Музей Віри Роїк у Криму: доля спадщини майстрині української вишивки

У середині вересня 2011 року під час засідання Ради міністрів АР Крим члени регіонального уряду затвердили план заходів щодо створення в регіоні музею української вишивки імені заслуженої майстрині народної творчості України Віри Роїк, що відійшла в засвіти 3 жовтня 2010 року. На жаль, сама вона, попри багаторічні зусилля, за життя так і не домоглася створення такого осередку.

План містив розробку концепції функціонування музею, проведення ремонтних робіт приміщення республіканського етнографічного музею, на базі якого мав бути розміщений музей імені Віри Роїк. Йшлося також про проведення заходів щодо збереження культурної спадщини української вишивальниці, в тому числі опис колекції.

Крім того, передбачалося виготовлення і придбання спеціального експозиційного обладнання для музею, зміцнення матеріально-технічної бази музею для проведення акцій з популяризації спадщини Віри Роїк та української вишивки, проведення заходів щодо презентації музею.

Також було заплановано створення комісії для формування фонду музею української вишивки імені Віри Роїк, роботи якої експонуються у багатьох музеях України і світу.

Це рішення було важливим не лише як спосіб увічнити пам’ять про видатну мисткиню: йшлося про створення в Сімферополі постійного осередку українського народного мистецтва.

Віра Роїк і створення музею української вишивки

Віра Роїк мешкала в Сімферополі з 1952 року до останнього дня. Саме тут вона сформувалася як майстриня та дослідниця української народної вишивки, передаючи свої знання і вміння наступницям.

За десятиліття праці Роїк фактично створила кримську школу української вишивки. Втім, її мистецька спадщина давно вийшла далеко за межі півострова: роботи майстрині зберігалися у десятках музеїв України та світу, а сама вона провела понад сотню персональних виставок. 2006 року Віра Роїк була удостоєна звання Героя України, і того ж року була заснована міжнародна премія її імені в галузі народного мистецтва.

14 грудня 2012 року на базі Кримського республіканського етнографічного музею в Сімферополі нарешті було відкрито музей української вишивки імені Віри Роїк. Близько 40 квадратних метрів було відведено для експозиції, що складалася з кількох тематичних частин.

Експозиція музею була побудована навколо трьох основних напрямів:

- меморіальна кімната Віри Роїк розповідала про життя, творчість і громадську діяльність майстрині;

- окремий виставковий майданчик представляв роботи сучасних кримських вишивальниць — учениць Роїк та інших майстринь, які працювали в різних техніках і з різними матеріалами;

- ще один зал — «Історії української вишивки» — був присвячений традиційному процесу виготовлення тканини в домашніх умовах та перетворенню її на готовий виріб.

Таким чином, музей поєднував меморіальну частину, сучасне продовження школи Віри Роїк та представлення історії української вишивки.

Таким чином, музей мав стати не лише меморіальним простором, присвяченим одній майстрині, а центром збереження і розвитку української традиції вишивання в Криму.

«Українських вишивальниць в Криму уособлює героїня України, заслужена вишивальниця, лауреатка численних вітчизняних і міжнародних мистецьких виставок, представниця української громади Криму, велика патріотка України Віра Роїк. Вона залишила у Криму унікальну школу вишивальниць», – зазначав у свому дописі на фейсбук Петро Вольвач, голова Кримського осередку Наукового товариства імені Тараса Шевченка.

На думку кримського науковця Петра Вольвача, це зібрання української вишивки Віри Роїк є національною цінністю і мало б перебувати під егідою ЮНЕСКО.

Окупація і припинення діяльності музею

На жаль, повноцінно музей проіснував зовсім недовго. Російська окупація Криму в лютому–березні 2014 року перервала його діяльність у складі українського музейного простору. За доступними даними, музей працював приблизно до 2015 року, після чого припинив існування як окрема українська музейна інституція. Наразі в підконтрольному окупантам медійному просторі Криму мовиться про абстрактний «музей слов’янської вишивки».

Окупація зупинила й інші ініціативи, пов’язані з увічненням пам’яті Роїк, як-от заплановане спорудження пам’ятника майстрині в Сімферополі. Музей же фактично став одним з останніх новітніх осередків української культури, створених у Криму до його російської окупації. Його історія – не лише про втрачене приміщення чи експозицію, а й про спробу інституційного закріплення в Криму української культурної традиції, що розвивалася десятиліттями.

Антон Божук, дослідник історії українців Криму

Разом з цим матеріалом рекомендуємо читати: «Історія музею української пам’яті на Керченському півострові».