Андрій Сенченко: “Ми пропонуємо ввести поняття колабораціонізм у вітчизняне законодавче поле”

Пане Андрію, під егідою “Сила права” створено громадську дискусійну платформу. Завданням, як зазначено, є написання програми деокупації Криму та Донбасу. Як просувається громадське обговорення, чи долучаються кримчани до цього процесу?
А.С.: У нас відкрився новий напрям. Ми у вересні цього року створили “Центр деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України”. Я вважаю, що не лише ми, а й усе українське суспільство вже втомилося дивитися на ці конвульсії влади щодо окупованих територій. Створили це фейкове Міністерство з питань тимчасово окупованих територій, а вони нічого не можуть. У нас звісно є своя команда фахових юристів, але ми вважаємо, що такі стратегічні для країни, я не помилюсь, якщо скажу доленосні документи, повинні прийматися при цілковитому розумінні суспільства. Більше того суспільство повинно долучатися до обговорення таких речей.
Ми сьогодні створили спеціальну дискусійну платформу на Фейсбук, і кожна людина може туди зайти і залишити там свої думки, погляди, пропозиції. Потім ми цей проект закону оприлюднюємо на сторінці, щоб люди бачили підсумок спільної роботи, і даємо знову час на обговорення. Остаточну версію будемо намагатися лобіювати через парламент.

Яка на сьогоднішній день частина програми викликала найбільше суперечностей, обговорень і чому?
А.С.: Наразі великий ажіотаж викликала публікація на цій дискусійній платформі Центру деокупації, яка називається концепція відповідальності (це і для Криму, і для Донбасу). Ми запроваджуємо нове для українського законодавства поняття – процедура прощення. Це те, що було використано в Хорватії після балканських воєн. На мій погляд, це дуже важливий інструмент.
На нас одразу почали нападати з обох боків, насамперед російські ЗМІ, центральні російські телевізійні канали цьому приділяють досить багато ефірного часу. Я вже не говорю про сайти типу «Нооворосія», які діють на окупованих територіях. Тобто на нас вилили шквал бруду, де головна брехня полягає у тому, що після деокупації кожний мешканець Донбасу буде позбавлений громадянських прав. Хочу нагадати, що концепція застосовується як до Криму, так і до Донбасу, але вони чомусь концентруються тільки на останньому. Це нісенітниці.
Насправді у нас зовсім інша мета. На сьогодні ми маємо негнучкий Кримінальний кодекс нашої країни. І якщо з точки зору цього кодексу підійти до оцінки дій кожного громадянина України, який опинився на окупованій території, то з’ясується, що дії значної частини людей потрапляють під дії Кримінального кодексу. Безумовно, усі військові та СБУшники, які зрадили присязі, Сергій Аксьонов… однозначно повинні піти під суд. А якщо йдеться про пенсійний фонд, чи людину, яка очолює середню ланку, які можуть бути до нього претензії. Людина виконує певну соціальну функцію.
Тут же питання у чому: країна в певний момент не змогла захистити своїх громадян і вони залишилися там і їм треба виживати. Безглуздо ж висувати людині претензії, якщо він працює на будівництві, отримує заробітну платню, з якої платить податки в окупаційний бюджет Криму. А от з Дмитра Фірташа, який через тіньові схеми, в обхід міжнародних санкцій, продає за кордон продукцію своїх заводів у Криму, от з нього треба спитати.
Коли ми оприлюднили цю концепцію відповідальності, проти нас повстали наші ура-патріоти, які читають тільки заголовки, яким лінь заглибитися в суть. Вони чомусь вирішили, що у концепції йдеться про прощення бойовиків. Насправді ж мовиться про більш чітку диференціацію за основними статтями Кримінального кодексу, що стосуються злочинів, пов’язаних з російською агресією та окупацією.

Також відбуваються дискусії, є вже напрацювання законопроекту щодо колобарації. Як ви ставитесь до цього питання? Хто вони кримські колаборанти? І яким мусить бути покарання за колаборантство?
А.С.: Ми пропонуємо ввести поняття колабораціонізм у вітчизняне законодавче поле. Пропонуємо і тут диференційний підхід. Наприклад, маємо “м’яку форму” співпраці з окупантами. Хочу підкреслити, що не йдеться про покарання за думки, а маються на увазі ті, хто бігали з прапорами і щось там кричали не відаючи що роблять. За це ніхто не збирається нікого саджати за ґрати. А от за реальні дії, наприклад, захоплення військових частин, за це, безумовно, буде кримінальна відповідальність. «Кримська самооборона» – це незаконне воєнізоване формування, і вони собі напрацювали на покарання. Тому що сама участь у цьому військовому формуванні – це вже злочин. Але знову ж і тут повинна бути диференціація, тому що один через нерозуміння записався, але ні в чому не замішаний, а інший – захоплював, катував заручників у підвалах військкоматів – ось цих місце за ґратами.
Що таке процедура прощення? Ця процедура, на наш погляд, повинна розповсюджуватися лише на тих, хто скоїв кримінальні злочини, які підпадають під розряд середньої та невеликої тяжкості. І процедура пропонується така: після деокупації кожний український громадянин, який має за собою такий гріх, матиме право протягом шести місяців звернутися до українського суду і написати заяву про скоєний ним злочин. Ця заява до суду подається одночасно з проханням про прощення. І суд, базуючись на чітких критеріях, приймає рішення від імені держави Україна про прощення цього громадянина із заміною реального покарання у вигляді тюремного терміну, яке передбачене за скоєний ним злочин, на тимчасове обмеження його громадянських прав. При чому, хочу підкреслити, що ця процедура, по-перше, індивідуальна, ніхто районами, вулицями і будинками не збирається це робити, а, по-друге, вона виключно добровільна. Яких громадянських прав він буде позбавлений? Наша пропозиція — це звісно предмет дискусії, це те, що ми хочемо щоб було широко обговорено й узгоджено з українським суспільством. Ми пропонуємо, щоб такий громадянин на 10 років був позбавлений права на державну службу, роботу у військовій, правоохоронній та судовій системі, а також в органах місцевого самоврядування. Ця людина на такий же термін повинна бути позбавлена права на викладацьку діяльність, а також права участі у виборах у будь-якій ролі – виборця, члена комісії, кандидата… На сьогодні це предмет дискусії.

В Україні триває обговорення необхідності зміни статусу півострова. Під патронатом Президента України створено спеціальну конституційну комісію, яка працює над цим питання. На Вашу думку, чи на часі зараз порушувати питання статусу Криму? Чи пришвидшить деокупацію Криму зміна його статусу?

А.С.: Проблема велика. Порошенко просто імітує діяльність у питаннях, які стосуються Криму. У тому числі він імітує цю дискусію про зміну статусу Криму. При цьому, на мій погляд, ми повинні розуміти дві речі: комусь це може подобатися, а комусь ні, але є корінний народ. Я кримчанин і Крим — це моя мала Батьківщина, це місце, де я точно збираюсь жити без окупантів. З точки зору міжнародного права, те що я зараз не можу в’їхати до Криму, – це злочин з боку РФ, але в мене є Україна. А для кримських татар, як для етносу, Крим це єдине місце проживання. Але при цьому в Криму орієнтовно проживає 2,5 мільйони осіб, до окупації 13% складали кримські татари. Був зародок, коли на початку 90-тих у кримському парламенті з’явилася квота, яка гарантувала кримським татарам представництво.
На мій погляд, стосовно деокупації Криму повинно бути кілька процесів. Повинен бути перехідний період, коли в Криму не можна проводити виборів. Це для того, щоб були вирішені всі питання, пов’язані з покаранням винних, з відновленням прав невинних, з урегулюванням майнових питань, з поверненням українського телебачення, українських політичних партій, громадських організацій тощо. А вже після цього виходити на вибори. І ось тут, на мій погляд, вносити зміни в Конституцію країни. Реалізації нового статусу Криму мусить проводитися поетапно, щоб ми не мали нової кризи. Тому що в кожному суспільстві є радикально налаштовані люди, вони є і в українській, і в кримськотатарській громаді. Однак, є і тверезе ядро, яке розуміє, що ми не хочемо чергової кризи.

Спілкувалася Людмила Боженко,

матеріал підготовлений для “Голосу Криму” та “”Кримської світлиці

Читайте першу частину інтерв`ю за посиланням:  Андрій Сенченко: “41-им у списку на обмін  був Олег Сенцов”