Кримський «КФУ» провів конференцію за участю представників університетів Казахстану: деталі заходу в тимчасово окупованому Сімферополі

Кримський «КФУ» провів конференцію за участю представників університетів Казахстану: деталі заходу в тимчасово окупованому Сімферополі

Фото: окупаційні джерела інофрмації
24.06.2026, 09:17

У тимчасово окупованому Сімферополі на базі так званого «Кримського федерального університету імені В. І. Вернадського» («КФУ») 26 травня відбулася чергова «міжнародна міждисциплінарна конференція» під назвою «Текст і комунікація у просторі культури», присвячена пам’яті культуролога Діани Берестовської.

Особливу увагу привертає той факт, що серед співорганізаторів та учасників заходу були заявлені представники низки закладів вищої освіти Республіки Казахстан. Подібні контакти окупаційна адміністрація Криму та підконтрольні їй освітні структури традиційно використовують для створення враження міжнародної співпраці та подолання політичної ізоляції тимчасово окупованого півострова.


Під час "конференції". Фото: окупаційні джерела інформації, сайт КФУ

«Конференція» стала черговим прикладом використання академічного середовища як інструменту інформаційної політики Російської Федерації в умовах міжнародного невизнання окупації Криму.

Хто організував конференцію в тимчасово окупованому Сімферополі

Згідно з оприлюдненою інформацією, організаторами заходу виступили:

- так званий «Кримський федеральний університет імені В. І. Вернадського»;

- так звана «Луганська державна академія культури і мистецтв імені М. Матусовського», що функціонує на тимчасово окупованій території Луганської області;

- Казахський національний університет імені аль-Фарабі;

- Казахський університет міжнародних відносин і світових мов імені Абилай Хана.

До складу так званого організаційного комітету увійшли представники. Серед них: 

- Іріна Андрющєнко – «голова оргкомітету», «кандидат культурології», «доцент», «завідувач кафедри культурології та соціокультурного проектування інституту медіакомунікацій, медіатехнологій та дизайну КФУ»;

- Антон Карабиков – «доктор філософських наук», «професор кафедри культурології та соціокультурного проектування інституту медіакомунікацій, медіатехнологій та дизайну КФУ»;

- Андрєй Володін – «кандидат культурології», «доцент кафедри культурології та соціокультурного проектування інституту медіакомунікацій, медіатехнологій та дизайну КФУ»;

- Алєксєй Воєводін – «доктор філософських наук», «професор», «завідувач кафедри культурології ЛДАКМ»;

- Айнура Курманалієва – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри релігієзнавства та культурології Казахського національного університету імені аль-Фарабі;

- Нурлихан Альджанова – PhD, науковий співробітник Науково-дослідного центру підприємництва Назарбаєвського університету.

До «міжнародного програмного комітету конференції» увійшли наступні учасники від казахстанської сторони:

- Калімаш Бєґалінова – доктор філологічних наук, професор кафедри релігієзнавства та культурології Казахського національного університету імені аль-Фарабі (Республіка Казахстан, місто Алмати);

- Ольґа Лиґіна – PhD, проректор з науки та стратегічного розвитку Баїшевого університету (Республіка Казахстан, місто Актобе);

- Маржан Уразґалієва – кандидат економічних наук, директор департаменту науки та інновації  Баїшевого університету (Республіка Казахстан, місто Актобе);

- Базаркуль Бєкбєнбєтова – кандидат економічних наук, доцент кафедри «Менеджмент гостинності» Казахського університету міжнародних відносин і світових мов імені Абилай Хана (Республіка Казахстан, місто Алмати).

Крім того, до міжнародного програмного комітету були включені ще кілька представників казахстанських вишів, зокрема викладачі та науковці з Алмати та Актобе. 
Які теми обговорювали учасники заходу

Організатори визначили низку тематичних напрямків конференції. Серед них: культура як форма суспільної пам’яті; варіативність інтерпретацій текстів культури; історична динаміка текстів культури; релігійна символіка та сакральні тексти; особистість як текст і метатекст; синтез мистецтв, міждисциплінарні аспекти мистецтва; рекламний та PR-текст  як форми масової комунікації.

У рамках конференції також працювали тематичні семінари:

1. «Перспективи медіа: гібридизація, плинність, контингентність»

Учасники обговорювали сучасні трансформації медійного простору, цифрові технології та нові форми комунікації.

2. «Почуття та культура: нові підходи до сенсорних досліджень»

Секція була присвячена культурологічним аспектам людського сприйняття та розвитку сучасних гуманітарних досліджень.

3. «Страх і жах як генератори текстів культури»

У межах цього напряму розглядалися питання впливу кризових явищ, суспільних страхів та воєнних конфліктів на культурні процеси.

Реєстрація учасників здійснювалася виключно дистанційно, що свідчить про переважно онлайн-формат заходу.

Казахстанський слід у діяльності окупаційного «КФУ»

Особливий інтерес викликає участь представників казахстанських університетів у заходах, що проводяться структурами на тимчасово окупованій території України.

Офіційна позиція Республіки Казахстан полягає у підтримці територіальної цілісності України та невизнанні російської окупації Криму. Водночас окремі представники академічного середовища Казахстану періодично фігурують серед учасників конференцій, організованих окупаційними структурами на півострові.

У більшості випадків йдеться про дистанційну участь, членство у програмних комітетах або співорганізацію окремих наукових заходів.

Подібні факти нерідко використовуються російськими медіа та окупаційною адміністрацією для демонстрації нібито міжнародного визнання діяльності кримських освітніх установ.

Чому окупаційна влада приділяє особливу увагу «міжнародним» конференціям

Після початку російської окупації Криму у 2014 році більшість міжнародних академічних установ припинили офіційну співпрацю з освітніми структурами півострова.

Через санкційний режим та міжнародно-правовий статус Криму будь-яка діяльність на території півострова, що може трактуватися як визнання російської юрисдикції, перебуває під особливою увагою України та міжнародних партнерів.

У цих умовах окупаційна адміністрація намагається демонструвати наявність міжнародних контактів через: проведення конференцій; створення міжнародних оргкомітетів; залучення іноземних учасників до дистанційних заходів; публікацію матеріалів у російських наукометричних базах.

Зокрема, організатори повідомили, що матеріали конференції планують опублікувати в журналі «МедиаVектор», який індексується в російській базі РИНЦ.

Академічна діяльність як інструмент інформаційної політики

Формально конференція «Текст і комунікація у просторі культури» належить до гуманітарної та культурологічної сфери. Проте в умовах тимчасової окупації подібні заходи мають і політичний вимір.

Для Російської Федерації проведення «міжнародних» конференцій у тимчасово окупованому Криму є одним із механізмів створення образу відкритого наукового середовища та подолання міжнародної ізоляції півострова.

Саме тому навіть обмежена участь іноземних науковців або університетів часто стає інформаційним приводом для російських медіа та використовується як доказ нібито успішної інтеграції окупованого Криму у міжнародний академічний простір.

Водночас міжнародне співтовариство продовжує визнавати Крим невід’ємною частиною України, а будь-які спроби легітимізувати окупацію через освітню, культурну чи наукову діяльність залишаються предметом уваги українських державних органів, експертного середовища та правозахисних організацій.

Довідка

Діана Берестовська (1934–2020) — культуролог, доктор філософських наук, професор, заслужений працівник культури Автономної Республіки Крим, заслужений професор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Після російської окупації Криму працювала у структурах створеного окупаційною владою «Кримського федерального університету», де очолювала кафедру культурології та входила до системи підготовки й атестації наукових кадрів РФ на тимчасово окупованому півострові.

Антон БОЖУК
380 views

Усі статті

Розгорнути більше...