Кримська промисловість в умовах блекауту: чи є шанси на виживання?

Громадянська товарна та енергетична блокада Криму поставили кримську промисловість, що страждає від розриву економічних зв’язків з Україною,  на межу виживання. Навіть за даними Кримстата,  який завжди маніпулює цифрами, в листопаді 2015 року, коли на півострів перестала надходити українська електрика, індекс промислового виробництва склав 95,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. До того ж, у сфері видобутку корисних копалин та виробництва електроенергії, газу та води рівень падіння склав 18-20%.

Але місцева «влада» не може дійти спільної думки в оцінці наслідків шкоди для півострова від блекауту. Так, кримський «віце-прем’єр» Євгенія Бавикіна 7 січня озвучила цифру збитків у 900 млн рублів (приблизно 12 мільйонів доларів США).

Але 13 сiчня «прокурор» Криму Наталія Поклонська назвала суму майже в три рази меншу – 361 млн рублів (4,8 мільйонів доларів США).  Приблизно таку ж суму – 350 мільйонів рублів збитку нарахували в Севастополі.

Така плутанина з цифрами цілком зрозуміла – кримські підприємства сподіваються на відшкодування збитків, а «влада» до цього явно не готова. На сьогоднішній день компенсацію пообіцяв тільки «губернатор» Севастополя Сергій Меняйло, та й то, швидше за все, тільки підприємствам, які виконують державні замовлення (в основному зі сфери оборонки).

А збитки кримські підприємства зазнають чималі. З перших днів блекауту більшість заводів півострова припинили роботу і частково змогли відновити виробництво тільки з середини грудня, та й то в нічні зміни – енергія від закуплених дизель-генераторів виявилася занадто дорогою. Потім усі великі підприємства півострова в добровільно-примусовому порядку перевели на нічний графік роботи, за винятком декількох оборонних підприємств Севастополя – філії центру судноремонту “Зірочка”, ТОВ “Електрон Зірка”, ТОВ “Імпульс”.

Однак, робота в нічні зміни за законодавством повинна оплачуватися за більш високим тарифом – на 35% більше, що призводить до додаткових витрат підприємств.

Дрібні підприємства взагалі поставили перед фактом – працювати тільки від власних джерел електроживлення. У результаті в Керчі від централізованого електропостачання відключають вже навіть хлібні магазини. Як наслідок: собівартість кримської продукції різко зросла. Але підвищувати ціни більшість промисловців не може з двох причин: або вони виконують оборонне замовлення, а Міноборони РФ такі піруети не визнає, або у зв’язку із зобов’язаннями щодо заморожування цін на період НС (Надзвичайної ситуації – ред.), який ніяк не закінчиться. До чого це призводить? Ті, у кого ще залишилися якісь резерви, виживають з останніх сил, сподіваючись все ж отримати компенсацію за збитки від влади. Так, «глава» Кримського союзу промисловців і підприємців Олександр Баталін поскаржився, що підприємства півострова терплять збитки, але поки ніякого механізму компенсації для них не передбачено. “Поки ми тільки подали матеріали, скільки ми витратили за підсумками року, але ніяких відповідей не отримали. Цього механізму поки немає і, ми про нього не знаємо. Як цей механізм працюватиме, не зрозуміло”, – зазначив Баталін.

«Глава» Криму Сергій Аксьонов розповів про два можливі варіанти компенсації для промисловості. «Зокрема, компенсувати різницю тарифів між вартістю одного кіловата до режиму НС, і виробленої з допомогою ДГУ (дізель-генераторних установок – ред.). Другий варіант – підтримка виплати коштів, витрачених підприємством при роботі в нічний час. Тобто компенсація витрат на більш високу заробітну плату» – написав Аксьонов на своїй сторінці в Facebook.

18 січня Аксьонов назвав суму, яка потрібна кримським підприємствам, щоб працювати в умовах енергодефіциту – 157 мільйонів рублів. Але ці гроші – не компенсація за вже понесені збитки, а підтримка на період дії НС. Коли почнуться виплати та, головне, де кримська «влада» знайде кошти на цю підтримку, кримський «прем’єр-міністр» не пояснів.

А тим часом, ті, хто не розраховує на відшкодування збитків і просто не має можливості продовжувати виробничу діяльність, закривають свої підприємства. На такі крайні заходи зважився найбільший виробник молочної продукції на півострові «Криммолоко». Через два місяці підприємство припиняє свою роботу внаслідок збитковості.

 «Підприємство стало нерентабельним: за сукупністю причин з літа минулого року завод працює собі у збиток. З вересня у нас пішли збитки – вересень, жовтень, листопад, грудень. Вересень – відсутність сировини з України. Листопад – це блекаут. І режим НС до сьогоднішнього дня ніхто не відміняв», – каже генеральний директор« Криммолоко» Тимофій Ананьїв.

Швидше за все, що доля «Криммолока» очікує й інші кримські підприємства, які не зможуть вижити в таких жорстких умовах, коли ринкові механізми замінюють командно-адміністративні (регуляція цін, примусове переведення у нічний режим роботи тощо), але при цьому держава не може надати реальної фінансової або іншої підтримки. Тому кримські підприємства будуть закриватися, а бізнесмени банкрутувати. У підсумку, десь через рік на півострові можуть залишитися тільки підприємства оборонного комплексу, на які в Росії завжди знайдуться кошти. А півострів, замість курортного регіону, отримає статус військової бази.

Аліна Громова

для ІА «Голос Криму»