Інформаційний супровід урочистостей до дня охрещення Русі в окупованому Криму
28 липня Російська православна церква (РПЦ) відзначає подвійне свято, яке має фактично державну вагу для РФ, – день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира та день охрещення Русі. Ця подія також особливим чином висвітлюється в російських державних і релігійних ідеологічних наративах, покликаних переконати цільову аудиторію в тому, що не лише російська церква, а й сама російська державність нібито бере свій початок від охрещення князем Володимиром у 988 році мешканців тогочасного Києва.
Після російської окупації Криму у 2014 році, російська пропаганда з подачі диктатора Владіміра Путіна почала дошукуватися «витоків російської державності та російського православ’я»… на руїнах античного городища Херсонес Таврійський у межах сучасного Севастополя: буцімто саме там зі своїм військом під час походу охрестився князь Володимир. На цей переказ, практично не підтверджений жодними документальними даними, ідеологічна машина держави-агресора спирається як на своєрідний символ віри Свої «історичні» міркування Халюта продовжив згадками про відвідини руїн Херсонеса російською імператрицею Єкатєріною ІІ, яка після цього почала іменувати себе «імператрицею Херсонеса Таврійського»: цим же титулом бавилися її наступники. В Херсонесі-таки, на думку «благочинного», буцімто зародилися думки про те, що Москва, якої тоді ще й на світі не було, – «третій Рим» (!), а Русь «є спадкоємицею Візантійської імперії». Цими недоладними тезами Халюта намагається пояснити «прагнення Російської імперії щодо звільнення братів-християн, які мешкали на теренах колишньої Візантійської імперії під османським ярмом». Від цього він різко переходить до «відновлення історичної правди», яке буцімто виявилося у протизаконному «відновленні» монастиря РПЦ на території античного городища та варварської побудови комплексу «Новий Херсонес». Не зміг севастопольський «благочинний» оминути увагою сучасну війну, яку РФ веде проти України – звісно ж, зі своєї точки зору: Далі Сєрґій Халюта продовжив свої міркування про Херсонес як «точку збірки російської державності та духовності», в подібному шовіністичному ключі: Наостанок Халюта підсумував свою «проповідь» заявою про те, що Херсонес «знов стає святим містом для всього російського народу» і є «дуже важливим місцем для всього світового православ’я» – яке, як і це-таки православ’я, буцімто об’єднує «близько двохсот народів і народностей» сучасної путінської Росії. В ніч проти 28 липня 2025 року в окупованому Севастополі розпочалися урочистості до дня спомину святого князя Володимира та охрещення ним киян у Дніпрі. Заходи відбулися у т. зв. «Свято-Володимирському Херсонеському чоловічому монастирі» та пропагандистському «музейно-храмовому комплексі "Новий Херсонес"». Обидві «установи» були протизаконно створені на території Херсонеса Таврійського та його хори (передмістя) відповідно з ініціативи теперішнього «митрополита Сімферопольського і Кримського» від РПЦ Тіхона (Ґєорґія Шевкунова) за підтримки Путіна та окупаційної «влади» Севастополя. У випадку з «Новим Херсонесом» варто також відзначити, що гігантоманська забудова на площі в 24 га відбувалася зусиллями будівельної компанії російського міністерства оборони й фактично поховала величезний масив безцінних артефактів античної доби. У день урочистостей члени севастопольських осередків РПЦ (майже рік тому митрополит Тіхон розділив єдине раніше «Севастопольське благочиння» на чотири) пройшли хресною ходою від Свято-Володимирського собору у в «старому» Херсонесі до «Нового Херсонесу», де в «храму-парку» в ім’я Святої Трійці було звершено всенічне чування та нічну літургію. Богослужіння очолив митрополит Тіхон у супроводі: · «єпископа Джанкойського і Роздольненського» Алєксія (Алєксандра Овсяннікова), · «вікарія Сімферопольської і Кримської єпархії РПЦ», «єпископа Ялтинського» Нестора (Ніколая Донєнко), · митрополита Феодосійського і Керченського на спокої Платона (Владіміра Удовєнко) та інших кліриків «Кримської митрополії РПЦ», в тому числі «секретаря Сімферопольської і Кримської єпархії РПЦ» протоієрея Іоанна Прістінского. Крім місцевих священнослужителів, що після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році перейшли з Української православної церкви (в єдності з Московським патріархатом) у пряме підпорядкування московського патріарха Кіріла (Владіміра Ґундяєва), участь в урочистих богослужіннях у Херсонесі узяли також архієреї, яких на окуповані території України настановила вже РПЦ · «єпископ Феодосійський і Керченський» Іларіон (Міхаіл Карандєєв, давній соратник Тіхона і його фактичний ставленик в окупованому Криму), · «єпископ Бердянський і Приморський» Пьотр (Іван Дмітрієв; прибув на ТОТ Запорізької області наприкінці весни 2025 року з російського Златоуста) та «архієпископ Ровеньківський і Свєрдловський» Аркадій (Алєксандр Таранов, колабораціоніст з ТОТ Луганської області, що після 2022 року перейшов з УПЦ МП до РПЦ). Крім цих осіб, на урочистостях були також присутні архієреї РПЦ з РФ: · митрополит Псковський і Порховський Матфєй (Константін Копилов, наступник Тіхона на чолі Псковської митрополії РПЦ), · митрополит Єкатєрінодарський і Кубанський Васілій (Аркадій Кулаков), · єпископ Кузнєцький і Нікольський Назарій (Ніколай Лаврінєнко, уродженець Черкащини) та інші священнослужителі. Крім окупаційного «губернатора Севастополя» Міхаіла Развожаєва, на релігійному святкуванні були також присутні представники «федеральної та регіональної влади», військовослужбовці ЗС РФ, меценати, педагоги та учні «Таврійської духовної семінарії» тощо. Заходи традиційно супроводжувалися пісне співами у виконанні архієрейського хору під керівництвом диякона Алєксандра Амєрханова. Загалом повідомлялося, що у богослужіннях узяли участь понад три тисячі осіб, у тому числі й приїжджі з різних регіонів РФ. Фактично одними з основних учасників святкових заходів на ТОТ АР Крим і Севастополя до дня охрещення Русі стали бійці особового складу «головного управління Росгвардії по республіці Крим та місту Севастополю», в тому числі військовослужбовці сімферопольського моторизованого полку. Зокрема, в Сімферополі в храмі РПЦ на честь усіх святих 28 липня настоятель Максім Тарасєнко провів для них молебень, по завершенні якого поспілкувався з рос гвардійцями та окропив їх святою водою, поблагословивши на службу та побажавши «Божої допомоги у служінні на благо вітчизни». Того ж дня в Севастополі співробітники та військовослужбовці окупаційних «управлінь» координації діяльності підрозділів Росгвардії та позавідомчої охорони, ЗМОП (рос. ОМОН) «Беркут-С» та ЗЗШР (рос. СОБР) «Сокол» долучилися до святкових богослужінь. Вітаючи особовий склад зі святом, очільник згаданого «управління» Росгвардії полковник поліції Владімір Соболєв заявив наступне: Окремо було зазначено, що згаданий контингент був залучений до «забезпечення громадського порядку та безпеки громадян» під час святкових заходів. Серед іншого, маршрути груп затримання були максимально наближені до храмів РПЦ. По завершенні заходів «митрополит Сімферопольський і Кримський» від РПЦ Тіхон заявив журналістам ЗМІ, підконтрольних російським окупантам, що охрещення Русі є «спільним святом Росії з Україною», і що російський та український народи «обов’язково ще об’єднаються» – і при цьому ніхто не збирається питати думки українців. «На жаль, ми бачимо, що сьогодні з нами в конфлікті перебувають наші брати – ті, що хрестилися разом з нами у Дніпровській купелі. Йде "спеціальна військова операція" – по суті, війна між рідними братами. Такі ж події вже були у нашій історії, коли рідні брати-князі разом з татарами палили міста, протягом століть розквітала міжусобна ворожнеча. Все це ми подолали, завдяки тому, що ті надпотужні підвалини, які заклав князь Володимир, є підвалинами єдності нашого народу. А зараз ми знов проходимо крізь горнило випробувань. І ми з’єднаємося, станемо одним цілим, бо ми єдиний народ – з одним Хрестителем, з одним Отцем, з одним прабатьком, який заповів нам берегти нашу державність і нашу правильну православну віру».
«Що таке "російський народ"? Це теперішні народи, які мешкають у Білорусі, Україні, РФ, інші народи, які жили й живуть поруч із нами. І Херсонес – це наша єдина купіль. Звісно ж, для нас це свята земля. Херсонес для нас подібний до Віфлеєму. Це святиня всього нашого народу, особливе святе місце поклоніння, куди має прагнути кожний православний християнин. Дуже важливо, що протягом всієї історії нашої російської держави Херсонес завжди був дуже важливим орієнтиром для нашого народу».
«Ми сьогодні перебуваємо у найсакральнішому для всієї країни (мається на увазі РФ – авт.) місці, в російському Єрусалимі. Саме звідси, завдяки князеві Володимирові, й пішло на країну християнство. А для росгвардійців сьогодні подвійне свято – бо рівноапостольний князь Володимир є небесним покровителем військ національної гвардії [РФ]». У свою чергу «заступник начальника територіального управління Росгвардії» полковник Міхаіл Колосов додав, що князь Володимир «становить собою особливий приклад мужності та духовного перетворення: «Служити під небесним заступництвом великого князя – означає бути відданим своїй країні, нести відповідальність за безпеку співвітчизників, охороняти мир і спокій на рідній землі. Участь у богослужіннях у цей святковий день – не просто традиція, а частина нашої службової етики, яка зміцнює моральний дух і нагадує нам про високе покликання служіння своїй вітчизні».
«Це наше спільне свято, хай там що вони (українці – авт.) думають про нас і хай би як вони до нас ставилися. Ми сьогодні переживаємо найважчі і, можливо, найтрагічніші за багато минулих десятиліть події нашої історії. Було видно, що збираються нацькувати Росію та Україну одне на одного. Це треба пережити. Ніхто не забуде про цю кров ані тут, ані по той бік кордону (мається на увазі територія, підконтрольна урядові України – авт.). Жодних ілюзій тут бути не може. Але братня кров не тільки розлучає, а й об’єднує. Не одразу, але це обов'язково буде. Все заліковує час. Нема жодних сумнівів, що запанує Божа правда», – висловився Тіхон.
Крім цього, «митрополит Сімферопольський і Кримський» вчергове продемонстрував своє історичне невігластво, назвавши події Переяславської ради 1654 року «початком першої "СВО"» («спеціальна військова операція»; так російська пропаганда називає війну проти України) і додавши, що після цього «тринадцять років тривало приєднання України до Росії». Свої «глибокі історичні пізнання» Шевкунов продовжив твердженнями про те, що князь Володимир
«заклав не лише нашу (маючи на увазі російську – авт.) державу, а й нашу цивілізацію, зі всією її культурою, наукою мистецтвом та освітою, які, немов величезна чудова золота хмара, опустилися тоді на Русь, були передані нам через Візантію і багаторазово примножені найталановитішим великим російським народом і тими народами, що зібралися навколо нього».
На додачу Тіхон нагадав, що випросив в московського патріарха Кіріла заснування спеціально для «Нового Херсонеса» нового свята – «дня охрещення князя Володимира з військом у Херсонесі», яке ґрунтується на переказах, не підтверджених документально.
«Це старовинне й чудове свято, але цьому передувало прийняття рішення самим князем Володимиром та його дружиною (військом – авт.) про охрещення тут», – заявив Тіхон, наголосивши на «важливості збереження історичної пам’яті» та висловивши надію на «відродження інтересу до достеменних дат і подій, що відіграли вирішальну роль у становленні російської держави та її культури».
За підсумками заходів, на сайті «Кримської митрополії РПЦ» було опубліковано «сердечну подяку боголюбивої пастви» російському патріарху Кірілу, кримському митрополиту від РПЦ Тіхону, диктатору Владіміру Путіну, окупаційній «владі» Севастополя, а також доброчинцям та «всім, хто надає конкретну допомогу в успішній реалізації музейно-храмового комплексу "Новий Херсонес", який своєю духовною, катехитичною, світоглядною та культурною спрямованістю сприяє історико-освітній місії просвіти нашого народу».
Серед іншого, 28 липня в «Новому Херсонесі» в будівлі нового музею християнства (за твердженнями російських пропагандистів – «унікального не лише для Росії, а й для цілого світу») було відкрито першу частину присвяченої князеві Володимирові експозиції під назвою «Хрещений батько» (рос. «Крёстный отец»). Кримський митрополит від РПЦ Тіхон є не лише її першим гостем, у супроводі окупаційного «губернатора Севастополя» Міхаіла Развожаєва та інших «офіційних осіб», а й натхненником. Виставка становить собою годинний фільм-подорож, створений за допомогою штучного інтелекту: в центрі сюжету – особиста історія князя Володимира, який сам приймає християнство і приводить до нього Київську Русь. Очікується вихід другої частини, в якій розповідатиметься безпосередньо про правління Володимира. Увагу привертає й те, що на супутніх декораціях у виставковій залі Чорне море названо «російським» («Русское море»).
Прикметно, що і в своїй проповіді під час святкового богослужіння, і в подальших виступах кримський митрополит від РПЦ просував не лише різноманітні перекази та міфи, а й тези про князя Володимира як «спільного хрещеного батька» для осіб, орієнтованих на російську версію православ’я.
В нещодавніх повідомленнях російських медіа, натхненниками яких нерідко ставали функціонери РПЦ різного рівня, міфічне охрещення князя Володимира в Херсонесі, яке нібито відбулося на місці розташування сучасного Свято-Володимирського собору, традиційно окреслювалося як «подія, що сталася понад тисячоліття на території Кримського півострова й визначила розвиток нашої держави (мається на увазі РФ – авт.), її історичний та культурний шлях». Додатково наголошувалося на тому, що Володимир був князем не лише київським, а й новгородським (що буцімто мало додатково підкреслити його «російськість»), і що він «зробив православ’я державною релігією Русі» – при тому, що християнська церква на той час ще не була остаточно поділеною на східну та західну (або православну та католицьку) частини. Кияни ж, яким Володимир звелів охреститися, сьогодні в інтерпретації російської пропаганди опинилися мешканцями якоїсь «давньоросійської держави». До того ж, пропагандисти заявляли, що античне місто Херсонес Таврійський на території Севастополя буцімто «називають російським Єрусалимом», – і навіть деінде договорилися до того, що на місці його розташування «було охрещено Русь» (!). Також було уточнено, що цього року в окупованому місті святкували річницю не лише охрещення Київської Русі, а й освячення «Нового Херсонесу», проведене рік тому: ці заходи, мовляв, стали можливими завдяки тому, що «православні люди та абсолютна більшість кримчан у 2014 році прийняли єдиний правильний політичний та екзистенційний вибір» – себто підтримали російську окупацію півострова.
Майже в повному об’ємі ці наративи ретранслював «губернатор Севастополя» Міхаіл Развожаєв. У ніч урочистостей у «Новому Херсонесі» він (до слова, історик за освітою) заявляв на камери регіональних та російських ЗМІ:
«Сотні людей зібралися сьогодні тут, щоб порадіти, згадати історичні факти, коли завдяки прийняттю православ’я створювалася наша російська державність. (…) Щоразу, коли приходиш на службу до Свято-Володимирського Херсонеського монастиря або прогулюєшся музейно-храмовим комплексом, відчуваєш: це святе місце, тут колиска нашої віри».
«Наприкінці богослужіння в своїй проповіді владика Тіхон нагадав усім нам про те, як князь Володимир став хрещеним батьком російського народу та заклав основи російської державності. В Росії, в Севастополя – колосальна культурна та історична спадщина. Наше завдання – берегти її, жити за заповітами добра та милосердя, які прийшли на Русь разом із православ’ям».
«Сила Володимирового хрещення підтверджується і тим, з якою злістю й люттю вороги намагаються зруйнувати створену князем Володимиром духовну єдність нашого народу. Інакше не було б таких шалених ударів по церкві, прагнення розірвати тканину нашої історії, підмінити істину брехнею, а братство народів Святої Русі — ворожнечею, відчуженням і навіть військовими діями», – заявив серед іншого Кіріл, давши підстави припускати наявність спільного з «головою Криму» спічрайтера.
Крім цього, очільник РПЦ виголосив наступні, не менш цікаві тези, що так само перегукуються з висловлюваннями представників «влади» та російського духівництва в окупованому Криму:
«Сьогодні ми не просто згадуємо одного з найбільших правителів Русі, прославленого Церквою: ми повертаємося до витоків народження російської церкви та держави. Звісно, князь Володимир насамперед – хреститель Русі, але він і збирач російської землі. А чим можна було б об’єднати народи, якщо не вірою в Бога? Що, крім любові до Бога і ближнього, може перетворити розрізнені язичницькі племена на єдиний однодумний народ? (…) Християнство в історії Європи завжди йшло поруч із державністю. Держава, яка нехтує духовною основою, руйнує саму себе. Російська державність ґрунтується на християнському фундаменті так само, як і європейська. Але ми, на відміну від сучасних європейців, не боїмося про це говорити сьогодні. (…)Вірю, кожен із нас – спадкоємець рівноапостольного князя Володимира, співучасник його духовного перетворення. І нехай ця пам’ять зміцнить нас у вірності Христові, любові, відданості Святій Русі. (…) Благословення Боже, за молитвами святого рівноапостольного князя Володимира, нехай перебуває над Вітчизною нашою, над усіма країнами Святої Русі, зміцнюючи їх у єдності, вірі православній та однодумності».
Слідом за своїм «колегою» Сєрґєєм Аксьоновим, керманич кримської «державної ради» Владімір Константінов висловив переконання, що прийняття християнства Київською Руссю «має безпосередній стосунок до історичної землі Тавриди (мається на увазі Крим – авт.), як і багато інших подій з історії Росії».
«Нова віра об’єднала людей, і ця єдність, пронесена крізь століття, допомагала нашим пращурам впоратися зі всіма, навіть найважчими, випробуваннями, що випали на долю нашої вітчизни. Це допомагає нам і сьогодні, коли наш народ воює з нацистською нечистю, що засіла на території колишньої України», – висловився «голова державної ради республіки Крим».
«Як би зараз чужа Україні київська влада не опиралася цьому, час розставить усе на свої місця, три братні народи знов будуть разом. Ті ж, хто чинить цьому опір, опиняться на узбіччі історії. Чужі західні цінності, які нав’язуються українському народові, не приживуться й будуть повалені», – висловився він.
Разом з тим «юристка» зазначеного «центру» Майя Міхайлова розповіла «РИА Новости», що «українські переселенці в Криму» відзначили день охрещення Русі відвіданням «Нового Херсонеса». Варто зазначити, що т. зв. «міжнародний рух "Інша Україна"» діє на території РФ та в окупованих нею регіонах України і керується колишнім українським політиком Віктором Медведчуком, якого у вересні 2022 року було передано російській стороні в обмін на полонених захисників Маріуполя, а в січні 2023 року позбавлено українського громадянства. В червні цього року «Голос Криму» повідомляв про активізацію «філії» цієї організації в окупованому Сімферополі: зокрема, в кримському «центрі підтримки українців» регулярно виступають з антиукраїнськими заявами та звітують про різноманітні інтеграційно-пропагандистські заходи для «українських переселенців» на ТОТ АР Крим. Напередодні відзначення в РФ дня охрещення Русі, в різних регіонах держави-агресора було проведено низку тематичних заходів із прив’язкою до Херсонеса. Зокрема, 26–27 липня в мережі з 25 т. зв. історичних парків за підтримки міністерства просвіти РФ відбулися заходи всеросійського фестивалю «Россия – Моя история. Херсонес», приуроченого до відкриття музею християнства в «Новому Херсонесі» в окупованому Севастополі. Так, у Краснодарі було проведено інтерактивні екскурсії з використанням штучного інтелекту про роль окупованого Криму в історії Росії, лекції про християнство та показ серіалу про охрещення Русі. Прикметно, що зазначену експозицію було відкрито в березні 2019 року, до 5-х роковин російської окупації Криму.
123 views
