Частинка Буковини в Криму: історія музею побуту Західної України в Севастополі

Частинка Буковини в Криму: історія музею побуту Західної України в Севастополі

Приватний музей побуту Західної України імені Івана Снігура
21.09.2026, 09:26

У вересні 2008 року в селі Чорноріччя (Чоргун; нині Бахчисарайського району АР Крим) у передмісті Севастополя було відкрито незвичний для регіону унікальний культурний заклад – приватний музей побуту Західної України імені Івана Снігура, в якому були зібрані понад дві тисячі предметів матеріальної та духовної народної культури.

Засновниками музею стала родина Кузменюків, що має буковинське коріння. Поява закладу була водночас історією приватної колекції, родинної пам’яті та своєрідного культурного мосту між двома, на перший погляд, дуже різними регіонами України.

Вхід до музею побуту Західної України імені Івана Снігура в передмісті Севастополя. Фото: «Українське життя в Севастополі»

За скромною вивіскою «музею побуту» стояла значно більша історія — про те, як українці переносили свою культурну пам’ять з одного краю України до іншого і намагалися зберегти її для наступних поколінь.

Громадський і культурний діяч, меценат Михайло Кузменюк народився в 1947 році (точна дата невідома) в Чернівцях у селянській родині. За фахом був інженером–електриком. У 1960-х роках працював на Чернівецькому телебаченні помічником режисера та постановником. У ті ж часи створив родину, одружившись із донькою совєтського офіцера, росіянкою за походженням.

Меценат Михайло Кузменюк. Фото: сайт «Українське життя в Севастополі»

У 1974 році родина Кузменюків, яка на той час вже мала трьох дітей, переїхала на постійне проживання до Севастополя. З 1987 року до останнього дня Михайло Кузменюк очолював Севастопольське ремонтно-налагоджувальне управління, працюючи на посадах начальника управління та голови правління акціонерного товариства. Від заснування Союзу підприємців Лєнінського району Севастополя у 2001 році, захищав законні права колег за бізнесом.

Свого часу Михайло Кузменюк допоміг організувати кілька визначних подій в культурному житті Севастополя – створив кілька програм на місцевому телебаченні, був меценатом конкурсу «Таланти та ерудити Севастополя» до 80-річчя народження Ліни Костенко та 10-річчя заснування порталу «Українське життя в Севастополі», допоміг у виданні 1-го числа газети «Слово Севастополя», створив громадську організацію «Західноукраїнське Земляцтво "Буковина"».

Музейні експонати. Фото: публічні джерела інформації. Фото: сайт «Українське життя в Севастополі»

31 березня 2013 року Михайло Кузменюк відійшов у засвіти: йому було лише 66 літ.

«Музей не претендує на щось велике. Він претендує на більше: на вашу приязнь та шану до моїх родичів, земляків і до неї єдиної, моєї малої батьківщини – Буковини, що на Західній Україні».

Ці слова засновника було розміщено в рамці під склом у музеї побуту Західної України. Все почалося у 2002 році, коли родина Кузменюків вирішила обставити своє помешкання в Севастополі автентичними речами та предметами побуту, якими користувалися буковинці у давнину. Згодом деякі приміщення були розширені, деякі – добудовані нові. Від стилізації «під хату» власник раритетів відмовився і високе приміщення першої зали назвав великою хатою.

Повноцінну діяльність музей розпочав восени 2008 року після освячення. Заклад отримав ім’я Івана Снігура – відомого краєзнавця з Буковини, збирача старожитностей, заслуженого майстра народної творчості, який передав до нового музею в Севастополі понад 200 предметів зі своєї колекції. Не менш важливим було те, що навколо музею формувалося живе середовище: тут проводилися тематичні вечори та зустрічі за участі української організації Севастополя. Таким чином музей був не сховищем старих речей, а місцем, де культура могла бути пережита особисто.

Свою роботу музей продовжив і по смерті його засновника, і після російської окупації Криму – ставши точкою тяжіння для тих, хто сумував за Україною. Щоправда, в наші дні, під час повномасштабної війни росії проти України, він періодично фігурує у місцевих ЗМІ як «музей старовинного побуту Буковини» – вочевидь, щоб не дратувати окупантів та їхніх посіпак ненависним для них словосполученням «Західна Україна».

Антон БОЖУК, дослідник історії українців Криму

Разом з цим матеріалом рекомендуємо читати: «Бій за історичну правду: вихід і презентація видання «Повстанчий Крим»».

1029 views

Усі статті

Розгорнути більше...