За роки окупації Криму зафіксовано 44 насильницькі зникнення – про долю 15 осіб нічого не відомо

54

Впродовж усіх 7 років окупації різні міжурядові та неурядові правозахисні організації фіксували випадки порушень прав людини в окупованому Криму. Через відмову Російської Федерації в доступі на територію тимчасово окупованого Криму, збір інформації про права людини на окуповано українському півострові значно ускладнюється. З початку окупації лише дві офіційні міжнародні місії відвідали півострів — обидві представляли Раду Європи. Про це йшлося під час презентації доповіді «Ситуація з правами людини в Криму за 7 років окупації» в інформаційному агентстві «Укрінформ».

На цьому заході учасники Дому прав людини «Крим» презентували зібрану інформацію про стан дотримання прав людини за всі роки окупації Криму Російською Федерацією, а також представили аналіз основних тенденцій порушень прав людини окупаційною владою в Криму.

Презентували доповідь  Ольга Скрипник – голова правління Кримської правозахисної групи, Тетяна Печончик – голова правління Центру прав людини ZMINА, Валентина Потапова – голова Центру громадянської просвіти «Альменда», Анастасія Мартиновська – голова Регіонального центру прав людини, Олена Виноградова – правовий аналітик.

За даними правозахисних організацій, щонайменше 105 українських політв’язнів перебувають у місцях позбавлення волі на території Криму та Росії т а ще шість людей – під домашнім арештом. Також за роки окупації півострова зафіксовано 44 насильницькі зникнення, переважна більшість (28) відбулась у перший рік окупації, а про долю 15 осіб нічого не відомо.

Голова правління Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник переконана, що однією зі стратегічних цілей Росії в Криму стало знищення свободи слова та вираження поглядів.

«Росія карає кримчан за думку, що Крим – це Україна. Перші такі кримінальні справи ми фіксували з 2015 року, насамперед вони стосувалися журналістів. А взагалі з 2014 року розпочався тиск на незалежні медіа, багато з яких згодом вимушені були переїхати на материкову Україну», – наголосила Ольга Скрипник.

Правозахисники також зазначили, що окупаційна влада також постійно порушує право на приватність: відбуваються численні обшуки в будинках і на підприємствах кримчан. Щорічно кількість таких обшуків збільшується: якщо протягом перших трьох років окупації їх зафіксовано 150, то за наступні півтора року цифра сягнула 186 обшуків.

Учасники презентації зазначила, що у Криму знищується українська мова в освітній сфері: чисельність учнів, які навчались українською, скоротилося в 36 разів у порівнянні з 2014 роком, а чисельність класів з українською мовою навчання – у 31 раз.

«Ще у 2014 році були знищені всі підручники про історію і культуру України. Крім того, зараз майже немає закладів на території окупованого Криму, де можна отримати знання про українську історію та культуру», – повідомила голова Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова.

Правозахисники додають, що попри міжнародну підтримку України в її боротьбі проти окупації Криму наразі всі злочини проти прав людини на півострові залишаються нерозслідуваними, а винні в їхньому скоєнні не притягаються до відповідальності.

Крім того, досі не існує дієвих правових механізмів для захисту індивідуальних і колективних прав та інтересів громадян України, які мешкають у Криму, зазначають правозахисники.

«Тому подібні до нашої доповіді моніторинги й оприлюднення фактів порушення прав людини на окупованих територіях залишаються майже єдиним інструментом у боротьбі за українських громадян у Криму, за захист їхніх прав і свобод в умовах окупації до моменту звільнення Криму», – наголошують автори доповіді.

Текст доповіді доступний за посиланням, відео з презентації можна переглянути тут.

Ірина БЄЛОВА

SHARE