Водосховища і озера в Криму висохли на 30 %

26

У 2020 році «площа водного дзеркала» тимчасово окупованого Криму скоротилася на 32%. Про це свідчать дані супутникової зйомки. Такі результати оприлюднив та  презентував «Кримськотатарський ресурсний центр».

Для того, щоб проаналізувати ситуацію, обсяг та можливі причини нестачі питної води у Криму, експерти «Кримськотатарського ресурсного центру» використали відкриті супутникові дані та порівнювали ситуацію з 2015 роком.

«За допомогою супутника можна чітко можна бачити динаміку «водного дзеркала», водних об’єктів. Саме цей принцип ми вирішили використати для того, щоб дослідити динаміку водних ресурсів через аналіз «водного дзеркала» найбільших водних об’єктів кримського півострова. Так, ми побачили, що обсяг Фронтового водосховища скоротився вдвічі, а озеро Ачи практично пересохло. Окрім цього спостерігається істотне скорочення обсягів Сімферопольського водосховища. Загалом, площа водосховищ окупованого Криму скоротилася на 43%, озер — на 25%», – повідомила під  час заходу дослідниця, науковий співробітник «Інституту агроекології і природокористування» Тетяна Кучма.

Нагадаємо, що Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з’єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Російською Федерацією в 2014 році, постачання води на півострів припинили.

У вересні 2020 року окупаційна кримська влада на своїх нарадах чи не найбільше обговорювала питання водопостачання на території півострова. І це не дивно, адже з 24 серпня, в Сімферополі та ще 39 населених пунктах Сімферопольського і Бахчисарайського районів стартував перший етап обмеження подачі води, а вже 7 вересня почався третій, найсуворіший, етап обмежень подачі води – питну воду жителям подають погодинно,  а в деяких районах  – один раз на день, переважно увечері. З 23 вересня обмеження подачі води в нічний час запровадили у Алушті, Партеніті та Малому Маяку.

Раніше російська влада Криму неодноразово повідомляла, що не потребує дніпровської води, яка надходила в Крим з материкової України. Так, спікер російського парламенту Криму Константінов говорив, що його «вкрай дратують розмови» про відновлення поставок води з материкової України через Північно-Кримський канал. Трохи більше, ніж рік тому, у червні 2019 року, він заявляв, що Крим не потребує відновлення поставок води з Дніпра,  повідомляло російське агентство РИА Новости«Нам вода від України не потрібна. Вона страшенно забруднена. Мені нещодавно сказали фахівці, що вода, яка надходила до Криму, сприяла зростанню онкологічних захворювань. Що там ллється, ніхто не контролює… Зараз вони нехай самі розбираються зі своїми проблемами», – наголошував Константінов.

У зв’язку з нестачею прісної води в Криму кремлівський куратор окупованого Росією півострова Сєргєй Аксьонов висловлювався про те, що необхідно порушити кримінальні справи щодо людей, які розпорядилися перекрити Північно-Кримський канал.

Російська Федерація педалює питання постачання води в окупований Крим не через турботу про населення півострова, а тому, що прагне перекласти на Україну свою відповідальність як країна-окупант. Це думка заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ігоря Яременка.

«Навіщо Російська Федерація педалює тему води? Щоб змінити інформаційний фокус і перенести відповідальність з країни-окупанта на Україну. Територія Криму необхідна Росії як військова база, як величезний, я б назвав його, авіаносець в Чорноморському басейні. З точки зору військових, дуже зручне розташування Криму дозволяє використовувати різні компоненти збройних сил РФ для загрози іншим країнам в цьому регіоні. Саме тому ми бачимо активну мілітаризацію Кримського півострова», – сказав заступник міністра.

Як заявив Яременко, Україні необхідно дотримуватися тієї позиції, що постачання води у Крим можливе тільки після деокупації півострова.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця вважає, що обговорювати відновлення поставок дніпровської води в окупований Крим можна лише в тому випадку, якщо Росія офіційно звернеться з таким проханням до влади України і при цьому визнає себе країною-окупантом.

«Для того щоб почати розмову про постачання води, вони (влада Росії – ред.), по-перше, повинні визнати, що вони країна-окупант і офіційно звернутися як країна-окупант, згідно з гуманітарним правом. Вони повинні звернутися до влади України з офіційним проханням, а не з погрозами, з істериками, розумієте. І тоді будемо дивитися, тоді відповідні міністерства і відомства будуть дивитися, яка повинна бути наша реакція. Наскільки мені відомо, на сьогодні країна-окупант ніколи не зверталася до України з проханням почати діалог про цю проблему. Замість цього ми бачимо багато метушні й істерик за лаштунками цієї проблеми», – зазначив посол.

Андрій БОБАК

Фото з сайту SmNew

SHARE