Замки на кримському піску: реалізація російських інфраструктурних проектів на окупованому півострові

Лютий 2025 року на ТОТ АР Крим позначився посиленим будівництвом «потьомкінських сіл» у вигляді формування планів щодо різноманітних російських і місцевих інфраструктурних проектів та часткового втілення їх у життя. У цьому матеріалі ми розглянемо ті проекти, які наразі є пріоритетними для російських окупантів та їхніх маріонеток на території Криму. Принаймні, наразі основний акцент робиться на три з них.

На реалізацію російського національного проекту «Тривале й активне життя» (рос.  «Продолжительная и активная жизнь») на ТОТ АР Крим протягом 2025 року буде витрачено понад 2,4 млрд рублів (більше ніж 1,3 млрд гривень): цим коштом планується побудувати 70 об’єктів для 19 медичних організацій, серед яких дві поліклініки, 35 лікарських амбулаторій та 33 фельдшерско-акушерські пункти (ФАП). За обіцянками «голови республіки Крим» Сєрґєя Аксьонова, у рамках проекту для двох медичних установ, що надають первинну допомогу, буде придбано 51 одиницю медичного обладнання, а до 18 медичних організацій надійдуть 46 автомобілів. Також очікується капітальний ремонт 5 лікарських амбулаторій, 10 ФАП та 2 поліклінік.

Крім цього, триватиме робота з забезпечення пацієнтів ліками від серцево-судинних захворювань, гепатиту С та цукрового діабету. Разом з тим на ТОТ АР Крим мають з’явитися два центри здоров’я та кабінети медичної профілактики, устатковані обладнанням для виявлення та корекції факторів ризику хронічних захворювань.

Не забув «голова республіки» похвалитися результатами реалізації на ТОТ АР Крим російського національного проекту «Здравоохранение» («Охорона здоров’я»), в рамках якого протягом 2019–2024 рр. буцімто було придбано 1380 одиниць медичного обладнання, побудовано 100 ФАП та 1 лікарську амбулаторію, відремонтовано 41 будівлю та підрозділ медичних організацій, закуплено 145 автомобілів та 10 пересувних медичних комплексів.

Наразі окрему увагу Аксьонов планує приділити болючому для нього кадровому питанню в медицині ТОТ АР Крим: зокрема, він обіцяє вжити заходів щодо забезпечення медиків житлом, а до 2027 року створити в «республіці» регіональний кадровий центр, який займеться управлінням персоналом у царині охорони здоров’я. Втім, цей розділ програми може нести в собі чергові ризики в плані російської колонізації окупованого Криму. 

Зокрема, 550 «іногороднім» лікарям (ймовірно, з території РФ) «республіка» цього року відшкодує витрати на оренду житла; крім цього, додатково 18 лікарям та 8 медсестрам мають компенсувати щомісячні платежі для погашення іпотеки. У 2024 році таким заходом підтримки в рамках нацпроекту «Продолжительная и активная жизнь» скористалися близько 700 осіб, з яких 35 співробітникам було відшкодовано витрати на погашення іпотеки. 

За словами «голови Криму» Аксьонова, у 2025 році близько 8 млрд рублів (майже 3,8 млрд гривень) планується витратити на реалізацію на ТОТ АР Крим нового російського національного проекту – «Інфраструктура для життя» (рос. «Инфраструктура для жизни»), який поєднує завдання, що з року вирішувалися в рамках двох інших нацпроектів, «Житло та міське середовище» (рос. «Жильё и городская среда») та «Безпечні якісні дороги» (рос. «Безопасные качественные дороги»). У рамках нового нацпроекту на ТОТ АР Крим планується облаштувати 77 громадських територій та виконати 20 «контрактів» на ремонт 172 кілометрів доріг, а також оновити комунальну інфраструктуру: зокрема в Алушті передбачається реконструкція каналізаційної насосної станції та капітальний ремонт ділянок трьох водоводів.

Нацпроєкт «Інфраструктура для життя» на території ТОТ АР Крим, серед іншого, передбачає реновацію 20% житлового фонду та модернізацію комунальних мереж. Втім, в окупантів на цих «фронтах» наявні відчутні проблеми.

Зокрема, програму широко розрекламованого, давно обіцяного й довгоочікуваного будівництва житла для нащадків представників етнічних спільнот, депортованих совєтськими репресивними структурами з Криму по завершенні ІІ світової війни, наразі можна охарактеризувати як провалену. Самі кримські «депутати» зазначають, що з запланованих ще з 2014 року 74 об’єктів соціальної, інженерної та дорожньої інфраструктури нереалізованими лишаються 8 житлових будинків для 920 родин, два освітні заклади та 4 об’єкти водопостачання і водовідведення.

Не кращою виглядає ситуація з виконанням програми розселення з аварійного житла, яка виконується на ТОТ АР Крим з 2017 року – в тому числі в рамках колишнього російського нацпроекту «Жильё и городская среда», згаданого вище. Станом на початок року в регіоні налічуються 233 аварійні будинки, і до 1 вересня (кінець дії програми) з них планується розселити 360 осіб – хоча кількість мешканців цих будинків може бути значно більшою. При цьому колаборанти звітують, що у 2017–2024 рр. у рамках програми до нового житла буцімто було переселено 2790 осіб – хоча декому з них довелося добиватися цього переселення через окупаційні «суди». До того ж, знесення деяких аварійних будинків за розпорядженнями окупаційної «влади» комунальники можуть розпочинати, не дочекавшись, доки мешканці виселяться звідти; іноді власники житла можуть дізнатися про його «аварійність» вже під час демонтажу. Ті ж, хто отримав нове житло в якості компенсації за зруйноване, можуть наражатися на проблеми з комунікаціями, а «довести до ладу» нову квартиру нерідко банально бракує коштів.

Іншою проблемою, які визнають кримські колаборанти, є катастрофічна зношеність тепломереж на півострові, яка уразила майже три чверті комунікацій. Протягом року буцімто планується замінити приблизно 27 кілометрів труб, проте на загальну ситуацію це навряд чи вплине суттєво – та й чи знайдуться потрібні 90 мільйонів рублів (майже 42,5 млн гривень). Зокрема, минулого року вдалося замінити 21 км комунікацій – втім, наразі на кримських теплотрасах фіксуються 3-4 аварії на день. У подібному стані перебувають і водогони, втрати на яких сягають 40%. Тим часом на старі зношені комунікації «саджаються» нові житлові будинки та інші об’єкти, про спорудження яких так бадьоро звітує місцева «влада».

Втім, цих та інших проблем вона мовби й не помічає. На початку лютого кримський «голова ради міністрів» Юрій Ґоцанюк пообіцяв введення в експлуатацію протягом року 36 об’єктів у рамках реалізації російської державної програми «соціально-економічного розвитку» ТОТ АР Крим і Севастополя, в тому числі 3 дитсадки, 3 об’єкти культурної спадщини та 8 доріг: усе разом обійдеться в майже 69 мільярдів рублів (понад 32,5 млрд гривень). 

Торік, за словами Ґоцанюка, було завершено роботи на 42 об’єктах, серед яких були освітні установи, полігон твердих побутових відходів та індустріальний парк. 

Для підвищення рівня здоров’я та тривалості життя мешканців окупованого Криму їм пропонуються ініціативи в рамках російського федерального проекту «Розвиток фізичної культури та спорту» (рос. «Развитие физической культуры и спорта»): для цього російське міністерство спорту надало ТОТ АР Крим субсидію на закупівлю та монтаж обладнання для спортивних майданчиків у невеликих населених пунктах, на яких можна буде проводити тестування населення окупованого регіону відповідно до вимог всеросійського фізкультурно-спортивного комплексу «Готов к труду и обороне» («Готовий до праці та оборони»). На черзі встановлення таких майданчиків у містах Білогірськ і Саки та селищі Нижньогірське.

Маючи плани на мілітаризацію населення ТОТ АР Крим через спорт, окупанти та їхні маріонетки не забувають і про ідеологічну роботу з підростаючим поколінням. Так, протягом цього року на окупований регіон у рамках російського нацпроекту «Молодь і діти» (рос. «Молодёжь и дети») буде скеровано 2,7 млрд рублів (1,27 млрд гривень) на капремонт 14 шкіл, ремонт трьох гуртожитків коледжів (у тому числі «Керченського морського технічного коледжу» та «Сімферопольського автотранспортного технікуму», а також «будинку молоді» в Сімферополі) та закупівлю обладнання для 480 навчальних закладів. 

Крім цього, кошти підуть на щомісячні виплати класним керівникам та заходи в рамках програми «Земський вчитель», яка становить собою черговий інструмент російської колонізації Криму. Зайве казати, що фінансування також буде спрямовано на «патріотичне виховання».

Разом з тим на ТОТ АР Крим реалізується регіональний проект «Всё лучшее – детям» («Все краще – дітям»), який стосується безпосередньо виконання капітального ремонту в освітніх організаціях: за словами «міністра освіти, науки і молоді республіки Крим» Валєнтіни Лаврік, протягом року мають бути відремонтовані 16 шкіл окупованого регіону, причому їхню інфраструктуру буде докорінно змінено. 

У 2026 році буде відремонтовано лише одну школу, однак Лаврік пообіцяла оголосити додатковий набір до черги на роботи. На 2027 рік визначено 12 будівель. У деяких школах ремонт планується завершити за рік, а в деяких він розтягнеться до двох років – утім, пам’ятаючи різноманітні епопеї з підрядниками в окупованому Криму, слід бути готовим до того, що ці терміни можуть бути значно збільшені. І навряд чи цьому зрадіють місцеві школярі – тим паче, не в останню чергу через проблеми з матеріальною базою учням деяких кримських шкіл доводиться навчатися у другу зміну. Чи вдасться «голові Криму» Аксьонову дотриматися своєї обіцянки щодо подолання цієї проблеми – наразі казати рано.

Хваляться на ТОТ АР Крим і збільшенням виробництва. За словами очільника «регіонального центру компетенцій у сфері продуктивності праці республіки Крим» Романа Лєонтьєва, за минулу п’ятирічку підприємства окупованого регіону наростили виробництво приблизно на 70%. У рамках нацпроекту «Продуктивність праці» (рос. «Производительность труда») 55 підприємств буцімто змогли покращити свої показники завдяки застосуванню методів дбайливого виробництва без залучення додаткових ресурсів, наслідком чого став загальний економічний ефект в еквіваленті близько 90 мільйонів рублів (майже 42,5 млн гривень). 

Втім, тут-таки пролунало важливе зауваження: цей показник визначається на основі не реального прибутку, а податкових вирахувань. Ймовірно, ці ж 55 кримських підприємств долучено до розпочатого цього року російського нацпроекту «Ефективна та конкурентна економіка» (рос.  «Эффективная и конкурентная

Окремого розгляду варте й питання «підвищення туристичної привабливості» окупованого Криму, на яке сподівається «голова ради міністрів» Юрій Ґоцанюк. Так, у рамках нацпроекту «Туризм і гостинність» (рос. «Туризм и гостеприимство») місто Саки, щопрактично ніколи не мало серед туристів великої популярності, отримає з бюджету держави-окупанта майже 180 мільйонів рублів (близько 85 млн гривень) на досягнення показників російської державної програми «Розвиток туризму» (рос. «Развитие туризма»), а саме на проект розвитку громадських територій, у тому числі заходів на облаштування туристичного центру міста протягом року.

Крім цього, від Сак до Євпаторії в рамках цього ж нацпроекту до 2026 року за дорученням російського диктатора Владіміра Путіна планується побудувати «масштабний рекреаційний курорт» під колоніальною назвою «Золоті піски Росії» (рос. «Золотые пески России»). 

Будівництво передбачає створення сучасного простору для туристів із багатофункціональною інфраструктурою  та спорудження 17 готелів від 3 до 5 зірок на 4500 номерів, перші з яких з’являться у 2030 році. На площі в 7,3 га мають постати комплекс з аквапарком, лунапарк, дитячий центр, етноцентр, спортивно-розважальний та бальнеологічний центри, конгресна будівля з концертною залою, простір для занять водними видами спорту тощо.

Не дожидаючи реалізації цих та інших казок, мешканці окупованого регіону долучаються своїми силами до конкурсу проектів ініціативного бюджетування «Крым как мы хотим» («Крим як ми хочемо»), в рамках якого коштом «республіканського бюджету» реалізують облаштування майданчиків для активного відпочинку та інші ініціативи з благоустрою.

Тим часом кримська «влада» під пильним наглядом кремлівських кураторів освоює фінанси, які щедрим потоком надходять з «федерального центру». Вже згаданий «голова ради міністрів республіки Крим» Юрій Ґоцанюк повідомив, що ТОТ АР Крим протягом 2024 року в рамках інфраструктурних бюджетних кредитів отримала понад 512 млн рублів (майже 242 млн гривень), які були «повністю освоєно». 

Серед іншого, на ці кошти було «успішно» завершено реконструкцію електричної підстанції 110 кВ «Фотон» у Сімферополі та повітряних ліній електропередач 110 кВ із прилеглою розподільною мережею, а також завершено будівництво дитсадка на 250 місць у Саках. 

Дещо несподіваною стала обіцянка реалізувати низку інвестиційних проектів в окупованому Криму за так звані «цифрові рублі», шляхом впровадження «ідеології смарт-контрактів». Такими планами в ефірі підконтрольного російським окупантам радіо «Спутник в Крыму» поділився депутат Державної думи РФ, голова комітету з питань фінансового ринку та голова ради Асоціації банків Росії Анатолій Аксаков. Він заявив, що «керівництво республіки» звернулося до нього з проханням посприяти в цьому питанні – одразу після Чувашії. Раніше Аксаков обговорював з «головою Криму» Сєрґєєм Аксьоновим «інвестиційний проект» на 50 мільярдів рублів (понад 23,5 млрд гривень), у рамках якого на західному узбережжі Криму планується будівництво чергової сучасної зони відпочинку – цього разу вже з полями для гольфу та стоянками для яхт.

Мета всіх цих проектів гранично ясна – потреба відпрацювання кремлівських грошей, навіть якщо ті закопані в поля для гольфу на узбережжі Каламітської затоки. Мабуть, лише ця обставина дає окупантам право називати цей простір «золотими пісками Росії».

                                                                                          Віталій СОЛОНЧАК