UA EN

19 Березня 2024

Кримська платформа: зміст чи форма?

Минулий рік і початок цього року ми багато чули в медіа щодо створення Кримської платформи. І сам президент Володимир Зеленський, і керівництво МЗС неодноразово повідомляли про цю ініціативу суспільству. Проте жодної інформації про суть платформи не надавали. Наявна інформація стосується переважно форми платформи, але інформації про напрямки діяльності в публічному просторі відсутня.

Вважаємо, що Кримська платформа має вирішити щонайменше два завдання, а саме:

  • Наповнити реальним змістом юридичну конструкцію “політика невизнання”[1];
  • Розробити конкретні інструменти (міжнародні правові механізми) протидії агресії Російській Федерації (зокрема захисту прав людини) та їх імплементація.

В межах першого напрямку Україна, як держава, має:

  • сформувати перелік дій щодо окупованого півострову, які на нашу думку є неприпустимими, а які є прийнятними – чітко окреслити позиції, що саме ми будемо вважати порушенням нашого суверенітету;
  • довести цей перелік до відома міжнародної спільноти;
  • імплементувати засади, визначені таким переліком, в конкретних міжнародних угодах;
  • в подальшому здійснювати постійний моніторинг дотримання норм і правил на окупованій території та через інструменти платформи реагувати на факти їх недотримання.

Наприклад, державна установа Російської Федерації музей Ермітаж здійснює незаконні археологічні розкопки на окупованій території Кримського півострову. Українська держава прийняла рішення про застосування санкції щодо Ермітажу в травні минулого року.

Водночас, вже у восени того ж року Ермітаж спільно і за гроші однієї з країн Європи проводить виставку предметів матеріального мистецтва, на якій презентує, зокрема і предмети, які було виявлено раніше під час археологічних розкопок на території України.

Використовуючи інструменти Кримської платформи наша держава має артикулювати нашим партнерам, що такі дії є неприйнятними. Більш того, ми маємо на базі платформи опрацьовувати з партнерами можливість застосування санкцій за приміром України іноземними країнами.

Такий перелік має бути сформований у всіх без виключення сферах, зокрема щодо:

  • суден, які заходять в порти в Криму;
  • літаків, що здійснюють незаконні перельоти в Крим;
  • коректності позначень належності Криму на іноземних картах, сайтах, в медіа;
  • документів, що видаються в Криму, зокрема вироків, документів про власність, угод, посвідчених нотаріусами;
  • осіб, які намагаються отримати візи та приймати участь у заходах, що відбувають за кордоном, в якості “представників Республіки Крим”.

Таким чином, перше завдання Кримської платформи це стати інструментом формування та імплементації зрозумілої, послідовної, системної, консолідованої політики невизнання.

Друге завдання платформи – це розробка та імплементація конкретних інструментів протидії окупації Кримського півострову, зокрема з питань:

  • повернення в Україну незаконно ув’язнених в Криму осіб;
  • припинення політики колонізації Російською Федерацією Кримського півострову;
  • захисту культурної спадщини України в Криму від пошкодження та знищення Російською Федерацією;
  • припинення незаконних археологічних розкопок;
  • вивезення предметів культурної спадщини з окупованого Криму в Російську Федерацію;
  • захисту прав дітей, в тому числі на доступ до освіти, прав дітей-сиріт;
  • протидії переслідуванням за релігійними мотивами, в тому числі захист прав віруючих ПЦУ;
  • унеможливлення незаконного відвідування Криму публічними особами іноземних країн;
  • унеможливлення проведення в Криму публічних заходів за участі іноземних громадян, тощо.

Анонсується, що Кримська платформа матиме декілька рівнів, щонайменше наступні:

  • рівень керівників держав;
  • рівень урядів країн країн-учасниць;
  • рівень парламентських груп країн-учасниць;
  • рівень експертів.

Просто уявіть, яку кількість людей, інституцій, публічних осіб буде задіяно!

Нам треба дати відповідь на питання, чим конкретно будуть зайняті ВСІ залучені особи від експертів до президентів та членів парламентів та урядів країн?

Існує велика небезпека обернути Кримську платформу з інструмента протидії окупанту на місце “приємних дискусій, сердечних вітань і глибокого занепокоєння”.

Щоб цього не відбулося, ми маємо чітко сформулювати перелік питань, які необхідно вирішити та розробити проєкти варіантів вирішення. З огляду на кількість анонсованих рівнів платформи забезпечити нормальну діяльність кожного з рівнів може лише спільна роботи ВСІХ органів державної влади. По КОЖНОМУ з питань, які будуть винесені на порядок денний, Українська держава має підготувати точні комплексні дані, на базі яких мають бути підготовлені аналітичні матеріали для обгрунтування рішень.

І це найтонше місце всієї великої конструкції під назвою “Кримська платформа” – ані МЗС, ані Офіс президента об’єктивної інформації про ситуацію в Криму не мають!

Чому? Тому, що центральні органи виконавчої влади України цю інформацію не збирають. Ви бачили звіт Міністерства культури та інформаційної політики про стан дотримання релігійних і мовних прав в Криму? Ні. А звіт Міністерства освіти та науки про порушення права на навчання рідною мовою? Ні. Можливо, ви читали узагальнений звіт Міністерства з питань реінтеграції про ситуацію з правами в окупованому Криму та узагальнений звіт про ситуацію в екологічній сфері? Ні. Ви не могли таких звітів, матеріалів бачити, бо дані про це відсутні, інформація не збирається[2].

Тоді що конкретно МЗС та Офіс президента планують обговорювати на чотирьох рівнях Кримської платформи?

Існує реальна небезпека, що чотири рівні Кримської платформи у підсумку стануть для України колосом на глиняних ногах.

Впевнений, що підготовка запуску Кримської платформи це робота над конкретними елементами політики щодо окупованого півострову, в яких ми маємо намір змінити ситуацію, їх формування, збір аналітичних даних, розробка проєктів ефективних рішень.

Запуск Кримської платформи анонсовано на День Незалежності.

Тобто, у нас є ще півроку, щоб перейти від форми до суті. Від обкладинки до змісту. Ми ще можемо встигнути не лише сформулювати правильні питання для опрацювання в межах платформи, але й організувати належний збір інформації про ситуацію в Криму.

 Сергій МОКРЕНЮК,

Крайова Рада Українців Криму

____________________________________________

[1] Максим Кононенко, “Крим: якою має бути українська політика невизнання російської окупації” 

[2] С.Мокренюк, Д.Підгорна, “Проблеми діяльності органів влади у формуванні державної політики щодо тимчасово окупованих територій України”

Матеріал підготовлений за підтримки «Фонду прав людини» Посольства Нідерландів в Україні в рамках реалізації громадською організацією «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» проекту «Крим: час боротися за право».

У центрі Діорами “Штурм “Сапун-гори” українець Іван Яцуненко встановлює прапор Перемоги

Інформаційна агенція «Голос Криму» за сприяння медіаініціативи «Кримські українці» продовжує знайомити читачів з історіями непересічних українців Криму. Сьогоднішню березневу оповідь ми ведемо про Івана Яцуненка – Героя

Розмова у Таврійському виші про екологічні події в Україні та їх наслідки

Десятий рік поспіль через російську агресію Україна не лише стикається з політичними та соціальними труднощами, але й зазнає серйозних екологічних наслідків. Спочатку анексія Криму та військові дії

Перші акції українського спротиву в умовах російської окупації Криму

2 березня 2014 року в місті Сімферополі відбулася перша акція спротиву в умовах початку російської окупації, організована рухом «Євромайдан-Крим». Євромайданівці на  той час, усвідомлюючи всі загрози, все

Спротив 2014: Українці Криму звернулися до міжнародної спільноти аби запобігти кривавому збройному міждержавному протистоянню

27 лютого 2014 року російські спецпризначенці без розпізнавальних знаків захопили будівлі Верховної Ради АР Крим та Ради міністрів автономної, на яких вже були вивішені російські прапори. Розпочалася

19 Березня 2024