пляж «Кришталевий» все-таки став не таким крихким.
Однак порятунок від скандальної плитки не обійшовся без супутніх збитків: під час ремонту з міської набережної «зникли» єдині дерева, які там розташовувалися до «ремонту».
Звісно, це далеко не всі будівельні провали окупаційної влади Севастополя за 2024 і попередні роки, і чи буде якесь зрушення в цих «проєктах», чи спрацює відомий російський вислів «обещать – не строить», покаже 2025 рік.
Влада СЄРИК
27 views
