Мілітаризація території та свідомості

Після окупації Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових у Криму називають незаконними.  Експерти також неодноразово підкреслювали, що ключовою загрозою є мілітаризація Криму Росією, яка окупувала український півострів. Причому, небезпека існує не лише для півострова та людей, які там проживають, а й для Чорноморського регіону та за його межами. У Міністерстві закордонних справ України переконані, що мілітаризація тимчасово окупованого Криму і «поширення ядерної зброї у Чорноморському регіоні» – це виклик міжнародному порядку і безпеці, а «російський режим загрожує не лише Україні, а й усій Європі».

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН, ухвалена 17 грудня 2018 року в зв’язку з мілітаризацією окупованого Криму, Чорного і Азовського морів, закликає Росію вивести свої війська з території півострова і засуджує нарощування російської військової присутності у Чорному і Азовському морях. Європейський Союз також рішуче засудив акти агресії РФ проти України.

Факти та деталі

Російська військова присутність у Криму станом на осінь 2019 року становила 31,5 тис. військових, а також близько тисячі одиниць техніки, зокрема танків, броньованих машин, потужних бойових засобів артилерії, авіації та флоту. Такі дані озвучив у штаб-квартирі ООН заступник міністра закордонних справ України Єгор Божок.

Він навів статистику, що на території тимчасового окупованого українського півострова перебувають 40 російських танків, 583 одиниці броньованої техніки, 162 одиниці важких артилерійських установок, 122 бойові літаки, 62 гелікоптери, 12 систем залпового вогню. Крім того, в регіоні діють 34 російські військові кораблі та сім підводних човнів.

Представник українського МЗС підкреслив, що мілітаризація Криму з боку країни-окупанта збільшилася в рази за останні роки, і це відбувалося сплановано й послідовно. Водночас, за його словами, Росія не збирається зупинятися на цьому. «Очікується, що чисельність російських військ та озброєння збільшиться в 1,5 рази до кінця 2025 року», – вважає Божок.

Аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков оцінюючи чисельність російських військ у Криму зауважив, що у Криму створена потужне міжвидове угруповання сил, яке здатне виконувати завдання як з оборони, так і з наступу.

«Цифра стабільна, це приблизно 30-35 тисяч. Насправді у Криму вже давно створено потужне міжвидове угруповання сил, яке здатне виконувати завдання як з оборони, так і з наступу. Після окупації Крим був пріоритетом при переозброєнні, тобто сучасні системи ППО йшли туди раніше, ніж в інші військові округи. Наприклад, зенітні ракетні комплекси С-400 на дивізію з’явилися в Криму ще до кінця 2018 року. Проблеми є лише з флотом, тому що програма його переозброєння, озвучена в 2014 році, виконана тільки на 50-60%. Так чи інакше, створене потужне угруповання, яке прикриває Росію з південного та південно-західного стратегічного напрямків. Можна побачити, що мілітаризація Криму йшла більшими темпами, ніж мілітаризація Калінінградської області, яка є форпостом Росії на Заході. Це показує, що півострів розглядається як дуже важливий елемент стратегії національної безпеки Росії у стримуванні можливої агресії з боку НАТО. Плюс це дозволяє впливати на ситуацію в важливому Чорноморському регіоні. Дійсно, в Крим постачали сучасне озброєння раніше, ніж на інші стратегічні напрямки».

Росія нарощує військову силу в окупованому Криму, а також використовує півострів як базу для бойових операцій у Сирії й інших частинах регіону. У цьому впевнений постійний представник України при ООН Володимир Єльченко. «Окупація й наступна мілітаризація Криму має далекосяжні наслідки для безпеки не тільки в Чорноморському регіоні, але в усій Південній Європі, а також в регіоні Північної Африки та Близького Сходу. Події в Сирії є переконливими доказами цьому», – наголосив він.

За словами Єльченка, російська влада обрала шлях ескалації й нарощування агресії, розширюючи та поглиблюючи її. Зокрема, рівень мілітаризації Росією анексованого Криму вже є «безпрецедентним».

Захоплення свідомості

Одна, Росія не лише нарощує свою фізичну причетність на території півострова, а й здійснює мілітаризацію суспільного життя. У першу чергу, через освіту. Окупаційна влада ініціює численні масові заходи, спортивні та театралізовані шоу, дітей навчають основам військової справи та поводженню зі зброєю. Пропаганда ненависті та культ насильства стали частиною освіти дітей, а в школах і інститутах дітей готують «битися за Росію зі зброєю у руках».

Кандидат психологічних наук, конфліктолог Ірина Брунова-Калісецька переконана, що такі дії зводять нанівець вартість людського життя у свідомості кримчан – «Мілітаризована свідомість – найбільш «чорно-біла», і не лише за формулою «друг-ворог». Мілітаризована свідомість передбачає підкорення наказу, підкорення «старшому за званням» як базову модель для дії, що послаблює опір пропаганді, мінімізує значущість обговорення різних точок зору, діалогу, пошуку спільних рішень, взяття на себе громадської відповідальності, позбавляє здатності самостійно здійснювати моральний вибір, – тобто нівелює все те, що становить підвалини демократичного суспільства. Вартість людського життя (одного з природніх прав людини) – геть-чисто знівельована».

В тому, що мілітаризація освіти в Криму, – одна з найбільш серйозних загроз для кримчан переконана також керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник –– «Серед дітей формується культ війни та толерантність до насильства, агресивне ставлення до інших держав і народів, які не підтримують ідей «русского мира». Більш того, дітям нав’язуєтеся виключно «русская» ідентичність, розриваються зв’язки з країною їхнього народження і громадянства – Україною».

Кримська правозахисна група (КПГ) фіксує факти мілітаризації дітей та молоді. Воєнізовані заходи за участю дітей часто прив’язують до першотравневих свят та 9 травня.

Вік дітей, які потрапляють під вплив мілітаризації у Криму, різний. Деякі заходи проводять навіть у дитячих садочках. Наприклад, на початку травня 2019 року у дитячому садку №24 Севастополя відбувся так званий «святковий військовий парад» дошкільнят. Приймав «дитячий парад» представник Росгвардії, майор поліції Сергій Овчаров.

Ось, наприклад, світлини, розмішені на сайті КПГ із військового параду в Керчі 9 травня 2019 року за участю молоді та підлітків.

А на цих фото школярі у військовій формі та формі Юнармії 1-го травня брали участь у демонстрації у Севастополі.

Кримські діти протягом останніх шести років живуть в окупації. Влада Російської Федерації системно порушує права дітей, що стосується всіх сфер їхнього життя. Це створення штучних загроз здоров’ю під час мілітарі-заходів, примусове громадянство, нав’язування російської ідентичності, позбавлення доступу до незалежних джерел інформації, обмеження в отриманні освіти рідною мовою і постійні перешкоди в доступі до освітніх установ на підконтрольній Україні території, переконані правозахисники та експерти. Причому на такі заходи витрачаються чималі кошти з російського бюджету

Чи можливо захистити дітей від мілітаризації?

Як захистити дітей від мілітаризації та що має зробити Україна, щоб врятувати їх на окупованих територіях від мілітаризації свідомості, яку Росія проводить там протягом шести років? Керівниця Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова  впевнена, що за умов сучасних викликів, а саме, збройного конфлікту та окупації, дуже важливо переусвідомити підходи до способів правового регулювання та гарантування права на освіту, мешканцям окупованого Криму.

«Російська «освітня машина» з самого початку окупації стала застосовувати до кримських школярів усі методи ідеологічної пропаганди та формування покоління «яничар». Саме тому виникає питання який саме досвід та цінності засвоюють на окупованій території громадяни України, а що найстрашніше їх діти. Аналізуючи чинний стан щодо освіти для Криму ми можемо відокремити щонайменше два завдання для держави. По-перше, можливість впливу на світогляд громадян, які залишились на окупованій території, та дітей, які мають можливість, отримати громадянство за місцем народження. По-друге, можливість мати доступ до гарантованого державою права на освіту. На превеликій жаль, відсутність стратегії повернення Криму приводить до того, що всі дії держави мають ситуативний характер та не створюють реального механізму впливу на виклики. Тому виникає, достатньо влучне, запитання, чи може українська держава відсторонитися від будь-якої можливості впливу на ситуацію?”, – прокоментувала громадська діячка.

Дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова розповіла, що мілітаризація свідомості у Криму супроводжується системними порушеннями прав дітей.

«Воєнізовані заходи, які пропагують службу в російській армії, у Криму проводили, нехтуючи правилами захисту від пандемії. На цих заходах була велика кількість дітей і їхнє здоров’я було поставлено під додаткову загрозою, якої точно можна було уникнути. Такі дії змішуються з постійним безкарним розпалюванням ворожнечі в онлайні до українців та кримських татар. При цьому дітей позбавляють доступу до українського телебачення, блокуючи в інтернеті сайти провідних українських телеканалів. Можливість освіти українською мовою на півострові теж майже заблокована. Все це порушує конвенцію про права дітей, яку Росія ратифікувала і має виконувати».

Керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає, що Україна має докласти максимум зусиль для захисту прав дітей – громадян України, які залишилися в окупації. Вона повідомила, що група незалежних експертів напрацювала перелік рекомендацій, які пропонує починати втілювати у життя, не чекаючи деокупації.

«На сьогодні одна з головних проблем, яка стала наслідком окупації Криму, це саме мілітаризація. Ми досліджуємо її з точки зору гуманітарного виміру і виміру прав людини. В першу чергу ми зосереджуємося на дітях та молоді, які найпершими страждають від мілітаристської системи, яка зараз розбудована в Криму. Росія витрачає на це великі ресурси. І навіть COVID-19 не зупиняє Російську Федерацію, яка постійно створює додаткові ризики для людей, оскільки її головна мета — це зміна свідомості людей в окупації», — розповіла Ольга Скрипник.

Кандидатка психологічних наук Юлія Крилова-Грек впевнена, що в першу чергу треба працювати з розвитком критичного мислення у дітей та молоді. «Одним з ефективних шляхів роботи з молодим поколінням є впровадження програм для розвитку критичного мислення, таких як медіаграмотність та кіберграмотність, які мають подаватися у цікавій формі: ігри, квести тощо. Треба показати дітям наскільки важливо перевіряти інформацію, щоб не «вестися» на все, що нав’язується в кримському та російському медіапросторі, не піддаватися маніпулятивній концепції «свої-чужі, чорне-біле», яку часто використовують у Криму російські ЗМІ».

Дослідниця Ірина Сєдова переконана, що фактично зараз у Криму захистити дитину від цього жаху можуть тільки в родині – «Але що робити, коли батьки самі стали жертвами цієї пропаганди і не бачать у ній нічого поганого? А що робити, якщо в дитини взагалі немає батьків? Такі діти, по суті, залишаються беззахисними перед цією страшною пропагандистською машиною окупантів. І коли розпочнуться бойові дії щодо повернення території Криму, ці діти загинуть першими. Бо Росії вигідно захищати окуповану територію руками цих зазомбованих пропагандою місцевих. Вони ж не є росіянами. І окупанти ставляться до цих людей просто як до м’яса, яким вони закидуватимуть українську армію в разі активізації бойових дій. Тому я вважаю, що зараз завдання № 1 для всієї світової спільноти – якомога швидше припинити цей злочин і врятувати свідомість українських дітей у Криму від цієї жахливої російської інформаційної агресії».

Вона також вважає, що потрібно залучати якомога більше волонтерів, активістів і просто небайдужих громадян до таких напрямів спротиву інформагресії РФ:

• проведення системних моніторингів ситуації з дотриманням прав людини на окупованих територіях;
• системний збір доказів порушень прав людини й міжнародного гуманітарного права на окупованих територіях;
• підготовка тематичних повідомлень до Міжнародного кримінального суду і міжнародних організацій щодо виявлених порушень;
• збільшення обсягів незалежного інформування українського суспільства про ситуацію на окупованих територіях і на лініях розмежування відповідно до міжнародних стандартів журналістики;
• робота з адвокації доступу міжнародних моніторингових місій до Криму.

Якщо всі ці дії Україна зможе поступово втілити, то це стане величезним проривом і надасть додаткові можливості для захисту дітей та молоді – громадян України, які живуть в окупації і є прямими жертвами інформаційної агресії РФ.

Ольга ГЕРАСИМЧУК

Фото з сайту КПГ та з відкритих джерел

Інформаційний партнер редакція газети “Кримська світлиця”