Для чого кремлю потрібні «почесні консульства» Нікарагуа на окупованих територіях України?
Зображення згенеровано ШІ
15.01.2026, 13:10
Поділитись
Росія активно залучає Республіку Нікарагуа, як одного з небагатьох міжнародних союзників, до легітимізації своєї присутності на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України. В окупованому Криму вже діє «почесне консульство» Нікарагуа, відкрите у 2020 році, а тепер кремль робить кроки до відкриття таких же установ на окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
Ці дії включають дипломатичне визнання з боку Манагуа (столиця Нікарагуа), укладання двосторонніх угод з маріонетковими «адміністраціями» та заяви офіційних осіб про готовність заснувати консульства. Нижче проаналізовано ключові кроки окупаційної влади рф, Міністерства закордонних справ росії та інших органів, які свідчать про підготовку до появи «почесних консульств» Нікарагуа на ТОТ України.
Визнання окупації Криму та відкриття консульства Нікарагуа (2014–2020)
Нікарагуа ще з 2014 року демонструє готовність підтримати російську окупацію українських земель. Вже в березні 2014-го, одразу після незаконної анексії Криму, тодішній посол Нікарагуа в рф Луїс Моліна Куадра заявив про визнання «результатів референдуму» в Криму та згоди з входженням півострова до складу росії. Така позиція зробила Нікарагуа однією з небагатьох країн, що публічно схвалили дії москви.
Наступним кроком стала поява на території окупованого Криму неофіційної дипломатичної установи Нікарагуа. У листопаді 2020 року в Сімферополі відкрилось так зване почесне консульство Нікарагуа – перше іноземне представництво на півострові від часу його окупації. Почесним консулом було призначено Олєга Бєлавєнцева, колишнього російського повноважного представника президента в «Кримському федеральному окрузі», що підкреслює безпосередню роль кремля в організації цього консульства. Фактично, москва використала Нікарагуа як інструмент для демонстрації міжнародної присутності в Криму. Цей крок мав пропагандистський ефект, створюючи видимість визнання російського суверенітету над Кримом хоча б однією іноземною державою.
Україна різко відреагувала на такий недружній акт. Міністерство закордонних справ України розцінило відкриття консульства як «пряме порушення законодавства України і недружній крок Нікарагуа», подавши офіційну ноту протесту. Київ також запровадив санкції, у лютому 2021 року РНБО та Верховна Рада України затвердили секторальні санкції проти Нікарагуа у відповідь на рішення відкрити консульство на окупованому півострові. Попри це, консульство продовжило діяльність, а Манагуа зберегла проросійську позицію.
Нарощування співпраці: угоди з окупаційною владою Криму (2021)
Після відкриття «почесного консульства» співпраця між режимом Данієля Ортеги та російською окупаційною адміністрацією Криму продовжила розширюватися. У липні 2021 року Нікарагуа підписала з підконтрольною рф кримською владою угоду про торговельно-економічне співробітництво. Угода стала першим офіційним документом про взаємодію між Манагуа та незаконною окупаційною адміністрацією, надавши формальності їхнім контактам. Таким чином, кремль послідовно інтегрував Нікарагуа в свої схеми обходу міжнародної ізоляції Криму – спочатку через консульство, а потім через економічні домовленості.
Варто підкреслити, що всі ці кроки здійснювались за активної підтримки російських федеральних органів. Зокрема, Сєргєй Лавров, глава МЗС рф, публічно відзначив послідовну проросійську лінію Нікарагуа. Він нагадав, що ще в 2014 році Манагуа визнала Крим частиною росії, а в листопаді 2020 року на півострові вже відкрилося почесне консульство Нікарагуа, подякувавши цій країні за принципову солідарність. Отже, найвище російське дипломатичне відомство схвалило і підтримало незаконне консульство, що було відкрито у Криму.
Визнання «нових регіонів» росії: позиція Нікарагуа після 2022 року
У 2022 році росія здійснила нову спробу анексії українських територій – цього разу частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Абсолютна більшість держав світу засудила цей крок і не визнала так званих «референдумів». Втім, режим Даніеля Ортеги знову продемонстрував лояльність до кремля. Нікарагуа стала першою країною, що офіційно визнала анексію цих чотирьох українських областей у 2022 році.
30 липня 2023 року президент Ортега направив листа путіну, в якому від імені уряду Нікарагуа визнав окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської і Запорізької областей «невід’ємною частиною росії». У тому ж посланні він висловив підтримку так званій «спеціальній військовій операції», назвавши її «героїчною битвою росії проти українського неонацизму, який підтримує НАТО». Вказана риторика повністю віддзеркалює кремлівську пропаганду, що вчергове підтверджує зовнішньополітичний курс Манагуа, яка перебуває у прямій залежності від москви.
Міністерство закордонних справ України попередило, що визнання з боку Нікарагуа є грубим порушенням міжнародного права і посяганням на суверенітет України. Зрештою, 2 жовтня 2025 року Київ ухвалив рішення розірвати дипломатичні відносини з Нікарагуа у відповідь на всі ці недружні дії.
У заяві МЗС України прямо перелічено провини Манагуа:
«офіційне визнання так званих «ДНР» і «ЛНР» та відкриття незаконного «почесного консульства Нікарагуа» на території тимчасово окупованої АР Крим свідчить про… пряму фінансову і політичну залежність маріонеткового режиму Манагуа від москви».
Розрив відносин став крайньою дипломатичною мірою, що підкреслює серйозність ситуації.
Угоди з окупаційними адміністраціями Донбасу та півдня України (2023–2025)
Після визнання «нових регіонів» почалася активна фаза інтеграції Нікарагуа в схеми співпраці з окупаційними адміністраціями цих територій. Кремль організував серію заходів, покликаних показати, що Манагуа ставиться до окупованих районів Донбасу і півдня України як до частини росії. Зокрема, 22 вересня 2025 року в москві відбулася урочиста церемонія підписання пакетних угод про співробітництво між Нікарагуа та самопроголошеними адміністраціями Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей, а також окупованого міста Севастополь. Підписи під цими документами поставили, з одного боку, представники усіх окупованих регіонів («глави» або «губернатори», призначені росією), а з іншого – Лауреано Ортега Мурільйо, спецпредставник президента Нікарагуа (він же син подружжя Ортеги-Мурільйо). Церемонія пройшла у Будинку прийомів МЗС рф за присутності Сєргєя Лаврова, що свідчить про високу увагу москви до цієї події.
На церемонії Лавров високо оцінив «послідовність» Манагуа та заявив, що багато країн «Глобального Півдня» зацікавлені у співпраці з історичними російськими регіонами.
Фактично глава МЗС рф використав присутність Нікарагуа, щоб створити враження міжнародної підтримки окупованим територіям. За словами глави окупаційної адміністрації Донецька Дєніса Пушиліна, підписане торговельно-економічне співробітництво з Нікарагуа стане внеском у спільне «справедливе майбутнє, де не буде місця однополярності» – риторика, що повністю узгоджується з антизахідною позицією москви.
Українські джерела підтверджують, що Нікарагуа офіційно підписала угоди про торгово-економічне співробітництво з чотирма окупованими росією областями України Дані документи, хоча й не мають юридичної сили з погляду України чи міжнародної спільноти, слугують підґрунтям для подальшого відкриття представництв Нікарагуа на захоплених територіях. Показово, що церемонія 22 вересня була приурочена до річниці оголошення кремлівських «результатів» псевдореферендумів 2022 року – росія та її нікарагуанські союзники символічно відзначили «День возз’єднання нових регіонів з росією», просуваючи наратив про нібито незворотність цих анексій.
Окрім економічних угод, розвивається і культурно-пропагандистський напрям співпраці. Так, у вересні 2025 року в Манагуа відбулися урочисті заходи за участі російського посольства і агентства «Россотрудничество», де нікарагуанським посадовцям демонстрували фотовиставки про «нові регіони» та відеозвернення ватажків окупаційних адміністрацій Донбасу і півдня України. На цих заходах високопоставлені представники Нікарагуа (зокрема, голова парламенту Густаво Поррас і міністр закордонних справ Деніс Монкада) публічно схвалювали дії росії, заявляючи про «початок життєво важливої трансформації світу» завдяки війні рф проти України.
Плани відкриття «почесних консульств» на Донбасі та півдні України
Кульмінацією цих приготувань стали заяви про безпосереднє заснування консульських представництв Нікарагуа на окупованих територіях. Під час московської зустрічі 22 вересня 2025 року нікарагуанська сторона прямо вказала на намір розширити свою присутність. Лауреано Ортега Мурільйо заявив, що після успішного досвіду у Криму вони готові відкрити свої представництва і в інших приєднаних регіонах:
«У нас уже есть наше почетное консульство в Крыму... Мы также сможем открыть представительства и в ДНР, ЛНР, Херсонской и Запорожской областях. Это позволит нам иметь прямую связь с этими регионами, больше общаться и лучше координировать совместную работу»[20].
Ця заява (оприлюднена в інтерв’ю для російських медіа) чітко демонструє, що Манагуа планує заснувати «почесні консульства» не тільки в Криму, але й у Донецьку, Луганську, Херсонській та Запорізькій областях – тобто на всіх ТОТ, які кремль проголосив частиною рф.
Формат «почесного консульства» обраний невипадково. Такий статус дозволяє призначити почесним консулом, як правило, місцеву особу (громадянина рф), яка представлятиме інтереси Нікарагуа без офіційного дипломатичного статусу. Така схема є зручною, оскільки більшість країн не визнають суверенітет рф над цими територіями, а значить відкриття там повноцінних консульств або посольств було б грубим порушенням міжнародних норм. Натомість «почесні консульства» – напівофіційні установи – можуть бути використані, щоб обійти ці обмеження. У Криму таким почесним консулом став росіянин Бєлавєнцев, тож можна очікувати, що і в нових регіонах роль «консулів» виконуватимуть особи, лояльні до кремля, що дозволить йому стверджувати про присутність іноземних «дипломатичних представників» на окупованих територіях, вводячи в оману внутрішню аудиторію.
З боку окупаційних адміністрацій немає жодних перешкод, навпаки, вони зацікавлені у появі таких консульств як символа визнання. Ватажки «ДНР» і «ЛНР» неодноразово заявляли про прагнення налагоджувати зв’язки з «країнами, дружніми до росії». Нікарагуа, Сирія, Північна Корея – будь-який контакт з ними подається як дипломатичний прорив для ізольованих маріонеткових режимів. Тож слід очікувати, що окупаційна влада на місцях швидко надасть необхідні приміщення і статус для нікарагуанських «консулів» після відповідної вказівки з москви.
Висновки. Дії росії та її проксі-влад на ТОТ України, а також кроки офіційного Манагуа, яскраво свідчать про скоординовану підготовку до відкриття «почесних консульств» Нікарагуа в окупованих регіонах України, захоплених у 2022 році. Цей план просувається в кілька етапів:
• Дипломатичне прикриття окупації. Нікарагуа послідовно визнавала російський контроль над українськими територіями – від Криму у 2014 році до частин Донбасу і півдня України у 2022–2023 роках, що створює формальну підставу для відкриття консульств, адже консульська установа за логікою має знаходитися на території країни, яку визнає акредитуюча держава.
• Інституційні домовленості. Кремль організував підписання угод про співробітництво між Нікарагуа та окупаційними адміністраціями, демонструючи «поглиблення» зв’язків[16]. Такі угоди, хоч і фіктивні з точки зору міжнародного права, дають можливість аргументувати необхідність консульської присутності для координації спільних проєктів.
• Публічні заяви та сигнали. Російське МЗС через заяви Лаврова «благословило» роль Нікарагуа у своїй політиці щодо ТОТ[5], тоді як зі сторони Манагуа надійшли прямі сигнали про готовність відкрити консульства у Донецьку, Луганську, Херсоні та Запорізькій області, що фактично є анонсом майбутніх кроків.
• Пропагандистське забезпечення. Через культурні заходи, медіа та заяви про «справедливий багатополярний світ» росія та Нікарагуа формують інформаційну базу, аби представити відкриття консульств як логічний наслідок «дружби народів» і «стратегічного партнерства».
Україна та її союзники розглядають такі дії нікчемними з точки зору міжнародного права, але кремль розраховує на інший ефект. Внутрішній російській аудиторії та мешканцям окупованих регіонів буде показано картинку: іноземна держава відкриває консульства, значить, визнає ці території «російськими». Нікарагуа, маючи сильну залежність від москви, де-факто стала провідником її інтересів. МЗС України прямо називає режим Ортеги «маріонетковим», що перебуває під фінансовим і політичним контролем кремля.
Таким чином, підготовка до відкриття «почесних консульств» Нікарагуа на ТОТ України – це частина ширшої стратегії кремля зі створення ілюзії міжнародного визнання його загарбань. Хоча з правової точки зору такі консульства не змінять статусу окупованих територій, вони стануть ще одним інструментом російської пропаганди. Україна вже зараз робить превентивні кроки – від дипломатичного тиску до розриву відносин з Нікарагуа – щоб донести до світу незаконність таких дій. У світлі цього подальше відкриття будь-яких іноземних представництв на окупованій українській землі матиме серйозні наслідки для відносин з Україною та більшістю міжнародної спільноти. Український уряд наголошує, що визнання фіктивної «суб’єктності» окупаційних адміністрацій є нікчемним і не змінить міжнародно визнаних кордонів України, а отже й консульства, відкриті за сприяння кремля, будуть вважатися незаконними.
Кейс із Нікарагуа може стати прецедентом для інших ізольованих режимів, яким росія запропонує подібний обмін – фінансова чи політична підтримка в обмін на символічне визнання окупованих нею територій. Для самого кремля - це частина гри на легітимізацію анексій: якщо навіть декілька держав відкриють консульства, пропаганда подасть це як доказ того, що «світ поступово мириться» з новою реальністю. Відтак, ситуація з «почесними консульствами» потребує пильної уваги міжнародної спільноти, адже вона демонструє, як росія намагається підважити принцип невизнання окупації через пошук лазівок у консульській практиці.
Ростислав КРИМЕЦЬ, оглядач ІА «Голос Криму»
___________________________
«Публікація підготовлена за фінансової підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Німецького фонду Маршалла».
__________________________
Джерла:
Украина разорвала дипотношения с Никарагуа — РБК;
В Крыму откроется первое иностранное консульство. Украина уже задумалась о санкциях;
МЗС України повідомило про розрив дипломатичних відносин із Нікарагуа;
Заключено торговое соглашение Никарагуа с Донбассом, Новороссией и Севастополем — EADaily;
Пушилин назвал соглашение ДНР с Никарагуа вкладом в справедливое будущее - РИА Новости;
Посольство РФ и Русский дом поблагодарили Никарагуа за признание исторических регионов - Новости - Луганский Информационный Центр
60 views
