Розмова у Таврійському виші про екологічні події в Україні та їх наслідки

Десятий рік поспіль через російську агресію Україна не лише стикається з політичними та соціальними труднощами, але й зазнає серйозних екологічних наслідків. Спочатку анексія Криму та військові дії на сході, далі – повномасштабне вторгнення й атака на кожне українське місто. Зрештою ці події кинули тінь на охорону навколишнього середовища й завдали значного впливу на природні ресурси та екосистеми.

Разом з Аліною Дичко, докторкою технічних наук за спеціальністю Екологічна безпека та професоркою кафедри загальноінженерних дисциплін та теплоенергетики Таврійського Національного Університету імені В.І. Вернадського, Голос Криму зробив оглядовий матеріал про екологічні проблеми, які Україна отримала внаслідок російської агресії. У ході розмови згадали резонансні екологічні події двох років широкомасштабної війни, а також обговорили виклики, спричинені цими подіями.

Підрив Каховської ГЕС – катастрофа глобального масштабу

6 червня 2023 року окупаційні сили РФ скоїли воєнний злочин та акт екоциду, підірвавши греблю Каховської ГЕС. У результаті – 31 загибла людина та сума збитків, яка складає щонайменше $2 млрд (йдеться про втрати житлово-комунального сектора, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології та промисловості).

Пані Аліна підтверджує, що крім очевидних наслідків, виявляються і будуть ще виявлені такі порушення екосистеми регіону, які безумовно вплинуть на реалізацію цілей сталого розвитку або Глобальних цілей, визначених ООН до 2030 року. «Це розвиток сільського господарства, захист і відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, збереження морських ресурсів, чиста вода та належні санітарні умови», – зазначає професорка.

Вона також акцентує, що потрапляння у воду небезпечних та токсичних речовин з полігонів сміття, звалищ, каналізації призвело до забруднення ними й території ландшафтів, ґрунтів та джерел водопостачання. Своєю чергою, пояснює пані Аліна, це отруює не тільки флору і фауну регіону, а й впливає на здоров’я населення через вживання неякісної питної води й забрудненої продукції.

Аналогів російської агресії з її геноцидом українського народу – немає

На питання чи існують схожі випадки катастроф в історії світу, пані Дичко ствердно відповіла: «Військова російська агресія проти України має безпрецедентний характер. Затоплення територій після підриву Каховської ГЕС відрізняється від більшості катастроф природного характеру, що відбуваються у світі».

Вона поділилася екологічною статистикою: кожен рік на планеті відбувається близько 10 тисяч повеней, ураганів та 10-12 техногенних аварій на великих греблях. За останні 30 років кількість масштабних катастрофічних повеней у світі збільшилась з 50 до 200 випадків на рік. Основною метою запобігання стихійним лихам є недопущення гибелі людей та зменшення руйнувань внаслідок повені.

У світовій практиці розповсюдженими є заходи із запобігання повеней і підтоплень шляхом розробки та реалізації комплексу інженерно-технічних заходів та програм відновлення природних екосистем і ландшафтів. Такі кроки дозволяють зменшити масштаби й ефекти антропогенних змін, у тому числі екологічних.

Передбачити терористичні дії росіян неможливо

Після трагедії на Каховській ГЕС експерти зазначали, що до руйнувань такого масштабу ніхто не готувався. Пані Дичко згодилася, що будь-які військові дії країни-агресорки на території України викликають екологічні ризики та передумови катастроф, і вчасно реагувати на них можливо буде лише за умови звільнення території України від загарбників.

Разом з тим вона розповідає, що в Україні розроблені й певною мірою впроваджені сучасні системи та заходи захисту від повеней та підтоплень, агролісомеліоративні та структурні протипаводкові заходи. «Зокрема, діють державні будівельні норми із захисту споруд від небезпечних геологічних процесів», – зазначає докторка наук.

Говорячи про подолання наслідків підриву греблі Каховського водосховища, Аліна Дичко наголошує на необхідності розробки заходів щодо зниження ризиків подальших катастроф у цьому регіоні, відновлення хоча б часткової структури водообігу, а також довгострокових заходів, пов’язаних з реалізацією програм відновлення греблі.

При цьому, акцентує вона, необхідно пам’ятати, що навіть часткове відновлення екосистеми – важкий, затратомісткий та неоднозначний процес, який може стати примітним не одразу і не за усіма показниками, а й навіть може мати свої локальні катастрофи.

ТНУ імені В.І. Вернадського має на меті дослідити вплив російської агресії на довкілля та знайти шляхи відновлення екологічної рівноваги.

Ми розглянули наслідки акту екоциду – підриву Каховського водосховища, а також можливості впровадження технологій і стратегій збереження екології в умовах військової напруженості. Надалі говоримо з пані Аліною говоримо  про зміни кліматичних умов на Кримському півострові та те, що їх спричинило.

На шляху до відновлення від природних катаклізмів

26 листопада 2023 року Крим атакувала негода, спричинивши «шторм століття». Люди досі оговтуються, інфраструктура досі відновлюється. Ми запитали у пані Дичко, до яких дій мають вдаватися місцеві жителі та окупаційна влада у Криму, аби, у випадку повторення такого природного катаклізму, мінімізувати розміри завданої шкоди.

Спираючись на Водний кодекс України, серед заходів, котрі допоможуть мінімізувати наслідки природних стихійних лих, пані Аліна виділяє:
– залуження та створення лісонасаджень на прибережних захисних смугах, схилах, балках та ярах;
– будівництво  протиерозійних  гідротехнічних  споруд, земляних валів;
– будівництво захисних дамб;
– берегоукріплення;
– влаштування та упорядкування наявного водовідведення.

Неочікувані зміни у фауні Криму

Протягом останнього часу ми пильнували за фауною півострова: грудень та лютий місяці виділилися новинами про неочікувані зустрічі мешканців Криму з вовчими та шакалячими зграями. До того ж цьогоріч й викиди дельфінів на берег почалися на місяць раніше до звичного для цього «обряду» періоду.

Зустрічі із хижими звірами професорка пояснює так: «Це є прикладами класичної екологічної катастрофи, коли один-два біологічних види превалюють над іншими ендемічними тваринами в наслідок порушень екологічних зв’язків в екосистемах. Причиною можуть бути зміни кліматичних умов, природного середовища, а особливо військові та терористичні дії країни-агресора».

Викиди дельфінів пані Дичко пов’язує з порушенням екосистеми як окремими представниками країни-агресора, так і внаслідок діяльності людини у світовому масштабі.

Як Україна зможе врятувати екологічну складову Криму

Подивившись у майбутнє, ми запитали в Аліни Дичко про заходи щодо підвищення рівня екологічної безпеки Криму. «Почати порятунок екосистеми звільнених територій необхідно з аналізу ризиків та наслідків впливу російської агресії, а також з прийняття відповідних державних стратегій і програм відновлення Криму, нормативно-правових актів тощо. Елементарно – санітарного очищення територій і акваторій регіону», – закцентувала пані Аліна.

Зникнуть військові загрози Росії – зникне і надходження загроз для екосистеми країни

Пані Дичко виділила правила збереження екологічної ситуації у межах норми – це припинення Росією війни та звільнення України від загарбників. Зникнуть військові та терористичні загрози Росії – зникне і надходження нових забруднень та загроз екосистемі країни.

«Збереження екологічної ситуації у межах норми неможливе без належного моніторингу, завчасного запобігання й усунення наслідків погіршення екологічної ситуації. Можливе лише дотримання санітарних норм і вимог населенням регіону для зменшення ризиків для здоров’я», – підсумовує Аліна Дичко.

 Анастасія ХОМЕНКО