За крок до деокупації: виклики у сфері освіти

30.05.2023, 14:53

Поділитись

23 травня 2023 року у приміщенні УКРІНФОРМ відбувся захід на тему: Публічний діалог «Деокупація та реінтеграція Криму: виклики у сфері освіти» за участі експертів групи «Гуманітарна політика» експертної мережі Міжнародної Кримської платформи, представників державних органів влади та громадськості.

В рамках діалогу учасники зосередилися на таких питаннях:

проблеми реалізації політики реінтеграції у кримському регіональному освітньому просторі – необхідні механізми для відновлення української системи освіти;
проблема формування кадрового резерву для кримської регіональної системи освіти – пропозиції щодо створення кадрового резерву в освітній сфері для роботи на деокупованих територіях АР Крим та м. Севастополь;
подолання наслідків мілітаризації свідомості кримської молоді;
подолання наслідків лінгвоциду української мови, проблеми безкарності за знищення україномовної освіти в окупованому Криму;
кримська регіональна освітня модель, її методичне та інформаційне забезпечення.

На заході з тематичними доповідями виступили:

Валентина Потапова, голова Центру громадянської просвіти «Альменда», експертка групи «Гуманітарна політика» експертної мережі Кримської платформи. Тема:«Освітнє поле окупованого Криму: статистичні дані, головні напрями та форми знищення української ідентичності та виклики майбутньої реінтеграції дітей» (за результатами даних моніторингу);
Юрій Смелянський, експерт з питань ТОТ та групи «Гуманітарна політика» експертної мережі Кримської платформи, співзасновник Інституту Чорноморських Стратегічних досліджень. Тема:«Проблемні питання реінтеграції освітнього простору деокупованого Криму».
Владислав Мірошниченко, аналітик Української Гельсінської спілки прав людини, експерт групи «Гуманітарна політика» експертної мережі Кримської платформи. Тема: «Лінгвоцид української мови в Криму: наслідки безкарності».
Інформаційну підтримку заходу здійснювали редакція газети «Кримська світлиця» та УКРІНФОРМ.
Організаторами заходу виступили: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики, громадська організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», група гуманітарної політики Експертної мережі Кримської платформи, Науково-дослідний інститут українознавства, Національний музей Голодомору-геноциду, Крайова Рада Українців Криму, Таврійська гуманітарна платформа, громадська організація «Центр громадянської просвіти «Альменда».

До обговорення також долучилися представники державних органів влади: Міністерство освіти та науки України, Уповноважений із захисту державної мови, Представництво Президента в Автономній Республіці Крим, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Міністерство закордонних справ України, Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополь. Модерував захід Андрій ІВАНЕЦЬ, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, кандидат історичних наук.

Розпочинаючи діалог керівниця напрямку національної адвокації у сфері освіти Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова повідомила, що за останніми статистичними даними російської федерації, серед дітей дошкільного віку доступ до рідної мови мають лише 34 дитини на весь Крим. Щодо шкільної освіти, то є лише одна школа біля м. Феодосія, де до 9 класу українською мовою навчалися 182 дитини із 230 тисяч, які цього року навчалися у школах Криму. Також 15 дітей із 53 тисяч школярів навчалися українською мовою в Севастополі.

Експертка також звернула увагу присутніх на те, що в школах тимчасово окупованого півострова існує повна заборона на вивчення історії України. «У школах не вивчають історію України дев’ять років. Доступу до історії України немає ані в бібліотеках, ані в Українських культурних центрах. У підручниках зі Всесвітньої історії, які впроваджуються за російськими стандартами, історії України не існує взагалі, а в історії Росії Україна не має суб’єктності — нашу державу показують як частину російської імперії. Тому діти взагалі не розуміють, що є держава Україна та український народ», – констатувала Валентина Потапова.

Вона звернула увагу присутніх на те, що стосовно дітей у Криму від початку окупації діє система знищення української ідентичності, а від початку повномасштабної війни процес ще більше посилився, адже вступив у силу закон про патріотичне виховання. «Мета – перетворити їх (дітей – ред.) на росіян. Механізмами є такі уроки як «Разговоры о важном», «Уроки мужества», що спрямовані на викривлення історії та виправлення війни, також воєнно-патріотичні табори, створено 128 кадетські класи, понад 874 загони Юнармії, членами якої є біля 30 000 дітей. На разі на півострові більше загонів Юнармії, аніж шкіл», – зазначила експертка додавши, що в освітньому просторі Криму також використовується демографічний інжиніринг, що полягає у витисканні людей із активною громадянською позицією, заохоченні до переїзду до Криму росіян, запровадженні таких програм, як «Земський вчитель».

Експертка також зазначила, що масштаби впливу російської пропаганди на молодь є просто величезними. «Пропаганда здійснюється засобами формальної (дитячі садочки, школи, виші), неформальної освіти (центри дитячої творчості, спортивні школи, музичні школи) та через молодіжні рухи (Юнармія, Рух перших тощо). Шляхами впровадження знищення української ідентичності є чотири компоненти: індоктринація, мілітаризація, знищення українознавчого компоненту в освіті, пропаганда культури війни. Щодо механізмів знищення української ідентичності ситуація постійно погіршується», – повідомила Валентина Потапова.

За дев’ять років окупації Україна втратила ціле покоління кримських дітей, однак сьогодні потрібне стратегічне бачення щодо демілітаризації системи освіти і повернення української компоненти в освітні процеси, аби повернути українську свідомість дітям і молоді Криму.

«Під час реінтеграції Криму потрібно буде повернути в український освітній простір біля пів мільйона дітей. Це буде великий виклик, адже зміну свідомості у дітей в Криму можна порівняти із тоталітарною сектою», – вважає експертка.

На думку керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігоря Солов’я в деокупованому Криму нас чекає боротьба за мізки людей. «Ми вже всі наочно побачили, якої ваги росія надає системі освіти всередині країни. Адже саме освіта перемелює та асимілює народи російської федерації в один «русскій народ», — зазначив Ігор Соловей. — Тому не дивно, що одним із перших кроків на окупованих росією територіях в Україні є створення освітніх та інформаційних гетто з подальшим включенням освітньої та інформаційної системи в російські реалії. Це ми бачили на Херсонщині, Харківщині, в Запорізькій області. І це давно вже відбувається на раніше окупованих територіях на Донбасі та в Криму. І я вважаю, що війна не закінчиться з військовою деокупацією Криму. Бо треба буде займатися деокупацією мізків кримчан, в першу чергу дітей. І вагу та важливість освіти в цьому процесі важко переоцінити».

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, також повідомив про те, що дослідження на звільнених територіях чітко показують, що саме молодь і діти, як найуразливіша частина українського суспільства, стали знаряддям агресора в окупаційних діях. Тому після військової деокупації Криму необхідно провести системну деокупацію свідомості кримчан, і насамперед дітей.

Також обговорювалося питання бачення переходу кримських шкіл з російської системи навчання на українську, з російської мови на українську. Так зокрема керівник відділу з питань деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим Представництва Президента в АРК Степан Золотар повідомив, що для повного переходу системи освіти в Криму після деокупації на українську мову може бути впроваджений перехідний період, його терміни наразі обговорюються. «Після ухвалення закону «Про забезпечення використання української мови як державної» по всій території України був закладений певний перехідний період: в якийсь момент у нас переходили на українську медіа, в якийсь — реклама тощо. Мені здається, і ми про це говоримо з колегами, що ця модель може бути застосована для деокупованих територій. Ми не зможемо одномоментно перевести все викладання на українську. Для повного переходу системи освіти в Криму після деокупації на українську мову має бути перехідний період. Зараз ведеться дискусія з цього питання, зокрема, яким він має бути”, – зазначив представник Представництва Президента в АРК.

Водночас заступник керівника Секретаріату уповноваженого з захисту державної мови Сергій Сиротенко підкреслив, чинне мовне законодавство України має бути імплементоване під час реінтеграції деокупованих територій без жодних змін.

«Стаття 6 «Закону України про засади державної мовної політики» регламентує, що кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою. Мова освітнього процесу має бути українською, разом із тим для осіб, які належать до нацменшин, забезпечується право навчатися поряд із державною іншою мовою», – сказав Сергій Сиротенко.

Він також зупинився на питанні лінгвоциду української мови на тимчасово окупованих територіях України. “Лінгвоцид є складовою політики геноциду українського народу”, – констаутва Сергій Сиротенко, зауваживши, що такий підхід має бути закріплений у вітчизняному та міжнародному законодавстві.

Окремим блоком було винесено на обговорення питання кадрової політики в освітній сфері в контексті тимчасово окупованої території. Як зазначили учасники заходу, відповідно до відкритої інформації наразі на півострові освітній процес забезпечують 30 тисяч освітян. За дев’ять років війни українських вчителів замінили на «правильних російських», яких завозили з материкової росії за програмою «земський вчитель», або ж перепідготували тих, хто був готовий співпрацювати з окупантами. Ким замінити цю освітянську армію — велике питання.

«Головна проблема кадрового резерву в тому, що його на сьогодні не існує. Водночас він знадобиться також для деокупованих територій Донбасу, а також Запорізької і Херсонської областей», — зазначає співзасновник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Юрій Смелянський. Він також наголосив, що багато хто з кримських учителів має пройти через люстрацію, а дехто — понести відповідальність за колаборанціонізм.

З конкретними пропозиціями по темі лінгвоциду української мови на окупованих територіях визначив аналітик УГСПЛ, експерт групи “Гуманітарна політика” Кримської платформи Владислав Мірошниченко. Він зокрема зазначив про необхідність внесення змін до кримінального кодексу і відповідно чітко окреслив статтю злочину, її трактування.

“Лінгвоцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою знищення мовної спільноти або обмеження використання мови, її усунення з публічного простору чи значного зменшення її використання та/або культурного значення, що може містити, але не обмежується: заборону використання мови в публічних або приватних місцях; заборону викладання мови та навчання мовою в навчальних закладах; створення умов, за яких викладання мови та навчання мовою в навчальних закладах є неможливим, –

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Публічні заклики до лінгвоциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до лінгвоциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів –

караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п’яти років”.

Підсумком публічний діалог «Деокупація та реінтеграція Криму: виклики у сфері освіти» стало звернення учасників публічного діалогу до органів влади України.

ЗВЕРНЕННЯ

Учасників публічного діалогу «Деокупація і реінтеграція Криму: виклики у сфері освіти» (Київ, 23.05.2023) до органів влади України

Учасники публічного діалогу «Деокупація та реінтеграція Криму: виклики у сфері освіти» обговорили широке коло питань, пов’язаних із реінтеграцією освітнього простору деокупованого Кримського півострова. Саме освітній простір став одним із основних майданчиків в окупованому Криму для реалізації політики колонізації цієї української території. Основні напрями політики колонізації Криму в освітньому (і не лише) просторі у діях окупантів стали: мілітаризація свідомості кримської молоді, індоктринація та лінгвоцид. Йде десятий рік окупації Кримського півострова, як наслідок – через колонізаційну політику окупантів у Криму вже пройшло практично ціле покоління кримської молоді.

У процесі обговорення наголошувалося, що завдання щодо демілітаризації свідомості; заміни системи координат сприйняття світу; повернення та зміцнення української ідентичності; повернення, розвиток та закріплення української мови як основної мови спілкування – є дуже складними завданнями, які потребують тривалого періоду часу на вирішення. Одним із основних інструментів вирішення таких завдань є освітній простір. І від того, наскільки якісно буде проведено підготовчу роботу з реалізації завдань реінтеграції кримського регіонального освітнього простору, від того наскільки вичерпно будуть враховані кримські регіональні особливості залежатиме результат реалізації політики реінтеграції в цілому та в освітньому просторі зокрема.

Без правильної, об’єктивної та чесної оцінки проблем, ризиків та загроз при реалізації політики реінтеграції досягти позитивних результатів неможливо.

Без тісної співпраці влади з експертним та громадянським суспільством досягти позитивних результатів неможливо.

Об’єктивно оцінюючи ситуацію, що склалася на сьогодні, у питаннях формування стратегії та тактики реінтеграції Кримського півострова як невід’ємної частини України, учасники публічного діалогу «Деокупація та реінтеграція Криму: виклики у сфері освіти» звертаються до всіх інститутів влади, задіяних у питаннях розробки політики реінтеграції Криму та безпосередньо до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України; Міністерству освіти та науки України як до основних державних інституцій у питаннях реінтеграції кримського освітнього простору в наступному:

Розпочати співпрацю з гуманітарною групою Експертної мережі Кримської платформи щодо формування державної політики з питань реінтеграції освітнього простору на території Кримського півострова.
Розробити та опублікувати критерії оцінки результатів процесу реінтеграції освітнього простору у деокупованому Криму. У тому числі критерії визначення категорій «патріотизм» та «відповідальний громадянин».
Розробити, затвердити та опублікувати алгоритм дій для обміну документів про освіту, здобутих у період окупації Криму.
Розробити, затвердити та опублікувати навчальні програми на перехідний період. Перші три роки процесу реінтеграції деокупованої території Криму з урахуванням того, що з 2027 року старшокласники обиратимуть дисципліни навчання відповідно до норм чинного законодавства та нормативних актів.
Розробити, затвердити та опублікувати алгоритми відбору та підготовки кадрового резерву для освітнього простору Кримського півострова. Розпочати підготовку кадрового резерву.
Внести необхідні законодавчі та нормативні зміни з питань кадрової люстрації у кримській регіональній освітній системі.
До моменту створення реальної бази, на якій можна проводити підготовку кадрового резерву, припинити використовувати питання для доказу «турботи про майбутнє українського Криму».
Взяти за правило, що безглуздо ставити за мету боротьбу з російськими окупаційними наративами колоніальної політики. Завдання створити в деокупованому регіоні свою модель, яка, відображаючи реальні позитивні зміни, стане запорукою та інструментом демілітаризації свідомості, формування відповідальних громадян України.

До інститутів державної влади загалом:

Рекомендувати Президенту України внести зміни щодо персонального складу Консультативної ради з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, долучивши до її роботи кримських експертів з метою виконання основних завдань Консультативної ради.
Міністерству закордонних справ України забезпечити виконання підписаного Меморандуму про співпрацю, підтримку Експертної мережі Кримської платформи.

Валентина Потапова під час заходу. Фото надане Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки»

Окремі пропозиції були додані учасниками заходу. Зокрема Валентина Потапова зазначила:

МОН та МІнреінтеграції ТОТ України. Діти, які 9 років залишаються на окупованих територіях, не мають змоги навчатися згідно Державному освітньому стандарту та змушені відвідувати школи та навчатися за освітніми програмами країни-окупантки мають велики «освітні розриви». Ігнорування або не врахування в державної політиці «освітніх розривів» під час освітньої реінтеграції ТОТ може призвести до наступних наслідків:

навчальні розривиможуть спричинити значний негативний вплив як на розвиток особистості (зокрема через втрату можливостей для розкриття її потенціалу), так і на добробут цілих суспільств у майбутньому;
навчальні розриви мають накопичувальний (кумулятивний) ефект, а отже, забуте чи упущене сьогодні призведе до ще більших втрат у подальшому, на наступних етапах навчання;
навчальні розриви можуть призвести до серйозних економічних наслідків у майбутньому, зокрема до зниження валового внутрішнього продукту;

Пропозиції:

Розпочати Вимірювання «освітніх розривів» шляхом проведення моніторингових досліджень навчальних програм країни -окупанта ( зокрема , з окремих предметів українознавчого циклу).
Моніторингові дослідження мають бути проведені з використанням ІКТ. Організація проведення досліджень (вимірювання) потребує розробки відповідного інструментарію та простих методик.
Розробити систему подолання «освітніх розривів», які можуть включати створення інтеграційних класів, перегляд та адаптація освітніх програм, розроблення додаткового контенту з ключових навчальних предметів та тем, розроблення додаткового якісного освітнього контенту, акцентованого на темах, що потребують надолуження, методичну підготовку вчителів до роботи з учнями, які мають навчальні втрати;

Можливі шляхи подолання «освітніх розривів»:

адаптація освітніх програм через розробку «компенсаторних робочих навчальних програми» для початкової , середньої та старшої школи відповідно до Державного освітнього стандарту
закладення фінансування для впровадження індивідуальної освітньої траєкторії для учнів, які тимчасово перебували в окупації.

Кабінету Міністрів України

Внести зміни в структуру Міністерства освіти та науки України та створити окремий структурний підрозділ Директорат освітньої реінтеграції тимчасово окупованих територій

Учасники публічного діалогу «Деокупація та реінтеграція Криму: виклики у сфері освіти» готові надати свої знання та компетенції, свій досвід у кримських питаннях як допомогу державній владі для правильного та об’єктивного формування ефективної політики реінтеграції деокупованого українського Криму.

______________________________

Марія СУЛЯЛІНА,

експертка ГО “Центр громадянської просвіти “АЛЬМЕНДА”

за сприяння та підтримці Олекси БЕСКИДА, оглядача інформаційної агенції “Голос Криму” на замовлення редакції газети “Кримська світлиця”