Ми залишалися єдиною структурою, яка наважилася на спротив в Криму, - Сергій Ковальський

Десять років тому, 24 листопада 2013 року, рух «Євромайдан-Крим» провів першу акцію  під назвою «Я вибираю ЄС». Акція розпочалася під стінами Ради міністрів АР Крим і завершилася біля Представництва Президента України в АР Крим.

Яке значення цей рух, що об’єднав людей, які не хотіли бути спостерігачами історичного моменту, а прагнули підтримати європейське  майбутнє України, мав для Криму? Про це ми говоримо з одним із співкоординаторів руху Сергієм Ковальським.

– На вашу думку, яке історичне значення мав рух «Євромайдан-Крим»  для Криму, а також для України в цілому?

– Це був один із потужних проявів процесу формування політичної нації держави. Незалежно від національності учасники руху ідентифікували себе як єдина українська спільнота, що об’єдналася під державним прапором. Це був процес, який руйнував міфи регіональної ментальності щодо України. Це був процес консолідації навколо спільних цінностей і одночасно – це початок формування української ідентичності.

– Після захоплення окупаційними військами кримського парламенту у лютому 2014 року, події на півострові почали розвиватися досить динамічно. Всі, хто був учасниками, а тим більше організаторами спротиву, по суті кожного дня ризикували життям. Чому не виїхали, а продовжували організовували акції спротиву далі?

– Чому не виїхали? Бо насамперед – це відповідальність. На той момент ми залишалися єдиною дієвою структурою, яка наважилася на спротив російській окупації в Криму.

– До початку повномасштабної війни розмови щодо повернення Криму велися лише в одній площині  – політико-дипломатичний шлях. Війна внесла свої вагомі корективи і тепер український істеблішмент все більше говорить та артикулює перед західними партнерами інший шлях повернення – військовий.  Як ви вважаєте, який шлях обере Україна? Чи підтримають її вибір західні партнери?

– Який би шлях ми не обрали – результатом має бути звільнений Крим. У той же час, зовнішні спроби нав’язати нам лише дипломатичний шлях виглядають як намагання заморозити це питання на десятиріччя.

– Яким ви особисто бачите повернення Криму?

– Реалістичним для мене є лише силовий варіант.

Олександра НЕЗВАНА