Архітектурні пам’ятки - символи Криму під ударом: що приховують російські «реставрації»

Нещодавно кримські окупаційні так звані ЗМІ поширили новину про те, що набережна в тимчасово окупованій Алушті залишилася без своєї візитівки: у березні 2026 року, саме на річницю «русскої весни», до білої напівротонди, що була на реставрації, під'їхав екскаватор і розібрав її. За офіційною версією окупантів, проєкт допускав демонтаж зношених конструкцій, але у профільному «департаменті» згодом визнали – робити це екскаватором не можна було. Про те, що трапилося із так званим «об'єктом культурної спадщини», чому охоронний статус не вберіг знаковий для міста символ й які ще культурні пам’ятки перебувають на межі знищення, йдеться в цьому матеріалі.

Місто в шоці

Роботи з демонтажу напівротонди пройшли 18 березня – саме у розпал святкового для окупантів дня. За словами алуштинців, у місті всі шоковані: ніхто їх не попереджав. У результаті посеред білого дня на очах у всіх під'їхав екскаватор і зніс колонаду... Якби пояснили, бідкаються вони, що, наприклад, конструкція не підлягає реставрації, питань було б менше. А так їм дуже прикро та важко це сприймати. Смуток містян розділили і в Алуштинському історико-краєзнавчому музеї.

«Сьогодні ми переживаємо складний момент для мешканців міста, краєзнавців, любителів історії. Архітектурний символ і серце курортної Алушти, знайомий кожному із нас з дитинства, – Ротонду, в рамках реконструкційних робіт було втрачено», – йшлося на офіційній сторінці музею в соцмережі «ВКонтакте».

Те, що трапилося, викликало подив не лише у мешканців міста. Громадськість тимчасово окупованого Криму також не знаходить пояснень тому, що сталося в Алушті. За словами кримських краєзнавців, знесення колонади «поранило в серце» багатьох людей, хто тішився білосніжними колонами на тлі моря. 

Новоділ замість історії

Як запевнили кримські окупаційні ЗМІ у так званому «департаменті державної охорони культурної спадщини міністерства культури Республіки Крим», за фактом демонтажу «об'єкта культурної спадщини» буде проведено перевірку, за результатами якої вживуть відповідних заходів.

«У проєктній документації було передбачено демонтаж конструкцій у зв'язку з їхньою зношеністю, але це мало відбуватися вручну, а не таким вандальним методом. Це – однозначне порушення», – пояснили у «відомстві». У «департаменті» також наголосили, що підрядник зобов'язаний буде відновити ротонду.

Цю інформацію підтвердила і голова окупаційної адміністрації міста Алушти Галина Огнєва. «Чиновниця» також вибачилася перед людьми, яких схвилював демонтаж архітектурної пам’ятки.

«Ці роботи мають усі технічні висновки, всі експертизи. Виконує роботи підрядна організація, яка має ліцензію на виконання таких робіт, бо це є пам'ятка культурної спадщини, – наголосила «чиновниця». – В офіційному висновку, яким користується підрядник, сказано, що каркасна основа цих колон стала непридатною. І тому будуть виготовлені такі самі колони та перекриття, як були».

Однак із таким рішенням все одно згодні не всі.

«Обіцяють збудувати нову ротонду. Але ми, як історики, зобов'язані пояснити: новоділ може бути бездоганно красивим, але він ніколи не матиме тієї Душі та Історії. Колони старої ротонди пам'ятали дотик мільйонів рук, сміх радянських дітей та тихі розмови ветеранів біля парапету…», – нагадали у публікації на сайті Алуштинського історико-краєзнавчого музею. 

З чого все почалося

Інформація про те, що один із кам'яних символів Південного берега тимчасово окупованого Криму може впасти будь-якої миті, з’явилась ще 2021 року. 

Тоді шокуючі кадри «нутрощів» напівротонди зняв, пробравшись усередину, небайдужий мешканець міста. Знімки та репортаж з-під культурної пам’ятки були опубліковані у групі «Чорний список|Алушта» у соцмережі «ВКонтакте» користувачем під ніком Kompress Krymski.

За його словами, колони ротонди готові обвалитися на голови туристів, що фотографуються під ними, адже перекриття підмурка давно прогнило. 

Як стверджував чоловік, сучасний символ курорту було збудовано на руїнах тривалої вогневої точки, зведеної фашистами для прикриття узбережжя від висадки десанту радянської армії.

«Німецьким військовим інженерам вдалося створити споруду, яку не зруйнували хвилі Чорного моря, а ось прилегла до ротонди територія, де влітку розміщується пляжне кафе під парасольками, не змогла витримати удари стихій, а їй менше тридцяти років», – зазначав він.

Вхід у підмурок ротонди завжди було зачинено металевими дверима, але шторми та вандали зламали перешкоду. Хлопець вирішив скористатися можливістю проникнути всередину. Там він виявив купи пляжного сміття. Але основну його увагу привернула стеля, над якою розташовуються шість колон ротонди – за кількістю літер у слові Алушта.

«Арматура, ймовірно, з труб невеликого діаметру вже дуже сильно поіржавіла, перетворилася майже на потерть, хоча бетон доволі товстий», – писав він.

Як зазначили з цього приводу в Алуштинському історико-краєзнавчому музеї, на території міста німецько-фашистські загарбники збудували доти та дзоти, проте чи була вогнева точка на місці нинішньої ротонди, такої інформації немає.

«Бетонну основу робили саме для цієї споруди [ротонди]», – впевнена завідувачка музею Валентина Вахновська.

Тоді ж, у 2021 році, в «адміністрації» міста заявили про готовність до реконструкції головного символу міста. За їхніми словами, проєкт розробило протизсувне управління, і на початок курортного сезону (2021 року, – авт.) все буде зроблено.

А віз і нині там…

Проте у окупантів щось знову пішло не так. 

І лише навесні 2025 року відповідно до розпорядження, яке у травні 2025 року підписав «глава Криму» Сергій Аксьонов, розробити науково-проєктну документацію для подальшої «реставрації» напівротонди доручили ТОВ «Кірамет». На ці цілі фірмі виділили 2,3 млн рублів (приблизно 700 тис. грн) і трохи більше шести місяців. Завершити реставрацію планувалося до 1 грудня 2025 року. 

А у лютому 2026 року «глава Криму» Сергій Аксьонов підписав ще одне розпорядження, відповідно до якого «реставраційні» роботи триватимуть до середини літа та присвячені 75-річчю «об'єкта культурної спадщини», який на кілька місяців закриють будівельними лісами. 

Згідно з документом, відновити зовнішній вигляд напівротонди планують ближче до липня, на це витратять майже 10 мільйонів рублів.

Граничний термін, на який укладається контракт, – 30 червня 2026 року. Ціна контракту – 9 млн 769 тис. руб. (приблизно 3 млн грн). 

«Реставруватиме» напівротонду ТОВ «СК Правильний вектор», яке було зареєстровано в Сімферополі 2020 року і береться за кримські культурні пам'ятки не вперше. Наприклад, з кінця жовтня 2025 року компанія працює над відновленням столітнього медресе у тимчасово окупованому місті Бахчисараї.

Однак, як виявилося, цей «реставратор», крім як зносити з лиця землі культурні об’єкти під виглядом «реставрації», більше ні на що поки не спромігся. 

«Віяло», що прикрашає набережну, з колон з'явилося в місті всього через кілька років після закінчення Другої світової війни. Про те, як це було, у своєму дослідженні «Алушта: віхи історії» розповіла дослідниця Ася Фральцова.

«У тяжкому повоєнному 1948 році Алуштинський райвиконком очолила Ніна Павлівна Великанова. Молодій та енергійній жінці треба було відновити та облаштувати зруйноване війною місто, повернути йому колишнє, неповторне обличчя приморського курорту», ​​– пише вона.

Надійним помічником для кримчанки у цій справі став ініціативний інженер-будівельник із відділу комунального господарства Олександр Васильович Гризо. Саме він розробив ескізи, за якими наступні три роки відновлювалася Алуштинська набережна.

Головною перлиною свого проєкту фахівець зробив білу напівротонду у класичному стилі. На шести колонах з верхівками-дзвонами, ніби прикрашеними молодим листям, лежав високий борт із написом: 

«Громадяни СРСР мають право на відпочинок».

За спогадами Ніни Великанової, які наводить у своєму дослідженні  Ася Фральцова, О.В. Гризо якось прийшов до неї з малюнком ротонди, приніс усі розрахунки і каже: «Давайте побудуємо. На віки символом Алушти буде!». Вона одразу погодилася. Будматеріали збирали всім містом.

Незважаючи на те, що в зруйнованій за часи німецької окупації Алушті далеко не завжди вистачало навіть таких простих речей, як цемент, містяни намагалися допомогти Олександру Гризо втілити в життя його проєкт. 

Будівництво головної прикраси набережної було завершено 1951 року. Інженер мав рацію: зовсім скоро напівротонда справді стала візитівкою Алушти, а потім її образ, що з'явився на листівках, марках і конвертах, став відомим на весь світ.

За майже 75 років існування пам'ятка перетворювалася кілька разів. Після розпаду Радянського Союзу напис «Громадяни СРСР мають право на відпочинок» втратив сенс, і його змінило лаконічне «Алушта – курорт». Щоправда, під час ремонту на початку нульових робітники прибрали взагалі всі літери з бортика напівротонди, і аж до повернення напису в 2011-му вона стояла «безмовною».

Вже після окупації півострова, у 2016 році, візитівці міста було надано статус так званого «об'єкта культурної спадщини регіонального значення». 

На відміну від багатьох кримських лікарень, Євпаторійська курортна поліклініка спочатку не планувала приймати пацієнтів. Вона з'явилася у місті на початку XX століття на ділянці харківського купця Якова Натановича Шульмана як майбутнє казино.

Але грального будинку на набережній Горького так і не з'явилося. У плани підприємливого купця втрутилася революція, і вже у перші роки радянської влади дача, планування якої було повністю зроблено під казино, перетворилася на поліклініку.

Пізніше сусідні будівлі, зокрема й дача «Валькірія», увійшли до складу лікарні як корпуси. До 1927 року Центральна курортна поліклініка вміщувала 12 лікарських кабінетів, клінічну лабораторію, рентген-кабінет та багато інших спеціалізованих приміщень.

На жаль, вже в середині сторіччя головний корпус ЦКП довелося фактично вибудовувати заново. У роки Другої світової війни білу будівлю з ротондою спалили. Відновлення тривало до 1946 року.

Загалом ЦКП лікувала кримчан і гостей півострова понад п'ятдесят років. Про те, коли здравниця перестала приймати пацієнтів, достеменно невідомо.

Як охарактеризував будівлю «заступник голови міської адміністрації» тимчасово окупованої Євпаторії Ілля Сениченко у відповіді на інформаційний запит місцевих ЗМІ, «поставлена ​​на високий цоколь, ця невелика будівля створює враження монументальності. Вона привертає увагу незвичайною легкістю форм, гармонійністю пропорцій і виділяється своєю білизною на тлі набережної зелені. <…> Це – яскравий зразок паркової культури».

До початку поточного десятиліття головний корпус ЦКП, який вже чотири роки охороняється статусом так званого «об'єкта культурної спадщини», стикнувся із серйозними проблемами. 2021 року, якщо вірити опублікованим у соцмережах фотографіям, з барабана купола відвалилися перші літери напису «Центральна курортна поліклініка». Приблизно тоді ж будівля пережила сильний шторм і була визнана аварійною.

Після чергового обвалення частини фасаду на початку 2022 року «держпідприємство» «Сонячна Таврика», що володіло лікарнею, виставило її на продаж. Як пояснювала місцевим ЗМІ Євгенія Ростовцева, яка керувала на той момент «управлінням держнагляду» «об'єкта культурної спадщини», після зміни власника будівля площею майже в 800 квадратів не втрачала свого охоронного статусу.

Інакше кажучи, головний корпус ЦКП хотіли «відреставрувати» за рахунок грошей нового господаря. І план спрацював.

Як зазначили в окупаційній «адміністрації» міста Євпаторії, будівля перебуває у приватній власності ТОВ «Спеціалізований забудовник «Онікс» й у найближчі кілька років головний корпус ЦКП може знову стати перлиною набережної Горького. За словами «начальника республіканського департаменту державної охорони культурної спадщини» Андрія Ростенка, у 2024 році на об'єкті було проведено комплексні науково-дослідні роботи та погоджено ескізний проєкт «реставрації». До кінця поточного року повноцінний план відновлення фасаду будівлі має бути готовим.

За умовами договору купівлі-продажу власник зобов'язаний <…> виконати проєктні роботи зі збереження «об'єкта культурної спадщини» до 31 грудня 2026 року, підкреслив «чиновник».

Як повідомили місцевим журналістам в окупаційній адміністрації Євпаторії, проєктна документація вже пройшла експертизу та була рекомендована до погодження рішенням «науково-методичної ради з культурної спадщини» при профільному «відомстві».

Однак, як показують події навколо алуштинської напівротонди і не тільки, далеко не всім кримським пам’яткам вдається пережити так звану реставрацію. Тож чи доживе прикраса євпаторійської набережної до своєї «реставрації» і чи переживе її, покаже час.