Перша частина роздумів  про діяльність Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим починалася з цитати сера Уїнстона Черчіля:

«Стоячи тут цього тихого дня, я здригаюся від думки про те, що відбувається в реальному житті з мільйонами людей… Ніхто не може підрахувати те, що називають «незліченною сумою людських страждань. Наше головне завдання та обов'язок – захищати сім'ї простих людей від жахів та нещасть ще однієї війни».

У попередніх частинах роздумів констатувалося, що державна інституція під назвою Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим свого часу і створювалося для того, щоб в умовах автономного статусу на частині території Кримського півострова забезпечити для мешканців цієї території захист. Тобто відповідність рішень, які приймає місцева влада та органи місцевого самоврядування нормам Конституції та українського законодавства. А з початком у лютому 2014 року окупації півострова теза сера Уїнстона стала у повну відповідність тим завданням, що постали перед українською владою в цілому та Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим (надалі - Представництво, ППУ АРК) безпосередньо. Захист родин простих людей, мешканців Кримського півострова, громадян України від жахів та нещасть ще однієї війни, загарбницької війни росії проти України.

Слід додати, що погляд на необхідність надання захисту та допомоги громадянам України, мешканцям тимчасово окупованого Кримського півострова з боку української влади знаходиться у повній відповідності сучасним світовим поглядам на процеси реінтеграції. Але, запропоновані читачам у попередній статті роздуми про ефективність діяльності Представництва, яка дорівнює за результатами 2025 року 3,1% породжує додаткові питання щодо майбутнього.  

Затверджені чинним законодавством та іншими нормативними актами напрями роботи Представництва та висновки, що випливають із результатів діяльності ППУ АРК, породжують об'єктивне питання: «А що далі?»; «Чи можна об'єднати у питаннях кримської політики реальний захист інтересів простих громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території Криму, інших окупованих територіях та тих, кого влада сором'язливо назвала «внутрішньо переміщеними особами», а за фактом біженцями, у процесі функціонування Представництва Президента?»; «Чи здатне Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим виконати такі завдання?»

Найімовірніше було б логічно розпочати міркування щодо цього питання, повернувшись до обговорення пріоритетних напрямів діяльності ППУ АРК, затверджених чинним законодавством та Указом Президента України.

До речі, у себе на сайті ППУ АРК пропонує наступне викладення своїх завдань:

«На Представництво покладено завдання підтримувати та забезпечувати політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з громадянами України, які проживають на окупованому півострові; здійснювати моніторинг дотримання їхніх прав і законних інтересів; вивчати соціально-економічні та політичні процеси в окупованому Криму; готувати відповідні аналітичні матеріали та подавати їх на розгляд Президенту України тощо.

Місією Представництва є допомогти повернути Кримський півострів та відновити територіальну цілісність України, як втілення національної ідеї держави і суспільства».

Насправді самі пріоритетні напрями для ППУ АРК були визначені наступним чином:

Про напрям сприяння формуванню та реалізації державної політики

а) «сприяння формуванню та реалізації державної політики щодо деокупації тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та її безпечної реінтеграції». Виконання цього напряму полягає у здійсненні заходів щодо:

- розроблення пропозицій стосовно формування та забезпечення реалізації державної політики щодо деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;

- вироблення ефективних механізмів взаємодії органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, представників експертного середовища для реалізації державної політики щодо деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;

- моніторингу соціально-економічної та політичної ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та напрацювання за його результатами відповідних пропозицій;

- підготовки проєктів стратегічних програмних документів з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя у єдиний правовий, соціальний, економічний, освітній та культурний простір України, забезпечення захисту прав і свобод громадян України, які проживають на цій території, та внутрішньо переміщених осіб;

- напрацювання пропозицій щодо удосконалення положень Закону України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим».

Трохи власних думок відносно цього напряму діяльності ППУ АРК.

По-перше - це питання термінології та її використання. У цьому контексті слід звернути увагу на постійне використання в риториці про діяльність ППУ АРК терміну «деокупація». Якщо сформувати запит у Кембриджський словник про значення терміну «деокупація» пропонується наступна відповідь: «Згідно з пошуком у Кембриджському словнику, термін «деокупація» не входить до переліку визначень. Однак «окупація» визначається як робота людини, хобі або ситуація, коли армія бере під контроль певну територію. Таким чином, «деокупація» передбачає скасування військової окупації. Військовий/політичний контекст: акт виведення збройних сил з території, країни або будівлі, яка раніше була взята під контроль».

Бути визволителем, тобто тим, хто забезпечив очищення Кримського півострова від присутності військ окупанта почесно. З іншого боку, ми вірімо в те, що деокупація Кримського півострова відбудеться, але на сьогодні це дуже туманна перспектива за часом.  

Можливо саме тому дуже довгий час з моменту появи сайту Представництва воно бачило виключно дипломатичний шлях деокупації Кримського півострова. І будь-які аргументи про те, що це неможливо здійснити, що деокупація по своїй суті є військовою операцією в першу та головну чергу Представництвом вперто ігнорувалося. Отримавши у якості одного з напрямів роботи – дипломатію, ППУ АРК отримало право стверджувати про діяльність з наближення та організації деокупації Кримського півострова.

Згідно затверджної Президентом структури ППУ АРК Кримська платформа є частиною структури цієї інституції. На сайті Кримської платформи викладено наступне:

«Платформа спрямована на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді зростаючим безпековим загрозам, посилення міжнародного тиску на Кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні мирним шляхом».

  

По-друге. Якщо дивитися на те як викладено цей напрям діяльності та враховувати те, що в описі своїх завдань діяльності безпосередньо викладено ППУ АРК, то виходить, що місією цієї державної інституції є деокупація Кримського півострова. А завданнями забезпечення постійного зв’язку з мешканцями окупованого Криму та вивчення ситуації, яка складається на території півострова. Тобто, знову бачимо що всупереч викладеного в Указі Президента в питанні пріоритетних напрямків діяльності ППУ АРК не бачить у своїй діяльності кримських ВПО. А якщо цієї категорії в діяльності Представництва не існує, то й враховувати цю категорію громадян України, які вже постраждали від російської окупації у своїй діяльності ППУ АРК не бачить сенсу.

У цій позиції Представництва існує один дуже цікавий факт. Але з початку трохи історії питання. Приймаючи участь у підготовці звіту про стан ситуації в тимчасово окупованому Криму за 4 роки окупації, використовуючи дані окупаційної статистики (це був останній рік, коли окупанти ще не зробили ці дані секретними та маніпулятивними) я сформував динаміку зміни чисельності населення тимчасово окупованого півострова. Слід додати, що на той час Україна не мала даних з цього питання. А окупаційна влада станом на 14 жовтня 2014 року провела перепис населення на тимчасово окупованій території Кримського півострова. Виглядала ця динаміка наступним чином. 

В описі та поясненнях до цієї динаміки, зокрема було викладено наступне: 

«Виходячи з даних російської статистики, за 9 місяців 2014 року населення Автономної Республіки Крим зменшилося на 77800 осіб. У той же час населення міста Севастополя збільшилося на 9100 осіб. За решту 3 місяців 2014 року населення Автономної Республіки Крим збільшилося на 6515 осіб, а міста Севастополя збільшилося ще на 3973 особи. Загальна зміна чисельності населення Криму за 9 місяців 2014 року зменшилася на 68700 осіб».

Тобто, щонайменше 77800 осіб емігрували з тимчасово окупованої території Кримського півострова. І це була перша хвиля еміграції, вимушеної втечі від окупантів. Яка кількість з цих осіб емігрувала безпосередньо на контрольовану українською владою територію не було відомо. Експертне середовище намагалося розрахувати цю кількість кримських вимушених мігрантів. Використовувалися різні методики розрахунків, їх результат від 115000 осіб до 240000 осіб без урахування мігрантів з окупованої території Криму на територію держави-окупанта. Тобто, до 10% громадян України вимушено покинули територію постійного проживання. А таких хвиль еміграції було декілька.

Під час підготовки матеріалів з питання діяльності ППУ АРК редакція «Голосу Криму» звернулася до Представництва та інших державних інституцій з низкою питань, які є невід’ємною частиною формування і реалізації кримської політики. Зокрема, було питання стосовно кількості кримських мігрантів (ВПО) на території України, яка контролюється українською владою. Такою інформацією Представництво не володіло, цей висновок зроблений виходячи з суті отриманої відповіді. А Міністерство соціальної політики надало дані, які були в їх розпорядженні. Ці дані були зібрані на основі реєстрації кримських мігрантів в якості внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Одразу слід відзначити, що не всі біженці з Криму йшли реєструватися як ВПО. Можу навести свій власний приклад. Покинувши окуповану територію Криму на початку липня 2014 року першу реєстрацію у якості ВПО я здійснив у 2015 році. Після цього був змінений порядок реєстрації. Видані раніше довідки визнані недійсними. Наступну реєстрацію я здійснив вже навесні 2022 року. І такий підхід до реєстрації ВПО з Криму непоодинокий. 

Що кажуть дані Мінсоцполітики? Міністерство вважає, що на контрольовану територію України з тимчасово окупованої території Кримського півострова перемістилося 55387 громадян України з постійною реєстрацією на території Кримського півострова. Зокремо, міністерство вказує, з яких населених пунктів Кримського півострова ці особи.

Якщо прийняти, а це не так, що вказана Міністерством кількість кримських ВПО є об’єктивною –  це достатня база для роботи по захисту інтересів громадян України – мешканців Кримського півострова. Ця робота була би яскравою ілюстрацією реальної реінтеграції для Криму та практичною реалізацією гасла «Крим – це Україна». Але ж необхідності роботи у цьому напрямі ППУ АРК для себе не бачить. Або це і є реальним проявом кримської політики від влади? Політики створення хибних реальностей. А по факту погляд ППУ АРК на свою діяльність йде у супереч з затвердженими Указом Президента України напрямами діяльності Представництва про що вже наголошувалося.

Про напрям захист і підтримка громадян

Наступний напрям є похідним від попереднього і містить лише більш деталізований опис заходів, які має здійснювати Представництво. Тому приклади та пояснення для попереднього напряму так само актуальні і для наступного напряму діяльності. Лише слід додати пояснень та прикладів по деяким заходам.   

б) «- ужиття необхідних заходів із забезпечення захисту та підтримки громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також внутрішньо переміщених осіб з цієї території, сприяння додержанню їх конституційних прав і свобод».

Як можна побачити з тексту відповідного Указу Президента України участь Представництва в межах компетенції у здійсненні заходів передбачає:

«- розроблення пропозицій стосовно формування та забезпечення реалізації державної політики щодо захисту та підтримки громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також внутрішньо переміщених осіб з цієї території;

- аналізу нормативно-правових актів, які стосуються прав та законних інтересів громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також внутрішньо переміщених осіб, напрацювання пропозицій щодо практичної реалізації положень таких актів, удосконалення законодавства з цих питань;

- реалізації ініціатив, спрямованих на підтримку дітей і молоді, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, сприяння отриманню ними формальної та неформальної освіти, проведення освітніх, наукових, мистецьких та інших заходів».

Приклади результатів виконання цього напрямку вже наводилися у попередніх частинах цієї трилогії. Чого вартує лише питання отримання документів кримською молоддю, яка наважилася покинути окупований півострів та продовжити своє життя на контрольованій території України. У м’якій оцінці - «результат негативний». Тобто, напрям провалено, бо так і не було вироблено та прийнято у практику системних рішень з питання отримання документів молоддю.

«- захисту осіб, позбавлених особистої свободи у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом та тимчасовою окупацією території України, інформування міжнародних партнерів про факти порушень прав і основоположних свобод людини, у тому числі переслідування громадян України з політичних мотивів, а також порушення норм міжнародного гуманітарного права».

Інформація по цьому елементу напряму активно присутня в діяльності ППУ АРК, бо активно працюючі правозахисні організації, маючи, слава Богу, ресурсну базу для активної роботи,  публікують та передають в Представництво багато матеріалів.

«- визначення механізмів щодо відшкодування шкоди, завданої у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, захисту та відновлення порушених прав, притягнення до відповідальності винних осіб, забезпечення права на правду про збройний конфлікт, недопущення виникнення збройного конфлікту в майбутньому, проведення відповідної роз’яснювальної та інформаційної роботи».

Перші обговорення у публічній площині питання відшкодування шкоди від російсько-української війни в інтересах громадян України та держави Україна відбулися у стінах Верховної Ради України у квітні 2015 року на комітетських слуханнях. Організатором цих слухань став Комітет з питань зовнішньої політики. Владі пропонувалися різні підходи до формування та використання варіантів методики оцінки та підрахунку отриманої шкоди. Станом на сьогодні потреба по відшкодування отриманої шкоди має тенденцію до збільшення фінансування, бо війна та руйнування продовжуються. Відшкодування здійснюються в якомусь обсязі, який не є достатнім, за зруйноване житло. Але жодним чином не унормоване питання про відшкодування втрат за неможливість жити у власному житлі на своїй малій Батьківщині та низка інших питань, які гарантовані нормами Конституції громадянину. Також відсутнє публічне обговорення цих питань. Для мешканців окупованого Криму ця «неможливість» вимірюється 12+ роками. У когось менше. Згідно пріоритетних напрямів роботи ППУ АРК мало бути ініціатором таких обговорень щонайменше на рівні експертної дискусії. З травня 2014 року ППУ АРК жодного разу не ініціювало, не запропонувало або не запросило експертів до розмови з цього питання.  Мабуть з цього питання проблем ППУ АРК не бачить, тому і ініціатив не має.

Про ефективність взаємодії

«- розвитку ефективної взаємодії з Меджлісом кримськотатарського народу, громадськими об’єднаннями та ініціативними групами, що представляють інтереси громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішньо переміщених осіб з цих територій».

Це ще один напрям, який пов’язано з відсутністю ініціатив по «розвитку ефективної взаємодії…». Відповідно, цей напрям повністю провалено з площини виконання такого напряму роботи як «вироблення ефективних механізмів взаємодії» з Меджлісом кримськотатарського народу, як представницького органу кримськотатарського народу; представниками караїмів та кримчаків, які також є корінними народами України; Крайовою Радою Українців Криму (скор. КРУК), як представницького органу національної самоорганізації українців Криму (тобто, представницького органу титульної нації України, яка на території Кримського півострова не має більшості в силу історичних обставин); кримськими інститутами громадянського суспільства; представниками експертного середовища; релокованими кримськими медіа та переміщеними кримськими освітніми закладами, в першу чергу - Таврійським національним університетом імені В. І. Вернадського тощо.  

Один з прикладів такого провалу. На початку квітня цього року Президент України затвердив свій Указ який зобов’язував Кабінет Міністрів України (КМУ) виконати норми Закону України «Про корінні народи України». Цей Указ підтвердив той факт, що на протязі майже 5 років КМУ ігнорував існування закону України «Про корінні народи України». Сам закон був підписаний Президентом України 1 липня 2021 року. Указ Президента підмінив собою карну справу, яку генеральна прокуратура України була б зобов’язана порушити проти відповідальних, з відповідними повноваженнями, осіб КМУ, які на протязі середньострокового періоду в умовах війни ігнорували виконання закону України. За логікою ВРУ мала ініціювати відставку цього складу КМУ. Але це інші питання.

«- удосконалення роботи зі зверненнями громадян, у тому числі налагодження системного зворотного зв'язку з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на цій території, підготовки пропозицій щодо вирішення проблемних питань;

- надання експертної підтримки ініціативам у сфері забезпечення захисту прав і основоположних свобод людини у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України».

Розрахунок ефективності роботи зі зверненнями громадян був наданий у попередній статті про діяльність ППУ АРК.

Напрям дипломатії

в) участь у заходах міжнародного характеру. Виконання цього напряму полягає у здійсненні заходів щодо:

«- розроблення за результатами моніторингу ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя пропозицій щодо здійснення заходів з нейтралізації діяльності Російської Федерації, спрямованої на міжнародну легітимізацію спроби анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;

- консолідації міжнародних зусиль з метою сприяння процесу деокупації тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, посилення тиску на Російську Федерацію для відновлення територіальної цілісності України;

- надання експертної підтримки, консультаційного та інформаційного сприяння реалізації міжнародних проектів та заходів, спрямованих на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;

- здійснення моніторингу ефективності застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо Російської Федерації, її громадян і юридичних осіб, інших іноземних суб'єктів, причетних до здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України та тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, участі у співпраці з міжнародними партнерами щодо посилення міжнародного санкційного тиску на Російську Федерацію».

Враховуючи той факт, що окрім інформації про «зустрілись, поінформували, обговорили та зробили фотосесію» інша інформація про конкретні результати таких міжнародних зустрічей невідомі. Допустимо зробити висновок про провал і цього напряму роботи.

Про напрям інформаційна політика

«г) сприяння реалізації ефективної інформаційної політики та протидії дезінформації».

Цій напрям передбачає участь Представництва в межах компетенції у здійсненні заходів щодо:

- забезпечення Президента України, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування достовірною та актуальною інформацією щодо ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, у тому числі стосовно порушення прав і основоположних свобод громадян України, які проживають на цій території;

- напрацювання пропозицій стосовно належного реагування на випадки дезінформації та маніпуляції щодо тимчасової окупації Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, ситуації на цій території, а також процесів, пов'язаних із її деокупацією та реінтеграцією;

- вибудовування ефективної моделі комунікації з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, забезпечення їх інформування щодо можливостей реалізації ними прав та законних інтересів на підконтрольній Україні території, доступу до адміністративних послуг, у тому числі через онлайн-сервіси;

- підготовки та проведення інформаційно-просвітницьких кампаній, спрямованих на оперативне забезпечення громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, об'єктивною і достовірною інформацією про події, які відбуваються в Україні та світі».

Інформаційно-просвітницькі кампанії можливі та ефективні при наявності довіри. Довіра, в свою чергу, не виникає та не залежить від назви державної інституції, а виключно за результатами діяльності інституції. Тому, такі кампанії в рамках «турне по вишам України» та їм подібним мають «нульовий ефект». Лише малюнок (фото) для звіту про діяльність.

«- систематичного інформування суспільства, у тому числі міжнародної спільноти, про ситуацію на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, наслідки тимчасової окупації Російською Федерацією цих територій, а також про заходи, що вживаються Україною з метою деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, забезпечення захисту прав і свобод громадян України, які проживають на цих територіях».

Для оцінки результатів, які досягнуті при реалізації цього напряму роботи Представництва достатньо подивитися на інформацію опубліковану на сайті інституції або на її фейсбук сторінці. Результат більше негативний чим позитивний. Інформація більшою мірою вибіркова, а ця вибірковість залежить від опублікованих результатів діяльності громадських та експертних організацій, їх звітів.

Напрям інституційна спроможність

«д) посилення інституційної спроможності та потенціалу Представництва» яке передбачало та передбачає здійснення наступних заходів:

- упровадження прозорих та ефективних методів роботи Представництва, його належне кадрове забезпечення, напрацювання пропозицій щодо формування переліку пріоритетних тем для визначення напрямів підвищення рівня професійної компетентності державних службовців, інших працівників Представництва;

- створення належних умов праці державних службовців та інших працівників Представництва, вирішення питань фінансового та матеріального забезпечення діяльності Представництва з урахуванням його тимчасового розміщення у містах Києві та Херсоні у зв'язку тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;

- розроблення та впровадження ефективної автоматизованої моделі збору, систематизації та аналізу інформації щодо ситуації і суспільно-політичних процесів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, фактів порушення прав громадян України на цій території;

- забезпечення системного моніторингу якості надання адміністративних, освітніх, соціальних, медичних та інших послуг, їхньої доступності для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та внутрішньо переміщених осіб;

- налагодження ефективної взаємодії Представництва з державними органами, органами місцевого самоврядування з питань деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; 

- вибудовування конструктивної взаємодії та партнерства з Меджлісом кримськотатарського народу стосовно підтримки і сприяння реалізації ініціатив, спрямованих на захист прав та інтересів кримськотатарського народу, подолання наслідків геноциду, вчиненого проти кримських татар радянською владою, відновлення їхніх прав як корінного народу України;

- налагодження ефективного партнерства з інститутами громадянського суспільства, у тому числі міжнародними, аналітичними та експертними установами, зокрема в рамках реалізації програм міжнародної технічної допомоги».

Інформаційна агенція «Голос Криму» опублікувала дані по динаміці фінансування ППУ АРК, які отримала на свій інформаційний запит безпосередньо від Представництва. Зміну об’ємів фінансування можна побачити на графіку 2. Що він показує? Фінансування за 11 років збільшилося у 28,58 разів при зростанні затвердженої штатної чисельності працівників у 1,29 разів та чисельності фактично працюючих у 2,83 разів.

Фінансування є одним з головних факторів посилення інституційної спроможності та потенціалу  Представництва. Тобто зростанням фінансування у середньому в 2,6 разів рік до року є фактором укріплення та розвитку інституційній спроможності цієї державної інституції. Таке зростання фінансування не корелюється з показниками ефективності у 3,1% за минулий 2025 рік.

Зростання ресурсного забезпечення відчутне, що і ілюструє графік. Але при цьому як вже наголошувалось ані системного моніторингу, ані ефективної взаємодії з Меджлісом, кримською громадськістю, експертним середовищем не побудовано. Те, що є більше схоже на намагання побудувати зручне, безпроблемне середовище. Наприклад, як член Експертної ради при ППУ АРК я не пам’ятаю з вересня 2019 року жодного засідання Ради, яке б проводилося з метою обговорення якогось гострого питання, що потребує системного рішення та узгодження пропозицій по їх вирішенню. Стандартний порядок денний: звіт Представництва про роботу; плани на майбутній період; участь в цьому експертних організацій. Всі інші питання «не починайте, не на часі».

Відповідно, виникає питання якості кадрового забезпечення Представництва Президента в Автономній Республіці Крим. Хоча структура, яка була затверджена Президентом начебто створює можливість результативного виконання затверджених напрямів роботи. Саму загальну структуру Представництва продемонстровано в інфографіці.

Виходячи з затвердженої структури будь-який напрям роботи забезпечений відповідними керівними посадами та відділами. Але вже на рівні планування роботи Представництва затверджена структура не знайшла свого відображення при постановці завдань. Тобто, затверджені структура та напрями роботи знаходяться у протиріччі з планами діяльності цієї державної інституції.

У трьох частинах роздумів про діяльність Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим викладено багато негативного з точки зору результатів діяльності інституції. Чи можуть бути у майбутньому інші оцінки результатів діяльності? Яка доля у подальшому у Представництва має бути?

Guo ire/куди йти?

Існує на мій погляд два варіанти розвитку подій.  

Варіант 1. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим повністю змінює модель свого функціонування, де в основі роботи знаходиться мешканець Криму, громадянин України, який був вимушений покинути окуповану територію. Тобто, ППУ АРК в основу своєї роботи ставить те чим воно взагалі до цього часу не займалося. Така зміна буде демонструвати державну політику реінтеграції Криму, з якою Україна планує повернутися на деокупований півострів.

Відповідно, зміняться вимоги до професійної якості працівників Представництва. Мають змінитися підходи по плануванню роботи Представництва. Відношення до співпраці с кримською громадськістю та кримським експертним середовищем. Експерти існують не для «одобрямса» чергового звіту, а для обговорення та розробки рішень з гострих питань, що потребують негайних рішень. План діяльності на кожний відповідний період має містити розділи у відповідності до затверджених напрямів діяльності Представництва. А кожна запланована дія повинна мати чітко визначений очікуваний результат.   

Це не означає, що Представництво має відмовитися від моніторингу ситуації в окупованому Криму чи від допомоги мешканцям Криму в окупації. Мова йде лише про побудову балансу діяльності згідно із затвердженими Президентом України напрямами діяльності цієї державної інституції. Інституції, яка була створена для контролю над забезпеченням реалізації конституційних прав мешканців автономії.

Як було сформульовано у відповідному Указі Президента України, що затвердив «Стратегію діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим» від 13 квітня 2021 року:

«Метою реалізації Стратегії є підвищення ефективності діяльності Представництва щодо сприяння додержанню прав і основоположних свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя або переселилися з тимчасово окупованої території і проживають в інших регіонах України, зростанню та зміцненню рівня їх довіри до державних інституцій, виконанню заходів, спрямованих на відновлення територіальної цілісності України, деокупацію і реінтеграцію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».

Саме про це казав свого часу сер Уінстон Черчилль у своїй відомій Фултонівської промові.

Головним негативом такого варіанту є те, що Представництво немає повноважень по прийняттю рішень, які має право приймати місцева влада та місцеве самоврядування. А потреба в інституції з такими повноваженнями існує. Це одне з гострих питань, що потребує системного рішення. Але наділяти Представництво такими додатковими повноваженнями не можна.

Варіант 2. Визнати, що ситуація потребує інших підходів для державних рішень. Що подальше існування та функціонування Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим у його сьогоденному форматі є лише додатковим та непотрібним бюджетним навантаженням. Що потреба в діяльності такої державної інституції виникне лише після припинення функціонування військово-цивільних адміністрацій та проведення місцевих виборів на деокупованій території Кримського півострова. А до цього часу Представництво має «спати в очікуванні свого часу».

Натомість, на заміну Представництва має бути створена Кримська військово-цивільна адміністрація, з відповідним внесенням змін у діючий Закон України «Про військово-цивільні адміністрації». До речі, більшість напрямів діяльності затверджених для ППУ АРК відповідна кримська ВЦА могла б непогано виконувати.

Як то кажуть, зараз у питанні подальшого формування та реалізації кримської політики «м’яч знаходиться на половині діючої влади», бо вона приймає рішення про формування державної політики. Як колись казав американський теоретик менеджменту Пітер Друкер:

«Кращий спосіб передбачити майбутнє – створити його».

Читайте також по темі:  Крим, Представництво Президента України: від народження до еміграції