Антиукраїнські наративи та обґрунтування війни як «боротьби за мир»: інформаційний супровід російських заходів

У другій половині 2025 року російські пропагандистські структури провели низку інформаційних заходів, що виправдовують агресію проти України під гаслом «боротьби з фашизмом». Розглянемо, які заходи вже відбулися та якими інформаційними наративими їх наповнили окупанти. 

Як правило інформаційне просування форумів відбувається за участі великої кількості державних структур. Наприклад, однойменний головний форум «World Public Assembly», що відбувся наприкінці вересня 2025 року в Москві (Конгрес-центр Всесвітнього торгового центру), із залученням понад 4000 учасників і численними «дискусійними платформами», серед них – окремий трек «Молодь». У складі партнерів цього заходу – стратегічні держкорпорації (зокрема «Ростех») та інформаційні агентства (TASS виступає «загальним інформаційним партнером»). 

Так, 21 вересня 2025 року, у символічний Міжнародний день миру, в Москві відбувся «Ялтинський молодіжний онлайн-конгрес миру» (надалі – Ялтинський конгрес) в рамках Першої Всесвітньої громадської асамблеї «Новий світ усвідомленої єдності». Захід позиціонувався як міжнародний форум народної дипломатії та діалогу за мир, зібравши, за даними організаторів, понад 4 тисячі учасників зі 150+ країн світу. Ініціатором і головним організатором виступив Міжнародний союз НУО «Асамблея народів світу» на чолі з генеральним секретарем Андрєєм Бєляніновим. 

Важливо відзначити, що широка міжнародна участь на таких майданчиках багато в чому імітується. Адже в ролі закордонних гостей беруть участь у подібних заходах студенти чи активісти з країн колишнього СРСР, Азії та Африки, лояльні до Москви. Їхня присутність потрібна для картинки «глобальної підтримки». В інформаційному висвітленні акцентами стають миротворча місія росії та консолідація народів проти спільного зла, де роль цього «зла» відводиться Україні. 

Відкриття Ялтинського конгресу супроводжувалося вітальними зверненнями від високопосадовців рф та союзників: зокрема, до учасників звернулися глава МЗС рф Сєргєй Лавров, мер москви Сєргєй Собянін, Генеральний секретар ШОС Нурлан Єрмекбаєв, Генсек СНД Сєргєй Лєбєдєв, спікер Ради Федерації Валєнтіна Матвієнко, керівник россотруднічества Євгєній Прімаков, держсекретар Союзної держави рф – Білорусі Сєргєй Глазьєв, високий представник ООН Альянсу цивілізацій Мігель Моратінос та навіть російський космонавт Іван Вагнер. 

До програми асамблеї входили десятки тематичних майданчиків – від міжнародного медіафоруму «Медіа на службі людства» до молодіжного форуму «Покоління Єдності», бізнес-форуму про соціальну відповідальність, конгресу письменників та інших. Назва молодіжного конгресу явно відсилає до історичної Ялтинської конференції 1945 року, 80-ту річницю якої російська сторона широко відзначала протягом 2025 року. 

У березні 2025 року в Лівадійському палаці (Ялта, окупований Крим) пройшов «міжнародний науково-дипломатичний конгрес», присвячений 80-річчю Ялтинської конференції 1945 року. Його тема – «формування нового миропорядку» та «актуальні геополітичні виклики в епоху зсуву балансу сил». 

Таким чином, кремль намагався надати і «Ялтинському молодіжному онлайн-конгресу миру» символічної легітимності, натякаючи на паралелі з ялтинськими домовленостями про повоєнний устрій світу. Організатори підкреслювали, що метою є «новий світ» на основі єдності та духовних цінностей. У промові Бєлянінова наголошувалося на «формуванні нових контурів міжнародного партнерства» та спільній відповідальності за майбутнє у дусі поваги і традиційних цінностей. Фактично ж структура учасників і тон виступів демонстрували, що захід організовано та інформаційно підтримано російськими державними структурами для просування власного порядку денного. 

Антиукраїнська риторика та «антифашистський» дискурс 

Попри назву про «мир», риторика заходу була просякнута антиукраїнськими наративами, замаскованими під боротьбу з неонацизмом і ревізією історії. Російські спікери активно експлуатували тему Другої світової війни, тавруючи опонентів як спадкоємців нацизму. 

Україну в таких заявах не називали прямо, проте в контексті зрозуміло, що мається на увазі саме «київський режим», який у російській пропаганді звинувачується у «героїзації нацистів» та переписуванні історії. 

Прикладом цієї риторики стала тема збереження «ялтинсько-потсдамської архітектури миру». Учасники наголошували, що нинішній світовий порядок, заснований на рішеннях 1945 року, нібито руйнується через дії Заходу. Звучали заклики згуртувати всі «здорові сили» для захисту принципів ООН та ялтинських домовленостей, аби не допустити втягування світу у прірву хаосу.

В інформаційних матеріалах конгресу стверджувалося, що Україна прославляє зрадників та посібників нацизму: наводився приклад перейменування вулиць на честь Степана Бандери, «масового знесення пам’яток героям Великої Вітчизняної» та інших кроків політики декомунізації. Так, російські пропагандисти називали Київ «споконвічно російським містом», де тепер є проспект Бандери, і робили висновок, що українське керівництво довело країну до «втрати суверенітету» та перетворення на «колонію Заходу». 

Характерно, що дискредитація України відбувалася не лише через історичний дискурс, а й через конкретні приклади. Так, на одній з панелей виступав Ернесто Гевара (молодший), син відомого Че Гевари, який висловив підтримку зовнішній політиці рф та поділився досвідом Куби у протидії санкціям США. Модератор заходу підкреслив, що після відвідин Геварою Криму у 2018 році його було внесено до бази даних українського сайту «Миротворець» як «екстреміста». Цей факт навмисно озвучили публічно, щоб представити Україну як державу, що переслідує іноземних діячів за проросійську позицію. 

Таким чином, російські медіа-платформи подали участь сина Че Гевари як підтвердження міжнародної підтримки росії та водночас ще один доказ «неадекватності київського режиму». Через подібні історії формувався образ України як агресивної, екстремістської держави, що нібито стоїть на заваді миру. 

Обґрунтування війни як «боротьби за мир» і новий світопорядок 

Другим ключовим наративом інформаційного супроводу конгресу стало виправдання російської збройної агресії проти України в контексті боротьби за «справедливий світовий порядок» та миротворчої місії росії. На форумі постійно звучала теза про формування «багатополярного світу» та протистояння так званому гегемонізму Заходу. 

Таким чином, російська пропаганда подала війну проти України не як акт агресії, а як частину глобального протистояння за справедливість і безпеку. Москва позиціонує себе лідером «світової більшості», що кидає виклик гегемонії. На асамблеї прозвучало, що країни Глобального Півдня і Сходу «підносять свій голос» і твердо заявляють про прагнення до стабільного багатополярного світу на основі суверенної рівності.

«Ми – світова більшість», – заявив у ході дискусії російський сенатор Костянтин Косачов, підкреслюючи, що народна дипломатія зараз надзвичайно затребувана і всі учасники асамблеї «пишуть історію, яку слід увічнити». 

Одночасно російські офіційні особи прямо пов’язували бойові дії з гуманітарними цілями. Неодноразово повторювалася теза про захист населення Донбасу. Згідно з наративом москви, «київський режим» здійснював геноцид російськомовних, а росія врятувала мільйони людей. 

Інформаційне висвітлення та пропагандистські платформи 

Висвітлення «Ялтинського молодіжного конгресу миру» було широко розгорнуте на підконтрольних рф інформаційних ресурсах. Генеральним інформаційним партнером заходу стало державне агентство ТАСС, яке забезпечило численні репортажі, інтерв’ю та новини з місця події. Російська «Россійская газета» та «РІА «Новості» теж опублікували матеріали, що в підкреслено позитивному тоні передавали посили форуму. Медіа акцентували на представницькому міжнародному складі учасників, цитували заяви про прагнення до миру та єдності, але при цьому ретельно транлювали вигідні кремлю тези. 

Для надання події видимості автентичності та масовості активно залучалися платформи «народної дипломатії», створені самою ж російською владою. Наприклад, згадана «Асамблея народів світу» є фактично афільованою з рф НУО, що отримує державну підтримку для проведення подібних заходів. Також були задіяні молодіжні організації і форуми (російські та проросійські іноземні), учасникам яких запропонували долучитися онлайн. Це пояснює приставку «онлайн» у назві конгресу – його інформаційне наповнення ширилося через інтернет-платформи. Трансляція події велася на офіційному сайті асамблеї та у соціальних мережах. Російські дипломатичні відомства та посольства поширювали у соцмережах цитати промов, відеофрагменти і привітання. 

Важливо, що вся ця інформаційна кампанія була побудована на контрасті образів: росія – як сила добра та миру, що згуртовує народи, протиставлялася Україні та Заходу – як джерелу воєн і несправедливості. Тон висвітлення залишався нейтрально-пафосним, проте по суті викривальним: українська держава виставлялася маріонеткою Заходу, неонацистським агресором, тоді як дії рф – благородними і оборонними. 

Висновки. Інформаційний супровід Ялтинського молодіжного конгресу миру 21 вересня 2025 року показав злагоджену роботу російської пропагандистської машини. Під нейтральною вивіскою «форуму за мир» фактично відбулося просування наративів, що виправдовують збройну агресію рф проти України та демонізують українську державу. Через апеляцію до історичної пам’яті (Ялта-1945, перемога над нацизмом), використання теми миротворчості і традиційних цінностей, кремль спробував легітимувати свої дії в очах міжнародної аудиторії. Державні медіа і офіційні особи рф, цитуючи заяви з конгресу, стверджували, що Росія і «світова більшість» борються проти нацизму і імперіалізму, а отже війна в Україні – нібито справедлива і необхідна справа. 

Таким чином, інформаційний супровід зазначених заходів включає мобілізацію прокремлівських медіа, організацію міжнародних партнерів-«симпатиків» та активне використання історичного дискурсу Другої світової війни. Однак в Україні та на Заході подібні ініціативи розглядають виключно як елемент пропаганди й інформаційної війни. Наприклад, навіть проросійські коментатори констатують, що будь-які «театралізовані перемовини» за участю москви радше засвідчують слабкість ніж силу. 

Антиукраїнські меседжі – від звинувачень у героїзації нацистів до ярлика «неонацистського режиму» – червоною ниткою проходили через увесь інформаційний шум навколо конгресу. Отже, форум миру став інструментом поширення пропаганди, покликаної вплинути на молодь і світову спільноту та нав’язати вигідний Кремлю погляд на війну проти України як на боротьбу за мир і справедливість. Російська влада вкотре продемонструвала, що навіть дискурс миру може бути цинічно використаний для виправдання війни і агресії. 

Можна констатувати: «Ялтинський молодіжний онлайн-конгрес миру» – це насамперед пропагандистський проєкт. Він використовує миротворчу риторику і студентську тематику як прикриття для антиукраїнських наративів і виправдання збройної агресії.