“Юнармія” десять років потому. Чи здатні Україна та світ зупинити мілітаризацію дітей на окупованих територіях?
Учасник "патріотичної" російської гри. Фото з відкритих джерелУ 2026 році виповнюється десять років із моменту створення “Юнармії” - руху, який став одним із головних інструментів російської політики щодо мілітаризації дітей та молоді на тимчасово окупованих територіях України (ТОТ). За цей час “Юнармія” не лише не втратила значення для російської влади, а й закріпилася як невід’ємний елемент системи освіти та молодіжної політики.
Формально “Юнармія” позиціонує себе як рух військово-патріотичного виховання, однак її діяльність від самого початку виходила далеко за межі декларованих цілей і була спрямована на формування майбутніх солдат для армії РФ.
Попри наявні докази, реакція на мілітаризацію дітей на ТОТ досі значно відстає від масштабів цієї проблеми. У результаті система, попри санкції, кримінальні провадження та міжнародну критику, не лише продовжує функціонувати, а й нарощує масштаби діяльності та підвищує рівень військової підготовки дітей.
За фасадом “патріотичного” виховання
Діяльність російських молодіжних рухів на ТОТ уже висвітлювалася у звітах нашої організації - “Молодіжні рухи як інструмент індоктринації та мілітаризації на ТОТ України” та “Універсальний солдат”, або Діяльність російських дитячих і молодіжних рухів на тимчасово окупованих територіях України”. У цих дослідженнях детально проаналізовано механізми індоктринації та мілітаризації дітей, роль молодіжних рухів у витісненні української ідентичності та їхній зв'язок із підготовкою молоді до служби в армії РФ.
Про те, що діяльність “Юнармії” спрямована також на підготовку майбутнього резерву для армії РФ та інших силових структур, свідчить й Стратегія розвитку руху до 2030 року. Документ містить конкретні показники ефективності, серед яких забезпечення того, щоб щорічно кількість призовників із “Юнармії” становили щонайменше 10%, а не менше 2% вступали до військових вищих навчальних закладів РФ. Під час вказано вище форуму учасники вже працювали над новою Стратегією розвитку “Юнармії” до 2036 року, що вказує про намір російської влади й надалі вкладати значні ресурси у функціонування та розширення руху.
У відкритих джерелах неодноразово з'являлася інформація про колишніх учасників “Юнармії” з тимчасово окупованих територій України, які після досягнення повноліття проходять службу у Збройних силах РФ та беруть участь у війні проти України або загинули на ній. Зокрема, начальник Головного штабу “Юнармії” Владислав Головін заявляв про понад 120 тисяч вихідців із руху, які вже служать в армії РФ та інших силових структурах, а частина з них бере участь у так званій “СВО”. Це свідчить про те, що зв'язок між діяльністю “Юнармії” та подальшою службою її учасників не обмежується стратегічними документами чи програмними цілями, а реалізується на практиці - у війні проти України, а у випадку молоді із ТОТ - проти власної держави.
“Юнармія” на ТОТ: підготовка дітей для російської армії
За десять років існування “Юнармія” перетворилася на одну з найбільших російських молодіжних структур військового спрямування, яка налічує понад 2 млн учасників у близько 30 тис. юнармійських загонах. Особливу увагу російська влада приділяє ТОТ, де до руху залучено понад 49 тис. дітей:
АР Крим - 18389
м. Севастополь - понад 17 000
Запорізька область - 413 учасників
Херсонська область - понад 250 учасників
Донецька область - майже 7000 учасників
Луганська область - понад 6000 учасників.
Мілітаризація дітей завжди була ключовою у діяльності “Юнармії” від моменту її створення, але після початку повномасштабного вторгнення зміст підготовки дедалі більше почав відображати сучасні методи і реалії ведення війни та потреби російської армії. У моніторингових звітах “Універсальний солдат, або Освіта як знаряддя Росії на окупованому півдні України”
задокументовані численні заходи за участю юнармійців з ТОТ, зокрема військово-патріотичні ігри, польові збори, військово-спортивні змагання, навчання з тактичної медицини, зустрічі з військовослужбовцями РФ та інші форми мілітаризації дітей та молоді.
Одним із найбільш масштабних проєктів руху є військово-патріотична гра “Зарниця 2.0”, яка реалізується в 2026 році спільно з рухом “Двіженіє пєрвих” та центром “Воїн” для дітей віком від 7 до 23 років. Якщо раніше подібні заходи переважно відтворювали загальні елементи військової підготовки, то сьогодні учасникам пропонують опановувати ролі, безпосередньо пов'язані із сучасними бойовими діями. Серед них - оператор безпілотних літальних апаратів, інженер-сапер, штурмовик, медик, зв'язківець та воєнкор. До прикладу, у 2025 році на ТОТ АР Крим в муніципальному етапі гри участь взяли 35 518 дітей та молоді, в регіональному - 900 осіб.
Керівники регіональних відділень “Юнармії” на ТОТ:
З якого року очолює: 2022
Вперше міжнародні санкції введені (рік): 2023
Санкції ввели: ЄС, Швейцарія
Кримінальне провадження: на розгляді в суді, порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України); глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію РФ проти України, з використанням медіа (ч. 3 ст. 436-2 КК України).
З якого року очолює: 2016
Вперше міжнародні санкції введені (рік): 2023
Санкції ввели: ЄС, Швейцарії, Велика Британія, США, Австралія, Японія, Нова Зеландія, Канада.
Кримінальне провадження: вироком суду від 15.06.2023 року засуджений за ч. 1 ст. 438 КК України до десяти років позбавлення волі (заочно).
Пудак Віктор Вікторович, ТОТ Донецької області.
З якого року очолює: 2019
Вперше міжнародні санкції введені (рік): відсутні
Кримінальне провадження: триває досудове розслідування.
З якого року очолює: 2022
Вперше міжнародні санкції введені (рік): 2025
Санкції ввели: ЄС, Швейцарія, Канада
Кримінальне провадження: на розгляді в суді, колабораційна діяльність (ч. 6 ст. 111-1 КК України); порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Бікбулатов Фідаїль Ільхатович, ТОТ Запорізької області
З якого року очолює: 2023
Вперше міжнародні санкції введені (рік): 2025
Санкції ввели: ЄС, Швейцарія.
Кримінальне провадження: невідомо.
З якого року очолює: 2025
Вперше міжнародні санкції введені (рік): відсутні.
Кримінальне провадження: досудове розслідування, пособництво державі-агресору, порушення законів та звичаїв війни, визнання правомірною збройної агресії рф проти України (ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438, ч. 3 ст. 436-2 КК України).
Введені санкції та на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438, ч. 3 ст. 436-2 КК України стосовно колишнього керівника “Юнармії” на ТОТ Херсонської області - Іванова Серафима Вікєнтійовича. Також, триває судовий розгляд стосовно Савельєвої Крістіни Вікторівни - колишньої очільниці “Юнармії” так званої “ЛНР”, яка нині входить до Генерального штабу руху.
Аналіз кримінальних проваджень показує, що для притягнення до відповідальності керівників “Юнармії” українські правоохоронні органи змушені використовувати статті про колабораційну діяльність, порушення законів та звичаїв війни або глорифікацію збройної агресії РФ , оскільки в чинному Кримінальному кодексі України відсутня стаття за притягнення до кримінальної відповідальності саме за мілітаризацію дітей.
Водночас питання відповідальності залишається відкритим і на міжнародному рівні. Попри те, що мілітаризація дітей на окупованих територіях дедалі частіше згадується у звітах міжнародних організацій та розглядається як порушення прав дитини і норм міжнародного гуманітарного права, дієвих міжнародних механізмів притягнення до відповідальності саме за таку діяльність досі не сформовано.
Санкційна політика різних держав також демонструє запізнілу реакцію на проблему. Показовим є приклад керівника севастопольського відділення “Юнармії” Володимира Коваленка, який очолює рух із 2016 року. Під його керівництвом окупований Севастополь одразу став одним із ключових осередків “Юнармії” та демонструє високі показники залучення дітей до руху. Попри це, перші санкції щодо нього були запроваджені лише у 2023 році - приблизно через сім років після початку його діяльності на цій посаді. Подібна ситуація спостерігається і щодо інших керівників регіональних відділень, які потрапили під санкції через кілька років після призначення. А щодо керівника донецького відділення Віктора Пудака міжнародні санкції взагалі не введені (станом на травень 2026 року), хоча він очолює рух із 2019 року. Не запроваджені міжнародні санкції і щодо керівника херсонського відділення “Юнармії” Микити Полякова. Це свідчить про те, що попри зростання уваги до проблеми мілітаризації дітей на окупованих територіях, міжнародна санкційна політика щодо осіб, причетних до функціонування мілітаристського руху, залишається несинхронізованою, а відтак - фрагментованою.
Поява “Юнармії” після окупації Криму та початку війни на сході України вже була одним із сигналів того, що Росія не збирається зупинятися на цьому конфлікті. Адже створення масштабної системи мілітаризації дітей та підготовки майбутнього поповнення для армії й силових структур навряд чи має сенс для держави, яка не планує тривалої конфронтації та нових воєн. Розширення руху й постійне підвищення рівня військової підготовки його учасників, яке ми бачимо сьогодні, вказує на одне: Росія продовжує готувати нове покоління фахових військових і не демонструє наміру завершувати війну проти України.
Однак протягом багатьох років мілітаризація дітей та молоді на ТОТ не сприймалася як загроза - тим більше такого масштабу, якою вона є сьогодні. З плином десятиліття вже можна стверджувати, що це стало помилкою, наслідки якої Україна та світ відчуватимуть ще протягом тривалого часу. Покоління дітей на ТОТ уже пройшло через систему російської військово-ідеологічної підготовки, а частина з них після досягнення повноліття поповнила ряди армії РФ.
Саме це робить проблему мілітаризації та індоктринації дітей на тимчасово окупованих територіях України одним із найскладніших викликів сучасної гібридної війни. Реагування на такі процеси потребує не лише швидких міжнародних рішень, а й адаптації національного та міжнародного законодавства до нових форм війни, зокрема у частині правової оцінки мілітаризації дітей та відповідальності за неї.