Як захистити кримських дітей від мілітаризації

49

Як захистити дітей від мілітаризації та що має зробити Україна, щоб врятувати їх на окупованих територіях від мілітаризації свідомості, яку Росія проводить там протягом шести років? Відповіді на ці запитання озвучили науковці та правозахисники під час пресконференції у Києві «Як захистити дітей в умовах мілітаризованого Росією Криму».

Кримські діти протягом останніх шести років живуть в окупації. Влада Російської Федерації системно порушує права дітей, що стосується всіх сфер їхнього життя. Це створення штучних загроз здоров’ю під час мілітарі-заходів, примусове громадянство, нав’язування російської ідентичності, позбавлення доступу до незалежних джерел інформації, обмеження в отриманні освіти рідною мовою і постійні перешкоди в доступі до освітніх установ на підконтрольній Україні території, переконані правозахисники та експерти.

Керівниця Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова  впевнена, що за умов сучасних викликів, а саме, збройного конфлікту та окупації, дуже важливо переусвідомити підходи до способів правового регулювання та гарантування права на освіту, мешканцям окупованого Криму.

«Російська «освітня машина» з самого початку окупації стала застосовувати до кримських школярів усі методи ідеологічної пропаганди та формування покоління «яничар». Саме тому виникає питання який саме досвід та цінності засвоюють на окупованій території громадяни України, а що найстрашніше їх діти. Аналізуючи чинний стан щодо освіти для Криму ми можемо відокремити щонайменше два завдання для держави. По-перше, можливість впливу на світогляд громадян, які залишились на окупованій території, та дітей, які мають можливість, отримати громадянство за місцем народження. По-друге, можливість мати доступ до гарантованого державою права на освіту. На превеликій жаль, відсутність стратегії повернення Криму приводить до того, що всі дії держави мають ситуативний характер та не створюють реального механізму впливу на виклики. Тому виникає, достатньо влучне, запитання, чи може українська держава відсторонитися від будь-якої можливості впливу на ситуацію?”, – прокоментувала громадська діячка.

Дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова розповіла, що мілітаризація свідомості у Криму супроводжується системними порушеннями прав дітей.

«Воєнізовані заходи, які пропагують службу в російській армії, у Криму проводили, нехтуючи правилами захисту від пандемії. На цих заходах була велика кількість дітей і їхнє здоров’я було поставлено під додаткову загрозою, якої точно можна було уникнути. Такі дії змішуються з постійним безкарним розпалюванням ворожнечі в онлайні до українців та кримських татар. При цьому дітей позбавляють доступу до українського телебачення, блокуючи в інтернеті сайти провідних українських телеканалів. Можливість освіти українською мовою на півострові теж майже заблокована. Все це порушує конвенцію про права дітей, яку Росія ратифікувала і має виконувати».

Керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає, що Україна має докласти максимум зусиль для захисту прав дітей – громадян України, які залишилися в окупації. Вона повідомила, що група незалежних експертів напрацювала перелік рекомендацій, які пропонує починати втілювати у життя, не чекаючи деокупації.

«На сьогодні одна з головних проблем, яка стала наслідком окупації Криму, це саме мілітаризація. Ми досліджуємо її з точки зору гуманітарного виміру і виміру прав людини. В першу чергу ми зосереджуємося на дітях та молоді, які найпершими страждають від мілітаристської системи, яка зараз розбудована в Криму. Росія витрачає на це великі ресурси. І навіть COVID-19 не зупиняє Російську Федерацію, яка постійно створює додаткові ризики для людей, оскільки її головна мета — це зміна свідомості людей в окупації», — розповіла Ольга Скрипник.

Кандидатка психологічних наук Юлія Крилова-Грек впевнена, що в першу чергу треба працювати з розвитком критичного мислення у дітей та молоді.

«Одним з ефективних шляхів роботи з молодим поколінням є впровадження програм для розвитку критичного мислення, таких як медіаграмотність та кіберграмотність, які мають подаватися у цікавій формі: ігри, квести тощо. Треба показати дітям наскільки важливо перевіряти інформацію, щоб не «вестися» на все, що нав’язується в кримському та російському медіапросторі, не піддаватися маніпулятивній концепції «свої-чужі, чорне-біле», яку часто використовують у Криму російські ЗМІ», – вважає психолінгвістка.

Докази порушень прав дітей, які пов’язані з мілітаризацією свідомості, представники Кримської правозахисної групи нещодавно передали в комітет захисту прав дітей ООН.

Ольга ГЕРАСИМЧУК

Фото з відкритих джерел

SHARE