Медицина, недотримані обіцянки окупаційної влади, невиконані проєкти

Проблема охорони здоров’я є однією з двох, які наразі хвилюють мешканців окупованого Криму; другою проблемою є питання соціального захисту, безпосередньо пов’язане з першою. Ці актуальні теми ще торік відсунули на задній план питання житлово-комунального господарства та ремонтів доріг: окупаційна «влада» регіону переконана, що причиною цього є «якісні зміни» за вказаними напрямками.

Нещодавно очільниця кримського «осередку» організації «Общероссийский народный фронт» («ОНФ»; «Загальноросійський народний фронт») Алла Вєртінская в ефірі підконтрольної російським окупантам радіостанції «Спутник в Крыму» розповіла, що «експерти» цього «регіонального підрозділу» досі обробляють запити мешканців окупованого Криму, що пролунали в рамках щорічної прямої лінії з російським диктатором Владіміром Путіним 14 грудня 2023 року: цих запитів нарахували понад 37 тисяч.

За підрахунками Вєртінскої, друге місце серед питань, після теми соціального захисту, посіла тема охорони здоров’я, зокрема доступність деяких рецептурних препаратів. При цьому вона відзначила, що звернення з питань соцзахисту переважно були пов’язані з наданням кредитів і земельних ділянок учасникам путінської «спеціальної військової операції». Загалом зі слів «громадської діячки» можна зробити наступний висновок: якщо для мешканців ТОТ АР Крим одним з найбільш актуальних залишається питання медичного обслуговування, то місцевий «народний фронт» наразі в першу чергу переймається допомогою бійцям російських окупаційних військ, що беруть участь у війні проти України, у підготовці до зими.

Непокоїть питання галузі охорони здоров’я в окупованому Криму й місцевого «голову республіки» Сєрґєя Аксьонова, який у березні цього року заявив, що тема медицини в регіоні є найпроблемнішою – поруч із ціноутворенням та рівнем зарплатні. «Голова Криму» заявив, що вирішення цих питань залежить у підвищенні якості «державного управління» загалом та підкреслив, що тримає на особистому контролі кожний напрямок, а до розв’язання найгостріших питань готовий підходити індивідуально, «в ручному режимі» – в тому числі в царині охорони здоров’я, де головною складністю Аксьонов відзначив кадрове питання.

Раніше, в лютому, «голова Криму» повідомив про дефіцит кадрів у місцевій системі охорони здоров’я: на той час медичним установам ТОТ АР Крим бракувало майже 1500 фахівців – близько 500 лікарів та до 1000 медичних працівників молодшої та середньої ланки. Відтак кримська «влада» вдається до різних кроків, щоб заповнити вакансії у цій галузі.

Зокрема, наприкінці 2023 року «директор медичної академії імені С. І. Георгієвського Кримського федерального університету» Євґєній Крутіков, який також є членом «громадської палати республіки Крим», навіть запропонував впровадити «особливий статус кримського лікаря». Серед іншого, Крутіков заявив, що вирішити проблему браку спеціалістів у сільських лікарнях та амбулаторіях можна, якщо забезпечити випускників медичних вишів житлом, і додав, що мільйона рублів, який держава-окупант надає молодому лікарю, що влаштовується на роботу в сільській місцевості, недостатньо для придбання власного помешкання та облаштування життя.

Разом з тим він повідомив, що 86% студентів очолюваної ним «академії» не планують залишати окупований Крим. На той час, за словами Крутікова, в Криму бракувало ендокринологів, гематологів, фтизіатрів та лікарів швидкої допомоги: задля підготовки цих фахівців у «медичній академії» відбувалися спроби відкриття нових видів ординатури, а також ліцензування відповідних напрямків ендокринології, нейрохірургії, гематології  та дитячої кардіології.

Нещодавно стало відомо, що за російськими програмами «Земский доктор» і «Земский фельдшер» («Земський лікар» і «Земський фельдшер») з початку цього року на ТОТ АР Крим вдалося працевлаштувати 64 фахівців – 41 лікаря та 23 фахівці з середньою медичною освітою; найближчим часом планується прийняти ще 29 фахівців. На ТОТ АР Крим програма «Земский доктор» діє з 2015 року: відтоді у регіон вдалося залучити 433 лікарів. Програма «Земский фельдшер» реалізується з 2018 року: відтоді за нею вдалося працевлаштувати 147 фахівців. Враховуючи залучення кадрів з території держави-окупанта, особливі ризики ці програми несуть у плані заміщення місцевого населення.

Ба більше: цього року керувати медициною на ТОТ АР Крим, після зміни майже десятка місцевих колаборантів за понад десятиліття російської окупації регіону, поставили російського колоніста. До початку липня уродженець Хабаровського краю Алєксєй Натаров понад півтора роки очолював районну лікарню містечка Ліскі Воронєжської області РФ; чому і як він опинився в Криму – наразі невідомо. Крім медичної, Натаров має ще дві вищі освіти – в галузі економіки (2012) та юриспруденції (2019). Цікавим є й те, що Натаров, здобувши у 2008 році фах педіатра у Воронєжській державній медичній академії, пройшов у цьому ж закладі ординатуру вже за фахом урології. Восени 2022 року Натаров навіть встиг побути менше місяця першим заступником міністра охорони здоров’я Твєрської області, проте кар’єра держслужбовця за 700 кілометрів від Воронєжа, схоже, не склалася.

На початку вересня цього року видання окупаційного «уряду» Криму «Крымская газета» опублікувало велике інтерв’ю з новим місцевим «міністром охорони здоров’я», який вже встиг перевезти до окупованого регіону свою чималу родину. Свою появу в Криму за підтримки російського міністерства охорони здоров’я Алєксєй Натаров  пов’язує з тим, що в кримській медицині «склалися якісь певні труднощі», і планує не лише ділитися своїм воронєжським досвідом, а й «розробляти нові підходи до охорони здоров’я, враховуючи особливості Криму». Втім, судячи з усього, кримських особливостей Натаров поки що не побачив: мовляв, тутешні проблеми такі ж, як і в будь-якому регіоні РФ, жодний з яких «не перетинається з ідеальною системою надання медичної допомоги». Проте як велику проблему «міністр» відзначив те, що наразі значна кількість об’єктів охорони здоров’я перебуває у стадії ремонту, тож доводиться «максимально» просити  всіх підрядників «своєчасно та якісно виконувати свої обов’язки».

«Певні труднощі», яким Натаров завдячує своєму «призначенню» до окупованого Криму, стали причиною «відставки» його попередника. Уродженець Сак Константін Скорупскій, що в 2009 році отримав звання заслуженого лікаря АР Крим, після російської окупації Криму очолив «територіальний відділ в Феодосії та Судаку міжрегіонального управління федеральної служби нагляду в галузі захисту прав споживачів по Криму та Севастополю», а з березня 2016 року займав керівні посади в міській лікарні Судака, в тому числі й головного лікаря. У квітні 2021 року був призначений «першим заступником міністра охорони здоров’я республіки Крим», а в липні 2022 року – «міністром».

Протягом своєї «каденції» Скорупскій отримував догани за зрив термінів реалізації «національних проектів», неповне освоєння бюджетних коштів тощо. На початку 2024 року «голова Криму» Сєрґєй Аксьонов отримав безліч скарг через порушення постачань 50 позицій ліків для пільгових категорій мешканців окупованого регіону, в першу чергу для пацієнтів з онкологічними й серцево-судинними захворюваннями та цукровим діабетом. У відповідь Скорупскій публічно пообіцяв піти у «відставку», якщо до середини травня проблему не буде вирішено. Обіцянки довелося дотриматися.

Претензії різного характеру отримували й попередні «міністри охорони здоров’я республіки Крим», після цього позбуваючись «посад». Так, колишній «головний лікар» сімферопольської лікарні ім. М. Семашка Алєксандр Остапєнко, що став «міністром» у жовтні 2020 року, майже за рік «звільнився за власним бажанням» знов-таки через провал закупівель ліків для пільгових груп населення, а також черги в кримських поліклініках у розпал пандемії COVID-19 та перебої в роботі пунктів вакцинації.

Так само COVID-19 «зламав кар’єру» попереднього «міністра» Ігоря Чємоданова, який до того очолював «республіканський» центр крові, а потім протримався у «високому кріслі» з липня 2019 року до вересня 2020 року: за цей період «голова Криму» Аксьонов висловив невдоволення скаргами людей на відмови у госпіталізації та недбале ставлення персоналу медичних установ.

Парадоксально, але через «слабке здоров’я» у «відставку» з «посади міністра охорони здоров’я республіки Крим» у липні 2019 року подав Алєксандр Ґолєнко, який протримався в кріслі з вересня 2015 року. Причиною його відсторонення став корупційний скандал у згаданій лікарні імені Семашка в Сімферополі, де «заступники головного лікаря» та «головний бухгалтер» нараховували собі до 800 тисяч рублів на місяць. Нині ця сума становить приблизно 400 тисяч гривень; саме стільки сьогодні з федерального та місцевих бюджетів виплачують тим громадянам РФ, які згодяться підписати контракт з російським міністерством оборони та вирушити на війну до України.

У вересні 2015 року у «відставку» пішов «міністр» Алєксандр Моґілєвскій, що перебував на «посаді» з листопада 2014 року: причиною стала трагедія на станції швидкої допомоги в Сімферополі, де місцевий мешканець Бекір Небієв буцімто з помсти застрелив двох медиків і ще двох поранив. Після інциденту «сімферопольський стрілець» звів рахунки з життям; Моґілєвскій, що позбувся «посади» через цю подію, помер у 2023 році.

Попередником Моґілєвского в червні–листопаді 2014 року був колишній головний лікар лікарні №2 Керчі Алєксандр Бахарєв. Втім, «рекорд» за найкоротшим терміном перебування на «посаді» кримського «міністра охорони здоров’я» поставив Пьотр Міхальчєвскій, «призначений» на неї під час російської окупації Криму наприкінці лютого 2014 року: він «звільнився за власним бажанням» за результатами масштабної «кадрової чистки», коли «посад» позбувалися ті, хто підпав під підозру в корупції, та виїхав з родиною до Києва. На початку 2018 року Міхальчєвского заарештувала СБУ за обвинуваченнями у державній зраді та зазіханні на територіальну цілісність країни, а в липні 2020 року засудили до 10 років ув’язнення.

Як довго в кріслі «міністра охорони здоров’я» окупованого Крмиу протримається російський колоніст Алєксєй Натаров і які обвинувачення йому буде висунуто напередодні «звільнення за власним бажанням» – лишається тільки прогнозувати. Наразі у кримському «міністерстві охорони здоров’я» вирішують проблему черг у поліклініках – у якій, виявляється, винні самі пацієнти, які турбують лікарів переважно лише тоді, коли «щось заболіло». На додачу Натаров зібрався привчати людей, що добираються до міських лікарень з сіл транспортом, який ходить за певним графіком, до «послуг попереднього запису в електронному форматі».

Прикметно, що «міністр», який прибув до окупованого Криму з РФ, серед кадрових проблем у місцевій медицині відзначає знов-таки дефіцит персоналу, пояснюючи його тим, що тривалий час «усіх вузьких спеціалістів готували на території Росії», а не в Криму, і лише тепер ситуацію взялися покращувати зусиллями «медичної академії» при «Кримському федеральному університеті» – про що вже йшлося вище: «заклад» лише розпочав роботу за цільовими напрямками підготовки медиків, які прийдуть на місця лише за 2–3 роки.

З огляду на моніторинг кримську медицину можна охарактеризувати як «стабільно важкий стан». Хочеться сподіватися, що до того часу Крим вже буде інтегровано до української системи охорони здоров’я, і місцеві мешканці забудуть російську «каральну медицину», немов страшний сон.

Віталій СОЛОНЧАК, оглядач для «Голос Криму»