Чи побачить Крим світло в кінці тунелю?

Те, про що попереджали учасники громадянської блокади, чим так довго лякали Крим, все ж таки відбулося – з технічних причин Україна перестала подавати на півострів електрику. І, хоча кримська «влада» переконувала мешканців в майже автономності регіону, після того, як впали останні дві опори, що подавали до Криму світло, на півострові почалися серйозні проблеми. Кримчанам вимикнули світло на кілька годин взагалі, потім почалися  перебої з подачею води і газу, зупинили роботу котелень, погано почав працювати мобільний зв’язок, закрилися дитячі садки і школи, в лікарнях світло постійно є тільки в реанімації і операційних відділеннях.

Як довго зможе півострів жити без поставок електрики з материка? Чи не виживати, як зараз, а нормально жити?

За даними «Крименерго» потреби регіону в електриці в середньому складають близько 1100 МВт на добу: вранці 950 МВт і 1050 у вечірній час. Україна поставляла на півострів електрику по 4 високовольтних лініях, загальною потужністю 1280 МВт. Власні можливості Криму в процесі вироблення електроенергії складають не більше 30%, тобто близько 400 МВт.

Основними виробниками електроенергії на півострові є 4 ТЕЦ, загальний обсяг потужностей яких становить 133 МВт: Сімферопольської ТЕЦ – 68 МВт, Севастопольської – 33 МВт, Сакської – 12 МВт, Камиш-Бурунської – 20 МВт. Після анексії росіяни відзвітували, що забезпечили Крим мобільними газо-турбінними станціями (ГТЕС), загальною потужністю 293 МВт. Якщо додати до цього сонячні установки, потужністю 160-180 МВТ, вітрогенератори (50МВт), а також 1500 дизель-генераторів, загальним обсягом у 310 МВт, то отримаємо понад 900 МВт, що лише трохи менше середньодобового споживання електрики в Криму. Але як би воно все працювало в реальному житті так, як звітувала «влада».

Коли Крим виявився відрізаним від української електрики, автономна генерація на півострові склала всього 164МВт, з яких майже 80% (137МВт) забезпечили на мобільні ГТЕС. Севастопольська ТЕЦ змогла виробити 11 МВт, Сакська – 14, Камиш-Бурунська – всього 2 МВт, а Сімферопольська ТЕЦ – 0 МВт, бо знаходилася на плановому ремонті. Після збільшення всіх можливих і неможливих потужностей (по факту в два рази) кримські ТЕЦ у сукупності змогли виробляти близько 80 МВт електрики.

Але ж ще в минулому році, коли 26 грудня Україна вимкнула рубильник на кілька годин, стало зрозуміло, що наявних потужностей півострову зовсім не вистачає. Тоді росіяни, до речі, пообіцяли провести масштабну модернізацію кримських ТЕЦ і навіть побудувати нові – Джанкойську (24 МВт) та Чорноморську (16 МВт). Росіяни також планують модернізувати Сімферопольську та Севастопольську ТЕЦ, побудувавши нові енергоблоки (потужністю до 235 МВт на кожній з них) до вересня 2017 року. Але як вони виконують свої обіцянки, можна бачити на прикладі Камиш-Бурунської ТЕЦ, потужності якої у 2015 році повинні були зрости до 126 проти 15 МВт, які вона виробляла. Але зараз вона виробляє в два рази менше минулорічного обсягу – всього 6 МВт.

У наслідок цих подій кримські міста і села вже третю добу з настанням вечора занурюються в морок і бачать електричне світло всього по кілька годин на добу. Зокрема, Великій Ялті виділили ліміт в 20% від необхідної кількості електрики, тому 90% жителів змушені звикати жити в потемках, без холодильників, кондиціонерів та інших благ цивілізації. Судак з необхідних 15, отримав всього 2 МВт. Щолкіно взагалі сидить без електрики – до кінця другої доби «влада» пообіцяла привезти потужний генератор, якщо, звичайно, зможуть його знайти. Виняток, мабуть, становить тільки Сімферополь, де електрику намагаються давати за графіком, а в деяких районах взагалі не відключали. У той же час, по Криму відключено близько 300 соціально-значущих об’єктів (шкіл, дитячих садків, котелень), у Севастополі – 178.

Що ж робить кримська «влада» в цій складній ситуації, крім стандартного обмеження подачі електроенергії споживачам? Без роботи вони не сидять та майже цілодобово шукають нестандартні способи генерації електрики. Зокрема,  на «Кримській залізниці» запропонували виробляти електроенергію за допомогою тепловозів, а в портах для цих цілей збираються використовувати кораблі. І, звичайно, чекають пуску першої черги енергомосту з РФ, який планують запустити навіть раніше наміченого терміну – до кінця грудня. Але, наскільки ефективним буде цей міст і чи зможе він вирішити проблему забезпечення електрикою Крим поки залишається загадкою. Та кримчани чекають, бо нічого іншого їм «влада» не залишає. Щоправда, скільки  доведеться чекати нормальних умов життя – три або тридцять три роки, невідомо.

Аліна Громова,

для ІА “Голос Криму “